Постанова

від 08.02.2024 по справі 914/917/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2024 р. Справа №914/917/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц-Груп» б/н від 22.02.2022

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2022 (повний текст рішення складено та підписано 02.02.2022, м. Львів, суддя Король М.Р.)

у справі № 914/917/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц-Груп»

до відповідача Малого підприємства «Сніжинка»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело»,

про усунення перешкод у володінні та користуванні майном

за участю представників:

від позивача Микита Т.В.

від відповідача Гай О.О., Гудак І.С.

від третьої особи не з`явились

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шоль

ц-Груп» (далі - ТОВ «Шольц-Груп») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовними вимогами до Малого підприємства «Сніжинка» (далі - МП «Сніжинка»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело» (далі - ТОВ «НДВП «Джерело») (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 06.10.2021) про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, що полягають в наступному:

1) зобов`язати МП «Сніжинка» усунути перешкоди у володінні та користуванні ТОВ «Шольц-Груп» земельною ділянкою (кадастровий номер 4623683700:02:001:0526), розташованою за адресою: Львівська область, село Холодновідка, вул. Кільцева, 5 під літ. «г», та майном, що на ній розміщене: вагами тензометричними ТВА 60-20- 18 (8)-Пф-12 КС-3, заводський номер 388, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання - ТОВ «Шольц-Груп», припинення дій, що порушують право позивача на безперешкодне володіння та користування вищезазначеним майном або створюють загрозу його порушенню;

2) усунути перешкоди у в`їзді/виїзді на земельну ділянку;

3) усунути перешкоди у використанні ваг тензометричних шляхом: звільнення (прибрання) із ваг тензометричних автомобіля «Рено» (Renault), державний номерний знак НОМЕР_1 , з вантажним причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться на вказаних вагах; звільнення (прибрання) із в`їзду/виїзду на земельну ділянку автомобіля «Рено» (Renault);

4) заборонити МП «Сніжинка» у подальшому блокувати в`їзд/виїзд на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, та на ваги тензометричні, які розміщені на вказаній земельній ділянці, будь-якими транспортними засобами.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на ст. 20, 147, 152, 222- 226 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 5, 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 27 Закону України «Про оренду землі» та зазначає, що ТОВ «Шольц-Груп» здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі відходами та брухтом, зокрема, на території земельної ділянки з кадастровим номером 4623683700:02:001:0526 загальною площею 1,299 га, яка розташована за адресою: Львівська область, село Холодновідка, вул. Кільцева, 5 під літ. «г», з використанням автомобільних ваг, а також об`єкта нерухомості, позначеного на плані під літ. «Б-1», ангар-склад загальною площею 475,9 м2, які розміщені на зазначеній земельній ділянці та перебувають у строковому платному користуванні ТОВ «Шольц-Груп» на підставі договору оренди від 04.01.2021 № 0401/21-1, укладеному між позивачем та власником переліченого майна - ТОВ «НДВП «Джерело».

Позивач стверджує, що починаючи з 01.03.2021 МП «Сніжинка» чинить йому перешкоди в користуванні орендованим за договором оренди № 0401/21-1 майном, що полягає у блокуванні вантажними транспортними засобами Малого підприємства «Сніжинка» земельної ділянки (кадастровий номер 4623683700:02:001:0526), в`їзду/виїзду на вказану земельну ділянку та ваг автомобільних тензометричних, що знаходяться посеред дороги (проїзду) на зазначеній земельній ділянці. Вказані дії відповідача унеможливлюють здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі відходами та брухтом ТОВ «Шольц-Груп», внаслідок чого позивач продовжує зазнавати значних збитків через неможливість використання ним орендованого нерухомого майна для здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці та складі -ангарі.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 20.01.2022 у даній справі відмовив у задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що договір оренди за № 0401/21-1 в частині оренди земельної ділянки не вчинений, адже щодо такого не проведена державна реєстрація, яка є обов`язковою згідно із законом. Таким чином, матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача права користування спірною земельною ділянкою. Оскільки, договір оренди № 0401/21-1 у частині оренди землі є невчиненим (неукладеним), відтак позовні вимоги в частині наявності в позивача права вимоги про усунення перешкод щодо користування земельною ділянкою є необґрунтовані. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про набуття та реєстрацію за позивачем права оренди спірної земельної ділянки, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності законного права користування земельною ділянкою. Отож, відсутність у позивача суб`єктивного права, на захист якого подано позов (права користування земельною ділянкою), виключає можливість задоволення вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою (негаторного позову).

Разом з тим, місцевим господарським судом не прийнято як належні докази фотознімки та відеофіксацію на флешнакопичувачі, а також експертний висновок, оскільки такі не дають змогу повно, чітко, об`єктивно та достовірно встановити ті обставини, на підтвердження яких вони надані, а саме: протиправну поведінку відповідача, що перешкоджала б позивачу належним чином користуватися спірним майном, зокрема орендованими тензометричними вагами, ідентифікація яких унеможливлена, враховуючи розбіжності в поданих документах.

Не погодившись з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вказане рішення місцевого господарського суду, в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач покликається на п. 9.1 договору оренди №0401/21-1 від 04.01.2021, яким сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання, а також зазначає, що сторони вчинили дії на виконання вказаного договору, а саме передали майно згідно акта приймання-передачі від 04.01.2021, відтак вважає спірний договір укладеним. Водночас, звертає увагу суду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, відповідно до якої не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Крім цього, судом першої інстанції не враховано презумпцію дійсності правочину (договору оренди).

На переконання скаржника, судом першої інстанції не надано належної оцінки діям відповідача, що полягають у блокуванні вантажними автомобілями ваг тензометричних ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 ЯС-3, заводський номер №388, що в свою чергу, призводить до блокування господарської діяльності ТОВ «Шольц-Груп».

ТОВ «Шольц-Груп» у своїй апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги висновок № 17-21Д земельно-технічного дослідження за договором оренди, яким встановлено, що на автомобільних тензометричних вагах ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 ЯС-3, заводський номер №388, знаходиться вантажний автомобіль номерний знак НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_4 ; ТОВ «НВП «Джерело» та ТОВ «Шольц-Груп» мають можливість під`їзду спереду ваг та не має можливості об`їзду та заїзду на неї, що створює перешкоду у користуванні вказаними вагами та становить перешкоду для заїзду та користування усією земельною ділянкою.

У постанові від 22.06.2022 Західний апеляційний господарський суд скасував частково рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2022 у справі № 914/917/21; прийняв нове рішення, яким позов задоволив частково; зобов`язав МП «Сніжинка» усунути перешкоди у володінні та користуванні ТОВ «Шольц-Груп» земельною ділянкою, кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, розташованою за адресою: Львівська область, село Холодновідка, вул. Кільцева, 5 під літ. «г» та вагами тензометричними ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 RC-3, заводський номер 388, які знаходяться на вказаній земельній ділянці, шляхом усунення перешкод у в`їзді та виїзді на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, та усунути перешкоди у використанні ваг тензометричних ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 RC-3, заводський номер 388, які знаходяться на вказаній земельній ділянці та перебувають у користуванні ТОВ «Шольц-Груп» шляхом звільнення (прибрання) із ваг тензометричних ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 RC-3, заводський номер 388, автомобіля «Рено» (Renault), державний номерний знак НОМЕР_1 , з вантажним причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться на вказаних вагах, та звільнення (прибрання із в`їзду/виїзду на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, автомобіля «Рено» (Renault), державний номерний знак НОМЕР_1 , з вантажним причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 ; в решті частини щодо заборони МП «Сніжинка» в подальшому блокувати в`їзд/виїзд на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, та блокувати в`їзд/виїзд на ваги тензометричні ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 RC-3, заводський номер 388, які розміщені на вказаній земельній ділянці, будь-якими транспортними засобами відмовив.

При прийнятті вказаної постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного:

-правопорушення мають триваючий характер і були на час подання позову у цій справі, про що свідчать заяви ТОВ «НДВП «Джерело» до Управління патрульної поліції у Львівській області, заява ТОВ «НДВП «Джерело» до відділу поліції № 6 (м. Пустомити) Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. В ході дослідження доказів, зокрема, висновку від 07.09.2021 № 17-21Д земельно-технічного дослідження, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що МП «Сніжинка» чинить перешкоди у володінні та користуванні ТОВ «Шольц-Груп» земельною ділянкою, кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, розташованою за адресою: Львівська область, село Холодновідка, вул. Кільцева, 5 під літ. «г» та вагами тензометричними ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 RC-3, заводський номер 388, які знаходяться на вказаній земельній ділянці. Відтак, МП «Сніжинка» чинить перешкоди в користуванні майном та здійсненні господарської діяльності ТОВ «Шольц-Груп»;

-суд апеляційної інстанції вказав про помилковість висновків місцевого господарського суду щодо неукладеності договору оренди, що слугувало підставою для відмови у позові місцевим господарським судом, та, з покликанням на ст. 638, 640, 642 ЦК України та ст. 181 ГК України, зазначив, що договір оренди № 0401/21-1 виконується сторонами, оскільки підписано акт приймання-передачі майна від 04.01.2021 до цього договору оренди і, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, наголосив, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами;

-апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог у частині заборони МП «Сніжинка» у подальшому блокувати в`їзд/виїзд на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, та блокувати в`їзд/виїзд на ваги тензометричні ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 RC-3, заводський номер 388, які розміщені на вказаній земельній ділянці, будь-якими транспортними засобами, оскільки такі позовні вимоги спрямовані на майбутнє.

За касаційною скаргою відповідача Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 15.11.2022 скасував постанову суду апеляційної інстанції від 22.06.2022, а справу за № 914/917/21 передав на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд правомірно наголосив на помилковості висновків місцевого господарського суду стосовного того, що договір оренди № 0401/21-1 в частині оренди земельної ділянки є невчиненим (неукладеним), однак, не надав оцінки наявності у позивача порушеного речового права чи інтересу на час звернення до місцевого господарського суду з позовом у цій справі, а саме тому, яке право позивача порушено і у чому полягає таке порушення. Зокрема, суд апеляційної інстанції не звернув увагу та не дослідив обставини набуття позивачем цивільних прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін під час укладення договору оренди № 0401/21-1, зокрема, набуття права оренди земельної ділянки за цим договором, а відповідно й можливість захисту такого права від третіх осіб.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 справу за № 914/917/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Марка Р.І., суддів Галушко Н.А, та Матущака О.І.

27.07.2023 у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_1 , розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду за № 305 дану справу передано для автоматизованої заміни складу суду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 справу за № 914/917/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С.

У зв`язку із перебуванням у відпустці членів колегії суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 в склад колегії суддів було введено суддів Галушко Н.А. та Зварич О.В. Згодом, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023, у зв`язку із відпусткою члена колегії судді Зварич О.В., в склад колегії для розгляду даної справи введено суддю Желіка М.Б.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

Відповідач своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Позивач надав суду додаткові письмові пояснення з врахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 15.11.2022 у даній справі, в яких зазначив, що за договором оренди від 04.01.2021 йому було передано три об`єкти нерухомого майна, а саме ваги, ангар-склад та земельну ділянку, на якій розташовані ваги та ангар. Позивач, з покликанням на приписи ст. 793, 794 ЦК України стверджує, що оскільки договір оренди від 04.01.2021 був укладений строком на 1 рік, то, в розумінні ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягав обов`язковій державній реєстрації. Таким чином, скаржник вважає, що у нього виникли речові права на автомобільні ваги та ангар-склад, які підлягають захисту в розумінні ст. 391 ЦК України.

В дане судове засідання прибули представники позивача та відповідача, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, висловлені у попередніх судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, земельна ділянка кадастровий номер №4623683700:02:001:0526, яка розташована за адресою с. Холодновідка, вул. Кільцева, 5Г Пустомитівського району Львівської області, відповідно до Державного акта, серія ПП № 545613, належить на праві власності ТОВ «НДВП «Джерело» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серія ВМХ № 258640 від 15.06.2010, реєстр. № 1047 (т. 1 а.с. 8)

04.01.2021 між ТОВ «НДВП «Джерело» (орендодавець) та ТОВ «Шольц-Груп» (орендар) було укладено договір оренди № 0401/21-1 (далі - договір) (т. 1 а.с. 5-6), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування та володіння нерухоме майно:

- об`єкт нерухомості - земельна ділянка (кадастровий номер №4623683700:02:001:0526), площею 1,299 га, розташованої по вул. Кільцевій, 5Г в с. Холодновідка Львівської області;

- автомобільні ваги тензометричні ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 RC-3, заводський номер №388, що розміщені на території (на в`їзді/виїзді до/з) вищевказаної земельної ділянки;

- об`єкт нерухомості, позначений на плані літ. «Б -1» - ангар-склад, загальною площею 475,9 кв.м, що розташований на вищезазначеній земельній ділянці за адресою: Львівська область, с. Холодновідка, вул. Кільцева, 5г;

- надалі разом «об`єкт оренди», «орендоване нерухоме майно».

Відповідно до п. 1.2 договору орендодавець повідомив, що об`єкт оренди знаходиться у його власності на момент укладання цього договору нікому не відчужений, під забороною (арештом) не перебуває, в заставу (іпотеку),в тому числі податкову не переданий. Об`єкт оренди не є внеском до статутного фонду інших юридичних осіб, судові спори, відомі орендодавцю, щодо об`єкту оренди відсутні.

Об`єкт оренди належить орендодавцеві на праві власності (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору об`єкт оренди надається орендарю для здійснення ним своєї господарської статутної діяльності, у відповідності з цільовим призначенням орендованого об`єкта, у тому числі для виробничих потреб.

Сторони в п. 9.1 договору погодили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та укладений строком на один рік. У разі, якщо протягом одного місяця до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про свій намір його розірвати, даний договір пролонгується на той самий строк і на тих самих умовах, які встановлені договором.

На виконання умов договору між ТОВ «НДВП «Джерело» та ТОВ «Шольц-Груп» підписано акт приймання-передачі до договору оренди (т. 1 а.с. 7), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування об`єкт оренди.

Позивач стверджує, що відповідачем МП «Сніжинка» чиняться йому перешкоди у користуванні орендованим нерухомим майном, в тому числі орендованою земельною ділянкою, що використовується ним для здійснення господарської діяльності, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Зазначені способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В розумінні норм статті 391 ЦК України право власності може бути порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Таким чином, в аспекті захисту прав орендаря предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном орендаря до інших осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися цим майном тим чи іншим способом.

Разом з тим, для задоволення вимог орендаря достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні орендарем своїх правомочностей.

З огляду на викладене, умовами для звернення до суду з негаторним позовом є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця). Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17.

Отож, як було зазначено вище, ТОВ «Шольц-Груп», вважаючи порушеними свої права та керуючись ст.16, 391 ЦК України, ст. 5, 152 ЗК України, ст. 27 Закону України «Про оренду землі», звернулося з даним позовом, в якому просило, зокрема, усунути перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, розташованою за адресою: Львівська область, село Холодновідка, вул. Кільцева, 5 під літ. «г», та майном, що на ній розміщене: вагами тензометричними ТВА 60-20- 18 (8)-Пф-12 КС-3, заводський номер 388, та об`єктом нерухомості, позначеному на плані під літ. «Б-1», ангар-склад загальною площею 475,9 м2. При цьому, як на підставу виникнення прав на спірне майно, позивач посилався на договір оренди № 0401/21-1.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 14 Закону України «Про оренду землі» презюмує, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України, в яких вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

Досліджуючи подані сторонами докази, суд апеляційної інстанції встановив, що сторонами (позивачем та третьою особою) було підписано акт приймання-передачі майна від 04.01.2021 до договору оренди, що свідчить про те, що вказаний договір виконується сторонами, відтак його не можна вважати неукладеним, що відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17. Варто зауважити, що переглядаючи дану справу, Верховний Суд вказав на помилковість висновків місцевого господарського суду, наведених в рішенні від 20.01.2022 у даній справі, стосовного того, що договір оренди №0401/21-1 у частині оренди земельної ділянки є невчиненим (неукладеним). Водночас, Верховний Суд зазначив, що дослідженню у даній справі підлягає наявність (на час звернення до місцевого господарського суду з даним позовом) у позивача порушеного речового права чи інтересу, які виникли з договору оренди №0401/21-1, зокрема, набуття права оренди земельної ділянки за цим договором, відповідно й можливості захисту такого права від третіх осіб.

Отже, досліджуючи обставини набуття позивачем цивільних прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін під час укладення договору оренди № 0401/21-1, судова колегія зазначає наступне:

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України № 3613-VІ, згідно з підпунктом «е» підпункту 2 пункту 5 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого статтю 126 ЗК України викладено у новій редакції та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, чинна редакція Закону України «Про оренду землі» не передбачає державної реєстрації договору оренди землі, а тому для визначення моменту укладення договору оренди має значення момент його підписання, а не момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права на нерухоме майно, якщо тільки сторони договору не домовилися про інше.

Дійсно, частина 5 статті 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11.02.2010 № 1878-VI) передбачає, що державній реєстрації відповідно до закону підлягає право оренди земельної ділянки.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18, договір оренди землі є консенсуальним договором (орендодавець зобов`язаний передати, а не передає), який встановлює такі базові права сторін: 1) для орендаря: право вимагати передання йому у володіння та користування земельну ділянку; 2) для орендодавця: право на оренду плату; право вимагати використання ділянки відповідно до договору та законодавства. Розмежовувати слід момент укладення договору оренди і момент виникнення речового права, який пов`язаний з моментом його державної реєстрації.

З моменту державної реєстрації права оренди вважається, що ділянка передана орендарю і в орендаря виникає речове право, яке підлягає захисту (стаття 17 Закону України «Про оренду землі» прямо вказує на це: «Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом»).

Разом з тим у проміжку між укладенням договору і переданням орендарю земельної ділянки (реєстрація речового права) договір діє, а в сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами, наприклад, якщо орендодавець порушує зобов`язання з передання ділянки, що виявляється у тому, що на неї вже є зареєстроване право третьої особи й орендар не може зареєструвати своє, у орендаря є право вимагати зобов`язання орендодавця виконати обов`язок в натурі або відмовитись від договору і вимагати відшкодувати збитки (подібно до наслідків, передбачених у статті 766 ЦК України).

Крім цього, стаття 25 Закону України «Про оренду землі» покладає на орендаря обов`язок, зокрема, приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Отже, з наведеного слідує, що лише з моменту реєстрації речового права оренди орендар може захищати його речово-правовими способами захисту, тобто від третіх осіб (вимагати усунення сторонньою особою перешкод у користуванні, тощо).

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про державну реєстрацію за ним права оренди за договором оренди №0401/21-1, що свідчить про відсутність у позивача суб`єктивного права, на захист якого подано даний позов, що, в свою чергу, виключає можливість задоволення вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні об`єктом оренди за договором оренди №0401/21-1. Разом з тим, з врахуванням наведеного та з огляду на предмет договору оренди №0401/21-1, який поєднує в собі в сукупності земельну ділянку, автомобільні ваги та ангар-склад, що за договором разом іменується як «об`єкт оренди», судова колегія вважає некоректними покликання апелянта на те, що його право оренди автомобільних ваг та ангар-складу підлягає захисту, в розумінні ст. 391 ЦК України.

Щодо вимоги позивача в частині заборони МП «Сніжинка» в подальшому блокувати в`їзд/виїзд на земельну ділянку кадастровий номер № 4623683700:02:001:0526 та блокувати в`їзд/виїзд на ваги тензометричні ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 RC-3, заводський номер № 388, які розміщені на вказаній земельній ділянці будь-якими транспортними засобами, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні такої, позаяк такі позовні вимоги спрямовані на майбутнє.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування оскаржуваного рішення.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2022 у справі №914/917/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц-Груп» без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

повний текст постанови складено 19.02.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік