Постанова

від 19.02.2024 по справі 360/1434/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року справа №360/1434/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року про відмову у відкритті провадження (головуючий суддя І інстанції - Чернявська Т.І., складене у повному обсязі 11 грудня 2023 року) у справі № 360/1434/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 04 грудня 2023 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява адвоката Реви Світлани Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій представник позивача просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення середньомісячного заробітку ОСОБА_1 та ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2022 року № 172 «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 420/21821/21» та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року в частині нарахованої суми до сплати ОСОБА_1 ;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року в розмірі 464498,32 грн (чотириста шістдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім гривень 32 копійки)

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі положень ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судами.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати вищевказану ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, зазначив, що предмети спору є різними, відтак відмова у відкритті провадження є протиправною.

При цьому, вказано, що в межах даної справи оскаржується наказ відповідача в частині нарахованої суми до сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року та заявляється вимога про стягнення такої суми.

Сторони в судове засідання не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статтей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21 грудня 2020 року у справі №440/1810/19.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 420/21821/21, яке набрало законної сили 05 жовтня 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2022 року № 172 «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року по справі № 420/21821/21» визначено виплатити підполковнику запасу ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні на день звільнення з військової служби 23 грудня 2015 року в розмірі 1 грн 00 коп. (одна грн 00 коп.).

09 листопада 2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі № 420/21821/21 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 перераховано на банківський рахунок 0,98 грн.

Заявлені позовні вимоги не стосуються порядку виконання судових рішень (по справі № 420/21821/21), направлені на відновлення порушеного (на думку позивача) права щодо скасування наказу відповідача в частині нарахованої суми до сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року та стягнення такої суми.

Відтак, спірні правовідносини в рамках розгляду даної справи та справи № 450/21821/21 не є аналогічними, отже, в даному випадку наявні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі не є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі діяв передчасно, а, відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 360/1434/23 - скасувати, а справу направити до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2024 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д.Компанієць