Постанова

від 08.02.2024 по справі 910/17729/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2024 р. Справа№ 910/17729/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Лука А.В.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Бондаренко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича, м. Харків

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 (повний текст складено 03.11.2022)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 (повний текст складено 20.12.2021)

у справі № 910/17729/21 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ребус Логістика", м. Київ

про стягнення заборгованості у розмірі 29 607,00 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ребус Логістика", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича, м. Харків

про стягнення 45 195,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції.

У листопаді 2021 року Фізична особа - підприємець Ємельянов Антон Олександрович (далі - ФОП Ємельянов А.О., позивач за первісним позовом) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ребус Логістика" (далі - ТОВ "Альянс Ребус Логістика", відповідач за первісним позовом) про стягнення 29 607, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Альянс Ребус Логістика" не оплатило в повному обсязі вартість перевезення здійсненого ФОП Ємельяновим А.О., у зв`язку з чим у відповідача за первісним позовом утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом у сумі 29 607,00 грн.

02.12.2021 ТОВ "Альянс Ребус Логістика" (далі - позивач за зустрічним позовом) подано зустрічну позовну заяву до ФОП Ємельянова А.О. (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 45 195,00 грн, яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/17729/21.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ "Альянс Ребус Логістика" зазначило, що ФОП Ємельяновим А.О. порушено умови договору та на підставі чого позивачем за зустрічним позовом нараховано відповідачу за зустрічним позовом штраф згідно пункту 4.6. розділу 4 Договору у розмірі 45 195,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/17729/21 в задоволенні первісних позовних вимог ФОП Ємельянова А.О. відмовлено повністю.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Альянс Ребус Логістика" задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ФОП Ємельянова А.О. на користь ТОВ "Альянс Ребус Логістика" штраф у сумі 31 903,00 грн, збитки в сумі 13 292,00 грн та судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

Мотивуючи рішення про задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення ФОП Ємельяновим А.О. умов Договору, погоджених у Заявці № 51 від 22.03.2021, а саме:

- всупереч визначеній у заявці № 51 від 22.03.2021 даті завантаження - 26.03.2021, авто прибуло на місце завантаження 27.03.2021, тобто із запізненням в один день;

- всупереч встановленій у заявці даті прибуття на місце митного очищення/розвантаження - 05.04.2021, автомобіль з державними номерними знаками НОМЕР_5/ НОМЕР_1 прибув на місце митного очищення 08.04.2021, тобто із запізненням на три дні;

- всупереч домовленостям сторін, що визначені умовами Договору та Заявки, відповідачем за зустрічним позовом було замінено транспортні засоби з узгодженими державними номерами НОМЕР_6/НОМЕР_7 на інші транспортні засоби, що мали державні номери НОМЕР_3/НОМЕР_4.

З огляду на встановлені порушення, допущені ФОП Ємельяновим А.О. при здійсненні перевезення за Заявкою № 51 від 22.03.2021, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Альянс Ребус Логістика" правомірно нараховано штрафні санкції на підставі п. 4.2.2 (б) (штраф в сумі 100 USD), п. 4.2.3 (б) договору (штраф в сумі 300 USD), п. 4.6. договору (штраф у сумі 1000 USD).

На підставі викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог про стягнення з ФОП Ємельянова А.О. на користь ТОВ "Альянс Ребус Логістика" 1 000 USD штрафу, що станом дату на подання зустрічного позову еквівалентно 31 903,00 грн.

Також, враховуючи обґрунтованість нарахування штрафу в сумі 400 USD (п. 4.2.2 (б) та п. 4.2.3 (б) договору), суд дійшов висновку, що ТОВ "Альянс Ребус Логістика" правомірно скористалось правом наданим йому п. 6.1. Договору та відняло від вартості наданих послуг перевезення за Заявкою № 51 від 22.03.2021 гривневий еквівалент вказаного штрафу на момент митного оформлення (08.04.2021) - 11 157,00 грн.

Разом з цим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що внаслідок протиправної поведінки ФОП Ємельянова А.О., яка полягала у неналежному виконанні перевезення та несвоєчасній доставці вантажу, ТОВ "Альянс Ребус Логістика" було понесено збитки у розмірі 13 292,00 грн у вигляді сплати ТОВ "Компанія Євроімпекс" штрафу.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/17729/21 заяву ТОВ "Альянс Ребус Логістика" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/17729/21 задоволено.

Присуджено до стягнення з ФОП Ємельянова А.О. на користь ТОВ "Альянс Ребус Логістика" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Задовольняючи заяву ТОВ "Альянс Ребус Логістика" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/17729/21 місцевий господарський суд зазначив, що позивачем за первісним позовом жодним чином не доведено неспівмірність витрат на правничу допомогу із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт адвокатом, відтак суд дійшов висновку, що заява відповідача за первісним позовом підлягає задоволенню та з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу розмірі пропорційному відмовленим позовним вимогам, а саме в сумі 15 000,00 грн, оскільки їх розмір є доведеними, співмірними з предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим на надання цих послуг, а також обсягом таких послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та додатковим рішенням, ФОП Ємельянов А.О. 23.11.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №910/17729/21 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з ТОВ "Альянс Ребус Логістика" на користь скаржника 11 157,00 грн основного боргу та витрати по сплаті судового збору; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 та повністю відмовити ТОВ "Альянс Ребус Логістика" у стягненні витрат на правову допомогу.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач за первісним позовом зазначив, що був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права у зв`язку з тим, що відповідач за первісним позовом відправив зустрічний позов та відзив на первісну позовну заяву на адресу: АДРЕСА_2, яка не є юридичною адресою та фактичною адресою відповідача за зустрічним позовом.

Також ФОП Ємельянов А.О. протягом двадцяти одного дня від дня передачі вантажу у розпорядження одержувача не отримував від позивача за зустрічним позовом жодних письмових заяв стосовно прострочення в доставці вантажу, відтак позивач за зустрічним позовом втратив право заявляти вимоги в силу пункту 3 статті 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Судом першої інстанції не враховано, що відмінність дати доставки вантажу, яка зазначена в Заявці на перевезення вантажу №51 та фактичної дати доставки вантажу зумовлена митними формальностями вантажовідправника та процедурами під час митного переходу кордону транспортним засобом і не є зумовленою недбалістю відповідача за зустрічним позовом.

Разом з цим апелянт зазначив, що факти запізнення на завантаження на одну повну добу та затримки доставки вантажу на три доби є не доведеними позивачем за зустрічним позовом.

Заперечуючи в частині стягнення з ФОП Ємельянова А.О. штрафу в розмірі 1000 USD за заміну транспортного засобу без повідомлення експедитора, апелянт зазначає, що CMR від 27.03.2021 є доказом попереднього письмового погодження відповідача за первісним позовом про заміну транспортного засобу, адже останній здійснив погоджувальну дію, а саме передав вантаж до перевезення на відповідному транспортному засобі зазначеному у CMR від 27.03.2021.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022 справу № 910/17729/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17729/21.

Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21 до надходження до суду матеріалів справи.

28.12.2022 матеріали справи № 910/17729/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 3 405,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Ємельянова А.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21, справу № 910/17729/21 призначено до розгляду на 04.04.2023 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Ємельянова А. О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21 відкладено на 16.05.2023 о 10 год. 20 хв.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Козир Т.П. з 15.05.2023 по 25.05.2023, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Ємельянова А. О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21 призначено на 20.06.2023 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Ємельянова А. О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21 відкладено на 06.07.2023 об 11 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Ємельянова А. О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21, відкладено на 07.09.2023 об 11 год. 30 хв.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 04.09.2023 по 08.09.2023 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Ємельянова А. О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21 призначено на 10.10.2023 об 11 год. 20 хв.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. та судді Козир Т.П. у відрядженні з 07.10.2023 по 14.10.2023, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Ємельянова А.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21 призначено на 02.11.2023 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 оголошено перерву у справі № 910/17729/21 до 11 год. 30 хв. 07.12.2023.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 04.12.2023 по 07.12.2023 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Ємельянова А. О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21 призначено на 18.01.2024 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Ємельянова А.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі № 910/17729/21, відкладено на 08.02.2024 об 11 год. 50 хв.

Явка представників сторін.

У судове засідання 08.02.2024 з`явилися представники позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 08.02.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №910/17729/21 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з ТОВ "Альянс Ребус Логістика" на користь скаржника 11 157,00 грн основного боргу та витрати по сплаті судового збору; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 та повністю відмовити ТОВ "Альянс Ребус Логістика" у стягненні витрат на правову допомогу.

Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 08.02.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволені апеляційної скарги, оскаржувані Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/17729/21 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 16.07.2020 між ТОВ "Альянс Ребус Логістика" (за договором - експедитор) та ТОВ "Компанія Євроімпекс" (за договором - клієнт) укладено Договір транспортно-експедиційного обслуговування №34/20 (далі - Договір №34/20 від 16.07.2020), відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є виключно послуги з організації перевезення вантажів, здійснюються силами інших осіб та включають: експедицію вантажів, організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним, авіаційним транспортом; підготування транспортної документації; послуги митних брокерів; операції з транспортного оброблення вантажів; послуги транспортних агентств, у зв`язку із чим Клієнт буде замовляти вищезгадані послуги у експедитора й провадити з ним від свого імені всі необхідні розрахунки, а експедитор надаватиме послуги відповідно до даного договору транспортно-експедиційного обслуговування й підписаною сторонами заявкою, що визначає умови виконання кожного перевезення й є невід`ємною частиною даного Договору. Предметом даного Договору транспортно-експедиційного обслуговування не являється продаж послуг з перевезення вантажів.

17.12.2020 між ТОВ "Альянс Ребус Логістика" (за договором - експедитор) та ФОП Ємельяновим Антоном Олександровичем (за договором - експедитор-2) укладено Договір транспортно-експедиційного обслуговування № 171-e (далі - Договір або Договір №171-e від 17.12.2020).

Предметом Договору є організація перевезення вантажів на підставі договору між експедитором і клієнтом, за яким експедитор діє від свого імені і за рахунок коштів клієнта, залучає третю сторону - експедитора-2, для виконання перевезень із залученням автотранспорту експедитора-2, у зв`язку із чим експедитор замовляє транспорт у експедитора-2 й провадить з ним всі необхідні розрахунки за рахунок коштів клієнта на погоджених нижче умовах, а експедитор-2 - надає автомобілі й здійснює перевезення в міжнародному і міжміському сполученні відповідно до даного договору й підписаної сторонами заявки, що визначає умови виконання та є невід`ємною частиною кожного перевезення відповідно до даного договору, експедитор-2 доставляє заявлені експедитором вантажі, а експедитор розраховується за послуги експедитора-2 за рахунок коштів клієнта (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.11. Договору експедитор-2 зобов`язаний забезпечити подачу під завантаження в зазначений експедитором пункт технічно справного, належним чином обладнаного й укомплектованого пакетом документів, необхідних для виконання даного перевезення, транспортного засобу, що відповідає всім умовам Заявки, придатного для перевезення заявленого вантажу й у погоджені сторонами в Заявці строки. Подача несправного, що не відповідає вимогам Заявки або не укомплектованого пакетом необхідних документів транспортного засобу прирівнюється до неподання автомобіля під завантаження.

Пунктом 3.21. Договору передбачено, що експедитор-2 зобов`язаний при необхідності (але тільки після узгодження з експедитором) залучати транспортні засоби інших підприємств від свого ім`я, а також робити інші юридично значимі дії у відносинах із третіми особами: страховиками, митними брокерами й іншими підприємствами, послуги (роботи) яких необхідні для належного виконання доручень експедитора по транспортуванню вантажів.

Згідно із вимогами пункту 3.24. Договору експедитор-2 зобов`язаний негайно інформувати експедитора про всі проблеми й затримки, що виникають у процесі здійснення завантаження, транспортування, розвантаження й проходження митних формальностей, а також про передбачувану постановку транспортного засобу в конвойний супровід для узгодження ціни. Наднормативний простій транспортного засобу вважається той, що почався з моменту повідомлення експедитором-2 експедитора про факт простою, але не раніше закінчення часу, відведеного на нормативний простій. Факт наднормативного простою, про який експедитор був сповіщений після його закінчення, не визнається й не Оплачується. Факт оплати Конвойного супроводу без узгодження з експедитором не визнається й не компенсується.

Пунктом 4.2.2. (б) Договору передбачено, що експедитор-2 у випадку запізнення під завантаження та або якщо запізнення автомобіля під завантаження спричинило змушений простій вантажу, виплачує Експедиторові штраф під час перевезення в\з інших країн - 100 (сто) USD за кожну повну добу змушеного простою вантажу.

Приписами п.4.2.3. (б) розділу 4 Договору передбачено, що експедитор-2 за прострочення доставки вантажу виплачує експедиторові штраф під час перевезення з інших країн - 100 (сто) USD за кожну повну добу змушеного простою вантажу. Відповідно до п. 4.2.4. Договору, експедитор-2 несе матеріальну відповідальність перед експедитором та власником вантажу за прямі збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням Договору.

Пунктом 4.6. Договору визначено, що експедитор-2 виплачує штраф експедиторові y випадку залучення/заміни транспортних засобів, перевантаження вантажу, що перевозиться, протягом здійснення перевезення, якщо не було попередньо письмово погоджено з експедитором у розмірі 1000 Євро.

Відповідно до пункту 6.1. Договору платежі й взаємні розрахунки за виконані послуги з перевезення вантажів провадяться шляхом прямого банківського переведення за погоджену кількість рейсів по рахунку експедитора-2 з коштів отриманих від клієнта з вирахуванням експедиторської винагороди, при цьому із суми рахунку віднімаються сума штрафних санкцій (у т. ч. збитків), застосованих експедитором до експедитора-2 за порушення умов цього Договору, якщо такі були.

Згідно п. 6.2. Договору підставою для оплати транспортно-експедиційних послуг експедиторові-2 є підтвердження факту надання транспортно-експедиційних послуг шляхом наданням експедиторові товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою відправника вантажу, перевізника й одержувача вантажу й акту виконаних робіт.

У п. 6.4. Договору зазначено, що строк оплати за виконані послуги - протягом 10 (десяти) банківських днів після надання повного пакета оригіналів документів (TTH: CMR, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна), якщо інше не вказано в заявці.

Договір набуває чинності з моменту його підписання й строк його дії не обмежений (п. 11.1. Договору).

Між експедитором та експедитором-2 складено Заявку на перевезення вантажу № 51 від 22.03.2021 до Договору № 171-е від 17.12.2020 (надалі - Заявка).

Умовами Заявки визначено, зокрема:

маршрут перевезення: Англія-Україна (Велика Британія GoodsOut: Plant-ExIngredientsLtd, Unit 89 SecondWay, Avonmouth, Bristol, VS11 8DF - Україна, Ягодин - Україна, м. Київ, вул. Кирилівська 102);

сума фрахту в розмірі 1450 Євро по курсу НБУ по б/г день розвантаження по оригіналам документів 5-7 днів;

номер транспортного засобу, який повинен здійснювати перевезення: Mercedes, державний номер: НОМЕР_6/НОМЕР_8.

До ТОВ "Альянс Ребус Логістика" від ФОП Ємельянова А.О. жодних листів або звернень щодо внесення змін щодо умов виконання Заявки не надходило.

ФОП Ємельяновим А.О. виконано перевезення згідно Заявки на перевезення вантажу № 51 від 22.03.2021, що підтверджується міжнародною транспортною накладною CMR б/н від 27.03.2021.

ФОП Ємельянов А.О. звернувся до ТОВ "Альянс Ребус Логістика" з вимогою про сплату коштів в сумі 48 051,26 грн за здійснене перевезення згідно Заявки на перевезення вантажу № 51 від 22.03.2021, до якої долучено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №125 від 08.04.2021, CMR від 27.03.2021, рахунок-фактуру №125 від 08.04.2021.

Вказана вимога залишена ТОВ "Альянс Ребус Логістика" без відповіді та задоволення.

ФОП Ємельянов А.О. стверджує, що ТОВ "Альянс Ребус Логістика" здійснило оплату перевезення за Заявкою № 51 від 22.03.2021 лише частково на суму 18 444,26 грн згідно платіжного доручення №788 від 22.07.2021, внаслідок чого у нього наявна заборгованість в сумі 29 607,00 грн, про стягнення якої заявлено первісний позов.

ТОВ "Альянс Ребус Логістика", в свою чергу, звернулось до суду із зустрічними позовними вимогами про стягнення з ФОП Ємельянова А.О. 45 195,00 грн, в обґрунтування якого зазначає наступне.

На виконання взятих на себе обов`язків по Договору № 171-e від 17.12.2020 та Заявки №51 від 22.03.2021, ТОВ "Альянс Ребус Логістика" сплатило на користь ФОП Ємельянова А.О. грошові кошти на загальну суму 36 894,26 грн, а саме: 12.07.2021 - 18 450,00 грн згідно платіжного доручення №775 від 12.07.2021 та 22.07.2021 - 18 444,26 грн згідно платіжного доручення №788 від 22.07.2021.

