Постанова від 18.03.2025 по справі 320/47566/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/47566/23 Головуючий у 1 інстанції: Парненко В.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Заїки М.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» (далі - ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ», Товариство) звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просив:

- визнати дії ДПС України протиправними щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, які було направлено уповноваженою особою ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року датою їх подання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано дії ДПС України протиправними щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, які було направлено уповноваженою особою ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ». Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року датою їх подання.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Державна податкова служба України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що станом на момент реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних директором ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» була ОСОБА_1. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 26.07.2023 директором ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» було призначено ОСОБА_2 за підписом якої і були направлені на реєстрацію спірні накладні, ще складені за період уповноваженої особи Товариства ОСОБА_1. Таким чином, апелянт вказує, що ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» за кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2 набуто статусу суб`єкта електронного документообігу 27.07.2023, відповідно до першого надісланого електронного документа. З огляду на викладене, апелянт вважає, що податкові накладні, які надіслані на реєстрацію за кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2, складені за період з 26.06.2023 по 30.06.2023 до набуття права підпису, що унеможливлює їх подальшу реєстрацію, а отже, ДПС України правомірно відмовлено у реєстрації вищезазначених податкових накладних.

14 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» є компанією, яка була зареєстрована 19.10.2020 року, номер запису: 1000701020000089374 (надалі - «Товариство»).

Видами діяльності Товариства є: 73.11 Рекламні агентства (основний); 73.20 Дослідження кон?юнктури ринку та виявлення громадської думки; 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов?язана з цим діяльність; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 70.21 Діяльність у сфері зв?язків із громадськістю; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» має укладений Договір №15/03-2021 від 28.04.2021 року із ТОВ «ГЕРБАЛАЙФ УКРАЇНА» про надання послуг, який, згідно Додаткової угоди №11 від 01.12.2022 року, був продовжений до 31.12.2023 року.

На виконання умов Договору №15/03-2021 від 28.04.2021 року, ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» було укладено наступні Додатки до Договору:

- №15 від 06.01.2023 року на організацію заходу «Бізнес Ретріт 2023» 21-24 червня 2023, м. Яремче;

- №16 від 06.01.2023 року на організацію заходу «Школа Майбутніх Мільйонерів 2023» 24-27 червня 2023 року, Буковель;

- №16-1 від 06.06.2023 року на організацію заходу «Промоушен Наберіть Зірки 24-27 червня, Буковель;

На підставі вказаних документів та на виконання вимог ПК України, ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» було складено податкові накладні: №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 директор ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 10.07.2023 року.

22 липня 2023 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Гасс В.Ю. було видано свідоцтво про управління спадщиною та надано повноваження ОСОБА_2 на управління ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ».

25 липня 2023 року управителем спадщини ОСОБА_2 приймається рішення №25/07 від 25.07.2023 року про припинення повноважень попереднього директора ОСОБА_1 , у зв?язку з її смертю, та обрання на посаду директора ОСОБА_2 з 25.07.2023 року.

26 липня 2023 року відповідні зміни керівника ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» проведені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою №480867004878.

26 липня 2023 року новим керівником ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» ОСОБА_2 у ДПС отримано електронні ключі, згідно чинного законодавства України.

27 липня 2023 року на підтвердження повноважень нового керівника ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» на підписання документів, сформованих у Кабінеті платників податків в електронній формі, подано Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС України (J1300204)

Відповідно до квитанції ДПС України №1 від 27.07.2023, документ прийнято, вказано, що «Платник набув статусу суб?єкта електронного документообігу відповідно до абзацу 3 пункту 42.6 статті 42 ПК України».

27 липня 2023 року директором ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» ОСОБА_2 направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 26.06.2023, №6 від 27.06.2023, №7 від 27.06.2023, №8 від 30.06.2023.

Згідно квитанцій від 27 липня 2023 року, документи не прийнято, виявлені помилки/зауваження: «Документ не може бути прийнятий - Порушення вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну».

Не погоджуючись із відмовою у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Нормами пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України закріплено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У відповідності до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Так, пунктами 13-15 Порядку № 1246 передбачено, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком податкових накладних №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 ДПС України сформовано квитанції від 27 липня 2023 року, в яких зазначено: «Документ не може бути прийнятий - Порушення вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну».

Разом з тим, у відповідності до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Так, з наведених в статті 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначень вбачається, що суб`єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від № 177 від 07.04.2023) затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі - Порядок).

Пунктами 1-7 розділу ІІ наведеного Порядку передбачено, що суб`єкти електронного документообігу самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні електронні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку обов`язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Матеріали справи свідчать, що на час виникнення події, з якою ПК України пов`язує виникнення у платника податку обов`язку по складенню податкових накладних, керівником ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» була ОСОБА_1.

Разом з тим, станом на дату реєстрації спірних податкових накладних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вже містився запис про нового керівника підприємства ОСОБА_2, яка мала повноваження щодо реєстрації документів та електронний підпис якої був чинним.

Крім того, на час направлення податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних новий директор ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» ОСОБА_2 мала чинний кваліфікований електронний підпис.

Водночас, на переконання апелянта, податкові накладні, які надіслані на реєстрацію за кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_2, складені за період з 26.06.2023 по 30.06.2023 до набуття права підпису, що унеможливлює їх подальшу реєстрацію.

Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необгрунтованими, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, положеннями статей 192 та 201 ПК України не передбачено заборони щодо складення податкової накладної одним керівником підприємства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи, яким набуто повноваження.

При цьому, як слідує з Порядку реєстрації податкових накладних, безпосереднім обов`язком відповідача є перевірка повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кодекс України відрізняє подію виникнення обов`язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень ст. 187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абз.14 - 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку так і в особі, яка є керівником платника податку. При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу їх на реєстрацію в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника.

В свою чергу, контролюючим органом був здійснений формальний підхід до перевірки інформації в поданих для реєстрації податкових накладних.

Крім того, діючий реєстрації податкових накладних порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації. У даному випадку реєстрація податкових накладних здійснена директором підприємства, що мав відповідні повноваження.

Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправними дії ДПС України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №5 від 26.06.2023 року, №6 від 27.06.2023 року, №7 від 27.06.2023 року, №8 від 30.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, які було направлено уповноваженою особою ТОВ «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ», а також, зобов`язано відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх подання.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИБІР РОКУ УКРАЇНИ» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Заїка М.М.

Ключкович В.Ю.