Ухвала

від 09.04.2024 по справі 360/1434/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

09 квітня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1434/23 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Реви Світлани Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 04 грудня 2023 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява адвоката Реви Світлани Леонідівни (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення середньомісячного заробітку ОСОБА_1 та ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2022 року № 172 «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 420/21821/21» та стягнення середнього заробітку затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року в частині нарахованої суми до сплати ОСОБА_1 ;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року в розмірі 464498,32 грн (чотириста шістдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім гривень 32 копійки).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом адвоката Реви Світлани Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року та направлено адміністративну справу № 360/1434/23 до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Ухвалою від 26 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документально підтвердженої інформації щодо дати ознайомлення позивача/представника позивача з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2022 року № 172 «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 420/21821/21» або отримання його копії, а у разі пропуску строку звернення до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.

04 квітня 2024 року від представника позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним № 2784/2024 надійшла заява про поновлення процесуального строку від 03 квітня 2024 року б/н.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 16 червня 2022 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/21821/21 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року та зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року.

Виконавчий документ у справі № 420/21821/21, виданий на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року, містить зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року.

25 січня 2023 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким Антоном Валентиновичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70611817, відповідно до якої боржнику надано 10 робочих днів для її виконання.

19 червня 2023 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким Антоном Валентиновичем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 70611817 на підставі пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Але фактичного виконання рішення суду не відбулось. Відбулось лише написання листа боржником про його виконання. Також, відсутній розрахунок нарахованої суми до виплати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням державного виконавця, стягувачем в порядку статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» подано скаргу до керівника вищого рівня.

14 серпня 2023 року заступником начальника Управління Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Половніковим Романом Сергійовичем прийнято постанову про перевірку законності виконавчого провадження, яка також не містить чіткого посилання на розрахунки та фактичну виплату середнього заробітку.

17 вересня 2023 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державного виконавця з вимогою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження (справа № 420/25010/23).

16 жовтня 2023 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено та зазначено, що позивач фактично не погоджується із сумою, яка йому нарахована та виплачена на виконання рішення суду, що не було предметом розгляду справи № 420/21821/21, та, відповідно сума не визначена резолютивною частиною рішення суду. Суд звертає увагу, що відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. З огляду на викладене, позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 19 червня 2023 року № 70611817, винесену заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким Антоном Валентиновичем.

З посиланням на положення статей 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), представник позивача зазначає що відповідач неправильно обчислив суму середнього заробітку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/21821/21, у зв`язку з чим наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2022 року № 172 «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 420/21821/21» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

За розрахунком представника позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача з військової служби за період з 24 грудня 2015 року по 29 жовтня 2021 року складає 464498,32 грн.

Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

04 квітня 2024 року від представника позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним № 2784/2024 надійшла заява про поновлення процесуального строку від 03 квітня 2024 року б/н.

Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Щодо заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає таке.

Представник позивача зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2022 року № 172 «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 420/21821/21» отримано через доступ до виконавчого провадження після прийняття постанови державного виконавця від 19 червня 2023 року - у червні 2023 року. Відповідач не надсилав копії наказу позивачу.

Позовну заяву позивачем подано 04 грудня 2023 року.

Відповідно до статті 122 КАС України за загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, позовну заяву подано в межах шестимісячного строку.

Також представник позивача зазначає, що правопорушення є триваючим.

Не зважаючи про пріоритетне значення опікування власним здоров`ям, що підтверджується випискою з медичної карти хворого від 25 квітня 2023 року, від 05 вересня 2024 року, від 28 лютого 2024 року, направлення на госпіталізацію, де він зараз і перебуває, позивач намагається відновити свої порушені відповідачем права - отримання коштів - заробітної плати при звільненні, що гарантована Конституцією України.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини третьої 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Статтею 116 КЗпП України у редакції, яка діє з 19 липня 2022 року, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу дійшов таких висновків.

За приписами частини першої статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

В пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 викладено такий правовий висновок щодо застосування норм права: «За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати».

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа № 420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа № 813/1001/17), та одночасно погодився з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа № 815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа № 620/1982/19).

Отже, у спірних правовідносинах для визначення строку звернення до суду підлягає застосуванню частина п`ята статті 122 КАС України.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ відповідачем винесено 04 листопада 2022 року, виплачено позивачу середній заробіток на виконання судового рішення у розмірі, з яким позивач не погоджується та оскаржує в цьому позові, 09 листопада 2022 року. Державному виконавцю документи про фактичне виконання судового рішення відповідачем надано 02 лютого 2023 року.

Представник позивача зазначає, що позивач означені документи отримав у червні 2023 року, після того як державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

До суду з позовною заявою позивач звернувся через свого представника 04 грудня 2023 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Суд зазначає, що з огляду на вищевикладене представник позивача помилково вважає, що для звернення до суду з цим позовом встановлений загальний строк звернення до суду.

Разом з цим, дослідженням доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що через наявні проблеми зі здоров`ям позивач протягом 2022-2024 року періодично госпіталізується до лікарень для проходження стаціонарного лікування.

Окрім того, згідно з дорученням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 07 листопада 2023 року № 1227 Одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги уповноважив адвоката Реву Світлану Леонідівну на надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 у вигляді здійснення представництва інтересів та складання процесуальних документів у справі про оскарження наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2022 року № 172 «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 по справі № 420/21821/21». Отже, лише з 07 листопада 2023 року представник позивача почала здійснювати представництво позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України закріплено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 та має військове звання підполковник.

Посада публічної служби, яку обіймає позивач та у зв`язку з проходженням служби на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: армійськими - бригадний генерал, генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал; корабельними коммодор, контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в цій справі, а також, що означена справа не є справою у спорі, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, з урахуванням вимог статей 260, 262 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частинами першою, другою статті 79 КАС України закріплено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина перша статті 80 КАС України).

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста статті 80 КАС України).

Згідно з частиною дев`ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Частина четверта статті 9 КАС України закріплює, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою виконання обов`язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування письмових доказів, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою адвоката Реви Світлани Леонідівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку у адміністративній справі № 360/1434/23.

Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановити відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв`язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька АДРЕСА_3 ) відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв`язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька АДРЕСА_3 ):

- довідку про включення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2021 року по 30 листопада 2021 року із зазначенням у довідці окремо всіх складових грошового забезпечення та фактично відпрацьованих днів у кожному місяці за вказаний період;

- докази на підтвердження обставин проведення з позивачем остаточного розрахунку (платіжні доручення тощо), а саме щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 420/4562/21;

- наказ (витяг з наказу) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

- наказ (витяг з наказу) про виключення ОСОБА_1 зі списків ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

- грошовий атестат на ОСОБА_1 ;

- довідку про фактично нараховане та виплачене ОСОБА_1 при звільненні грошове забезпечення із зазначенням у довідці окремо всіх складових грошового забезпечення;

- довідку про належне ОСОБА_1 при звільненні грошове забезпечення;

- довідку про період проходження ОСОБА_1 військової служби;

- наказ (витяг з наказу) ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2022 року № 172 «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року по справі № 420/21821/22»;

- письмові пояснення щодо визначеної у наказі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2022 року № 172 «Про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року по справі № 420/21821/22» суми середнього заробітку, належного ОСОБА_1 ;

- витяг з відомості розподілу виплат ОДВ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 листопада 2022 року з відомостями про позивача;

- платіжні доручення від 08 листопада 2022 року №№ 1323, 1324.

Запропонувати:

- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;

- відповідачу подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.

Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів після відкриття провадження у справі, а справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою-п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд») разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська