Постанова

від 19.02.2024 по справі 380/558/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Костецький Н.В.

19 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/558/23 пров. № А/857/25304/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 380/558/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Банк Січ» Степанець Вікторії Сергіївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Січ» Стрюкової Ірини Олександрівни, третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «НОКСхем» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2023р. позивач, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Банк Січ» Степанець В.С., Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Січ» Стрюкової І.О., у якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо не включення ФОП ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «Банк Січ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести позивача ФОП ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «Банк Січ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на усю суму вкладу, що була на рахунку станом на 07.09.2022р.;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію, щодо ФОП ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у АТ «Банк Січ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського рахунку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2023р. позов задоволено частково.

Суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ «БАНК СІЧ» щодо не включення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «Банк Січ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Одночасно, суд зобов`язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» Стрюкову І.О. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського рахунку № 26007001205540, який укладений у сумі 175000 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись із даним рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» Стрюкова І.О. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

З змісту відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис №2 415 000 00000 089515 видно, що з 16.05.2018р. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

08.04.2021р. ФОП ОСОБА_1 та АТ «БАНК СІЧ» уклали договір банківського рахунку № 26007001205540, за умовами якого позивачу на його ім`я відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , що сторонами не заперечується. Даний рахунок позивач використовував у своїй підприємницькій діяльності в тому числі під час здійснення розрахунку контрагентами за надані послуги та/або продаж товару.

01.07.2022р. ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ТзОВ «НОК Схем» (Покупець) уклали Договір поставки №7, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити її вартість. (п1.1. Договору поставки №7; далі - договір поставки).

На виконання зобов`язань за Договором поставки, позивач виписав видаткові накладні: №РН-0000006 від 04.07.2022р. на суму 32268,40 грн., №РН-0000009 від 18.07.2022р. на суму 41740, 21 грн., №РН-0000018 від 14.07.2022р. на суму 22071,88 грн., №РН-0000026 від 20.07.2022р. на суму 45425,52 грн., №РН-0000008 від 27.07.2022р. на суму 25395,12 грн., № РН-0000049 від 02.08.2022р. на суму 16892,28 грн., всього на суму 175000,00 грн.

З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 з 01.08.2022р. - 10.09.2022р., 09.08.2022р. видно, що від ТзОВ «НОК Схем» позивачу надійшли кошти у наступних сумах: документ №129 на суму 80000,00 грн., документ №195 на суму 95000,00 грн.

09.08.2022р. Правління Національного банку України прийняв Рішення №405-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «Банк Січ» до категорії неплатоспроможних», яке оприлюднено та стало відомо загальній аудиторії в 17 годині 29 хв.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 09.08.2022р. №405-рш/БТ та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2022р. №579 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Банк Січ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» розпочато процедуру виведення АТ «Банк Січ» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 10 серпня 2022 року до 09 вересня 2022 року (включно).

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень тимчасового адміністратора АТ «Банк Січ», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі -Закон), зокрема, ст.ст.37-39 Закону, строком на один місяць з 10 серпня 2022 року до 09 вересня 2022 року (включно) призначено начальника управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Степанець В.С..

З рішення виконавчої дирекції Фонду від 29.08.2022р. № 654 видно, що продовжено тимчасову адміністрацію в неплатоспроможному АТ «Банк Січ» на один місяць з 10 вересня 2022 року по 09 жовтня 2022 року (включно).

Із змісту вказаного рішення, видно, що продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію неплатоспроможного банку АТ «Банк Січ», що визначені ст.ст.37-39 Закону, начальнику управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Степанець В.В. строком на один місяць з 10 вересня 2022 року - 09 жовтня 2022 року (включно).

На підставі рішення Правління Національного банку України від 06.10.2022р. № 495-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» та рішення виконавчої дирекції Фонду від 07.10.2022р. № 803 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк Січ» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк Січ», яка триватиме три роки - до 09 жовтня 2025 року включно.

Уповноваженою особою Фонду з делегуванням усіх повноважень ліквідатора АТ «Банк Січ», визначених ст.ст.37, 38, 47-52, 52,53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, та звернення з вимогами та позовами про відшкодування шкоди (збитків), зазначеними у ч.5 та ч.10 ст.52 Закону, призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Стрюкову І.О. строком на три роки з 10 жовтня 2022 року до 09 жовтня 2025 року включно.

Суд першої інстанції встановив, що на адресу ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «НОК Схем» від Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк Січ» Степанець В.С. надійшло Повідомлення №1455/1-ТА від 07.09.2022р., з якого видно, що правочин - платіжні операції з переказу коштів від ТОВ «НОК Схем» до ФОП ОСОБА_1 , дата проводки 09.08.2022р., сума отриманих коштів: 95000,00 грн. та 80000,00 грн., визнано нікчемними на підставі ч.3, п.1 ч.4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ч.1 ст.202, ч.1 ст.216 ЦК України.

З додатку 2 до Наказу АТ «Банк Січ» № 98-ТА від 07.09.2022р. видно, що Банк здійснив зворотню проводку за Договором поставки та повернув з розрахункового рахунку ОСОБА_1 , який відкритий в АТ «Банк Січ», на розрахунковий рахунок Покупця - ТзОВ «НОК Схем», який відкритий також в АТ «Банк Січ», грошові кошти в розмірі - 175000,00 грн.

Позивач вважає, що відповідачі протиправно не включили його в перелік та загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. №4452-VI) (далі - Закон №4452-VI) встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати цим Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між цим Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Із змісту ч.2 ст.1, п.17 ч.1-4 ст.2 , Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» видно, що з метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Поняття уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

В п.3 та п.4 вказаної частини визначені поняття:

-вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту) (крім коштів, залучених від видачі ощадного сертифіката банку), включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Кошти, залучені банком від видачі (випуску) ощадного сертифіката банку або депозитного сертифіката банку, не є вкладом;

-вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту), крім фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця), яка є власником лише ощадного сертифіката банку.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» №2180-ІХ від 01.04.2022р., який набрав чинності 13.04.2022р., протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Дія цього пункту поширюється на банки, рішення про віднесення яких до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію яких з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», прийняті після набрання чинності цим Законом протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

ч.1, ч.40 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5-6 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

ч.2 цієї статті передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.4 п.6 ч.4 ст.26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст.52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

4-1) перелік рахунків вкладників, фінансові операції за якими зупинено відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених ст.38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Згідно ч.3 цієї статті Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

ч.2 ст.37, ч.2 ст.38, ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом про внесення (перерахування) коштів на його рахунок.

Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

Крім того, правильними є висновки суду першої інстанції, що єдиною та необхідною умовою для не включення осіб (клієнтів банку) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з нікчемністю відповідного правочину є наявність підстав, виключний перелік яких передбачено ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Водночас, положення ст.228 ЦК України встановлює, що не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч.3 ст.38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі № 826/1476/15, та відповідно до ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при вирішенні цієї справи.

Отже, єдиною та необхідною умовою для не включення осіб (вкладників) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з нікчемністю відповідного правочину є наявність підстав, виключний перелік яких передбачено ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що кошти на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , які не включені до переліку рахунків вкладників банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду, надійшли від юридичної особи і на умовах укладеного між банком та позивачем договору повністю зараховані на рахунок останнього.

Доводи апелянта про те, що позивач не є вкладником Банку у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», так як кошти на його рахунок надійшли від іншої особи, колегія суддів відхиляє, оскільки в даному випадку правовідносини між ОСОБА_1 і такою особою (ТОВ «НОК Схем») не є предметом цього спору. При цьому, такі кошти надійшли для позивача та залучені Банком на його рахунок на умовах відповідного договору, укладеного безпосередньо між ОСОБА_1 і Банком, що у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» надає достатні та необхідні правові підстави для визнання таких коштів вкладом, а позивача - вкладником.

Одночасно, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що частина цих коштів в сумі 80000,00 грн. надійшли на рахунок ОСОБА_1 та зараховані банком протягом операційного дня. В іншій частині розрахункові документи проведені банком на умовах договору про відкриття банківського рахунку та відповідно до п.3.1.8 Правил обслуговування суб`єктів господарювання в АТ «Банк Січ», відповідно до якого розрахункові документи, отримані від клієнта по закінченню Операційного часу, можуть бути виконані Банком у той же день відповідно до діючих тарифів Банку згідно з умовами цих Правил.

У контексті викладеного суд також зазначає, що здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією № 492 та договорами з відповідними клієнтами банку.

При цьому, апелянт, не надав жодних належних та допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що такі кошти не є вкладом та/або що позивач не є вкладником банку в розумінні ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI.

Стосовно доводів апелянта про відсутність правових підстав розподілу судового збору стягнення такого, колегія суддів зазначає таке.

ч.1 ст. 13 КАС України імперативно встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, в даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» Стрюкової І. О. за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2481,00 грн, який сплачений позивачем при поданні позовної заяви в суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Банк Січ» Степанець В.С. діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З роз`яснень, які наведені в п.13.1 Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», видно, що у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «БАНК СІЧ» Стрюкової Ірини Олександрівни залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 380/558/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 19.02.2024р.