Ухвала

від 16.02.2024 по справі 240/34480/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

16 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/34480/23

категорія 110010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження питання дотримання строку звернення в адміністративній справі за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" про визнання пртотиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об`єкта РДГВН У-18-96/1;

- визнати протиправним та скасувати протокол №4515 від 18.09.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.11.2018 № 6294, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" з метою видобування грантів Слобідського - 1 родовища на території Коростишівського району Житомирської області.

Ухвалою суду від 19.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду.

Суд вказав, що вказане клопотання буде вирішено під час розгляду справи по суті із врахуванням думки представників відповідача та третьої особи.

Відповідач Державна комісія України по запасах корисних копалин подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що заступник керівника Житомирської обласної прокуратури мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами щонайменше у 2018 році (дня опублікування рішень про погодження та надання спеціального дозволу ТОВ"СТОУН ПРО"), а враховуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 та лист-орієнтування Офісу Генерального прокурора від 31.08.2021 № 12/2-320вих-514окв-21 міг подавати запити до Держгеонадра, у тому числі і щодо протоколу ДКЗ, не через 5 років після отримання ТОВ "СТОУН ПРО" спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідач - Державна служба геології та надр України подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Прокурор подав заперечення на заяви про залишення позову без розгляду, де вказує, що для звернення до адміністративного суду прокурору встановлюється шестимісячний строк. Зазначає, що про порушення, які стали підставою звернення до суду, стало відомо лише після ознайомлення 17.10.2023 працівником Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження №52018000000001132 від 14.11.2018 року. Раніше документи з органів влади з цього питання не витребовувалися прокурором.

Третя особа ТОВ "СТОУН ПРО" подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не надано доказів щодо наявності обставин, які б об`єктивно унеможливили звернення прокурора до суду в інтересах держави протягом визначеного законом строку, зокрема доказів неможливості звернення із відповідними запитами до державних органів з метою перевірки оскаржуваних рішень та надрокористування, що здійснювалося ТОВ "СТОУН ПРО" ще з 2018 року, до листопада 2023 року. Звертає увагу, що отримання ТОВ "СТОУН ПРО" спеціального дозволу на користування надрами №6294 з метою видобування гранітів, родовище Слобідське-1 у Коростишівському районі Житомирської області, строком на 20 років до 14.11.2038 є загальнодоступною інформацією, яка розміщена на офіційному сайті (http://geoinf/kiev/ua/specdozvoli). Також звертає увагу, що кримінальне провадження №52018000000001132 від 14.11.2018 року Національним антикорупційним бюро України закрито ще 18.01.2022 року в зв`язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення майже за два роки до звернення прокурора до суду.

Розглянувши вказані клопотання сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 5 статті 53 КАС України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд неодноразово вказував, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі № 815/91/18.

Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Таким чином, законодавством регламентовано тримісячний строк звернення суб`єкта владних повноважень до суду за захистом законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Натомість, прокурор вважає, що з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібній справі, яка викладена у постанові від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16, строк звернення прокурором до суду становить шість місяців з для виявлення порушень, а не три місяці як наголошують відповідачі. Суд критично оцінює дане твердження, оскільки у вказаній справі судами було застосовано норми Кодексу адміністративного судочинства України (ст.99) у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, яка дійсно передбачала, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк. Проте, на даний час для звернення таких суб`єктів з позовами статтею 122 КАС України встановлено тримісячний строк.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення інтересів.

Оскільки початок тримісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення інтересів, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність є порушенням.

Так, прокурор вказує, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №52018000000001132 від 14.11.2018 року. Про порушення, які стали підставою звернення до суду, стало відомо лише після ознайомлення 17.10.2023 працівником Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами цього кримінального провадження. Зокрема, із вказаних матеріалів встановлено, що ТОВ "СТОУН ПРО", не будучи надрокористувачем, у лютому 2018 році звернулося до Держгеонадр для проведення державної реєстрації робіт - попередньої геолого-економічної оцінки ділянки граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області. Враховуючи, що раніше Житомирською обласною прокуратурою документи з органів влади з цього питання не витребовувалися, а отримані лише 31.10.2023 з Офісу Генерального прокурора, тому підлягає поновленню пропущений процесуальний строк. Також пояснює, що не міг звернутися до суду в 2019 році, оскільки не міг використовувати матеріали, на підставі яких ним подано позов, з огляду на перебування таких матеріалів в якості частини вказаного кримінального провадження.

Надаючи оцінку даним доводам, суд враховує наступне.

Протокол засідання колегії ДКЗ від 18.09.2018 ДКЗ № 4515 оформлено за результатами розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки Слобідського-1 родовища гранітів у Коростишівському районі Житомирської області.

На офіційному сайті Житомирської ради оприлюднене 30 липня 2023 року рішення сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради від 26.07.2018 № 1189 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "СТОУН ПРО" з метою видобування гранітів родовища Слобідське-1 площею 8,15 га, яке знаходиться у Коростишівському районі Житомирської області.

Наказ Держгеонадр від 31.10.2018 № 409 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2018 рік.

Як зазначають відповідачі, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", що входить до сфери управління Держгеонадр.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Це Рішення введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021.

Позивачем не надано обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження протоколу ДКЗ, а також спеціального дозволу на користування надрами ще до листопада 2023 року.

Як вбачається з листа Офісу Генерального прокурора від 31.10.2023 № 12/111-327вих-23 до Житомирської обласної прокуратури вже надсилався лист від 31.08.2021 № 12/2-320вих-514окв-21 з переліком надрокористувачів та зазначенням про необхідність вивчення питання правомірності отримання суб`єктами господарювання спеціальних дозволів на користування надрами без аукціону у зв`язку з апробацією балансових запасів корисних копалин, у тому числі йшлося про надання ТОВ "СТОУН ПРО" спеціального дозволу на користування надрами.

Крім того, листом від 23.05.2023 №12-254вих23 Житомирська обласна прокуратура повідомляла, що документи для встановлення підстав представництва інтересів держави в суді з питання отримання спеціального дозволу ТОВ "СТОУН ПРО" не витребовувалися.

Враховуючи вищевикладене, прокурор мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами щонайменше у 2018 році, а враховуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 р. та лист Офісу Генерального прокурора від 31.08.2021 № 12/2-320вих-514окв-21 міг подавати запити до Держгеонадра у тому числі і щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16 звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень.

В ухвалі Вищого антикорупційного суду від 24.08.2022 у справі №991/3070/22 вказано, що, як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.08.2022, наданого детективом НАБУ Соболем А.Г., кримінальне провадження за № 52018000000001132 від 14.11.2018, закрито 18.01.2022 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Водночас, з матеріалами даного кримінального провадження працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ознайомився лише 17.10.2023.

Прокурором не наведено обґрунтувань та не надано доказів на їх підтвердження, які свідчать про наявність причин неможливості прокурором раніше ознайомитись із даними матеріалами та надіслати їх позивачу.

Суд враховує, що згідно ст.7 Закону України "Про прокуратуру" Спеціалізована екологічна прокуратура (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора та Житомирська обласна прокуратура належать до єдиної системи прокуратури України. Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури.

Відповідно до п.3.1 Положення про Спеціалізовану екологічну прокуратуру (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 05 липня 2023 року №185, до основних завдань Спеціалізованої екологічної прокуратури належить: організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, розслідування у яких здійснюється Головними слідчими управліннями Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, центральним апаратом Бюро економічної безпеки України (крім проваджень, організація і процесуальне керівництво у яких здійснюються Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, а також іншими структурними підрозділами згідно зі спеціалізацією, визначеною наказами Генерального прокурора).

З урахуванням наведеного, про закриття кримінального провадження №52018000000001132 мало бути відомо Спеціалізованій екологічній прокуратурі, яка здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у такій категорії справ, яка в свою чергу, мала вжити всіх заходів для своєчасного ознайомлення та подальшого надсилання матеріалів цього кримінального провадження позивачу для представництва інтересів держави.

Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Водночас, триваюча пасивна поведінка Спеціалізованої екологічної прокуратури не може бути поважною причиною пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, адже інше призведе до можливості органів прокуратури через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом.

Відтак, суд вважає, що отримання позивачем матеріалів кримінального провадження 31.10.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення прав держави, а свідчить лише про час, коли органи прокуратури почали вчиняти дії щодо реалізації права на звернення до суду з даним позовом.

Отже, органам прокуратури додатково стало відомо про порушення інтересів держави, які підлягають захисту в суді 18.01.2022 - після закриття кримінального провадження №52018000000001132, проте позов подано лише 12.12.2023, тобто з порушенням тримісячного строку з дня виявлення таких порушень. При цьому, причини пропуску строку звернення до суду, наведені прокурором у заяві про поновлення цього строку, суд визнає неповажними.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процесуальних правил варто уникати як надмірного формалізму, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності. У рішенні "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд зазначив про те, що строки спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не підлягає задоволенню, як необґрунтоване, тому наявні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.

З огляду на викладене, керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Заступнику керівника Житомирської обласної прокуратури у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" про визнання пртотиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.А.Шуляк