Ухвала

від 13.02.2024 по справі 366/294/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/294/24

Провадження № 6/366/14/24

У Х В А Л А

13 лютого 2024 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., при секретарі Морозовій Я.Р., за участю представника заявника ОСОБА_1 адвоката Паламарчука М.А. (в режимі відео конференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника заявника адвоката Паламарчук Миколи Андрійовича до Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересована особа: Іванкіський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В :

30 січня 2024 року до Іванківського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника заявника адвоката Паламарчук Миколи Андрійовича до Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересована особа: Іванкіський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

В обгрунтування своєї заяви, заявник посилається на те, що ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 13.08.2013 року у справі № 366/2280/13-ц (провадження № 6/366/16/13) за поданням державного виконавця ВДВС Іванківського МРУЮ Київської області тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до повного виконання нею зобов`язань за виконавчим листом № 6-2569, виданим Новозаводським районним судом міста Чернігова 13 грудня 2010 року на користь ПАТ «Альфа-Банк».

12.01.2024 року у відповідь на адвокатський запит від 10.01.2024 року Іванківський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив, що згідно даних спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження 13.02.2013 року було відкрите виконавче провадження ВП № 36504753 з примусового виконання виконавчого листа Новозаводського районного суду м. Чернігів від 13.12.2010 року по справі № 6-2569 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 41109,17 грн.

25.12.2013 року, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція), було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (відсутність у боржника майна). Більш детальної інформації надати Іванківський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не може, у зв`язку із знищенням вказаного виконавчого провадження через закінчення строків його зберігання.

Станом на 12.01.2024 року до Відділу ДВС повторно не надходив на примусове виконання виконавчий лист Новозаводського районного суду міста Чернігів від 13.12.2010 року по справі № 6-2569.

02 січня 2024 року при спробі виїзду за кордон, ОСОБА_1 рішенням заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) капітаном ОСОБА_2 було відмовлено у виїзді з України, із підстави наявності в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей про обмеження у виїзді з України на підставі ухвали Іванківського районного суду Київської області від 13.08.2013 року у справі № 366/2280/13-ц.

Оскільки з часу обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (13.08.2013) та закінчення виконавчого провадження (25.12.2013) минуло більше десяти років, то і факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань не існує.

Ухвалою суду від 01.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 13 лютого 2024 року /а.с. 24/.

08 лютого 2024 року Іванківський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав до суду листа, в якому просить розгляд заяви проводити без участі представника служби, а також зазначив, що не погоджується із заявою боржниці про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України через відсутність станом на 08 лютого 2024 року у Відділі ДВС відомостей щодо повного погашення заборгованості за виконавчим листом № 6-2569, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова 13 грудня 2010 року.

У судовому засіданні (в режимі відеоконференції) представник заявника ОСОБА_1 адвокат Паламарчук М.А. заяву підтримав та пояснив суду, що з часу обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (13.08.2013) та закінчення виконавчого провадження (25.12.2013) минуло більше десяти років, тому факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань не існує. Борг не погашався; ні банк, ні виконавець про це не згадують; рахунків, на які сплачувати кредитну заборгованість не відомо; згідно даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження - виконавчі провадження по ОСОБА_1 завершені.

Представник АТ«СЕНС БАНК» в судове засіданні не з`явився, заяв та клопотань не надіслав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зіст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частина 1статті 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6ст. 441 ЦПК України, суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом та в`їхати в Україну.

Протоколом N 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифікованоЗаконом України N475/97-ВР від 17 липня 1997 року, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Статтею 13 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод"гарантовано право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Судом встановлено, що ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 13 серпня 2013 року задоволено подання державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Іванківського міжрайонного управління юстиції Яковенка Ю.В., зокрема, заборонено ОСОБА_1 виїзд за межі території України до повного погашення заборгованості за виконавчим листом, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова 13 грудня 2010 року /а.с. 5/.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, встановленийрозділом VІІ ЦПК України. Судовий контроль передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно даних спецрозділу Автоматизованої системи виконавчого провадження 13.02.2013 року було відкрите виконавче провадження ВП № 36504753 з примусового виконання виконавчого листа Новозаводського районного суду м. Чернігів від 13.12.2010 року по справі № 6-2569 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 41109,17 грн. 25.12.2013 року, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція), було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (відсутність у боржника майна) /а.с. 8-9, 10/.

Відповідно дост. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогокодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістомстатті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що обмеження у праві виїзду за межі України є тимчасовим заходом, спрямованим на обмеження фізичної особи - боржника у праві вільного перетинання державного кордону України, що має на меті забезпечення виконання зобов`язань, покладених на таку особу відповідним рішенням суду.

При цьому, як застосування такого заходу до фізичної особи - боржника, так і його скасування, - відноситься до компетенції суду.

Відповідно дост. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлено порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, зокрема, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Протоколом № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, втручання у право фізичної особи - боржника на свободу пересування, яке ґрунтується настатті 441 ЦПК Українитастатті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

30 січня 2024 року до Іванківського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника заявника адвоката Паламарчук Миколи Андрійовича до Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересована особа: Іванкіський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Заявник обгрунтовує свою заяву тим, що з часу обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (13.08.2013) та закінчення виконавчого провадження (25.12.2013) минуло більше десяти років, то і факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань не існує.

Перевіряючи обгрунтованість вимог заяви, та заперечень на неї, суд приймає до уваги те, що частини 5, 8ст. 441 ЦПК Українипередбачають, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Тобто, вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України суд повинен з`ясувати наявність обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Заява про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, обґрунтована, зокрема, тим, що 25.12.2013 року, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стара редакція), було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (відсутність у боржника майна), повторно виконавчий лист на примусове виконання стягувачем не пред`являвся, а відтак відсутні достатні підстави для існування обмежень щодо боржника.

Разом із тим, суд звертає увагу сторони боржника на те, що зазначені доводи та підстави для скасування встановленого обмеженні відсутні в положеннях ч. 5ст. 441 ЦПК України, та не є підставами для скасування судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Так, встановлено що на час розгляду даної заяви рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.12.2010 року є чинним, стороною боржника не надано суду доказів на підтвердження добровільного виконання зазначеного рішення суду та/або вжиття дієвих заходів щодо часткового погашення боргу з часу видачі виконавчого листа.

Матеріали справи також не містять повідомлень стягувача про виконання рішення суду, за яким у справі було видано відповідний виконавчий лист.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII(у редакції на момент обмеження виїзду) громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч. 1 цієї статті.

Згідно із п. 18 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV(у редакції на момент тимчасового обмеження) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Суд також звертає увагу, що згідно із вимогамиЗакону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIVвиконавче провадження закінчується у разі такого повернення виконавчого документа без виконання як: на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ (п. 9 ст. 49 Закону); до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьоюстатті 75 цього Закону(п. 11 ст. 49 Закону).

У той час, як повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону, не є завершенням виконавчого провадження у розумінні ст. 50 Закону) і згідно із ч. 5ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIVповернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє права стягувача повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Боржником рішення суду не виконано, що нею не заперечується, і до того ж підтверджується поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч.1ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, таке повернення виконавчого документа не припиняє тимчасове обмеження у виїзді за кордон, як захід примусового виконання рішення суду, а стягувач має право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Сторона боржника помилково ототожнює поняття «повернення виконавчого документа стягувачу» і «закінчення виконавчого провадження», які регулюються різними статтямиЗакону України «Про виконавче провадження»і мають різні юридичні наслідки.

Статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.

Отже, підстав для зняття тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не було як на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, так і не існує на час розгляду цієї заяви.

Аналогічна позиція відображена в ухвалі Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2019 року по справі № 335/6675/13-ц (провадження № 61-15563ск19).

Окремо варто відзначити, що виконання судового рішення, є стадією судового розгляду, та має пріоритет над окремими правами сторін.

Виходячи зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду.

Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

Боржником наразі не виконано зобов`язання, покладене на неї рішенням суду від 13.12.2010 року, що свідчить про ухилення нею від виконання вказаного зобов`язання, права стягувача ПАТ «Альфа-Банк» залишаються порушеними, у зв`язку з чим тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є єдиним ефективним методом у виконанні рішення суду.

Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що боржником не надано доказів на підтвердження виконання рішення суду у даній справі, підстав, з якими закон пов`язує можливість скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, стороною боржника не наведено, а судом не встановлено, а відтак суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст.1,6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст. ст.11,47,50 Закону України «Про виконавче провадження», та ст. ст.2-5,7,12,13,81,441 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника заявника адвоката Паламарчук Миколи Андрійовича до Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересована особа: Іванкіський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу Іванківського районного суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Іванківський районний суд Київської області.

Відповідно до пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 16 лютого 2024 року

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1

Представник заявника: Адвокат Паламарчук Микола Андрійович, адреса: 03035, м. Київ Солом`янська площа, будинок 2 офіс 803-А

Стягувач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (до зміни назви Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-Банк»), код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження: 03150, м. Київ вул. Велика Васильківська,100

Заінтересована особа: Іванківський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 34842797,місце знаходження: 07201, Київська область Вишгородський район смт. Іванків по вул. І. Проскури,26.

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО