Рішення

від 19.02.2024 по справі 320/46051/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року справа №320/46051/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф Пак" до Київської митниці про скасування рішення,

встановив:

09.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф Пак" (далі позивач) із позовом до Київської митниці (далі відповідач), у якому просило суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості від 25.10.2023 за №UA100060/2023/000078/2.

- судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2684,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн. покласти на відповідача.

Позивач вважає у відповідача не було правових підстав для застосування другорядного (резервного) методу визначення митної вартості імпортованого товару, відповідач у оскаржуваному рішенні не спростовує правильність розрахунку митної вартості, зробленого позивачем, тому метод обчислення митної вартості був обраний позивачем вірно. Надані позивачем додатково, у порядку с.8 ст.55 МКУ документи у повній мірі спростовували припущення відповідача, наведені у оскаржуваних рішеннях, а ненадання відповіді на заяву в порядку ч.8 ст.55 МКУ свідчить про визнання відповідачем заявленої митної вартості.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/46051/23 передана 18.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 р. адміністративну справу № 320/46051/23 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

19.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повідомляє суд, що не погоджується із позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ТОВ «ТРІУМФ ПАК», є юридичною особою, платником ПДВ. Позивач імпортує в Україну товари та, відповідно, здійснює митне оформлення таких товарів, у т.ч. шляхом подання до Київської митниці Державної митної служби митних декларацій.

18.01.2018 року між позивачем та постачальником - компанією SHENZHEN ZHENGXING CO.,LTD (Китайська народна республіка) укладено контракт № 1801/18 на поставку товару - самоклеючої плівки на акриловій основі.

Відповідно до п.3.1. контракту, покупець здійснює оплату за Товар:

- 70% від суми рахунку-проформи.

- 30% від суми рахунку-проформи - після отримання копії з оригіналу коносамента.

За умовами Додаткової угоди №7 до контракту, поставка товару здійснюється на умовах CIF Гданськ, Польща, морський порт.

Відповідно до п.5.2. контракту, для кожної партії товару продавець надає покупцеві:

- Прайс-лист;

- Інвойс;

- пакувальний лист;

- Сертифікат походження;

- Копію експортної митної декларації;

- Коносамент.

На виконання контракту позивач протягом 2018-2023 рр. ввозив товар на митну територію та здійснював митне оформлення товару, на підставі документів, передбачених контрактом та МКУ, аналогічних за формою та переліком, митну вартість визначав за основним методом - ціною контракту.

27.07.2023 р. постачальником було виписано рахунок-проформу №PRO- WM244-60 в рамках вказаного зовнішньоекономічного контракту на загальну суму 26 419,00 USD.

В подальшому, сума проформи-інвойс була зменшена та відображена у інвойсі від 22.08.2023 р. на суму 26 339,03 USD.

Поставці за даним рахунком підлягав товар за ціною 1,3163 USD/кг, а саме:

1. Самоклеюча плівка у джамбо-рулонах 1610мм х 4000м х 35мікр корисна ширина 1600мм, код 3919908060

2. Самоклеюча плівка у джамбо-рулонах 1610мм х 4000м х 38мікр корисна ширина 1600мм, код 3919908060

03.08.2023 р. позивачем було сплачено 30% вартості товару в сумі 7 925,70 USD та 14.09.2023 р. позивачем було сплачено 70% вартості товару в сумі 18 413,33 USD.

Доставка товару здійснювалась ТОВ «РВ ДАФ+». Вартість доставки відображена у довідці про транспортні витрати від 16.10.2023 р. №4/13, відповідно до якої вартість транспортування вантажу автомобілем AC1593HO/AC0566XG за маршрутом Гданськ (Польша) - м/п Ягодин, Україна складає 60 000,00 грн.

Міжнародні транспортно-експедиційні послуги, зокрема, послуги з комплексу ТЕО в порту Gdansk (Польща) в №AU5274934 згідно коносаменту № BW23080443, що включали транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України (ВРР в порту, оформлення транзитної декларації, транспортно-експедиційні послуги, включаючи вантажно-розвантажувальні роботи, були надані TOB «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТИК» та їх вартість відображена у Довідці від 19.10.2023 р. вих. №4514/19.10.023 р. на суму 21 259,32 грн. без ПДВ.

Позивачем для митного оформлення товару було подано відповідачу митну декларацію №23UA10060426985U6 (далі - МД) у графі 31 якої заявлено до митного оформлення 2 позицій товарів, що вказані в інвойсі.

До МД були надані документи, що підтверджували заявлену митну вартість та вказані відповідачем у картці відмови № UA100060/2023/000822:

Пакувальний лист (Facking lst) WM244-60 22.08.2023, Рахунок-проформа (Proforma invoice) PRO- WM244-60 27.07.2023, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) WM244-60 22.08.2023, Коносамент (Bill of lading) BW23080443 22.08.2023, Автотранспортна накладна (Road consignment note) GLAOI-2023100122 13.10.2023, Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 23C4403A1548/00070 22.08.2023, Платіжний документ, що підтверджує вартість товару SWIFT 03.08.2023, Платіжний документ, що підтверджує вартість товару SWIFT 14.09.2023, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги A009833 09.10.2023, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 4/13 16.10.2023, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 4514 /19.10.2023 p. 19.10.2023, Доповнення до зовнішньоекономічного договір (контракту) Додаткова угода №1 05.07.2018, Доповнення до зовнішньоекономічного договір (контракту) Додаткова угода №2 14.11.2019, Доповнення до зовнішньоекономічного договір (контракту) Додаткова угода №6 28.01.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договір (контракту) Додаткова угода №7 16.04.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договір (контракту) Додаткова угода №8 30.12.2022, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов?язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1801/18 18.01.2018, Договір (контракт) про перевезення 050623/2 05.06.2023, Договір (контракт) про перевезення 248-ЮГЛ 08.02.2023, Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA100060426985U6 23.10.2023.

Митна вартість була визначена позивачем за основним методом:

26 339,03 USD (сплачена ціна) х 36,5401 грн (курс) + 60 000,00 грн. (транспортні послуги) + 21 259,32 грн. (комплекс послуг ТЕО) = 1 043 690,11 грн. (заявлена декларантом митна вартість).

Митним органом було прийняте Рішення про коригування митної вартості від 25.10.2023 р. UA100060/2023/000078/2 (оскаржуване рішення) та оформлено картку відмови у митному оформленні товару № UA100060/2023/000822, в якій зазначено, що

позивачем невірно обрано метод визначення митної вартості.

В картці відмови вказано, що у митному оформленні відмовлено з таких причин: «Прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2023 UA100060/2023/000078/2: частина 6 ст. 54, ст. 256 Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI), необхідність внесення змін до граф митної декларації. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено відповідно до глави 4 Митного кодексу України.»

В порядку ч.7 ст.55 МКУ митний орган за зверненням декларанта випустив товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х МКУ на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Декларантом було сплачено митні платежі в сумі: 31 103,16 грн. + 101 922,65 грн. = 133 025,81 грн.

У рішенні про коригування митної вартості (ч.2) наведено «перелік вимог, щодо подання додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана:

1) Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

2) Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією та інформацію біржових організацій про вартість сировини».

Позивачем було направлено відповідачу 16.11.2023 р. лист, в якому надані вичерпні пояснення та надані наступні документи:

- Копія прайс-листа постачальника;

- Копія договору №80 від 08.06.2023 р. між ТОВ «РВ ДАФ+» та ТОВ «ТРАНС ІМПЕРІЯ», що вказане в CMR в якості перевізника;

- Копія Висновку спеціалізованої експертної організації «Укрпромзовнішекспертиза» від 14.11.2023 р. №1930.

Результати розгляду даних документів в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст. 52 Митного кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно п.1 ч.3 ст. 52 Митного кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Частини перша-шоста статті 53 встановлює, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Пункт 1 частини четвертої, частина п`ята статті 54.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частина перша-третя статті 58.

1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини між пов`язаними особами вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Виходячи з вищезазначеного, витребування додаткових документів без зазначення розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також в подальшому прийняття спірного рішення є протиправним.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-а.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення та невизнання заявленої позивачем митної вартості у графі 33 оскаржуваного рішення відповідач зазначив:

- Ненадання страхових документів.

- Ненадання позивачем документів щодо взаємовідносин з безпосереднім перевізником ТОВ «ТРАНС ІМПЕРІЯ».

- Відсутність перекладу експортної декларації.

- Наявність у митного органу інформації щодо вищої вартості оцінюваного товару.

- Відсутність у наданому позивачем прайс-листі усіх умов у розумінні положень ст.7 ГАТТ.

Джерелом інформації у оскаржуваному рішенні відповідач вказав митну декларацію від 11.10.2023 р. № 23 UA209230108005U8.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно позиції Верховного Суду у Постанові від 20 вересня 2023 року справа № 821/411/18, оскільки умовами контракту та міжнародного права не передбачено надання продавцем документів по взаємовідносинам із третіми особами, документи щодо страхування у покупця відсутні, як такі, що не є необхідними для отримання товару після прибуття до порту призначення, тобто покупець, зі свого боку, несе відповідальність за імпортне митне очищення та оплату всіх відповідних мит, тоді як продавець забезпечує страхування.

Стосовно умов у прайс-листі, суд зазначає наступне.

У Постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Щодо ненадання позивачем документів щодо взаємовідносин з безпосереднім перевізником ТОВ «ТРАНС ІМПЕРІЯ», слід зазначити, що згідно Договору-доручення №050623/2 на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.06.2023 р. між декларантом та ТОВ «РВ ДАФ+», який було надано при митному оформленні та відображено у картці відмови, ТОВ «РВ ДАФ+» зобов?язалось виконати доручення на організацію вантажів декларанта, у тому числі шляхом залучення третіх осіб.

На підтвердження залучення третіх осіб, які вказані в CMR в якості перевізника, позивачем додатково була надана копія договору №80 від 08.06.2023 р. між ТОВ «РВ ДАФ+» та ТОВ «ТРАНС ІМПЕРІЯ», що підтверджує транспортні витрати позивача.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у відповідача виникає обов?язок надсилати Декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів, лише у наступних випадках:

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

- наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв?язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 02.04.2019 року №826/14258/15 зазначив, зокрема:

«Митний орган зобов?язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи. надання яких може усунути сумніви у їх достовірності».

Проте, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у повідомленні про надання додаткових документів незрозуміло, які саме числові значення складових митної вартості ставляться митним органом під сумнів або неможливо обчислити без додаткових документів, яким чином подані додаткові документи підтвердять той чи інший показник, що є сумнівним на думку відповідача.

Відповідно до ст. 59 Митного кодексу України відповідно до якої здійснювалось коригування визначено, що цей метод застосовується у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з. часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість (ч. 7 ст. 59 Митного кодексу України).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.04.2020 по справі №160/5506/19: «Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів зі застосуванням другорядних методів.»

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов?язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування

Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості. заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом. та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічний висновок викладений у правовій позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, а тому зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не є мотивованим у контексті положень п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено, що декларантом проведений невірний розрахунок митної вартості, або подані документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Київської митниці.

Питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат у відповідності до ч.7 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф Пак" до Київської митниці про скасування рішення, задовольнити.

Скасувати рішення про коригування митної вартості від 25.10.2023 за №UA100060/2023/000078/2.

Стягнути судові витрати (судовий збір) у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) на користь ТОВ «Тріумф Пак» (код ЄДРПОУ 34600884) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.