Таким чином, заборгованість ТОВ "Альянс Ребус Логістика" перед ФОП Ємельяновим А.О. з оплати вартості перевезення за Заявкою №51 від 22.03.2021 становить 11 157,00 грн, з розрахунку 48 051,26 грн (вартість перевезення згідно Заявки) - 36 894,26 грн (часткова оплата).

Однак, вказану суму ТОВ "Альянс Ребус Логістика" не перерахувало на рахунок ФОП Ємельянова А.О., враховуючи наступні обставини.

Так, всупереч визначеній у заявці № 51 від 22.03.2021 даті завантаження - 26.03.2021, авто прибуло на місце завантаження 27.03.2021, тобто із запізненням в один день, внаслідок чого на підставі п. 4.2.2 (б) договору ТОВ "Альянс Ребус Логістика" нарахувало ФОП Ємельянову А.О. штраф в сумі 100 USD.

Всупереч встановленій у заявці даті прибуття на місце митного очищення/розвантаження - 05.04.2021, автомобіль з державними номерними знаками НОМЕР_9/НОМЕР_1 прибув на місце митного очищення 08.04.2021, тобто із запізненням на три дні, внаслідок чого на підставі п. 4.2.3 (б) договору ТОВ "Альянс Ребус Логістика" нарахувало ФОП Ємельянову А.О. штраф в сумі 300 USD.

З огляду на викладене, ТОВ "Альянс Ребус Логістика" звернулось до ФОП Ємельянова А.О. з листом-претензією №12.04.1 від 12.04.2021 про сплату штрафу в сумі 11 157,00, грн, що еквівалентно 400 USD.

Вказана вимога залишена ФОП Ємельяновим А.О. без відповіді та задоволення.

Скориставшись правом наданим п. 6.1. Договору, із суми вартості наданих послуг з перевезення за Заявкою № 51 від 22.03.2021 ТОВ "Альянс Ребус Логістика" було віднято 11 157,00 грн штрафних санкцій.

Таким чином, у ТОВ "Альянс Ребус Логістика" перед ФОП Ємельянов А.О. відсутня заборгованість з оплати перевезення за Заявкою № 51 від 22.03.2021.

Також, згідно міжнародної транспортної накладної CMR від 27.03.2021, експедитором-2 здійснена заміна транспортного засобу, зазначеного в Заявці на перевезення вантажу № 51 від 22.03.2021, а саме в графі 16 накладної вказано транспортний засіб з державним номером НОМЕР_2 .

Разом з тим жоден документ із матеріалів справи не свідчить про те, що ФОП Ємельянов А.О. повідомив ТОВ "Альянс Ребус Логістика" про зміну умов виконання Заявки на перевезення вантажу № 51 від 22.03.2021.

Отже, всупереч домовленостям сторін, що визначені умовами Договору та Заявки, відповідачем за зустрічним позовом було замінено транспортні засоби з узгодженими державними номерами WI 429 HP / WI 412 AW на інші транспортні засоби, що мали державні номери НОМЕР_9/НОМЕР_1.

З огляду на зазначене, на підставі п. 4.6. договору ТОВ "Альянс Ребус Логістика" нарахувало ФОП Ємельянову А.О. штраф в сумі 1 000 USD.

А також, ТОВ "Альянс Ребус Логістика", за його твердженням, було вимушене повідомити свого Клієнта за укладеним Договором транспортно-експедиційного обслуговування №34/20 від 16.07.2020 - ТОВ "Компанія Євроімпекс", про порушення умов перевезення вантажу.

ТОВ "Компанія Євроімпекс" на підставі допущених порушень по Договору транспортно-експедиторського обслуговування №34/20 від 16.07.2020 виставило письмову претензію від 19.04.2021 до ТОВ "Альянс Ребус Логістика" на суму 13 292,00 грн через прострочку доставки вантажу.

Платіжним дорученням від 27.04.2021 №714 ТОВ "Альянс Ребус Логістика" перерахувало ТОВ "Компанія Євроімпекс" 13 292,00 грн.

Таким чином, порушення умов Договору № 171-e від 17.12.2020 ФОП Ємельяновим А.О. призвело до порушення ТОВ "Альянс Ребус Логістика" зобов`язань за Договором №34/20 від 16.07.2020 та понесенням у зв`язку з цим матеріальних збитків у сумі 13 292,00 грн.

З огляду на вищевикладене, ТОВ "Альянс Ребус Логістика" заявлено до стягнення з ФОП Ємельянова А.О. 45 195,00 грн (13 292,00 грн збитків + 31 903,00 грн штрафу).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 316 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню перевезенню вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до абзацу 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП Ємельяновим А.О. виконано перевезення згідно Заявки на перевезення вантажу № 51 від 22.03.2021, що підтверджується міжнародною транспортною накладною CMR б/н від 27.03.2021 (т.1, а.с. 15).

Вартість вказаного перевезення, відповідно до умов Договору та Заявки, становить 48 051,26 грн.

Згідно з абзацом 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що ТОВ "Альянс Ребус Логістика" сплатило на користь ФОП Ємельянова А.О. грошові кошти на загальну суму 36 894,26 грн, а саме: 12.07.2021 - 18 450,00 грн згідно платіжного доручення №775 від 12.07.2021 (т.1, а.с. 57) та 22.07.2021 - 18 444,26 грн згідно платіжного доручення №788 від 22.07.2021 (т.1, а.с. 58).

Таким чином, неоплаченою залишилась вартість наданих послуг з перевезення в сумі 11 157,00 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що при здійсненні перевезення ФОП Ємельяновим А.О. допущено порушення у умов, погоджених у Заявці № 51 від 22.03.2021, зокрема:

- всупереч визначеній у заявці № 51 від 22.03.2021 даті завантаження - 26.03.2021, авто прибуло на місце завантаження 27.03.2021, тобто із запізненням в один день;

- всупереч встановленій у заявці даті прибуття на місце митного очищення/розвантаження - 05.04.2021, автомобіль з державними номерними знаками НОМЕР_9/НОМЕР_1 прибув на місце митного очищення 08.04.2021, тобто із запізненням на три дні;

- всупереч домовленостям сторін, що визначені умовами Договору та Заявки, відповідачем за зустрічним позовом було замінено транспортні засоби з узгодженими державними номерами WI 429 HP / WI 412 AW на інші транспортні засоби, що мали державні номери НОМЕР_9/НОМЕР_1.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції порушення, допущені ФОП Ємельяновим А.О. при здійсненні перевезення за Заявкою № 51 від 22.03.2021, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем за зустрічним позовом правомірно нараховано відповідачу за зустрічним позовом штрафні санкції:

на підставі п. 4.2.2 (б) договору - штраф в сумі 100 USD;

на підставі п. 4.2.3 (б) договору - штраф в сумі 300 USD;

на підставі п. 4.6. - штраф в сумі 1 000 USD.

На підставі викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ФОП Ємельянова А.О. на користь ТОВ "Альянс Ребус Логістика" 1 000 USD штрафу, що станом дату на подання зустрічного позову еквівалентно 31 903,00 грн.

Також, в частині нарахування штрафу в сумі 400 USD (п. 4.2.2 (б) та п. 4.2.3 (б) договору), місцевий господарський також дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ "Альянс Ребус Логістика" правомірно скористалось правом наданим йому п. 6.1. Договору та відняло від вартості наданих послуг перевезення за Заявкою № 51 від 22.03.2021 гривневий еквівалент вказаного штрафу на момент митного оформлення (08.04.2021) - 11 157,00 грн.

З огляду на вищевстановлені обставини справи, у ТОВ "Альянс Ребус Логістика" відсутня заборгованість перед ФОП Ємельяновим А.О. з оплати послуг перевезення за Заявкою № 51 від 22.03.2021, а тому місцевий господарський суд правильно відмовив в задоволенні первісного позову в повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення 13 292,00 грн, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "Альянс Ребус Логістика" як Експедитором укладено з ФОП Ємельяновим Антоном Олександровичем як Експедитором-2 Договір транспортно-експедиційного обслуговування № 171-e від 17.12.2020 для організація перевезення вантажів на підставі договору між експедитором і клієнтом - ТОВ "Компанія Євроімпекс".

Так, у зв`язку із неналежним виконанням перевезення та простроченням термінів доставки вантажу ТОВ "Компанія Євроімпекс" було пред`явлено ТОВ "Альянс Ребус Логістика" претензію від 19.04.2021 щодо сплати штрафу в сумі 13 292,00 грн (т.1, а.с. 63).

Платіжним дорученням від 27.04.2021 №714 ТОВ "Альянс Ребус Логістика" перерахувало ТОВ "Компанія Євроімпекс" 13 292,00 грн (т.1, а.с. 64).

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що саме внаслідок протиправної поведінки ФОП Ємельянова А.О., яка полягала у неналежному виконанням перевезення та несвоєчасній доставці вантажу, ТОВ "Альянс Ребус Логістика" було понесено збитки в розмірі 13 292,00 грн у вигляді сплати ТОВ "Компанія Євроімпекс" штрафу, тобто існує причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками завданих саме з вини ФОП Ємельянова А.О., а тому зустрічний позов ТОВ "Альянс Ребус Логістика" обгрутовано задоволено судом першої інстанції в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині того, що відповідач за зустрічним позовом був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права у зв`язку з тим, що позивач за первісним позовом відправив зустрічний позов та відзив на первісну позовну заяву на адресу: АДРЕСА_2, яка не є юридичною адресою та фактичною адресою відповідача за зустрічним позовом, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

В якості доказу направлення копії зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами ФОП Ємельянову А. О. позивачем надано накладну № 0407140634916 та опис вкладення, з якого вбачається, що зустрічну позовну заяву з додатками направлено на адресу: АДРЕСА_2.

Проте, як вбачається із витягу з ЄДРПОУ адресою місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_1.

У зв`язку з зазначеним, місцевим господарським судом ухвалою від 08.12.2021 зустрічну позовну заяву ТОВ "Альянс Ребус Логістика" залишено без руху, встановлено ТОВ "Альянс Ребус Логістика" строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху та спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом подання до суду заяви із наданням доказів надіслання ФОП Ємельянову А. О. на адресу: АДРЕСА_1 копії позовної заяви з усіма додатками.

17.12.2021 до місцевого господарського суду від ТОВ "Альянс Ребус Логістика" надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви з доказами направлення зустрічної позовної заяви ФОП Ємельянову А.О. на адресу: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 прийнято зустрічний позов ТОВ "Альянс Ребус Логістика" до спільного розгляду з первісним позовом.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційного господарського відхиляє твердження апелянта в частині позбавлення останнього можливості реалізувати свої процесуальні права у зв`язку з тим, що позивач за первісним позовом відправив зустрічний позов не на юридичну адресу відповідача за зустрічним позовом, як необгрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є також додаткове рішення місцевого господарського суду, яким задоволено заяву ТОВ "Альянс Ребус Логістика" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/17729/21, визнано обґрунтованою вартість витрат позивача за зустрічним позовом на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, яку стягнуто з відповідача за зустрічним позовом.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ "Альянс Ребус Логістика" просило місцевий господарський суд стягнути з ФОП Ємельянова А.О. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

01.11.2021 між адвокатом Бондаренко І.В. та ТОВ "Альянс Ребус Логістика" (клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги, предметом якого згідно п. 1.1. договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані з чи можуть бути пов`язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

У п. 4.1., 4.2. вказаного договору зазначено, що за послуги, що надаються відповідно до п. 1.1. договору, замовник клієнт сплачує адвокату плату з розрахунку 2 000 грн за 1 годину роботи. Оплата проводиться за фактом надання послуг на підставі наданого адвокатом акту приймання-передачі наданих послуг.

12.09.2022 сторони склали та підписали акт приймання-передачі наданих послуг, за змістом якого адвокатом були надані клієнту наступні послуги на загальну суму 15 000,00 грн.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищезазначене, заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн є реальною та обґрунтованою.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначене частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, дослідивши та оцінивши заяву ТОВ "Альянс Ребус Логістика" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що суд першої інстанції при вирішенні цього питання врахував: 1) рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі; 2) обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору; 3) поведінку позивача за зустрічним позовом під час розгляду справи.

За таких обставин, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених ТОВ "Альянс Ребус Логістика" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 15 000,00 грн відповідає критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати є необхідними і співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що обґрунтованою у даній справі є вартість витрат на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, задовольнив вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення цих витрат та розподілив їх у відповідності до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи, стягнувши з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 15 000,00 грн таких витрат.

У зв`язку з наведеним, доводи позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ємельянова Антона Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/17729/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №910/17729/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/17729/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 19.02.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир