Постанова

від 01.07.2024 по справі 480/12354/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 р.Справа № 480/12354/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, м. Суми, по справі № 480/12354/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО"

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" (далі ТОВ "ДОТТ-АГРО", позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 025615 від 06.11.2023 в розмірі 17 000 грн..

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №480/12354/23 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, неповне з`ясування обставин справи та ненадання судом належної оцінки всім доказам, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №480/12354/23 і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилався на те, що водій автомобіля RENAULT PREMIUM, держ. номер НОМЕР_1 , мав при собі протокол обов`язкового технічного контролю ТЗ, але протермінований, крім того він направлявся для проходження в цей день технічного контролю, що підтверджено Протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00779-00680-23 від 15.09.2023. Також зазначає, що законодавством передбачена інша відповідальність за несвоєчасне проходження обов`язкового технічного контролю ТЗ, а саме згідно ч. З ст. 121 Кодекс України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.)

Відповідач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення її вимог, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що актом рейдової перевірки від 15.09.2023 № АР022610 встановлено, що під час перевірки виявлено порушення: «під час перевезення вантажу згідно з ТТН №000000090 від 15.09.2023 на момент перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу на ТЗ, який передбачений ч. 8 ст. 35 Законом України «Про дорожній рух», чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.31) .

Водій з актом перевірки ознайомлений, на питання отримати копію чи підпис не відповів, що було розцінено як відмову.

Листом від 16.10.2023 №79550/36/24-23 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, лист відправлено 16.10.2023, лист отриманий 25.10.2023 (а.с.32).

Позивач не з`явився на розгляд справи про порушення 06.11.2023, клопотань про перенесення розгляду справи та пояснень по справі не надавав.

За результатами розгляду даної справи, постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.11.2023 №ПШ 025615 за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону, застосовано до перевізника ТОВ "ДОТТ-АГРО" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн (а.с.33).

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані до позову матеріали щодо перевезення не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації.

Згідно з приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано положеннями Закону України Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-III).

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (частина 4 статті 6 Закону № 2344-III).

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, серед іншого віднесено здійснення: державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контролю за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів (частини 6, 7 статті 6 Закону № 2344-III)

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі по тексту - Положення), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок №1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26 червня 2015 року Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті установлено, що правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті та утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

Відповідно до пункту 2 наказу Державної служби України з питань безпеки на транспорті № 340 від 09.09.2020 "Про упорядкування структури Укртрансбезпеки", реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області та Управління Укртрансбезпеки у Сумській області в Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки та утворено відділи державного контролю за безпекою на транспорті та відділи надання адміністративних послуг у Харківській, Полтавській, Сумській областях у Слобожанському міжрегіональному управлінні Укртрансбезпеки.

Отже, з огляду на викладене, Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення своїх повноважень діє, як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з положеннями статті 6 Закону №2344-ІІІ, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. (стаття 6 Закону №2344-ІІІ)

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Положеннями статті 18 Закону № 2344-III регламентовано, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Таким чином, у розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем.

Частиною першою статті 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону №2344-ІІІ, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень (частина 2 статті 49 Закону України Про автомобільний транспорт).

Отже, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок із забезпечення, а на водія пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ є факт відсутності у водія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, вказане зафіксовано в акті від 15.09.2023 №АР022610.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.05.2023 №342590 на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про автомобільний транспорт» технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та їх складових виконують з метою підтримання їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації.

Статтею 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками.

Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб`єкти господарювання, визначені відповідно доЗакону України"Про дорожній рух" впорядку, який встановлює Кабінет Міністрів України.

У період між обов`язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобіввизначає Кабінет Міністрів України.

Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється впорядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимогстатті 21цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 35 Закону України Про дорожній рух" передбачено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті (частина перша).

Частиною восьмою цієї статті передбачено періодичність проходження обов`язкового технічного контролю, який становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті (частина 9).

Відповідно до пункту 1 Порядку №137, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно із пунктом 18 Порядку №137, перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.

У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.

У протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу виконавець зазначає дату проведення наступного обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до пункту 3 цього Порядку, а також призначення транспортного засобу в разі проведення додаткової перевірки транспортного засобу згідно з обсягами перевірки для автобуса, призначеного для перевезення школярів або осіб з інвалідністю, автомобіля таксі, спеціалізованого санітарного автомобіля бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, великогабаритного та великовагового транспортного засобу, транспортного засобу, що використовується для перевезення небезпечних вантажів, або учбового транспортного засобу.

З аналізу наведених норм слідує, що протокол перевірки технічного стану є іншим документом, передбаченим законодавством, а саме: Законом України «Про автомобільний транспорт» та Порядком №137, та повинен бути пред`явлений особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, під час проведення рейдової перевірки 15.09.2023 водієм ТОВ "ДОТТ-АГРО" не було пред`явлено посадовим особам відповідача протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, що перевірявся, вказане зафіксоване в акті № АР 022610.

При цьому, варто зауважити, посилання позивача на те, що водій автомобіля RENAULT PREMIUM державний номер НОМЕР_1 , мав при собі протокол обов`язкового технічного контролю ТЗ, але протермінований та він направлявся для проходження в цей день технічного контролю, що підтверджено Протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00779-00680-23 від 15.09.2023, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.

На момент проведення рейдової перевірки водієм не було надано жодних протоколів перевірки технічного стану, що зазначене в акті № АР 022610.

Крім того, відповідно до Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00963-00129-22 від 25.01.2022 відносно транспортного засобу RENAULT PREMIUM, державний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним, черговою датою проходження обов`язкового технічного контролю визначено, не пізніше 25.07.2022.

Отже, на момент проведення рейдової перевірки, а саме 15.09.2023 Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00963-00129-22 від 25.01.2022 був нечинним, оскільки строк його дії завершився.

Посилання позивача на наявний Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00779-00680-23 від 15.09.2023, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказаний протокол був складений вже після складання акту рейдової перевірки від 15.09.2023 №АР022610.

Абзацом третім частини першоїстатті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗакону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

З огляду на досліджені докази в їх сукупності суд встановив, що з боку відповідача доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним акту індивідуальної діїщодо виявленого порушення відсутності у водія протоколу про перевірку транспортного засобу.

Враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, колегія суддів приходить до висновку щооскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від № ПШ 025615 від 06.11.2023 є такою, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.

Щодо доводів апелянта про те, що законодавством передбачена інша відповідальність за несвоєчасне проходження обов`язкового технічного контролю ТЗ, а саме згідно ч. 3 ст. 121 Кодекс України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.), колегія суддів вважає безпідставним, оскільки адміністративна відповідальність, передбачена вказаною нормою права, застосовується до водіїв транспортних засобів, а у спірному випадку до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції у відповідності до Закону України «Про автомобільний транспорт» як до автомобільного перевізника.

З урахуванням викладеного, погоджуючись з судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами, у зв`язку з чим підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні..

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі № 480/12354/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 03.07.2024 року