Рішення

від 19.02.2024 по справі 320/47566/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року справа №320/47566/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ" (далі позивач) із позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати дії ДПС України протиправними щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, які було направлено уповноваженою особою ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ»;

- зобов`язати ДПС України (РНОКПП 43005393, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року датою їх подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариством подано на реєстрацію у ЄРПН податкову накладну №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023, однак за результатами її обробки позивач отримав квитанцію про відмову в прийнятті документів у зв`язку з тим, що відомості про особу, яка склала податкові накладну, не відповідають КЕП особи, що їх підписала. Позивач вважає дії ДПС України щодо відмови в реєстрації податкової накладної з підстав «відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну» протиправними, оскільки відповідно до рішення №25/07 від 25.07.2023 року було припинено повноваження попереднього директора ОСОБА_1 у зв?язку з її смертю, та обрано на посаду директора ОСОБА_2 з 25.07.2023 року. У свою чергу новим директором подано на реєстрацію вже складені попереднім керівником товариства податкові накладні №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року. Оскільки обидва керівники товариства володіли всім обсягом повноважень для вчинення дій з вказаною податковою накладною на момент її складання та подання на реєстрацію в ЄРПН, тому позивач не мав іншого законного способу ніж надіслати податкову накладну на реєстрацію, наклавши КЕП новопризначеного керівника.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/47566/23 передана 21.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 р. адміністративну справу №320/47566/23 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» є компанією, яка була зареєстрована 19.10.2020 року, Номер запису: 1000701020000089374 (надалі - «Товариство»).

Видами діяльності Товариства є:

73.11 Рекламні агентства (основний);

73.20 Дослідження кон?юнктури ринку та виявлення громадської думки;

79.90 Надання інших послуг бронювання та пов?язана з цим діяльність;

82.30 Організування конгресів і торговельних виставок;

93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг;

70.21 Діяльність у сфері зв?язків із громадськістю;

70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Товариство має укладений Договір №15/03-2021 від 28.04.2021 року із ТОВ «ГЕРБАЛАЙФ УКРАЇНА» про надання послуг, який згідно Додаткової угоди №11 від 01.12.2022 року був продовжений до 31.12.2023 року.

На виконання умов Договору №15/03-2021 від 28.04.2021 року згідно вимог договору

Товариством було укладено наступні Додатки до Договору:

№15 від 06.01.2023 року на організацію заходу «Бізнес Ретріт 2023» 21-24 червня 2023, м. Яремче;

№16 від 06.01.2023 року на організацію заходу «Школа Майбутніх Мільйонерів 2023» 24-27 червня 2023 року, Буковель;

№16-1 від 06.06.2023 року на організацію заходу «Промоушен Наберіть Зірки 24-27 червня, Буковель;

На підставі вказаних документів та на виконання вимог ПК України Товариством було складено податкові накладні: №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 директор Товариства ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 10.07.2023 року.

22.07.2023 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Гасс В.Ю. було видано свідоцтво про управління спадщиною та надано повноваження ОСОБА_2 на управління Товариством.

25.07.2023 року управителем спадщини ОСОБА_2 приймається рішення №25/07 від 25.07.2023 року про припинення повноважень попереднього директора ОСОБА_1 у зв?язку з її смертю, та обрання на посаду директора ОСОБА_2 з 25.07.2023 року.

26.07.2023 року відповідні зміни керівника Товариства проведені у ЕДР, що підтверджується випискою №480867004878.

26.07.2023 року новим керівником Товариства у ДПС отримано електронні ключі згідно чинного законодавства України.

27.07.2023 року на підтвердження повноважень нового керівника Товариства на підписання документів сформованих у Кабінеті платників податків в електронній формі подано Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС України (J1300204)

27.07.2023 року в електронному кабінеті було отримано квитанцію №1 де вказано про те, що документ прийнято, «Платник набув статусу суб?єкта електронного документообігу відповідно до абзацу 3 пункту 42.6 статті 42 ПК України».

Цього ж дня, оскільки новий керівник Товариства набув статусу суб?єкта електронного документообігу, було подано Податкові накладні №5, №6, №7, №8 на реєстрацію.

27.07.2023 року по усім накладним отримано квитанції №1 із поміткою ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО, виявлені помилки/зауваження: «Документ не може бути прийнятий - Порушення вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну» (копії додаються).

Товариство вважає таку відмову у прийнятті та реєстрації податкових накладних безпідставною та протиправною, у зв`язку із чим звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України зокрема передбачено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у реєстрі визначається відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі по тексту - Порядок №1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі по тексту - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Пунктом 15 Порядку №1246 унормовано, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації поданої позивачем податкової накладної була відсутність інформації про право підпису на дату складання документів особою, що засвідчила спірну податкову накладну, а саме ОСОБА_2 .

Згідно статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до пунктів 12, 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

У частині 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261) затверджений Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі по тексту Порядок №557).

Пунктом 2 Розділу І Порядку №557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу II Порядку № 557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;

- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (пункт 8 Розділу II Порядку № 557).

Судом встановлено, що на час виникнення події, з якою ПК України пов`язує виникнення у платника податку обов`язку по складенню податкових накладних, керівником ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» була ОСОБА_1 , однак станом на дату реєстрації вказаної податкової накладної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вже містився запис про нового керівника підприємства Грабельнікової О.С., яка мала повноваження щодо реєстрації документів та електронний підпис якої був чинним.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем як платником податків, були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної. Ці обставини відповідачем в ході судового розгляду цієї справи не були спростовані, як і не заперечується той факт, що на час направлення податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних новий директор ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» Грабельнікова О.С. мала чинний кваліфікований електронний підпис.

Положеннями статей 192 та 201 ПК України не передбачено заборони щодо складення податкової накладної одним керівником підприємства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи, яким набуто повноваження. При цьому, як слідує з порядку реєстрації податкових накладних, безпосереднім обов`язком відповідача є перевірка повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позиція ДПС України полягає у тому, що новий керівник не може підписати податкові накладні, оскільки діє в рамках іншого договору про електронний документообіг, дата набрання чинності якого відрізняється від дат створення електронних документів (податкових накладних), та ніяким чином не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, фактично позиція відповідача полягає у тому, що створити та подати електронний документ (податкову накладну) має право лише той керівник платника податку, за участі якого відбувалась господарська операція.

З такою позицією відповідача суд не може погодитися з огляду на те, що Податковий кодекс України відрізняє подію виникнення обов`язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень статті 187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абзацах 14 - 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку, так і в особі, яка є керівником платника податку (як в результаті звільнення, відсторонення, так і за наслідками інших подій, як наприклад, хвороби або смерті особи). При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

Таким чином, податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу їх на реєстрацію в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. Тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

При цьому, недосконалість законодавства та програмного забезпечення (телекомунікаційної системи) не може бути причиною неприйняття податкової накладної, враховуючи, що накладення кваліфікованого електронного підпису діючого керівника не завадить ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань. До того ж, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації.

Суд зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість застосування податковим органом у спірних правовідносинах формального підходу до вирішення питання про прийняття податкової накладної до реєстрації не відповідає принципу пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки має наслідком перешкоджання виконанню платником податків його обов`язку, встановленого пунктом 201.1 статті 201 ПК України, без належного обґрунтування необхідності або ж доцільності прийняття такого рішення у розрізі реалізації відповідачем повноважень з адміністрування податків та зборів.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи і чинне законодавство суд приходить до висновку про безпідставне і протиправне неприйняття органом ДПС податкової накладної та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача прийняти для вирішення питання про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 22 від 10 лютого 2022 року, суд виходить з того, що у даному випадку не прийняття поданої до реєстрації податкової накладної відбулось лише на етапі перевірки електронного підпису. В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем всіх перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, при цьому оцінка правомірності дій стосувалася лише тих мотивів, які наведено у квитанціях про неприйняття податкових накладних на реєстрацію.

З огляду на встановлену судом протиправність відмови відповідача у прийнятті податкової накладної та віднесення законодавством вирішення питання про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних саме до повноважень податкового органу, суд вважає обґрунтованою вимогу щодо зобов`язання відповідача прийняти податкову накладну позивача для вирішення питання про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 10 736 грн., а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат у відповідності до положень ч.7 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати дії ДПС України протиправними щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, які було направлено уповноваженою особою ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ».

Зобов`язати ДПС України (РНОКПП 43005393, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року датою їх подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 736,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.