Постанова

від 12.02.2024 по справі 2-7234/11

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-7234/11 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М. Провадження № 22-ц/802/160/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Карпук А.К., Киці С.І.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

державного виконавця Арсенюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 11 грудня 2012 року у справі № 2-7234/11 за позовом ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі № 2-7234/11 за позовом ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2012 року у справі № 2-7234/11 ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором №6М/2007/840-МКЛ/672 від 07 листопада 2007 року в сумі 462717,66 гривень та понесені судові витрати: 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 гривень, по 910 гривень з кожного. З метою здійснення примусового виконання цього рішення судом 11 грудня 2012 року видано виконавчий лист. 27 травня 2013 року старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Онофрійчуком Ю.В. було відкрите виконавче провадження № 38129454.

Зазначає, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2015 року у справі № 161/16072/14-ц визнано припиненим договір поруки №6М/2007/840-МКЛ/672/1 від 07 листопада 2007 року, що укладений між ВАТ "КБ Надра" та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за договором кредитної лінії №6М/2007/840-МКЛ/672 від 07 листопада 2007 року. Рішення суду набрало законної сили 10 квітня 2015 року.

Вважає, що з 10 квітня 2015 року зобов`язання ОСОБА_2 перед ВАТ «КБ Надра» були припиненні, а тому обов`язок боржника відсутній у зв`язку з його припиненням, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене, заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 2-7234/11 від 11 грудня 2012 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором №6М/2007/840-МКЛ/672 від 07 листопада 2007 року в сумі 462717,66 гривень та 910,00 гривень судових витрат.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 11 грудня 2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області по цивільній справі № 2-7234/11 про стягнення з боржника ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором №6М/2007/840-МКЛ/672 від 07 листопада 2007 року в сумі 462717,66 гривень та 910,00 гривень судових витрат у справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відділ ДВС подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши представника заявника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2012 року у справі № 2-7234/11 ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором №6М/2007/840-МКЛ/672 від 07 листопада 2007 року в сумі 462717,66 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 296 517 грн. 39 коп., заборгованості по прострочених відсотках в сумі 112074,59 гривень, нарахованих та неотриманих відсотків в сумі 17971,04 гривень та пені за прострочення сплати кредиту в сумі 36154,64 гривень, а також стягнути із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «НАДРА» понесені судові витрати: 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 гривень, по 910 гривень з кожного.

Також встановлено, що 11 грудня 2012 року в цій справі видано виконавчий лист про солідарне стягнення із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором №6М/2007/840-МКЛ/672 від 07 листопада 2007 року в сумі 462717,66 гривень та понесені судові витрати: 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 гривень, по 910 гривень з кожного.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2015 року у справі № 161/16072/14-ц ухвалено визнати припиненим договір поруки №6М/2007/840-МКЛ/672/1 від 07 листопада 2007 року, який був укладений між ВАТ "КБ Надра" та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за договором кредитної лінії №6М/2007/840-МКЛ/672 від 07 листопада 2007 року. Рішення суду набрало законної сили 10 квітня 2015 року.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд ( ст. 129-1 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч.1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Словосполучення "або з інших причин" стосується словосполучення "якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням" та не надає розширеного тлумачення підстав, за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Іншими причинами, наприклад, може бути скасування чи зміна рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, коли виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, закон передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню суд першої інстанції вважав те, що з 10 квітня 2015 року (з моменту набрання законної сили рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.03.2015 у справі № 161/16072/14-ц, відповідно до якого договір поруки, що був укладений між ОСОБА_2 та ВАТ "КБ Надра", визнано припиненим) стягувач втратив право на стягнення із боржника заборгованості за кредитним договором та договором поруки, оскільки обов`язок боржника ОСОБА_2 відсутній повністю.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов`язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов`язок поручителя щодо виконання зобов`язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року № 755/15479/15-ц та № 755/7805/13-ц від 19 вересня 2018 року.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про припинення зобов`язання поручителя ОСОБА_2 , як боржника за виконавчим документом, зазначену вище правову позицію Верховного Суду не врахував та не звернув уваги на те, що право на стягнення з поручителя заборгованості реалізовано кредитором шляхом звернення до суду з позовом, за результатами розгляду справи за яким ухвалено судове рішення про стягнення цієї заборгованості з поручителя й це рішення у встановленому законом порядку не скасовано.

Таким чином, обов`язок щодо виконання зобов`язання за основним договором у поручителя виник не лише з договору поруки, а й- з рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином доводи апеляційної скарги відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження, унаслідок чого судове рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про залишення поданої заяви без задоволення у відповідності до ст. 376 ЦПК України та названих положень матеріального і процесуального права.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат ( ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 2680 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 367, 368, 376, 382,384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 11 грудня 2012 року у справі № 2-7234/11 за позовом ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 2680, 00 гривень сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий-суддя:

Судді: