Постанова

від 20.02.2024 по справі 461/714/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/714/24

Провадження №3/461/404/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю захисника особи відносно якої складено протокол адвоката Павлюк О.В., представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 09.12.2022 органом № 8037,

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

встановив:

згідно протоколу про порушення митних правил, 08.03.2023 близько 20 год. 31 хв. через пункту пропуску «Краківець - Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу з реєстраційним номером GTH830I/ НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 ), яким переміщувалися товари гуманітарної допомоги. Як підставу для пропуску на митну територію України гуманітарної допомоги, громадянином України ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення було подано наступні документи: 1) декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 08.03.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну (СMR) від 08.03.2023 та звернення благодійного фонду «Відкрий Двері» від 08.03.2023 № 8. Відповідно до яких, на адресу благодійного фонду «Відкрий Двері» (код ЄДРПОУ 44716101; 08206, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Затишна, 14/14), як гуманітарна допомога переміщується товар «одяг різний» загальною вагою 800 кг. Відправник Fundacja Hub SOS-UA (PL 03-379, Warszawa, ul. Krasiczynska, 13/165); 2) декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 08.03.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну (СMR) від 08.03.2023 та лист Виконавчого комітету Житомирської міської Ради від 02.03.2023 № 11/729. Відповідно до яких, на адресу Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.03.2023 № 11/729 (код ЄДРПОУ 04053625), як гуманітарна допомога, переміщується товар «грілки для тіла» загальною вагою 5640 кг. Відправник Fundacja Hub SOS-UA (PL 03-379, Warszawa, ul. Krasiczynska, 13/165). Митними органами Республіки Польщі листом від 31.08.2023 № 0201-IGM.542.567.2023.4 (лист Держмитслужби від 04.10.2023 №26/26-04/7.4/2568) скеровано копії підтвердження (potwierdzenie/confirmation) від 08.03.2023, міжнародної товарно-транспортної накладної (СMR) від 08.03.2023, заяви від 08.03.2023 № 222/273 та видруку документу 23PL401060OE013894, відповідно до яких, 08.03.2023 транспортним засобом з реєстраційним номером GTH830I/ НОМЕР_2 переміщувалося 6 440 кг товарів гуманітарної допомоги на адресу Виконавчого комітету Житомирської міської ради, а саме: 1) одяг вагою 800 кг та вартістю 1000 євро, 2) грілки для тіла вагою 5640 кг та вартістю 7000 євро. Відправник Fundacja Hub SOS-UA (PL 03-379, Warszawa, ul. Krasiczynska, 13/165). Водій ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ). Інформація про благодійний фонд «Відкрий Двері у вказаних документах відсутня. Виконавчий комітет Житомирської міської ради листом від 02.11.2023 № 114281 (вх. Львівської митниці від 02.11.2023 № 60275/6-20) підтвердив факт отримання ним товарів «грілки для тіла» вагою 5640кг від Fundacja Hub SOS-UA. Однак, директор благодійного фонду «Відкрий Двері» ОСОБА_3 листом від 03.06.2023 (вх. Львівської митниці від 03.11.2023 № 60742/14-20) повідомила, що листи щодо отримання гуманітарної допомоги нею не видавалися, Fundacja Hub SOS-UA їй не відома, фонд з дати заснування до моменту надання відповіді вантажів гуманітарної допомоги не отримував. Громадянин ОСОБА_2 їй не відомий.

Таким чином, за твердженням митного органу, встановлено, що 08.03.2023 громадянином України ОСОБА_1 при ввезенні на митну територію України товару «одяг» загальною вагою 800 кг та вартістю 1000 євро, що станом на 08.03.2023 за курсом валют НБУ відповідає сумі 39 013,20 гривень, було подано до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів та таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування відправника та одержувача товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 (декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою) без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, не обхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 8 статті 257 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення, відомості про декларанта, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору, відомості про товари тощо.

Згідно з частиною 1 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до частини 4 статті 264 Митного кодексу України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

З метою з`ясування обставин ввезення на митну територію України вказаного товару та прийняття участі у складанні протоколу про порушення митних правил Львівською митницею листом від 28.11.2023 № 7.4/20-06/10/30969 було викликано гр. ОСОБА_1 , однак у визначений час він не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Таким чином, митний орган (уповноважені особи) вважають, що громадянином України ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів та таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування відправника та одержувача товарів.

Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Павлюк О.В. у судовому засіданні, заперечила факт вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил та просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своєї позиції захисник надала письмові заперечення, які підтримала під час судового розгляду, у яких, серед іншого, зазначила наступне.

У своїх поясненнях від 18.11.2023 ОСОБА_1 зазначив, що він 08 березня 2023 року на автомобілі з реєстраційним номером GTH830I/ НОМЕР_2 ввіз на територію України гуманітарну допомогу, а саме: грілки для тіла - вага 5640 кг; одяг різний - вага 800 кг. ОСОБА_1 вказав, що декларації про перелік товарів, які визнаються гуманітарною допомогою на ці товари, він отримав при завантаженні та у подальшому подав їх митному органу у пункті пропуску «Краківець». Надалі, 08 березня 2023 зазначені товари були доставлені ним за адресою, яка була вказана у CMR та декларації - Львівська обл., с. Ямпіль. Товари були прийняті на склад працівником (волонтером) Благодійного фонду «Відкрий Двері». При митному оформленні у Республіці Польща ним були подані: ID на транспортування гуманітарної допомоги в Україну; Oswiadczenie; декларації, які він отримав від Fundacja Hub SOS-U при завантаженні.

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 08.03.2023, яка видана на гуманітарну допомогу у виді «одяг різний» вагою 800 кг, перевізником такої гуманітарної допомоги є ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_1 є перевізником гуманітарної допомоги, яка була завантажена відправником.

Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 08.03.2023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 08.03.2023, звернення благодійного фонду «Відкрий Двері» відносно гуманітарної допомоги у виді «одяг різний» вагою 800 кг були надані ОСОБА_1 відправником (Fundacja Hub SOS-UA), тобто ОСОБА_4 такі документи не створював, не заповнював, не формував тощо та не зобов`язаний був перевіряти достовірність зазначених відправником даних.

Гуманітарна допомога у виді «одяг різний» вагою 800 кг була доставлена ОСОБА_1 за адресою, яка був зазначена міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 08.03.2023 - Львівська обл., с. Ямпіль, де знаходиться транзитний склад. Наведена гуманітарна допомога була прийнята на транзитний склад особою, яка назвалася представником Благодійного фонду «Відкрий Двері».

Як вбачається з листа-відповіді №N-R222/35 від 23.01.2024 Fundacja HUB SOS-UA, гуманітарна допомога у виді «одяг різний» вагою 800 кг призначався для Громадської організації «ОБОРОНА ВІЛЬНОГО СВІТУ» (ЄДРПОУ 44730770). Відтак, зазначення отримувачем такої гуманітарної допомоги «Благодійний фонд «Відкрий двері» відбулося внаслідок помилки.

Також, Fundacja HUB SOS-UA вказує, що такий вантаж знаходився на транзитному складі у Львівській обл., с. Ямпіль, після чого був переданий ГО «ОБОРОНА ВІЛЬНОГО СВІТУ». Отримання гуманітарної допомоги у виді «одяг різний» вагою 800 кг цією громадською організацією підтверджується відтиском печатки ГО «ОБОРОНА ВІЛЬНОГО СВІТУ» на Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою.

ОСОБА_4 не зобов`язаний відповідати за перевірку правильності, достовірності тощо відомостей, які стосуються відправника чи отримувача товару. Отже, ОСОБА_1 , як водій-перевізник, не підлягає відповідальності за переміщення товарів на підставі документів, що містять неправдиві відомості, тобто за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

У матеріалах справи про порушення митних правил відсутній вирок національного суду, яким би було притягнуто ОСОБА_1 чи іншу особу, яка виготовила підроблені документи, що були предметом митних процедур. Більше того, протокол про порушення митних правил №1762/20900/23 від 25.12.2023 не містить вказівки, які саме документи були підроблені, у чому полягала підробка, а також не містить доказів такої підробки.

Вказані обставини у сукупності свідчать не лише про відсутність у діях ОСОБА_1 , як перевізника гуманітарної допомоги, об`єктивної сторони порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а й про відсутність у нього прямого умислу на вчинення такого діяння.

Так, гуманітарна допомога при ввезенні на митну територію України ОСОБА_1 не

приховувалася. ОСОБА_1 надав працівникам митного посту усі наявні у нього документи, які

були видані йому відправником гуманітарної допомоги. ОСОБА_1 виклав усі необхідні відомості, що стосуються переміщення ним гуманітарної допомоги у поясненнях від 18.11.2023, які підтверджуються фактичними обставинами та документами. Ввезена на територію України ОСОБА_1 гуманітарна допомога була доставлена ним у пункт призначення, який був зазначений у міжнародних товаротранспортних накладних (CMR), що також підтвердив митний орган у протоколі вказавши, що Виконавчий комітет Житомирської міської ради листом від 02.11.2023 №114281 підтвердив факт отримання ним товарів «грілки для тіла» вагою 5640 кг від ОСОБА_5 діяв добросовісно та лише здійснював перевезення гуманітарної допомоги, яка була завантажена її відправником.

Матеріали справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 не містять жодного висновку, який би підтвердив вказану митним органом вартість товару «одяг» загальною вагою 800 кг у розмірі 1000 євро, що станом на 08.03.2023 за курсом валют НБУ відповідає сумі 39 013,20 гривень.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, а тому захисник просить суд закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці та захисника особи відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

В обґрунтування висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, митним органом суду надано наступні досліджені в процесі розгляду справи докази:

- протокол про порушення митних правил № 1762/20900/23 від 25 грудня 2023 року, у якому викладено суть інкримінованого правопорушення;

- копія листа ДМСУ від 24.10.2023 з додатками та перекладами;

- витяг з АСМО «Інспектор»;

- копії листів Львівської митниці від 20.10.2023 та 13.12.2023 щодо надання інформації по переміщенню товарів наведених у протоколі через митний кордон;

- повідомлення та супровідний лист митного органу адресований ОСОБА_1 , які засвідчують факт скерування йому примірника наведеного вище протоколу та виклику до митного органу;

- копія паспорта ОСОБА_1 ;

- копію декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, яка містить дані про декларанта та переміщуваний товар, зокрема наведений у протоколі;

- копія звернення Благодійного фонду «Відкрий двері» адресованого митному органу та прикордонному загону щодо сприяння у ввезенні гуманітарної допомоги ОСОБА_1 ;

- СМR від 08.03.2023 щодо переміщення товарів ОСОБА_1 ;

- копія листів Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 02.11.2023 з додатками та 02.03.2023 щодо переміщення гуманітарної допомоги;

- копія повідомлення про протиправне діяння до Яворівського районного відділу поліції ГУНП України щодо переміщення гуманітарної допомоги ОСОБА_1 ;

-письмові пояснення ОСОБА_1 митному органу, у яких останній вказав, що перевозив та гуманітарну допомогу на підставі документів наданих йому під час завантаження. Товар був доставлений у місце призначення та прийнятий на склад представником благодійної організації;

- доповідна записка представника митного органу (держаного інспектора оперативного відділу) про обставини перетину ОСОБА_1 митного кордону, адресована в.о. заступника начальтника митниці;

- службові записки представників митниці.

Вказані докази були безпосередньо досліджені та перевірені судом в процесі розгляду справи у присутності учасників даного провадження.

Також, в ході розгляду справи досліджено наступні, надані стороною захисту, письмові докази.

Лист-відповідь №N-R222/35 від 23.01.2024, згідно якого Fundacja HUB SOS-UA вказала, що гуманітарна допомога у виді «одяг різний» вагою 800 кг призначалася для Громадської організації «ОБОРОНА ВІЛЬНОГО СВІТУ» (ЄДРПОУ 44730770). Відтак, зазначення отримувачем такої гуманітарної допомоги «Благодійний фонд «Відкрий двері» відбулося випадково. Також, Fundacja HUB SOS-UA вказує, що такий вантаж знаходився на транзитному складі у Львівській обл., с. Ямпіль, після чого був переданий ГО «ОБОРОНА ВІЛЬНОГО СВІТУ». Отримання гуманітарної допомоги у виді «одяг різний» вагою 800 кг цією громадською організацією підтверджується відтиском печатки ГО «ОБОРОНА ВІЛЬНОГО СВІТУ» на Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою.

Лист-підтвердження керівника ГО «Оборона вільного світу», згідно якого вказана громадська організація підтверджує, що ОСОБА_1 передав даній організації гуманітарну допомогу одяг різний, вагою 800 кг.

Суд відзначає, що предмет дослідження у провадженні перевезення гуманітарної допомоги, у період війни у державі, очевидно потребували і вимагали від митного органу виваженого, об`єктивного та ретельного підходу до провадження, адже будь-яка дія державного органу, яка ставить під сумнів доцільність допомоги державі України у воєнний час, може спричинити державі невиправну репутаційну шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням органу доходів до митного оформлення документів, що одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості стосовно одержувача товару.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів.

Згідно положень ст. 488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 486 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

В силу вимог ст. 508 МК України,у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.

Згідно ст.6 даної Конвенції:

«Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b)мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c)захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагати інтереси правосуддя;

d)допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

е) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею-одержувати безоплатну допомогу перекладача».

Крім цього, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимогст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже,висновок пронаявність чивідсутність удіях особискладу адміністративногоправопорушення повиненбути обґрунтований,тобто зробленийна підставівсебічного,повного іоб`єктивногодослідження всіхобставин тадоказів,які підтверджуютьфакт вчиненняадміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 508 МКУ та ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Водночас, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред`явлено «кримінальне обвинувачення» у його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися у світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, адміністративні стягнення у даній категорії справ, мають каральний і стримуючий характер.

Водночас, розмір та вид стягнення у цій категорії справ інколи перевищує розмір покарань, зокрема штрафів, визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України.

Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 483 МК України може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», у розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (у даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Як встановлено в ході розгляду справи, факт, спосіб та обставини перевезення товару, зміст поданих митному органу документів, кількість та найменування товарів, що перевозились стороною захисту не заперечуються.

Наведені обставини підтверджено зазначеними вище доказами, а тому ці обставини суд вважає доведеними.

Водночас, сторона захисту вказує на відсутність у діях особи усіх ознак інкримінованого правопорушення, а митний орган (його уповноважені представники) стверджують протилежне.

Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 виконував функції перевізника.

Як наведено вище, у своїх письмових поясненнях від 18.11.2023, ОСОБА_1 зазначив, що він 08 березня 2023 року на автомобілі з реєстраційним номером GTH830I/ НОМЕР_2 ввіз на територію України гуманітарну допомогу, а саме: грілки для тіла - вага 5640 кг; одяг різний - вага 800 кг. Також, він вказав, що декларації про перелік товарів, які визнаються гуманітарною допомогою, отримав при завантаженні та у подальшому подав їх митному органу у пункті пропуску «Краківець». 08 березня 2023 зазначені товари були доставлені ним за адресою, яка була вказана у CMR та декларації - Львівська обл., с. Ямпіль. Товари були прийняті на склад працівником (волонтером) Благодійного фонду «Відкрий Двері». При митному оформленні у Республіці Польща ним були подані: ID на транспортування гуманітарної допомоги в Україну; Oswiadczenie; декларації, які він отримав від Fundacja Hub SOS-UA при завантаженні.

Як вбачається із дослідженої судом міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 08.03.2023, яка видана на гуманітарну допомогу у виді «одяг різний» вагою 800 кг, перевізником такої гуманітарної допомоги є ОСОБА_1 .

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 являвся перевізником гуманітарної допомоги, яка була завантажена відправником. Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 08.03.2023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 08.03.2023, звернення благодійного фонду «Відкрий Двері» відносно гуманітарної допомоги у виді «одяг різний» вагою 800 кг були надані ОСОБА_1 відправником (Fundacja Hub SOS-UA). Отже, ОСОБА_4 наведені документи не створював, не заповнював, не формував.

Гуманітарна допомога у виді «одяг різний» вагою 800 кг була доставлена ОСОБА_1 за адресою, яка був зазначена міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 08.03.2023 - Львівська обл., с. Ямпіль (де знаходиться транзитний склад та була прийнята на зберігання).

Вказані обставини в ході розгляду справи митним органом спростовані не були.

Згідно листа-відповіді №N-R222/35 від 23.01.2024, Fundacja HUB SOS-UA повідомила, що гуманітарна допомога у виді «одяг різний» вагою 800 кг призначалася для Громадської організації «ОБОРОНА ВІЛЬНОГО СВІТУ» (ЄДРПОУ 44730770). Відтак, зазначення отримувачем такої гуманітарної допомоги «Благодійний фонд «Відкрий двері» відбулося випадково. Також, Fundacja HUB SOS-UA вказує, що такий вантаж знаходився на транзитному складі у Львівській обл., с. Ямпіль, після чого був переданий ГО «ОБОРОНА ВІЛЬНОГО СВІТУ». Отримання гуманітарної допомоги у виді «одяг різний» вагою 800 кг цією громадською організацією підтверджується відтиском печатки ГО «ОБОРОНА ВІЛЬНОГО СВІТУ» на Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою.

Як встановлено з листа-підтвердження керівника ГО «Оборона вільного світу», вказана громадська організація підтверджує, що ОСОБА_1 передав даній організації гуманітарну допомогу одяг різний, вагою 800 кг.

Суд також погоджується з доводами сторони захисту про наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої приєдналась Україна 16.02.2007 року, для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати. Перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.

Згідно ч. 2 ст. 191 КПК України, перевізники зобов`язані:

1) під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR);

2) у строк, встановленийстаттею 95цього Кодексу або встановлений митним органом країни відправлення відповідно до положеньКонвенції про процедуру спільного транзиту, доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них;

3) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу;

4) у разі прибуття до митного органу призначення у неробочий час забезпечувати схоронність товарів і вживати визначених митним органом заходів для недопущення їх несанкціонованого вилучення з-під митного контролю;

5) у строки, встановленістаттею 194-2цього Кодексу, подавати в установленому цим Кодексом порядку до митного органу загальну декларацію прибуття.

Отже, ОСОБА_4 не зобов`язаний відповідати за перевірку правильності, достовірності тощо відомостей, які стосуються відправника чи отримувача товару.

У свою чергу, частина 2 ст.460 МКУ встановлює, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Разом з тим, дії передбачені ч. 2 ст. 460 МК України ОСОБА_1 , як перевізнику, митним органом не інкримінуються.

Також, суд погоджується з тим, що митний орган у протоколі про порушення митних правил №1762/20900/23 від 25.12.2023 вказує, що ОСОБА_1 були подані, як підстава для переміщення товарів, підроблені документи. Водночас, об`єктивних даних та належних і допустимих доказів щодо підробки документів наданих митному органу матеріали справи не містять. Більше того, наведений вище лист відправника товару вказує на те, що невірні дані у декларації були зазначені випадково, тобто фактично внаслідок неуважності.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що гуманітарна допомога (її обсяг, кількість, найменування) при ввезенні на митну територію України ОСОБА_1 не приховувалася. ОСОБА_1 надав працівникам митного посту усі наявні у нього документи, які були надані йому відправником гуманітарної допомоги. Ввезена на територію України ОСОБА_1 гуманітарна допомога була доставлена у пункт призначення, який був зазначений у міжнародних товаротранспортних накладних (CMR), а у подальшому передана для використання за цільовим призначенням відповідній громадській організації.

Крім того, митним органом в ході розгляду справи не спростовано те, що матеріали справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують вказану митним органом вартість товару «одяг» загальною вагою 800 кг у розмірі 1000 євро, що станом на 08.03.2023 за курсом валют НБУ відповідає сумі 39 013,20 гривень.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483 МК України характеризується прямим умислом. У даному випадку конкретною метою, як обов`язковою ознакою складу правопорушення, є намір особи неправомірно перемістити товар через митний кордон України, на підставі документів, що містять неправдиві відомості стосовно відправника товарів, їх кількості та вартості, а також характеру вантажу. Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною. Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно небезпечна діяльність особи.

У цій справі такої мети у ОСОБА_1 не встановлено. Слід відзначити, що в ході розгляду справи взагалі не встановлено, що ОСОБА_1 усвідомлював, що подані митному органу документи містять невірні відомості стосовно відправника та одержувача товарів.

У цьому контексті суд відзначає, що наявність прямого умислу характеризується тим, що винний чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

За наведених обставин подані суду митним органом матеріали не доводять наявність в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони порушення митних правил.

Водночас, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, тобто зовнішні ознаки, встановлені законом про адміністративну відповідальність (Митним кодексом України), у яких проявляється зовні процес вчинення суспільно небезпечного діяння також, не доведена належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

З огляду на те, що в ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність у діях особи відносно якої складено протокол складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Наведені вище, встановлені в ході розгляду справи обставини, вказують на те, що ОСОБА_1 не вчиняв умисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування відправника та одержувача товарів.

Водночас, ухвалюючи рішення у справі слід звернути увагу митного органу на наступне.

В умовах воєнного стану у державі та безпрецедентної збройної агресії з боку російської федерації питання гуманітарного характеру мають надзвичайно важливе значення. Зокрема, гуманітарна допомога від іноземних громадян та партнерів, діяльність благодійних організацій та волонтерів, допомагає державі забезпечити належні умови життя та захисту для її громадян задля досягнення перемоги у війні, яку Україна не розпочинала, але закінчить перемогою. І очевидним є те, що досягненню перемоги, серед інших, не менш важливих факторів, сприяє гуманітарна допомога іноземних громадян та громадян України.

В цьому контексті суд вважає за необхідне вказати, що очевидним є також те, що будь-які незаконні маніпуляції з гуманітарною допомогою спрямовані на ухилення від податків та зборів, отримання незаконних прибутків тощо повинні негайно присікатись компетентними органами. Натомість розпочинаючи і здійснюючи провадження щодо громадян які здійснюють волонтерську діяльність або перевозять гуманітарну допомогу, митний орган повинен провести такий комплекс заходів і зібрати таку кількість неспростовних, належних та допустимих доказів, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом забезпечать доведення винуватості відповідної особи. У свою чергу, безпідставне, за відсутністю належних та допустимих доказів, звинувачення такої особи може спричинити надзвичайно негативні наслідки для держави та зіпсувати її імідж, як перед іноземцями, так і перед волонтерами, в тому числі зіпсувати репутацію її митних органів. Крім того, такі дії очевидно можуть демотивувати осіб залучених до волонтерської діяльності.

З огляду на наведене, вважаю за доцільне звернути увагу посадових та службових осіб Львівської митниці на неухильне дотримання положень чинного законодавства та ретельну перевірку усіх обставин справи під час здійснення провадження у справах про порушення митних правил пов`язаних з відправкою до України гуманітарної допомоги.

Відповідно до ст.527МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 зач. 1 ст.483МК України закрити.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький