Постанова

від 20.02.2024 по справі 473/6878/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

20.02.24

22-ц/812/297/24

Провадження №22-ц/812/297/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 лютого 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу №473/6878/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Усіковим Олексієм Віталійовичем, на ухвалу, яку постановив Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області під головуванням судді Лузан Людмили Вікторівни у приміщенні цього суду 02 січня 2024 року, повний текст якої складений того ж дня, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про поновлення батьківських прав,

у с т а н о в и в :

11 грудня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Усікова О.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про поновлення батьківських прав.

Позов мотивовано тим, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2015 року ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено опікуном дитини ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що натепер радикально змінилися умови життя позивачки, вона ніколи не мала шкідливих звичок, проживає у Бельгії, де орендує житло, веде добропорядний спосіб життя, має фінансову можливість і бажання виконувати батьківські обов`язки, ОСОБА_1 просить суд відновити їй батьківські права щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк у п`ять днів з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.

Ухвалою цього ж суду від 02 січня 2024 року позовна заява повернуто позивачу ОСОБА_1 .

Остання ухвала мотивована тим, що позивачем вимоги ухвали суду від 02 січня 2024 року щодо усунення недоліків позовної заяви не виконані.

Тому суд вважав, що є передбачені частиною 3 статті 185 ЦПК України підстави для повернення позовної заяви позивачеві.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 02 січня 2024 року скасувати та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду є незаконною, не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, повернення позивачеві позовної заяви, є помилковим, оскільки на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представником були подані письмові пояснення щодо обставин, якими позивачка додатково обґрунтовує свої вимоги про поновлення її батьківських прав. Також, на думку представника позивачки, надання письмового висновку органу опіки та піклування не є обов`язковим, виходячи з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19.

З урахуванням частини 2 статті 369 ЦПК України справу призначено до розгляду без повідомлення учасників.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вимоги до судового рішення викладені у статтях 263, 264 ЦПК України.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Статтею 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, в тому числі, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в силу положень ст. 379 ЦПК України є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи оскаржувануухвалу,суд вважав,що єпідстави,визначені частиною3статтею 185ЦПК України,для поверненняпозовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про поновлення батьківських прав, оскільки позивачкою вимоги, викладені судом в ухвалі від 15 грудня 2023 року, не були виконані.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд включає, насамперед, принцип доступу до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В силу частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частинами 1, 3, 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд в ухвалі від 15 грудня 2023 року зазначив наступні недоліки: позивачкою взагалі не викладно необхідних обставин справи щодо заявлених нею позовних вимог, не зазначено та не надано відповідних доказів, що підтверджують кожну обставину, а саме щодо зміни її поведінки, обставин, які стали підставою для позбавлення її батьківських прав; матеріально-побутових, житлових умов проживання позивачки; характеристик з місця роботи, проживання; виконання свого обов`язку по утриманню дитини; відновлення спілкування з дитиною та у якій формі; чи притягалася позивачка до адміністративної чи кримінальної відповідальності, тощо; не наданий письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору. Також суд зазначив, що такі недоліки позовної заяви позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та повертаючи позовну заяву як неподану, суд виходив з того, що позивачкою не виконано вимоги ухвали від 15 грудня 2023 р.

Вирішуючи питання відповідності оскаржуваної ухвали вимогам закону, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із положеннями абзацу 2 частини 6 статті 185 ЦПК України у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Відповідно до змісту статей 12, 13, 81, 175 ЦПК України позивач самостійно визначає зміст позовних вимог, зазначає сторони та інших учасників спору, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та зазначає докази на підтвердження цих обставин.

Суддя згідно статей 175, 177, 185-187 ЦПК України перевіряє, чи має особа відповідно до статті 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі.

Виходячи з аналізу наведених норм процесуального права, суддя при вирішенні питання щодо прийняття заяви (скарги) не має права давати оцінку зазначеному позивачем складу осіб, які братимуть участь у справі, наведеним доказам, їх достатності, вимагати надання доказів, встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, і ставити залежно від цього вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Згідно із частиною 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , вона за змістом та формою цілком відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, зокрема, в ній позивачка на власний розсуд визначила учасників справи, виклала зміст позовних вимог, спосіб захисту порушених прав, обставини, якими обґрунтовує свої вимоги; зазначила докази, що підтверджують вказані обставини, та додала їх до заяви.

Крім того, 21 грудня 2023 року на адресу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від представника позивачки адвоката Усікова О.В. надійшла заява про усунення недоліків у відповідь на ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій представник позивачки додатково виклав обґрунтування позовних вимог, обставини щодо змін, які відбулися у житті позивачки (її сімейний, фінансовий, стан, матеріально-побутових умов проживання), порядку її спілкування з дитиною.

Також апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень частин 5, 6 СК України участь органу опіки та піклування при розгляді судом спорів щодо поновлення батьківських прав є обов`язковою і саме на цей орган, а не на позивача у справі законодавець покладає обов`язок надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

За такого подана ОСОБА_1 позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а тому підстав для її повернення заявниці не було.

Суд в порушення викладених вище положень процесуального закону залишив позовну заяву без руху, а в подальшому повернув її позивачці, вдавшись при цьому до оцінки зазначеному нею обґрунтування позовних вимог, наведеним доказам, їх достатності, вимагав надання доказів.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала є помилковою, оскільки суд припустився порушення норм процесуального права, й підлягає відповідно до вимог пункту 4 статті 379 ЦПК України скасуванню, а справа поверненню до суду для продовження розгляду.

З огляду на положення статті 141 ЦПК України, результати розгляду апеляційної скарги, за якими апеляційним судом нове рішення по справі не приймалось та не змінювалось, відсутні підстави для розподілу судових витрат, який слід провести за наслідками розгляду справи.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Усіковим Олексієм Віталійовичем, задовольнити.

Ухвалу Вознесенськогоміськрайонного судуМиколаївської області від 02 січня 2024 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про поновлення батьківських прав повернути до того ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови виготовлений 20 лютого 2024 року