Рішення

від 19.02.2024 по справі 480/12354/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року Справа № 480/12354/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/12354/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспортіі просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 025615 від 06.11.2023 в розмірі 17 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 025615 від 06.11.2023 за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі Закон № 2344-ІІІ), а саме протоколу технічного стану транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону, застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Стверджує, що водій автомобіля RENAULT PREMIUM, держ. номер НОМЕР_1 , мав при собі протокол обов`язкового технічного контролю ТЗ, але протермінований, крім того він направлявся для проходження в цей день технічного контролю, що підтверджено Протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00779-00680-23 від 15.09.2023. Також зауважує, що законодавством передбачена інша відповідальність за несвоєчасне проходження обов`язкового технічного контролю ТЗ, а саме згідно ч. З ст. 121 Кодекс України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.)

Ухвалою суду від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 480/12354/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови, оскільки під час перевірки встановлено відсутність діючого протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, що зафіксовано в акті №АР 022610 від 15.09.2023. Вказує на те, що належний позивачу транспортний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю щороку та допускаються до участі у дорожньому русі за наявності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Оскільки на момент здійснення перевезення вантажу у водія був відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, тому до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф відповідно до оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями представника відповідача та просить позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що актом рейдової перевірки від 15.09.2023 № АР022610 встановлено, що під час перевірки виявлено порушення: «під час перевезення вантажу згідно з ТТН №000000090 від 15.09.2023 на момент перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу на ТЗ, який передбачений ч. 8 ст. 35 Законом України «Про дорожній рух», чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.31) .

Водій з актом перевірки ознайомлений, на питання отримати копію чи підпис не відповів, що було розцінено як відмову.

Листом від 16.10.2023 №79550/36/24-23 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, лист відправлено 16.10.2023, лист отриманий 25.10.2023 (а.с.32).

Позивач не з`явився на розгляд справи про порушення 06.11.2023, клопотань про перенесення розгляду справи та пояснень по справі не надавав.

За результатами розгляду даної справи, постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2023 №ПШ 025615 за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону, застосовано до перевізника ТОВ "ДОТТ-АГРО" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн (а.с.33).

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. (п.2 Порядку № 1567).

Відповідно до абз. 2, 3 п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У спірному випадку підставою для притягнення позивача до відповідальності є виявлений та зафіксований в акті від 15.09.2023 №АР022610 факт порушення ст. 48 Закону № 2344-III, а саме: відсутність у водія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Статтею 48 Закону № 2344-III визначені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до ст. 48 цього Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, і які автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, не обмежується переліком, зазначеним безпосередньо в ст. 48 Закону № 2344-ІІІ. Як прямо вказано в ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, означені вище особи повинні мати та пред`являти інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII (далі Закон № 3353-XII) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Як визначено статтею 35 Закону № 3353-XII, транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Відтак, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу є документом, який повинен мати суб`єкт господарювання, що здійснює вантажні перевезення, і який входить в перелік документів, визначених ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, як «інші документи, передбачені законодавством України».

Відповідно, відсутність у водія передбачених законом документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф відповідно до абз. 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Щодо посилання позивача на те, що на момент проведення перевірки водій автомобіля RENAULT PREMIUM, держ. номер НОМЕР_1 , мав при собі протермінований протокол обов`язкового технічного контролю ТЗ, і відповідальність за несвоєчасне проходження обов`язкового технічного контролю ТЗ передбачена ч.3 ст.121 Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд зазначає наступне.

На момент проведення перевірки діючий протокол перевірки технічного стану транспортного засобу був відсутній, а тому виявлене у позивача під час перевірки порушення, зафіксоване в Акті, становить склад господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", і тягне накладання штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У той же час, стаття 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає інший вид відповідальності за інше правопорушення (несвоєчасне проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу), і суб`єктом притягнення до такого виду відповідальності не є органи з безпеки на транспорті.

Щодо надання позивачем до суду документів, яких не було у водія на момент проведення перевірки, зокрема протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00779-00680-23 від 15.09.2023, то суд зауважує, що, вирішуючи справу по суті суд враховує, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.

Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що діючий протокол перевірки технічного стану транспортного засобу у водія був відсутній.

Надання разом з позовною заявою протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00779-00680-23 від 15.09.2023 жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в Акті проведення перевірки.

Надані до позову матеріали щодо перевезення не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації.

Так, у Постанові Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 826/2239/16 Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та протокола адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуючи встановлені у справі обставин та вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №342801 від 06.11.2023відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька