Ухвала

від 20.02.2024 по справі 470/76/24

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/64/24

Справа № 470/76/24

У Х В А Л А

20 лютого 2024 року смт. Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Березнегуватської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу Ларічева Наталя Анатоліївна, про визнання права власності на майнові права засновника фермерського господарства та визнання за фермерським господарством "Іскра" права постійного користування землею,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2024 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на майнові права засновника фермерського господарства та визнання за фермерським господарством "Іскра" права постійного користування землею.

В позові зазначено, що на підставі рішення Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області від 26 грудня 1992 року ОСОБА_3 надано у постійне користування земельну ділянку площею 49,75 га на території Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області для ведення селянського (фермерського господарства) та видано державний акт, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 156. 23 березня 1994 року ОСОБА_3 створено фермерське господарство "Іскра" засновником та головою якого ОСОБА_3 являється одноособово. 31 жовтня 2019 року відділом у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області проведено інвентаризацію земель та виготовлено технічну документацію із землеустрою за результатами якої визначено площу спірної земельної ділянки, яка надана ОСОБА_3 у постійне користування для ведення фермерського господарства на підставі рішення Лепетиської сільської ради від 26 грудня 1992 року ,що становить 52,4387 га і присвоєно кадастровий номер ділянці 4821181700:09:000:0054 відомості про яку зареєстровані у Державному земельному кадастрі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входять майнові права як засновника фермерського господарства "Іскра" та право постійного користування земельною ділянкою площею 52,4387 га для ведення фермерського господарства. Спадщину позивачі своєчасно прийняли. Звернувшись до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу за оформленням спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначене спадкове майно, позивачам було надано роз`яснення, що нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на майнові права засновника ф/г "Іскра" та на право постійного користування земельною ділянкою площею 52,4387 га у зв`язку з тим, що не можливо успадкувати після смерті засновника ф/г " ОСОБА_5 " як цілісний майновий комплекс, бо не визначений склад майна цього господарства та відсутнє право власності на спірну земельну ділянку передану ОСОБА_3 у постійне користування. На підставі зазначеного просять суд визнати за ними право на майнові права засновника ф/г "Іскра", які належали ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ф/г "Іскра" право постійного користування земельною ділянкою площею 52,4387 га, яка розташована на території Лепетиської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

05 лютого 2024 року ухвалою судді даний позов було залишено без руху, оскільки він був поданий з порушенням п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України.

13 лютого 2024 року представник позивача Дмитренко І.М., який діє на підставі договорів про надання правової допомоги від 23 січня 2024 року, усунув недоліки позовної заяви та надав до суду роз`яснення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Однак, як вбачається з позовної заяви, другою вимогою позивачів є визнання за фермерським господарством "Іскра" права постійного користування земельною ділянкою площею 52,4387 га, яка розташована на території Лепетиської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Нормою статті 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами розглядаються господарськими судами.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.5, ч.1 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченомуЗемельним кодексом України.

Реалізація громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у ст. 42 ГК України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними та господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб - підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року в справі № 922/1830/19.

Крім того, у вказаній постанові зроблено наступний висновок: «З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначає, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство».

Пункт 1 ч.1 ст.186 ЦПК регламентує,що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, вимога позивачів щодо визнання за фермерським господарством "Іскра" права постійного користування земельною ділянкою підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки правовідносини в цьому спорі виникли між фермерським господарством "Іскра" та органом місцевого самоврядування, який реалізує політику у сфері земельних відносин.

В іншій частині позовна заява відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 13, п. 1 ч. 1 ст.186, 187 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити в порядку загального позовного провадження справу за позовною вимогою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Березнегуватської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу Ларічева Наталя Анатоліївна, про визнання права на майнові права в порядку спадкування за законом.

У відкритті провадження за позовною вимогою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Березнегуватської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу Ларічева Наталя Анатоліївна, про визнання за фермерським господарством "Іскра" права постійного користування земельною ділянкою, відмовити.

Роз`яснити позивачам, що розгляд вказаної вимоги відноситься до юрисдикції господарського суду.

Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У разі неподання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними у ній матеріалами.

Призначити підготовче засідання по справі на 10 годину 13 березня 2024 року.

Витребувати в приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Ларічевої Наталі Анатоліївни копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Направити учасникам справи копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу одночасно з копією ухвали направити копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет https://court.gov.ua/sud1404/. Стан розгляду справ http://court.gov.ua/fair/sud1404/.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині відмови у відкритті провадження подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С. А. Луста