Постанова

від 20.02.2024 по справі 182/6116/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2180/24 Справа № 182/6116/21 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І.О. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Тимченко О.О.,

суддів Бондар Я.М.,Зубакової В.П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьман»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг цивільну справу № 182/6116/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на ухвалуНікопольського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 30 листопада 2023 року, (суддя Кобеляціка-Шаховал І.О.), постановлену в приміщенні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ТзОВ «Гетьман» в якому просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 8,0156, кадастровий номер 1222982800:01:005:0319 від 29 березня 2004 року, укладений між ним та ТОВ «Гетьман» та стягнути з ТзОВ «Гетьман» плату за оренду земельної ділянки за період з 2017 року по 2020 рік включно в розмірі 110000 грн.

03 березня 2023 року позивач подав уточнений позов, згідно якого він просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2011 року, укладений між ТзОВ «Гетьман» та ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути на його користь оренду плату за період з 2017 року по 2021 рік включно в розмірі 57 111 грн 15 коп.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Нікопольського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 30 листопада 2023 року у прийнятті уточненої позовної заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач, подавши уточнену позовну заяву, фактично збільшив позовні вимоги та змінив предмет позову.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, позивач посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу Нікопольського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 30 листопада 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції про продовження розгляду.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга мотивована тим, що він не змінювався предмет і підстави позовної заяви. Зазначає, що в уточненій позовній заяві вніс діючий договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2011 року, який було надано представником відповідача у додатках до відзиву на позовну заяву замість договору оренди земельної ділянки від 30 березня 2004 року, та зменшив суму позовних вимог з 110000 грн до 57111,15 грн. Всі ці дії він здійснені до підготовчого судового засідання.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ТзОВ «Гетьман» в якому просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 8,0156, кадастровий номер 1222982800:01:005:0319 від 29 березня 2004 року, укладений між ним та ТОВ «Гетьман» та стягнути з ТзОВ «Гетьман» плату за оренду земельної ділянки за період з 2017 року по 2020 рік включно в розмірі 110000 грн.

03 березня 2023 року позивач подав уточнений позов, згідно якого він просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2011 року, укладений між ТзОВ «Гетьман» та ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути на його користь оренду плату за період з 2017 року по 2021 рік включно в розмірі 57 111 грн 15 коп.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 листопада 2021 року (справа № 405/3360/17) дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимогстатті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку частини 13 статті 7, частини 2 статті 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена в пункті 6 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону, ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у прийнятті уточненої позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що позивач, подавши уточнену позовну заяву, фактично збільшив позовні вимоги та змінив предмет позову.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини, якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені статтею 49 ЦПК України, тож відповідно до пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива.

Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (постанова Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19).

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (п.7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).

З матеріалів справи вбачається, що у позові від 15 вересня 2021 року позивач просив суд: розірвати договір оренди земельної ділянки площею 8,0156, кадастровий номер 1222982800:01:005:0319 від 29 березня 2004 року, укладений між ним та ТОВ «Гетьман» та стягнути з ТзОВ «Гетьман» плату за оренду земельної ділянки за період з 2017 року по 2020 рік включно в розмірі 110000 грн.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження та на 10:00 годину 06 грудня 2021 року у справі призначено підготовче судове засідання (а.с.27).

Відомостей про проведення судом першої інстанції підготовчого судового засідання 06 грудня 2021 року матеріали справи не містять.

03 березня 2022 року позивачем було подано уточнену позовну, згідно якої позивач просить: розірвати договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2011 року, укладений між ТзОВ «Гетьман» та ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути на його користь оренду плату за період з 2017 року по 2021 рік включно в розмірі 57 111 грн 15 коп.

Такими чином твердження скаржника про те, що змінено лише позовні вимоги, тобто доповнено позовні вимоги новими обставинами, при збереженні первинних обставин позову, що не може свідчити про одночасну заміну підстав і предмету позову, приймаються до уваги.

Крім того, на 10:00 годину 06 грудня 2021 року у справі було призначено підготовче судове засідання, яке не проводилось, а вимогами пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Суд першої інстанції при вирішенні питання про прийняття даної заяви припустився надмірного формалізму, що може мати наслідком обмеження права позивача на доступ до суду як елемента права на справедливий суд, що є неприпустимим.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала про відмову у прийнятті уточненої позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З огляду на те, що апеляційний суд доходить висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами, передбаченими процесуальним законом.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Нікопольськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 30листопада 2023року про відмову уприйнятті уточненоїпозовної заяви у справі № 182/6116/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення невиплаченої орендної плати, скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді Я.М.Бондар

В.П.Зубакова