Ухвала

від 12.02.2024 по справі 128/4949/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/4949/23

Провадження №22-ц/801/479/2024

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач :Голота Л. О.

УХВАЛА

12 лютого 2024 рокуСправа № 128/4949/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач),

суддів Оніщука В. В., Рибчинського В. П.,

вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі № 128/4949/23 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 7.12.2023 року, -

в с т а н о в и в :

19.01.2024 року до Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга (вх № 619) ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 7.12.2023 року у справі № 128/4949/23.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.01.2024 року заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 7.12.2023 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 7.12.2023року залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а також строк для усунення інших недоліків апеляційної скарги протягом п`ятиднів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали, заявнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження або скарга буде вважатися неподаною і повернута особі, яка її подала.

30.01.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. № 1025) щодо виконання ухвали від 22.01.2024 року, в якій заявник зазначає причину пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції те, що вперше з апеляційною скаргою він звернувся 28.12.2023 року, дотримавшись встановлених строків, визначених частиною другою статті 354 ЦПК України на апеляційне оскарження, так як копію оскаржуваної ухвали отримав 28.12.2023 року. Дану апеляційну скаргу ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29.12.2023 року повернуто заявнику. 19.01.2024 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження, який пропущено з поважних причин.

Також ОСОБА_1 надано нові відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків стосовно ОСОБА_1 про відсутність доходів за період з 3 квартал 2022 року по 3 квартал 2023 року.

Ознайомившись із поданою заявою, суд вважає, що пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як видно із матеріалів справи, ухвала Вінницького районного суду Вінницької області постановлена 7.12.2023 року, копію зазначеної ухвали отримано ОСОБА_1 26.12.2024 року /а. с. 22/.

28.12.2024 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 7.12.2023 року /а. с. 14-17/, яку ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29.12.2023 року повернуто ОСОБА_1 з тих підстав, що апеляційна скарга не підписана заявником. Роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги /а. с. 19-20/. Копію ухвали від 29.12.2023 року отримано ОСОБА_1 10.01.2024 року, про що свідчить відстеження з веб-сайту «Укрпошта» за № 0600241384982.

19.01.2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх № 619) на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 7.12.2023 року /а. с. 29-32/.

З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати отримання копії оскаржуваної ухвали суду, дати звернення з апеляційною скаргою вперше і того, що, звертаючись вдруге з апеляційною скаргою, заявник не зволікав, пропущений строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, як такий, що пропущений з поважних причин.

Щодо наданих ОСОБА_1 відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про відсутність доходів за період з 3 квартал 2022 року по 3 квартал 2023 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина перша, третя статті 136 ЦПК України).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року

№ 3674-VI (далі Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору здійснюється на розсуд суду та не є його обов`язком.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, оскільки сума, яку потрібно сплатити за подання апеляційної скарги на ухвалу суду є непід`ємна, враховуючи його майновий стан.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що ОСОБА_1 надано суду інформацію з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про відсутність доходів за період з 3 квартал 2022 року по 3 квартал 2023 року.

Водночас надані відомості не містять інформації про наявність чи відсутність всіх можливих доходів заявника за попередній календарний рік.

Наявна в матеріалах справи довідка Головного управління Пенсійного фонду України про не отримання ОСОБА_1 житлової субсидії також не є належним доказом про важкий матеріальний стан заявника, оскільки не містить інформації про віднесення його до категорії вразливих споживачів, які не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги.

З огляду на положення пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №3674-VI належними доказами скрутного матеріального становища, які повністю відображатимуть розмір річного доходу позивача, слід вважати відомості органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік в сукупності із відомостями Державної податкової служби України про наявність/відсутність інших доходів за попередній календарний рік (ухвала ВС від 25 січня 2024 року по справі №320/7475/23).

Суд звертає увагу на те, що розмір судового збору, який заявнику слід сплатити за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду не є значним та становить 605,60 грн, а тому не може обмежувати право особи на доступ до правосуддя.

Підстави, які викладені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та в заяві від 30.01.2024 року не можна вважати достатніми для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, оскільки заявником не надано належних доказів в їх сукупності на підтвердження скрутного майнового стану та неможливості сплати судового збору (доказів про те, що заявник не перебуває в центрі зайнятості, відсутності у нього рухомого та нерухомого майна, довідки з Пенсійного фонду України).

Такими документами, наприклад, також можуть бути довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо (ухвала ВС від 24 січня 2024 року по справі № 128/4411/23).

Оскільки наведені в заяві про звільнення від сплати судового збору доводи не підтверджують скрутний майновий стан заявника та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір, та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан, у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Копію ухвали апеляційного суду від 22.01.2024 року отримано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 31.01.2024 року, про що свідчить відомості із веб-сайту «Укрпошта» за № 0600245184368.

У визначений ухвалою суду від 22.01.2024 року п`ятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду ОСОБА_1 доказів сплати судового збору не надано.

Ураховуючи наведене, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалуВінницького районногосуду Вінницькоїобласті від7.12.2023рокуне відповідає вимогам ЦПК України і протягом зазначеного судом строку недоліки апеляційної скарги заявником усунуті повністю не були, суд вважає, що зазначену апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Суд роз`яснює заявнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 126, 127, 185, 357, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

у х в а л и в :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 7.12.2023 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 7.12.2023 року по справі № 128/4949/23 за його апеляційною скаргою від 19.01.2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 7.12.2023року усправі №128/4949/23за матеріаламипозовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прозобов`язаннявчинити дії- вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи, а особі, що подала апеляційну скаргу, також надіслати апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючийсуддя Л. О. Голота

Судді: В. В. Оніщук

В. П. Рибчинський