Рішення

від 29.10.2024 по справі 473/6878/23

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/6878/23

РІШЕННЯ

іменем України

"29" жовтня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю: секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, про поновлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ

у грудні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, поданим в її інтересах адвокатом Усіковим Олексієм Віталійовичем, до відповідачки ОСОБА_2 про поновлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка ОСОБА_1 рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2015 року позбавлена батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з того часу опіку над нею здійснювала відповідачка ОСОБА_2 . Разом з тим, позивачка не втрачала зв`язок з дитиною, приймала активну участь у її житті, в тому числі й у фінансових питаннях. При цьому, ОСОБА_1 працює, має житло для проживання, постійний достатній дохід, характеризується позитивно, не має шкідливих звичок, має бажання та можливість брати належну участь в вихованні дитини, піклуватися про її фізичний та духовний розвиток.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд поновити її батьківські права відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 01 березня 2024 року відкрито провадження по справі, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року закрито підготовче провадження по справі, призначено її до судового розгляду.

Представник позивачки адвокат Андрухов М.І. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні від 29 серпня 2024 року, проведеному за її особистої участі, додатково пояснила, що підстав для позбавлення її батьківських прав не було, оскільки, виховуючи дитину самостійно, вона була змушена з метою її фінансового забезпечення, виїхати за кордон для заробітку, тому дитину залишила сестрі, відповідачці по справі, який були потрібні законні підстави для представництва інтересів дитини.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Представник третьої особи без самостійних вимог у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У частинах 1,2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ч. 1 ст. 9 Конвенції).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

У ст.7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно ч.ч.2,4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав,поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ст..171СК України).

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Як убачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження на підставі ч.1 ст. 135 СК України.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2015 року позивачка була позбавлена батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачку було призначено опікуном дитини. Як підстави позбавлення позивачки батьківських прав відносно доньки в рішенні зазначено, що вона не підтримує зв`язків з дитиною, не займається вихованням, не піклується про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

24 липня 2024 року органом опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради наданий висновок про доцільність поновлення позивачки у батьківських правах відносно її доньки. Зокрема, орган опіки та піклування встановив, що поведінка матері на час вирішення спору про поновлення батьківських прав по відношенню до дитини змінилась, вона приймає активну участь у житті дитини, її вихованні, утриманні, має бажання та можливість виконувати батьківські обов`язки в майбутньому, створила всі необхідні для цього умови.

Позивачка працевлаштована, за місцем роботи характеризується позитивно, отримує стабільний дохід; житло, в якому вона проживає, дозволяє створити умови для проживання та виховання дитини, забезпечити всім необхідним відповідно до вікових потреб.

У судовому засіданні від 29 серпня 2024 року суд заслухав думку неповнолітньої ОСОБА_3 , яка пояснила, що не втратила родинний зв`язок з матір`ю, постійно спілкується з нею по телефону, отримує від неї допомогу. Дитина висловила бажання бути з мамою. Відповідачка ОСОБА_2 , яка є піклувальником ОСОБА_3 , в цьому судовому засіданні підтвердила, що позивачка постійно підтримувала зв`язок з донькою, забезпечувала її матеріально.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, про поновлення батьківських прав задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківські права відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2024 року.

Суддя Л.В.Лузан