Постанова

від 01.09.2010 по справі 2а-2768/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "01" вересня 2010 р.                                                       Справа № 2а-2768/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Скільського І.І.

          при секретарі Дякун М.М,

          за участю:

  представника позивача - не з"явився,

  представника відповідача - не з"явився,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі,  вул. Галицька, 21,м. Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400      

          до відповідача:  ТОВ "Відродження ІФ", вул. Федькович, 29,м. Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400

          про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 6341,32 грн.,-

                                                        ВСТАНОВИВ:

 04 серпня 2010 року Управління Пенсійного фонду в Тисменицькому районі звернулося  в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження ІФ” про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 6341,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються вимоги Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого допущено заборгованість в сумі 6341,32 грн., що тягне за собою несвоєчасну виплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

  Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі.

     Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване).

         Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню,  виходячи  з наступного.

         В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ „Відродження ІФ” зареєстроване та взяте на облік управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі відповідно до ст.1 Закону України „Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” та Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” і відповідно є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

   Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

          Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

          Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частина перша статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлює обов’язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частина 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлює обов’язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов’язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Стаття 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

       Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України № 1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.

         Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків, в зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 6341,32 грн. Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копією довідки розрахунку про заборгованість, копіяи розрахунків сум страхових внесків за червень-жовтень 2009 року та січень-червень 2010 року, копією рішень про застосування фінансових санкцій.

Судом встановлено, що за несвоєчасне обчислення та несплачення страхових внесків на відповідача накладено штрафні санкції в сумі 270,75 грн. та пеня –535,88 грн. відповідно до рішення № 1259 про застосування фінансових санкцій від 07.10.2009 року, № 1314 від 23.10.2009 року, які отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення із підписом отримувача.

          Статтями 14, 15 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та п.2.1.1. Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” передбачено, що роботодавці –підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до Закону України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування” та п.4.1.Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” встановлюється розмір страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, зокрема для платників, зазначених у п.п.2.1.1. п.2.1. Інструкції –32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці і 1-2% від суми доходу у вигляді заробітної плати.

          Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідача в розмірі 6341,32 гривень, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов’язку погашення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження ІФ”, в розмірі 6341,32 гривень обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                      ПОСТАНОВИВ:

         Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження ІФ”, вул.Федьковича, 29, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 35301003 в користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 6341,32 грн.  ( шість тисяч триста сорок одна гривня 32 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.                

Суддя                                                                                                       Скільський І.І.

           Постанова в повному обсязі складена 06.09.2010 року.