Рішення

від 12.02.2024 по справі 173/1647/23

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1647/23

Провадження №2/173/75/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Романцов Максим Вікторович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визнання прав засновника селянського (фермерського) господарства в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2023 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання прав засновника селянського (фермерського) господарства в порядку спадкування до відповідача, Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора

09.06.2023 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 05.09.2023 року.

05.09.2023 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений на 23.10.2023 за клопотанням представника позивача.

23.10.2023 року представником позивача подана заява про зміну підстав позову та клопотання про заміну неналежного відповідача належним.

Заява про зміну предмету позову прийнята судом та проведена зміна відповідача Верхньодніпровської міської ради на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 06.12.2023 року

06.12.2023 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 12.02.2024 року

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права засновника Селянського (фермерського) господарства «Основа» у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 13.12.1996 р., номер запису 12021200000000451, ідентифікаційний код юридичної особи 24444842, юридична адреса фермерського господарства: 51640, Дніпропетровська обл., Кам`янський (колишній Верхньодніпровський) район, село Новогригорівка

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: вона є донькою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.02.1979 р. та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 12.08.1997 р., згідно з яким її прізвище Позивача було змінено з « ОСОБА_6 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_7 »

Її батько, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_5 отримав право постійного користування земельною ділянкою площею 15,3 га, яка розташована на території Першотравенської сільської ради Кам`янського (колишнього Верхньодніпровського) району Дніпропетровської області, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП, виданого Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 18.11.1996 р., оригінал якого втрачений.

Після цього 13.12.1996 р. ОСОБА_5 було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство «Основа» (код ЄДРПОУ 24444842), номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12021200000000451, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.12.2022 р.

Будучи засновником СФГ «Основа», ОСОБА_5 зареєстрував статут селянського (фермерського) господарства «Основа», який затверджений 09.12.1996 р. і зареєстрований 13.12.1996 р., за яким статутний (складений) капітал відсутній.

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входять права засновника Селянського (фермерського) господарство «Основа» (код ЄДРПОУ 24444842).

Вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище майно після смерті батька. Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.05.2023 р.. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право постійного користування земельною ділянкою площею 15,3 га, яка розташована на території Першотравенської сільської ради Кам`янського (колишнього Верхньодніпровського) району Дніпропетровської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана в постійне користування померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що, відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України, фізичні особи не включені до переліку осіб, які мають право постійного користування земельною ділянкою. Крім того, підставою набутім права користування вищезазначеною земельною ділянкою померлого ОСОБА_5 є копія Державного акту на право постійного користування землею серії ДП, виданого Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 18.11.1996 р., на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №855-р від 20.11.1996 р., тобто на два дні пізніші дати його видачі, що не може відповідати дійсності

У той же час, вказана постанова нотаріуса свідчить, що Позивач є спадкоємцем за законом та належним чином прийняла спадщину після смерті свого батька, що і стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивачка і представник позивачки не з`явились, подавши заяву про розгляд справи за їх відсутності. згідно якої позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачі, ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися. подавши заяви про визнання позовних вимог.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилася, про дату час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки.

Третя особа, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилися, про дату час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли виник спір із спадкових правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки , ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Позивачка є донькою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.02.1979 р. та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 12.08.1997 р., згідно з яким ї прізвище Позивача було змінено з « ОСОБА_6 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_7 ».

За життя ОСОБА_5 отримав право постійного користування земельною ділянкою площею 15,3 га, яка розташована на території Першотравенської сільської ради Кам`янського (колишнього Верхньодніпровського) району Дніпропетровської області, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ДП, виданого Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 18.11.1996 р., оригінал якого втрачений (Додаток №4).

Після цього 13.12.1996 р. ОСОБА_5 було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство «Основа» (код ЄДРПОУ 24444842), номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12021200000000451, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.12.2022 р.

Будучи засновником СФГ «Основа», ОСОБА_5 зареєстрував статут селянського (фермерського) господарства «Основа», який затверджений 09.12.1996 р. і зареєстрований 13.12.1996 р., за яким статутний (складений) капітал відсутній.

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входять права засновника Селянського (фермерського) господарство «Основа» (код ЄДРПОУ 24444842).

Позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище майно після смерті батька. Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.05.2023 р.. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право постійного користування земельною ділянкою площею 15,3 га, яка розташована на території Першотравенської сільської ради Кам`янського (колишнього Верхньодніпровського) району Дніпропетровської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана в постійне користування померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що, відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України, фізичні особи не включені до переліку осіб, які мають право постійного користування земельною ділянкою. Крім того, підставою набутім права користування вищезазначеною земельною ділянкою померлого ОСОБА_5 є копія Державного акту на право постійного користування землею серії ДП, виданого Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 18.11.1996 р., на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №855-р від 20.11.1996 р., тобто на два дні пізніші дати його видачі, що не може відповідати дійсності,що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що 13.12.1996 року було зареєстроване СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ ) ГОСПОДАРСТВО «ОСНОВА», СФГ «ОСНОВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 244444842.

Засновником даного селянського фермерського господарства та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) даного господарства був ОСОБА_5 , що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

09 грудня 1996 року був затверджений статут СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО ) ГОСПОДАРСТВА «ОСНОВА», який зареєстрований Верхньодніпровською районною державною адміністрацією 13.12.1996 року, що підтверджується копією статуту.

Відповідно до витягу із Державного земельного кадастру про земельні ділянки зареєстровані відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1221087500:01:058:0001 Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення 01.02 - Для ведення фермерського господарства, за формою власності: комунальна власність, площа земельної ділянки 15.3 га, кадастровий номер 1221087500:01:058:0001, місце розташування Дніпропетровська область верхньодніпровський район Першотравенська сільська рада. Додаток до витягу містить кадастровий план яким визначено межі земельної ділянки з кадастровим номером 1221087500:01:058:0001, що підтверджується копією витягу.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістомст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 ,. померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа № 18/2022. Позивачка, ОСОБА_1 , та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 , подали до державного нотаріуса заяви про прийняття спадщини. При цьому ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 , є доньками спадкодавця і відповідно спадкоємцями першої черги. В подальшому ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 , відмовились від прийняття спадщини на користь позивачки та позивачці ОСОБА_1 , видане свідоцтво про право на спадщину на інше майно спадкодавця ОСОБА_5 .

Спадкоємець ОСОБА_2 , зазначає у поданій заяві, що спадкодавець ОСОБА_5 , є її дядьком, тобто ОСОБА_2 , не є спадкоємцем першої черги.

Вирішуючи заявлені позивачкою позовні вимоги суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.20, ч.1 ст.22, ч.1 ст.23 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

За змістом висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц:

57. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

58. Успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України (стаття 19 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство").

59. Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

60. За змістом системного тлумачення статей 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 7, 27, 38, 50 і 51 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, статей 31, 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року після отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. Натомість право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, за змістом приписів статті 6 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року у редакції, чинній до 16 травня 1992 року, могло належати лише фізичній особі та згідно з частиною першою статті 55 цього кодексу у тій же редакції було об`єктом спадкування у випадку смерті громадянина, який вів селянське (фермерське) господарство. Тому таке право зі створенням селянського (фермерського) господарства до останнього не переходило.

61. Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

62. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону України "Про фермерське господарство"). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 цього Закону). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 того ж Закону).

63. У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Отже, відповідно до правового висновку зробленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 р. у справі №179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20), ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства, а не визнання права на цілісний майновий комплекс або права постійного користування відповідною земельною ділянкою.

Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 р. у справі №200/10400/18 (провадження №61-6134св20).

В контексті вказаного слід зауважити, що СФГ «Основа» (ЄДРПОУ: 24444842) немає сформованого статутного капіталу, що підтверджується його Статутом (Додаток №6), а Позивач ніколи не відмовлялася від вступу до такого господарства.

Водночас як зазначено в п. 6. Статуту, на момент створення селянського (фермерського) господарства його членом являється тільки ОСОБА_5 .

З наведеного вбачається, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був одноособовим засновником СФГ «Основа» (ЄДРПОУ: 24444842), в якому не було сформовано статутний капітал.

Крім того, у постанові від 21.01.2020 р. у справі №908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом №973-ІУ.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Враховуючи, що позивачка є донькою померлого ОСОБА_5 , та згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги. Прийняла спадщину після смерті батька, ОСОБА_5 , та отримала свідоцтво про право на спадщину на інше майно належне спадкодавцю.

Інші спадкоємці першої черги, ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 , відмовились від спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_5 , на користь позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 , відповідно до ст. 1265 відноситься до п`ятої черги спадкоємців.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права засновника Селянського (фермерського) господарства «Основа» у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 13.12.1996 р., номер запису 12021200000000451, ідентифікаційний код юридичної особи 24444842, юридична адреса фермерського господарства: 51640, Дніпропетровська обл., Кам`янський (колишній Верхньодніпровський) район, село Новогригорівка.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп., суд вважає за можливе покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 представник позивача, адвокат Романцов Максим Вікторович, юридична адреса: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 ,, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 , , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02891150 вул. Сергія Яцковського, 25 м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, про визнання прав засновника селянського (фермерського) господарства в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права засновника Селянського (фермерського) господарства «Основа» у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 13.12.1996 р., номер запису 12021200000000451, ідентифікаційний код юридичної особи 24444842, юридична адреса фермерського господарства: 51640, Дніпропетровська обл., Кам`янський (колишній Верхньодніпровський) район, село Новогригорівка.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 грн., 60 коп… покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення складений 12.02.2024 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 20.02.2024 року

Дата набрання законної сили: 14.03.2024 року