Постанова

від 10.12.2024 по справі 240/34480/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/34480/23

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

10 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Ярмощука В.П.,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи: Войцешука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" про визнання пртотиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави із позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об`єкта РДГВН У-18-96/1;

- визнати протиправним та скасувати протокол №4515 від 18.09.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.11.2018 № 6294, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" з метою видобування грантів Слобідського - 1 родовища на території Коростишівського району Житомирської області.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" про визнання пртотиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що органам прокуратури стало відомо про порушення інтересів держави, які підлягають захисту в суді 18.01.2022 - після закриття кримінального провадження №52018000000001132, проте позов подано лише 12.12.2023, тобто з порушенням тримісячного строку з дня виявлення таких порушень. При цьому, причини пропуску строку звернення до суду, наведені прокурором у заяві про поновлення цього строку, суд визнає неповажними.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна дізнатись» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Подібна позиція щодо застосування ст. 122 КАС України наведена в постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 640/25034/19, від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20.

Так зокрема, обґрунтовуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив про наявність у відкритому доступі інформації про рішення Житомирської обласної ради від 26.07.2018 № 1189 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «СТОУН ПРО» з метою видобування гранітів родовища Слобідське площею 8,15 га, яка знаходиться у Коростишівському районі, наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 409 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами», згідно якого ТОВ «СТОУН ПРО» отримало оскаржуваний спеціальний дозвіл на користування надрами, не врахувавши, що з вказаних документів жодним чином не вбачаються порушення законодавства, які стали підставою позову, а також порушення інтересів держави.

Однак суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що основною вимогою у позові заступника керівника Житомирської обласної прокуратури є визнання протиправним та скасування протоколу № 4515 від 18.09.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, а усі інші вимоги, є похідними.

Згідно ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такий порядок викладений у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Зважаючи на роль прокурора в демократичному суспільстві та потребу дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, законодавець виходить із того, що інтереси держави повинні насамперед захищати відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень.

Водночас, прокурор, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно, а також у випадку відсутності такого органу (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що після здійснення Державною службою геології та надр України державної реєстрації ТОВ «СТОУН ПРО» робіт з геологічного вивчення надр в межах в межах Слобідського-1 родовища гранітів у Коросгишівському районі Житомирської області, прийняття Державною комісією по запасах корисних копалин оскаржуваного протоколу та наданням товариству спеціального дозволу на користування надрами Житомирська обласна прокуратура не володіла інформацією про недотримання відповідачами вимог законодавства, які порушують інтереси держави.

Таким чином, у Житомирської обласної прокуратури не було підстав для скерування запитів у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою отримання оскаржуваного протоколу, інформації щодо підстав здійснення Державною службою геології та надр України державної реєстрації ТОВ «СТОУН ПРО» робіт з геологічного вивчення надр, а також отримання оскаржуваного спеціального дозволу, що вказує на невірне застосування судом вищевказаних норм матеріального права та передчасність висновків щодо можливості та обов`язку прокурора з`ясувати відповідні обставини в 2018 році.

Крім того, необґрунтованими є посилання суду щодо можливості оскарження прокурором дій та рішень відповідачів, на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом із іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Так, Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132 від 14.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, у якому в органах державної влади вилучалися документи, пов`язані з триманням ТОВ «СТОУН ПРО» спеціального дозволу на користування надрами від 14.11.2018 №6294.

Початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132 від 14.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, не свідчить про обізнаність слідчого, прокурора, керівника органу прокуратури про відповідні порушення вимог законодавства та порушення інтересів держави.

Підставою початку досудового розслідування є ті відомості, з яких вбачаються обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення і саме під час досудового розслідування слідчий, прокурор зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.

А тому, суд апеляційної інстанції вважає помилковим є твердження суду першої інстанції про обізнаність прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора щодо обставин отримання оскаржуваного протоколу, підстав здійснення Державною службою геології та надр України державної реєстрації ТОВ «СТОУН ПРО» робіт з геологічного вивчення надр, а також отримання оскаржуваного спеціального дозволу.

Вказане кримінальне провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань не обліковувалося як злочин у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Крім того, прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, а також Житомирської обласної прокуратури не здійснювали процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні.

Відповідно, помилковим є посилання суду на те, що Спеціалізована екологічна прокуратура, здійснювала процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та мала можливість вжиття заходів для своєчасного ознайомлення та подальшого надсилання матеріалів цього провадження для представництва інтересів держави.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадження здійснювали прокурори САП - Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а не СЕП - Спеціалізованої екологічної прокуратури, які мають різні повноваження та функції відповідно до Положень: про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 05.03.2020 № 125 та про Спеціалізовану екологічну прокуратуру, затвердженого наказом Генерального прокурора від 05.07.2023 № 185.

Відповідно, прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, а також Житомирської обласної прокуратури не мали можливості отримання документів без дозволу на розголошення матеріалів провадження поки тривало досудове розслідування.

Також, відповідно до ч. 1,2 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

При цьому, слідчий, прокурор приймаючи рішення про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування повинен враховувати етап на якому перебуває розслідування, необхідність досягнення завдань кримінального провадження визначених ст. 2 КПК України та чи не перешкоджатиме таке розголошення ефективності досудового розслідування.

За таких умов керівник органу прокуратури незалежно від того чи володіє він інформацією здобутою в ході досудового розслідування, не може розголошувати та використовувати ці відомості поза межами кримінального провадження без письмового дозволу слідчого, прокурора у цьому провадженні.

Слід вказати, що заборона розкриття відомостей досудового розслідування зумовлена особливостями кримінального провадження, зокрема, необхідністю встановлення та розшуку осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, запобіганню знищенню слідів та інших доказів винними особами або їх спільниками чи іншими зацікавленими в результатах досудового розслідування особами.

Передчасне і неконтрольоване розголошення даних досудового розслідування може безпосередньо вплинути на хід досудового розслідування, завдати шкоди повноті й об`єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про знання прокурором інформації про порушення інтересів держави та можливості звернення до суду з позовом до розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження не ґрунтуються на доказах, суперечать матеріалам справи та вимогам законодавства.

Вказані висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду щодо застосування норм права у подібній справі у постанові від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16.

Так, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Слід вказати, що у даній справі прокурор листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не скеровував. Після виявлення факту порушення інтересів держави в межах кримінального провадження заступником керівника обласної прокуратури в найкоротші строки був скерований позов до суду.

Крім того, в даному випадку, з врахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду, строк звернення прокурором до суду становить шість місяців з для виявлення порушень, а не три місяці як встановив суд першої інстанції.

Підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після надання детективом Національного антикорупційного бюро України дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування та ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження №52018000000001132 від 14.11.2028 у частині документів, які стосуються отримання ТОВ «СТОУН ПРО» оспорюваного спеціального дозволу.

Працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, на підставі такого дозволу, 17.10.2023 ознайомився з матеріалами вказаного кримінального провадження,

Таким чином, встановлення порушень, які стали підставою для звернення до суду стали відомі прокурору лише після 17.10.2023, тобто після розголошення відомостей досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, необґрунтованими є доводи суду першої інстанції про те, що прокуратури Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора та Житомирської обласної прокуратури володіли інформацією про порушення інтересів держави, які стали підставою для звернення до суду до дати розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження №52018000000001132 від 14.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.ІД ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурором при зверненні з позовом обґрунтовано поважність причин пропуску заступником керівника Житомирської обласної прокуратури строку звернення до суду з вказаним позовом, надавши відповідну заяву про поновлення пропущеного строку від 29.11.2023 №12-683вих-23.

Вказано, що після ознайомлення із матеріалами кримінального провадження працівником Спеціалізованої екологічної прокуратури офісу Генерального прокурора встановлено, що ТОВ «СТОУН ПРО», не будучи надрокористувачем, у лютому 2018 року звернулося до Держгеонадр для проведення державної реєстрації робіт попередньої геолого-економічної оцінки ділянки граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області, а у подальшому апробовано запаси корисних копалин, що оформлено протоколом №4515 складений Державною комісією України по запасах корисних копалин 18.09.2018, а також видано ТОВ «СТОУН ПРО» 14.11.2018 спеціальний дозвіл на користування надрами № 6294.

Враховуючи вказане, Офісом Генерального прокурора до Житомирської обласної прокуратури направлено матеріали із кримінального провадження для вирішення питання щодо пред`явлення позову.

Враховуючи те, що раніше Житомирською обласною прокуратурою документи з органів влади з цього питання не витребовувалися, а отримані лише 31.10.2023 з Офісу Генерального прокурора, тому пропущений процесуальний строк звернення до суду підлягає поновленню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОУН ПРО" про визнання пртотиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 грудня 2024 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.