Повістка

від 18.02.2024 по справі 120/448/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 лютого 2024 р. Справа № 120/448/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Гранівський цегельний завод" до Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позов приватного підприємства "Гранівський цегельний завод" до Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 09.02.2024 року позовні вимоги були задоволено.

На адресу суду 13.02.2024 року від представника позивача надійшла заява, у якій він просить ухвалити додаткове судове рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу із долученням відповідних доказів на підтвердження понесних витрат.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що позивачем було заявлено вимогу про розподіл судових на професійну правничу допомогу при поданні позову та зазначено, що з огляду на те, що представник не може передбачити остаточний судовий розмір витрат зазначено їх орієнтовний розмір.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, вирішуючи питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (п. 3 ст. 134 КАС України)

Відповідно до пункту 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд встановив, що між приватним підприємством "Гранівський завод" та адвокатом Назаровим Романом Юрійовичем було укладено договір про надання правової допомоги від 06.02.2023 року, відповідно до якого визначено, що розрахунок вартості правничої допомоги включає у себе обсяг виконаної роботи та визначається в акті здачі-приймання наданих послуг (розділ 4 цього договору).

Згідно з п. 1.1 цього Договору Адвокат в момент підписання цього Договору приймає на себе доручення Клієнта надати йому всебічну, якісну і кваліфіковану правову допомогу із представлення, захисту та поновлення прав і законних інтересів Клієнта, незалежно від його процесуального статусу, в усіх правовідносинах, які виникли та/або виникатимуть в результаті використання Клієнтом на правах оренди земельної ділянки комунальної власності, зокрема у відносинах з Краснопільською сільською радою щодо зміни цільового призначення цієї земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.1 Договору Адвокат на виконання взятих доручень Клієнта, здійснює в інтересах Клієнта та за його кошти весь комплекс заходів (послуг), передбачених Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема веде справи в адміністративних судах усіх інстанцій.

Пунктом 2-4 розділу ІІІ Договору передбачено, що гонорар складається з сум вартості послуг, які узгоджені сторонами та зазначені в додатковій угоді до цього Договору.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в додатковій угоді до цього Договору. Факт надання правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі наданої правової допомоги.

Згідно з п. 2 Додаткової Угоди № 2 від 06.01.2024 року сторони дійшли згоди, що вартість правової допомоги Адвоката обчислюється у фіксованому розмірі та становить 10000 грн, що включає в себе: проведення правового аналізу спірних правовідносин, збору доказів, складання позовної заяви та формування додатків до неї, направлення позовної заяви до суду.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що в разі досягнення позитивного рішення у справі Клієнт також сплачує Адвокату додаткову винагороду "гонорар успіху" розмір якої є фіксованим та становить 3000 грн.

У матеріалах справи міститься Акт № 2 приймання-передачі наданої правової допомоги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 13.02.2024 року.

Відповідно до п. 1 Акту Сторони шляхом складання та підписання цього Акту підтверджують, що Адвокатом за дорученням Клієнта були надані такі правові послуги: проведення правового аналізу спірних правовідносин, збір доказів, складання позовної заяви та формування додатків до неї, направлення позовної заяви до суду. Витрачені години фіксована оплат, вартість 10000 грн. Крім того, додаткова винагорода "гонорар успіху" 3000 грн.

Таким чином, загальні витрати на професійну правничу допомогу склали 13000 грн.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд зазначає, що поданий через підсистему "Електронний суд" адміністративний позов містить невеликий обсяг. За характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників вказана адміністративна справа є справою незначної складності та розглядалася у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд вважає, що адвокатом не було докладено значних зусиль для складання позовної заяви у цій справі.

Враховуючи незначну складність категорії справи, суд вважає, що вказані позивачем витрати на правову допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Щодо витрат позивача в сумі 3000 грн як додаткової винагороди "гонорар успіху", то суд керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18. Так, у цій справі Велика палата Верховного Суд дійшла висновку, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідачів, підлягає зменшенню на підставі заперечень відповідача та у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, також враховуючи предмет позову, який поданий представником позивача в електронному вигляді , суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Назарова Романа Юрійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом приватного підприємства "Гранівський цегельний завод" (вул. Григорія Парна, буд. 198, с. Гранів, Гайсинський р-н, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 33092109) до Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Івана Франка, буд. 28, м. Гайсин, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 35019785), за участі третьої особи - Краснопільської сільської ради (вул. Центральна, буд. 10Е, с. Краснопілка, Гайсинський р-н, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 04330131) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити частково.

Стягнути на користь приватного підприємства "Гранівський цегельний завод" понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович