Постанова

від 06.02.2024 по справі 420/23460/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23460/21

Категорія:111030000Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Час і місце ухвалення: 12:58 год., м. Одеса

Дата складання повного тексту: 14.12.2023 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

при секретарі Чоран А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДПС в Одеській області про:

-визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19 березня 2021 року №6299/15-32-07-10 за яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12 482 098 грн. за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що рішення, яке оскаржується прийняте на підставі Акту від 18 лютого 2021 року за №2422/15-32-07-09/41513222 з якого взагалі не вбачається жодних фактів порушень саме ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" норм чинного законодавства, а лише зазначаються припущення податкового органу стосовно можливих порушень чинного законодавства. Також відповідач не додав до акту перевірки будь-яких документів, які б підтверджували інформацію, на яку посилається відповідач. Проте, в Акті перевірки контролюючим органом не викладено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання господарських операцій за правочинами, про відсутність витрат товариством у правовідносинах, про наявність взаємопов`язаності позивача та контрагентів, тобто доказів обізнаності про порушення податкового законодавства контрагентами.

ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" також посилалося на те, що позивач немає обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням всіма своїми контрагентами податкової дисципліни. Чинним податковим законодавством не передбачено повноважень податкового органу на застосування збільшення грошових зобов`язань суб`єкту господарювання через неподання контрагентом - постачальником того чи іншого звіту, форми, повідомлення. А самий по собі факт неподання, несвоєчасного подання або подання із помилками звітності не може свідчити про нереальність операцій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року, позовну заяву ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, - задоволено в повному обсязі; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19 березня 2021 року №6299/15-32-07-10.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відмовлено ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" у задоволенні адміністративного позову до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення ГУ ДПС в Одеській області від 19 березня 2021 року №6299/15-32-07-10.

В апеляційній скарзі ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

-суд першої інстанції не врахував, що згідно листа ТОВ "ДІННЕР-ВАЙС" №2712-01 від 27 грудня 2023 року, розбіжності між кількістю літрів дизельного палива у товарно-транспортних накладних та видаткових накладних базуються на закономірностях і фізико-хімічних властивостях нафтопродуктів. Так, апелянт вказує, що маса, зазначена в товарно-транспортних накладних (далі ТТН), залишається незмінною, у той час як об`єм нафтопродуктів змінюється при зміні температури повітря. Таким чином, при завантаженні дизельного палива його обсяг відрізнявся від обсягу при розвантаженні, що викликано зміною густини під впливом різниці у температурі при навантаженні та розвантаженні;

-такі показники як густина та температура пального були визначені в ТТН, відомості про виміри об`єму залишку палива в резервуарах для зберігання позивач не може надати, оскільки ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" не має відповідних резервуарів для зберігання пального, а заливав його безпосередньо з автотранспортних засобів перевізників в ємкість об`ємом 60 м3, що є частиною АБЗ "MARINI TOP TAWER 3000P" та відразу ж використовував пальне безпосередньо у виробництві асфальтобетону;

-в одному 1 м3 міститься 1 000 літрів рідини, оскільки дизельне паливо, що поставлялось ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" та ПП "РАФ-СЕРВІС" заливалось у ємність об`ємом 60 м3, відповідно це складає 60 000 літрів. Технологічний процес виготовлення асфальтобетонних (далі - a/б) сумішей дозволяє використовувати дизельне паливо безпосередньо з паливного баку, при цьому для заповнення його дизельним паливом, зупиняти технологічний процес виготовлення a/б сумішей не потрібно. Отже, за одну робочу зміну (8 годин) ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" використовувало близька 3 ємностей, заповнених по 60 м3. Отже, протягом 1 робочої зміна використовувалось приблизно 60 000x3 = 180 000 літрів дизельного палива;

-апелянт наголосив на тому, що довіреність вантажоодержувача нафтопродуктів була надана представнику перевізника в момент отримання дизельного палива втім не зберіглася позивачем, оскільки це не є вимогою згідно практики Верховного Суду викладеної з подібних обставин;

-апелянт зазначає, що договір від 05 вересня 2019 року та договір від 05 березня 2019 року не були визнані судом недійсними, а тому є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що під час перевірки підприємством надавався договір датований 05 вересня 2019 року №050919-03, а наданий позивачем договір від 05 березня 2019 року №0509-03 містив банківські реквізити постачальника (р/р НОМЕР_1 в ПАТ "КІБ" МФО 322540), який було відкрито 10 травня 2019 року;

-судом першої інстанції також помилково зроблено висновок про невірно вказані банківські реквізити ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" в договорі №050919-03 від 05 березня 2019 року, оскільки згідно з довідкою Акціонерного банку "Південний" від 11 січня 2024 року вих.№32/001/1481/2024-БТ, станом на 11 січня 2024 року у апелянта відкритий рахунок в гривні №IBAN НОМЕР_2 з 08 вересня 2017 року;

-судом першої інстанції проігноровано надані позивачем до суду сертифікати відповідності: на порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей зареєстрований в Реєстрі Системи за №UA1.041.0008748-17; на паливо дизельне зареєстрований в Реєстрі органу з сертифікації за №UA0.YT.052305-19; на паливо дизельне зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.056.n.00065-19; на паливо дизельне зареєстрований в Реєстрі органу з сертифікації за №UA0.YT.051615-19;

-апелянт вказує, що такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, мінімальна кількість працівників, відсутність у власності основних засобів, майна не можуть спростовувати фактичне виконання операції з поставки, оскільки специфіка підприємницької діяльності з купівлі-продажу товару, полягає у тому, що підприємству, яке реалізує товарно-матеріальні цінності (далі ТМЦ), особливо підприємству, що є перепродавцем товару, не вимагається, ані значної кількості працівників, ані наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов`язань.

У відзиві ГУ ДПС в Одеській області на апеляційну скаргу вказується, що оскаржуване рішення від 11 грудня 2023 року є правильним, а тому у задоволенні апеляційної скарги товариству слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" зареєстровано 09 серпня 2017 року, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.24).

У період з 28 лютого 2020 року по 13 березня 2020 року на підставі наказу від 17 лютого 2020 року №594 ГУ ДПС в Одеській області проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт від 18 лютого 2021 року №2422/15-32-07-09/41513222 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ", код за ЄДРПОУ 41513222" (т.1 а.с.26-72).

Згідно з висновком Акту 18 лютого 2021 року за №2422/15-32-07-09/41513222 ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" порушено:

1. п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст. 44, п.п134.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 ПК України, п.5, п.6, п.10, п.11 П(С)БО №11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20; п.5, п.7, п.5, п.6, п.7, п.10, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16" Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (далі П(С)БО №16) встановлено:

-заниження податку на прибуток у загальній сумі 258 670 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 року 258 670 грн.;

-завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 12 482 098 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 12 482 098 грн.;

2. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст. 198 ПК України встановлено завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1 214 843 грн., в т.ч. за вересень 2019 року 1 214 843 грн. (станом на 30 вересня 2019 року) (т.1 а.с.71).

На підставі Акту ГУ ДПС в Одеській області прийнято 19 березня 2021 року податкове повідомлення-рішення №6299/15-32-07-10, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 12 482 098 грн. (т.1 а.с.99).

Згідно з Актом перевірки посадовими особами контролюючого органу перевірялись первинні документи по господарським операціям з ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" (період серпень 2019 року), ПП "РАФ-СЕРВІС" (період липень 2019 року), ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" (період жовтень 2017 року).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 19 березня 2021 року №6299/15-32-07-10, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність реальності господарських операцій позивача з ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" (за серпень 2019 року), ПП "РАФ-СЕРВІС" (за липень 2019 року) та ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" (за жовтень 2017 року).

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, пп.пп.14.1.36, 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, ст.ст. 1, 19, 20 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06 квітня 2000 року №1644-111.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункта).

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як визначено пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV) господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Законом №996-XIV та пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення №88).

При розгляді даної справи Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року вказав на необхідність дослідження судами первинних документів, складених за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" (період серпень 2019 року), ПП "РАФ-СЕРВІС" (період липень 2019 року), ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" (період жовтень 2017 року) на предмет можливості ідентифікувати фактичну поставку товару з урахуванням його специфіки, що вимагає дотримання особливих умов зберігання, перевезення та обліку, зокрема, у порядку вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496 (далі Інструкція) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, дослідивши господарські правовідносини позивача з ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" (ЄДРПОУ 42185130) колегією суддів встановила наступне.

Згідно умов договору від 05 вересня 2019 року №050919-03 постачальник ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" зобов`язується передавати у власність покупцеві ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" ТМЦ, а покупець зобов`язується прийняти і оплачувати вартість вказаного товару на умовах цього Договору.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" постачає нафтопродукти на адресу ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ".

Моментом поставки та перехід права власності на товар є момент фактичного приймання-передачі товару сторонами (представниками сторін).

Так, колегією суддів встановлено, що договір постачання №050919-03 укладено 05 вересня 2019 року, а фактично операції з прийому-передачі товарів, згідно видаткових накладних були проведені 16 серпня 2019 року.

Тобто, за умовами вказаного договору поставлений товар переходив у власність позивача за відсутності документально оформленого договору, оскільки він укладений пізніше, що на думку колегії суддів є недопустимим.

Окрім того, колегією суддів встановлено, що у видаткових накладних від 16 серпня 2019 року, у розділі Договір значився "Основний договір", що не дає можливості віднести Договір від 05 вересня 2019 року №050919-03 до даних видаткових накладних, адже договору фактично не існувало на дату виписки видаткової накладної. В свою чергу, кількість дизпалива, що постачалося, визначене у видаткових накладних, не збігається з кількістю дизпалива у ТТН.

Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що в наданих позивачем ТТН відсутні обов`язкові реквізити заповнення, а саме дані щодо марки, моделі автомобіля та причепа, номер посвідчення водія, пункт/адреса навантаження (зазначено: м. Київ), тобто відсутня конкретна адреса, пункт/адреса розвантаження (зазначено: "згідно подорожного листа"), дані щодо відповідальної особи вантажовідправника, дані щодо супровідних документів на вантаж, дані щодо відповідальної особи вантажоодержувача та вантажовідправника (ПІБ, посада, підпис, печатка), відсутня графа "вантажно-розвантажувальні операції" та відповідно відсутня інформація щодо часу прибуття та вибуття, відомості щодо навантажування та розвантаження, підпис відповідальної особи.

Більш того, згідно інформаційної системи "Архів податкової звітності" на адресу ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" протягом 2019 року не здійснювалася реєстрація податкових накладних із номенклатурою "транспортні послуги" від автомобільних перевізників ТОВ "Автомобільні вантажні перевезення" та ТОВ "Авто капітал логістик".

Колегія суддів також враховує, що за умовами договору від 05 вересня 2019 року №050919-03 якість товару, що поставляється, має відповідати встановленим законодавством державним стандартам України (ДСТУ) і технічним умовам (ТУ) виробника, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені за згодою сторін та відображені у специфікаціях до договору.

Підтвердженням якості та комплектності товару з боку постачальника є сертифікат відповідності якості даного товару вимогам діючого законодавства України або паспорт якості, а також, у передбачених законодавством випадках, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки.

Разом з тим, до перевірки ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" не було надано будь-яких документів, що підтверджують якість товару (сертифікати якості, технологічні, державні стандарти на відповідний вид нафтопродуктів, паспортом якості товару заводу-виробника, тощо) отриманих від контрагента-постачальника ТОВ "ДІННЕР ВАЙС".

При цьому, долучені до суду першої інстанції 28 вересня 2023 року документи містять лише копії податкових та акцизних накладних, висновок експерта, які, на думку колегії суддів, не мають жодного відношення до спірних правовідносин та договору №050919-03 від 05 березня 2019 року.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платників податків в електронному вигляді між ДПС та банками, іншими фінансовими установами регламентується Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установ до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 серпня 2015 року №721 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2015 року за №1058/27503.

Дослідивши наданий позивачем до суду першої інстанції під час повторного розгляду, тобто через два роки розгляду даної справи, договір №050919-03 від 05 березня 2019 року, колегією суддів встановлено, що відповідно п.12 договору місцезнаходження і реквізити сторін, з боку постачальника ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" зазначено номер розрахункового рахунку - р/р НОМЕР_1 ПАТ "КІБ" МФО 322540, який відповідно до інформації податкового органу було відкрито 10 травня 2019 року та закрито 08 листопада 2019 року.

Тобто, у договорі датованому від 05 березня 2019 року зазначено банківський рахунок р/р НОМЕР_1 ПАТ "КІБ" МФО 322540, якого на момент укладання угоди не існувало, та який, у свою чергу, було відкрито лише 10 травня 2019 року.

З боку покупця ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" (ЄДРПОУ 41513222) у реквізитах договору від 05 березня 2019 року №050919-03 значиться реквізити банківського рахунку п/р НОМЕР_3 в АБ "Південний" МФО 328209, який відкрито 08 вересня 2017 року та закрито вже 05 серпня 2019 року. Однак Актом перевірки встановлено, що фактично поставки відбувались 16 серпня 2019 року, тобто вже після закриття вказаного у договорі банківського рахунку.

Також при розгляді даної справи колегія суддів враховує надану управлінням податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській області на виконання службової записки управління правового забезпечення ГУ ДПС в Одеській області від 02 жовтня 2023 року №243/15-32-05-03 інформацію щодо постачальника ТОВ "ДІННЕР ВАЙС", а саме: згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємства ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" за 9 міс. 2019 року підприємство на балансі не має основних засобів (обладнання, устаткування), машин. Кількість працівників 3 особи (1кв. 2020 року). При цьому вказане підприємство не надавало відомостей щодо виплачених доходів іншим фізичним особам, до органів державної фіскальної служби податкових звітів за формою 1-ДФ та формою №Д4. ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" не звітує до податкових органів з травня 2020 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність висновку контролюючого органу викладеного у Акті перевірки щодо встановлення завищення витрат, що відображені у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати по взаємовідносинам ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" із ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" у загальній сумі 13 297 122 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "РАФ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 31728170) за період липень 2019 року, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до умов договору від 08 червня 2019 року №080719-01 ПП "РАФ-СЕРВІС" постачає на адресу ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" дизельне паливо класу К5 сорту С, яке відноситься до нафтопродуктів.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафти і нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковим для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Нафтопродукт це продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії.

Так відповідно до вимог Інструкції під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафто-продуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

Для чіткої регламентації роботи відповідальних осіб, контролю за своєчасним виконанням ними своїх посадових обов`язків та інших технологічних і організаційних операцій, а також для своєчасного оформлення первинних документів та передання їх до бухгалтерської служби підприємства головний бухгалтер розробляє графіки документообігу.

У графіках зазначається, у який термін, ким оформлюються і підписуються первинні документи, у якому порядку вони здаються до бухгалтерської служби. Графіки затверджуються керівником підприємства та є обов`язковими для виконання всіма відповідальними особами.

Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП Інструкції і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП Інструкції.

Матеріально відповідальні особи під час приймання відповідних нафтопродуктів повинні робити запис в товарній книзі кількісного руху нафти і нафтопродуктів за марками і видами на підставі приймального акта або ТТН.

Відповідно п.п.5.4.1 п.5.4 Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568.

Відповідно до вимог Інструкції з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (додаток 3 Інструкції), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густин нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°С відповідно до ГОСТ 3900.

Отже, Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України передбачає затверджену форму ТТН, яка повинна містити обов`язкові дані: про автопідприємство, що здійснює перевезення; державний номер автомобілю, що здійснює перевезення; про замовника (платника); прізвище, ім`я, по батькові водія; про вантажоодержувача; державний номер причепу; адресу пункту навантаження; адресу пункту розвантаження; найменування, марка, вид нафтопродукту (нафти); про об`єм нафтопродукту (нафти), дм 3; про метод визначення маси нафтопродукту (нафти); про густину нафтопродукту (нафти), кг/м 3; про температуру нафтопродукту (нафти), °С; про масу нафтопродукту (нафти), кг; дату і час виїзду з підприємства-вантажовідправника; дату і час прибуття до вантажоодержувача; дату і час виїзду від вантажоодержувача; прізвище, ім`я, по батькові, підпис, хто відпустив; прізвище, ім`я, по батькові, підпис, хто прийняв.

Також відповідно п.8.25 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні про необхідність відображення часу прибуття автомобіля для завантаження, який встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження з моменту пред`явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Згідно п.8.26. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні завантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Визначення маси нафтопродукти та внесення відповідних даних до ТТН також є обов`язковими для сторін договору

Відповідно п.5.4.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об`ємно-масовим методом.

Пункт 5.4.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Згідно п.6.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 визначати масу чи кількість вантажу у вантажовідправника і вантажоодержувача потрібно однаковим способом. При прийманні вантажу для перевезення за масою треба зважити весь вантаж. Визначення загальної маси вантажу зважуванням окремих місць забороняється.

Також Інструкція передбачає порядок дій при виявлені похибки в вимірюваннях вантажовідправника та вантажоодержувача.

Так п.5.1.3 Інструкції вказано, що границі відносної похибки вимірювань обумовлюються договором і не мають перевищувати значень, наведених у ГОСТ 26976 для методу вимірювання маси, що застосовується вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Пункт 5.1.4 Інструкції у разі надходження вантажу в технічно справних цистернах зі справними пломбами вантажовідправника і виявлення в них під час приймання нафти і нафтопродуктів нестач, що перевищують норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, спір стосовно відшкодування нестач вирішується в порядку, передбаченому відповідним договором та діючим законодавством України.

Пункт 5.1.5 Інструкції у разі, якщо під час приймання нафти і нафтопродуктів виявлені надлишки, які перевищують границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, вантажовідправнику направляється повідомлення щодо оприбуткованих надлишків, якщо інше не передбачено умовами договору.

Пункт 5.1.6 Інструкції у разі приймання нафти або нафтопродуктів однієї марки, які надійшли маршрутом або групою цистерн, за нестачу приймається тільки та кількість, яка перевищує надлишки, визначені за різницею суми нестач і надлишків, установлених за кожною цистерною відповідно до акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП (далі - форма №5-НП) (додаток 1 Інструкції).

Пункт 5.1.7 Інструкції вантажовідправнику направляється повідомлення стосовно оприбуткованих надлишків у тому разі, якщо вони перевищують нестачі, визначені за різницею суми надлишків та нестач, установлених за кожною цистерною згідно з актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП.

Пункт 5.1.8 Інструкції нестача нафти і нафтопродуктів у межах норм природних втрат, що виникла в процесі їх транспортування, покладається на вантажоодержувача, якщо інше не зазначено у відповідному договорі.

Пункт 5.1.9 Інструкції у разі, якщо в процесі приймання нафти або нафтопродуктів установлено, що вантаж надійшов з нестачею з вини транспортної організації, спір стосовно відшкодування нестачі вирішується в порядку, передбаченому законодавством України.

Пункт 7 Інструкції передбачає здійснення відпуску нафти споживачам на підставі попередньо укладених договорів, а нафтопродуктів - на підставі договорів або за готівку.

Пункт 7.2 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п.7.5.2 п.7.5 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. За наявності простроченого свідоцтва про повірку відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості забороняється.

Пункт 7.5.4 Інструкції нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред`явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Пункт 7.5.6 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Пункт 7.5.7 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Пункт 7.5.8 Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Пункт 7.5.9 Інструкції Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено.

З вищевикладеного вбачається, що законодавством встановлено єдиний порядок для всіх суб`єктів господарювання при здійснені закупівлі, транспортуванні, зберіганні і реалізації нафти і нафтопродуктів на території України і його вимоги є обов`язковими при здійсненні такої діяльності. Тобто підприємства повинні чітко дотримуватись інструкції, вести відповідні журнали, товарні книги, акти приймання, правильно заповнювати ТТН.

З наданих до перевірки ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) (реєстр ТТН наведено в додатку №8 до акту) вбачається, що замовником є ПП "РАФ-СЕРВІС", вантажовідправником ТОВ "Гарант Ойл ІФ", вантажоодержувачем ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ".

Дослідивши вказані ТТН, колегією суддів встановлено, що вони не містять інформацію про температуру нафтопродукту, що є обов`язковим до складання у відповідності до вимог вищевказаної Інструкції.

Окрім того, в наданих ТТН відсутні дані щодо марки, моделі автомобіля та причепа; відсутній номер посвідчення водія; відсутні дані щодо відповідальної особи вантажовідправника; відсутні дані щодо супровідних документів на вантаж; відсутні дані щодо відповідальної особи вантажоодержувача (ПІБ, посада, підпис, печатка); відсутня графа "вантажно-розвантажувальні операції" та відповідно відсутня інформація щодо часу прибуття та вибуття, відомості щодо навантажування та розвантаження; підпис відповідальної особи.

Крім того, у наданих видаткових накладних в розділі Договір значиться договір іншої дати, а саме від 08 липня 2019 року №080719-01.

Згідно інформаційної системи "Архів податкової звітності" на адресу ПП "РАФ-СЕРВІС" протягом 2019 року не встановлена реєстрація податкових накладних із номенклатурою транспортні послуги від автомобільного перевізника ТОВ "Гарант ОЙЛ ІФ".

Колегія суддів також враховує, що за умовами договору від 08 червня 2019 року №080719-01 визначено, що якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати встановленим законодавством державним стандартам України (ДСТУ) і технічним умовам (ТУ) виробника, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені за згодою сторін та відображені у специфікаціях до договору.

Підтвердженням якості та комплектності товару з боку постачальника є сертифікат відповідності якості даного товару вимогам діючого законодавства України або паспорт якості, а також, у передбачених законодавством випадках, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки.

Разом з тим, позивачем до перевірки не було надано будь-яких документів, що підтверджують якість товару (сертифікати якості, технологічні, державні стандарти на відповідний вид нафтопродуктів, паспортом якості товару заводу-виробника, тощо) отриманих від контрагента-постачальника ПП "РАФ-СЕРВІС".

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем на вимогу суду першої інстанції сертифікати відповідності на дизпаливо та порошок мінеральний (а.с.7-10 том 4) не можливо вважати достатніми та допустимими доказами в межах спірних правовідносин з врахуванням їх відсутності на час проведення перевірки, та в цілому не доведеність позивачем факту їх відношення до конкретних господарських операцій з контрагентами позивача, а саме ТОВ "ДІННЕР ВАЙС" та ПП "РАФ-СЕРВІС".

Крім того, при розгляді даної справи колегія суддів враховує інформацію з вищезгаданої службової записки управління правового забезпечення ГУ ДПС в Одеській області від 02 жовтня 2023 року №243/15-32-05-03 щодо постачальника ПП "РАФ-СЕРВІС", а саме: згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємства ПП "РАФ-СЕРВІС" за 9 міс. 2022 року на балансі обліковуються основні засоби (обладнання, устаткування, машини) на загальну суму 335,1 тис. грн. Кількість працівників 1 особа (4кв. 2021 року). При цьому, вказане підприємство не надавало відомостей щодо виплачених доходів іншим фізичним особам, до органів державної фіскальної служби податкових звітів за формою №1 ДФ та формою №Д 4. ПП "РАФ-СЕРВІС" не звітує до органів ДПС з жовтня 2022 року. Згідно Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18 лютого 2021 року №29363, Комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, ПП "РАФ-СЕРВІС" віднесено до категорії платника податку, який відповідає критеріям ризиковості. Підстава: за інформацією Офісу Генерального Прокурора.

Статтею 1 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06 квітня 2000 року №1644-111 (далі Закон №1644-111) визначено, що небезпечний вантаж речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Відповідно ст. 20 Закону №1644-111 перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Стаття 19 Закону №1644-111 встановлює вимоги до транспортних засобів, якими перевозяться небезпечні вантажі: транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам державних стандартів, безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідні свідоцтва, згідно з законодавством, видаються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення: автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Таким чином, згідно Закону №1644-111 підприємство, яке придбаває та реалізує продукт переробки нафтопродуктів повинно мати інформацію щодо відповідності транспортних засобів, обладнання, якими перевозяться нафтопродукти, необхідної підготовки водіїв, відповідні свідоцтва на допуск водіїв та транспортних засобів до перевезення нафтопродуктів, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданих Державтоінспекцією та ін.

Колегія суддів акцентує про те, що всі вище перелічені документи позивачем не надано ні до перевірки, ні до суду.

Відповідно до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі ДОПНВ) визначено класи небезпечних вантажів, зокрема, Клас 3: Легкозаймисті рідини, до яких відносяться, серед іншого, нафтопродукти.

Пунктом 1.4 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС України від 26 липня 2004 року №822, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за №1040/9639 (далі Правила) небезпечні вантажі дозволено перевозити автомобільним транспортом тільки у випадках, якщо вони згідно з вимогами ДОПНВ і цих Правил допущені до перевезення та коли всі вимоги щодо перевезення таких вантажів виконані.

Згідно пункту 6.9.1 Правил на всі транспортні засоби, придатні до перевезення небезпечних вантажів, Державтоінспекцією МВС України оформлюється свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі свідоцтво). Свідоцтво виконується на стандартному форматі А4 (210 Ч 297 мм), має білий колір з рожевою діагональною смужкою.

Водії транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, проходять курс спеціальної підготовки. Водію після закінчення спеціальної підготовки та вдалої здачі іспиту, що відповідає вимогам ДОПНВ, Державтоінспекцією МВС України видається свідоцтво про підготовку, що відповідає зразку, наведеному в додатку 5 до цих Правил (пп.7.1.1,7.1.5 п.7.1 Правил).

У відповідності до п.9.1 Правил під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, крім перелічених у Правилах дорожнього руху мають бути такі документи: а) товаротранспортний документ на небезпечні вантажі; б) свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; в) свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія або ДОПНВ свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; г) письмові інструкції.

З урахуванням вимог вищевказаних норм чинного законодавства колегія суддів наголошує, що до документального підтвердження операцій з поставки нафтопродуктів існують додаткові вимоги, які позивачем під час здійснення господарських правовідносин дотримані не були.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2020 року у справі №818/783/16.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені у сукупності обставини та факти свідчать про недоведеності реального здійснення господарських правовідносин між позивачем та ПП "РАФ-СЕРВІС".

Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення витрат, що відображені у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати по взаємовідносинам ПП "РАФ-СЕРВІС" із ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" у загальній сумі 536 855 грн. є правильним.

Відносно взаємовідносини позивача з ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" (ЄДРПОУ 40865217) за період жовтень 2017 року, колегія суддів вказує наступне.

Дослідивши умови договору від 11 жовтня 2017 року колегією суддів встановлено, що ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" (код ЄДРПОУ 40865217) постачає порошок мінеральний неактивний на адресу ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ".

Згідно бази даних ІС "Податковий блок" ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" не звітувало фінансові звіти суб`єкта підприємства, тому немає можливості визначення наявності основних фондів у підприємства. Кількість працівників 3 особи. При цьому, вказане підприємство не надавало відомостей щодо виплачених доходів іншим фізичним особам, до органів державної фіскальної служби податкових звітів за формою №1 ДФ та формою №Д 4. З грудня 2018 року ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" не звітує. Свідоцтво платника ПДВ №200298900 від 09 грудня 2016 року (дата реєстрації 01 листопада 2016 року) анульоване за рішенням контролюючого органу 29 листопада 2019 року, підстава анулювання: 22 ненадання декларацій протягом року.

Отже, згідно проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН по ланцюгу постачання товарів, робіт (послуг) ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" встановлено, що у 2017 році даний суб`єкт господарювання здійснював операції з придбання товарів, робіт (послуг) з наступною номенклатурою: цемент, шпаклівка, бензин, електротовари та інше.

ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" у 2017 році здійснювало операції з реалізації товарів, робіт (послуг) з наступною номенклатурою: експедиційні послуги на відстань 100 км; Виконання будівельних робіт у багатоповерховому житловому будинку по вул. Соборна, 5а, м.Рівне; Маслопровід, КЕ243558; Плитка футеровочна з графітопластового матеріалу; Монтаж внутрішніх систем опалення офісного приміщення та інше.

Таким чином, проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" здійснено оформлення придбаних товарів з однією номенклатурою, а реалізувались товари/послуги інші, невідомого походження.

За результатами аналізу баз даних ДПС встановлено відсутність у ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" інформації щодо наявності складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, трудових ресурсів, необхідних спеціальних знань (фаху) працівників, високого рівня їх оплати праці працівників, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства для придбання/реалізації товарів, робіт (послуг).

У зв`язку з тим, що на ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" працювало штатних працівників 3 особи, на думку колегії суддів, вказане товариство не мало фактичної можливості здійснення господарських операцій на адресу ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" з урахуванням наявності: трудових ресурсів, врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна (виробничо-складських приміщень та іншого майна), оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, досліджуючи видаткові накладні на отримання товару від ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД", колегією суддів встановлено, що у пункті Договір значиться "Основний", що ніяк не можна пов`язати з договором від 17 жовтня 2017 року.

В свою чергу, в порушення пп.3.3 п.3 Умови постачання "Постачання товару за цим договором здійснюється за заявкою покупця", при цьому позивачем ані до перевірки, ані до суду не надано заявок на постачання товарів.

У видаткових накладних визначена кількість товару, що мав би постачатися, проте у ТТН до відповідних видаткових накладних відсутня інформація стосовно кількості або ваги товару, що перевозиться.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок контролюючого органу викладений у Акті перевірки щодо встановлення документальною перевіркою завищення витрат, що відображені у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати по взаємовідносинам ТОВ "АНАТЕК-ЗАХІД" із ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" у загальній сумі 85 175 грн.

Колегія суддів приймає до уваги висновки Верховного Суду сформовані у постанові від 20 травня 2021 року по справі №826/16627/18 про те, що належна податкова обачність при виборі платниками податків контрагентів це законна передумова отримання податкової вигоди. З цього правила випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності, якщо податковий орган під час перевірки доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності.

Також Верховний Суд відзначив, що платники повинні дотримуватись принципу "належної обачності" та нести відповідальність за переддоговірну перевірку свого контрагента.

У разі, коли суб`єкт господарювання не з`ясував, чи є у представника контрагента відповідні повноваження на укладання угоди, здійснення господарської діяльності та складання первинних документів, така поведінка платників свідчить про наявність у нього умислу на отримання податкової вигоди та тягне ризик притягнення до фінансової відповідальності.

Документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції змісту послуг, що надаються, умов перевезення, зберігання товарі.

Колегія суддів вважає, що вищевикладені обставини так само відповідають висновкам Верховного Суду, який зазначає, що формальна наявність договорів, актів, видаткових накладних та податкових накладних не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій.

Сам факт наявності у позивача податкових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарської операції з ними, якщо встановлені у справі обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №2а-576/12/0970 про те, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

В первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, мають фіксуватися дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При цьому, в першу чергу потрібно, щоб такі документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій, адже за відсутності таких документів неможливо перевірити реальність таких операцій, правильність обчислення та сплати сум податкових зобов`язань.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ".

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.