Постанова

від 20.02.2024 по справі 913/289/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Харків Справа № 913/289/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" (вх.№2540Л/1-43) на рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2023 (суддя Н.М.Зюбанова, повний текст складено 27.10.2023) у справі №913/289/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрика України", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО", м. Лисичанськ Сєвєродонецького району Луганської області

про стягнення 263771 грн. 41 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрика України" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" про стягнення 146323 грн. 93 коп. боргу, 5496 грн. 16 коп. 3% річних, 22777 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань та 89173 грн. 39 коп. пені за договором про постачання електричної енергії споживачу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.10.2023 у справі №913/289/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрика України" 146323 грн. 93 коп. боргу, 5496 грн. 16 коп. 3% річних, 22777 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань, 27286 грн. 77 коп. пені та 3028 грн. 27 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. У задоволенні решти пені відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2023 у справі №913/289/23 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Судові витрати просить покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТОВ "Електрика України" надало до суду платіжні та розрахункові документи, на підставі яких вважало, що ТОВ «СХІДАГРО» повинно сплатити на її користь вартість за поставлену електричну енергію за період лютий-березень-квітень 2022 року. Відповідач зазначає, що відповідач не споживав після 24.02.2022 року електричну енергію через наведені у відзиві на позовну заяву обставини, а позивач не довів в суді належними доказами в передбачений законодавством та договірними відносинами спосіб заявлений позивачем нібито спожитий об`єм електричної енергії.

Апелянт вважає, що надані позивачем докази спожитого відповідачем об`єму електричної енергії, Звіти Оператора системи розподілу, акти приймання- передачі електричної енергії та інші розрахункові документи за період люти-березень-квітень 2022 року не є належними та не підтверджують відповідно до договірних умов та вимог законодавства фіксування об`єму спожитої електроенергії, а також отримання їх відповідачем.

Зазначає, що відповідач жодного разу не порушував умов публічного Договору та інших документів на підставі яких було здійснено приєднання до нього, своєчасно, належним чином до настання певних обставин виконував свої обов`язки, а саме до 24.02.2022 року до дати військового нападу РФ на Україну, після якої , відповідач повністю припинив свою діяльність та отримання електричної енергії.

В зв`язку з чим, відповідач вважає, що не порушував зазначених позивачем у позові вимог законодавства та умов публічного Договору через що і відсутня у відповідача будь-яка відповідальність перед позивачем.

24.11.2023 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №913/289/23 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №913/289/23 апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено ТОВ "СХІДАГРО" десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати суду докази повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" адвоката Бондаренко Ю.Ю.; належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу; інформацію про наявність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО".

18.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" надійшло клопотання про усунення недоліків (вх.№15684) на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2023. До вказаного клопотання апелянт додав докази повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" адвоката Бондаренко Ю.Ю.; належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу; інформацію про наявність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 у справі №913/289/23 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" на рішення Господарського суду Луганської області від 27.10.2023 у справі №913/289/23. Витребувано з господарського суду Луганської області матеріали справи №913/289/23. Ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" на рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2023 у справі №913/289/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

26.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №913/289/23.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрика України" до надіслало пояснення на апеляційну скаргу (вх.№79 від 03.01.2024), в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим в результаті всебічного розгляду матеріалів справи та з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пунктів 3.1.5., 3.1.7., 3.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил, договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб- сайті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ТОВ "СХІДАГРО" на підставі заяви-приєднання від 22.01.2021 приєднався до публічного договору позивача - ТОВ "Електрика України" про постачання електричної енергії споживачу на умовах публічної комерційної пропозиції № 2, яка є додатком № 2 до цього договору, що розміщена на офіційному веб-сайтi позивача www.ukrelectric.com.

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п. 1.1 договору).

В пункті 1.2 договору передбачено, що його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил та є однаковими для всіх споживачів.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. (п. 2.1.); споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.1.); спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2.); ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4.); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5.); оплата за цим договором здійснюється споживачем у строки, визначені в обраній споживачем комерційній пропозиції, що є додатком № 2 до цього договору. За внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі, визначеному комерційною пропозицією, за кожен прострочений день оплати, враховуючи день фактичної оплати, та за весь період прострочення. Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 6.2.); за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1.).

Відповідно до додатку 2 до договору споживач самостійно та/або постачальник електричної енергії розраховує суму попередньої оплати, яка оплачується споживачем до 23-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію виставляється на початку періоду наступного за розрахунковим. Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через електронну пошту, ні у паперовому вигляді у постачальника на 4-ий календарний день наступний за розрахунковим - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 4-го календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ним ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку, крім рахунків для проведення попередньої оплати. Дата оплати рахунку (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (комерційна пропозиція, яка є додатком № 2 до договору).

Відповідно до пункту 13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно комерційної пропозиції (розділ "Строк дії договору та умови пролонгації") договір набирає чинності з дати постачання електричної енергії, вказаної у заяві-приєднання споживача до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу.

Договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2021, проте, може бути пролонгований на наступний календарний рік за умови відсутності письмового повідомлення від однієї із сторін про розірвання договору.

Як зазначає позивач, постачальник продовжував надавати послуги через відсутність повідомлення споживача про розірвання договору.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем п. 5.7 вказаного договору, за умовами якого оплата за цим договором здійснюється споживачем у строки, визначені в обраній споживачем Комерційній пропозиції, що є додатком №2 до цього договору. Відповідно до розділу 2 (пункт "Термін виставлення рахунку за електричну енергію та термін його оплати") Комерційної пропозиції тривалість періоду для оплати рахунків не має перевищувати 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку.

Факт постачання електричної енергії за період з лютого 2021 року по квітень 2022 року позивач підтверджує рахунками, видатковими накладними та актами приймання-передачі електроенергії на загальну суму 1 143 900 грн. 57 коп.

Оскільки відповідач оплату за постачання електричної енергії здійснив не в повному обсязі, утворилась заборгованість у сумі 146323 грн. 93 коп. та позивач звернувся до суду.

У зв`язку з порушенням строків оплати виникло прострочення грошових зобов`язань та позивач нарахував додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді 3% в сумі 5496 грн. 16 коп., інфляційних нарахувань в сумі 22777 грн. 93 коп. та пені - 89173 грн. 39 коп.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав їх обґрунтованими з огляду на доведеність факту настання строків оплати боргу у сумі 1463237 грн 93 коп. за електроенергію, поставлену ТОВ "СХІДАГРО" за період з лютого по квітень 2022 року. Суд дійшов висновку, що вимоги позивача відповідають умовам Правил, укладеному договору та фактичним обставинам справи. Крім того, місцевий суд визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягненні з відповідача інфляційних та річних в заявленій сумі, та частково пені.

Судова колегія, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а також відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Положення ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 3.1.1 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Судами встановлено, що 22.01.2021 між ТОВ "СХІДАГРО" та ТОВ "Електрика України" було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу у відповідності до вказаних вище приписів чинного законодавства шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктами 5.1.2, 5.1.3, 6.1.11 Правил та у відповідності до Кодексу комерційного обліку електричної енергії зняття та передача даних про покази приладів обліку електричної енергії для визначення обсягів споживання електричної енергії для побутових споживачів здійснюється оператором системи розподілу, споживачем, або шляхом дистанційного зчитування та передачі даних засобів обліку електричної енергії.

Оператором системи розподілу електроенергії на території Луганської області є ДП "Регіональні електричні мережі".

Як свідчать матеріали справи, позивач додав до позову численні первинні документи за увесь час існування договірних правовідносин між постачальником електричної енергії ТОВ "Електрика України" та споживачем ТОВ "СХІДАГРО", починаючи з лютого 2021 року.

Проте, розрахунок боргу свідчить, що фактично він утворився при розрахунках за період з січня по квітень 2022 року (з урахуванням переплати споживачем коштів у сумі 59526 грн 80 коп. станом на 01.02.2022).

В підтвердження кількості відпущеної ТОВ "СХІДАГРО" електроенергії позивач надав чотири звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "Електрика України" за січень, лютий, березень, квітень 2022 року (арк. справи 46-49).

У подальшому, після критичної оцінки цих доказів відповідачем позивач через систему "Електронний суд" надіслав до суду примірники цих документів з підписами уповноважених осіб, засвідченими печаткою Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі".

Відповідно до інформації щодо фактичного обсягу споживання за січень 2022 року, наданої оператором, споживач за цей розрахунковий період отримав 34890 кВт*год., на що був оформлений рахунок № 3 від 31.01.2022 за спожиту електричну енергію в сумі 138194,12 грн.;

- за лютий 2022 року - 38293 кВт*год., рахунок № 24 від 28.02.2022 на суму 118227,49 грн.;

- за березень 2022 року - 22928 кВт*год., рахунок № 65 від 31.03.2022 за спожиту електричну енергію в сумі 75524,00 грн.;

- за квітень 2022 року - 3295 кВт*год., рахунок № 90 від 30.04.2022 на суму 12099,24 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про належність вказаних звітів в якості доказів докази постачання відповідачу електричної енергії на загальну суму 344034,85 грн. та виходить з такого.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ТОВ "Електрика України" разом із Оператором системи розподілу надали заздалегідь неправдиві звіти про обсяги спожитої Відповідачем електричної енергії за період січень-квітень 2022 року.

Колегія суддів зазначає, що такі доводи скаржника свідчать про незгоду із діями саме Оператора системи розподілу (ДП «Регіональні електричні мережі»), оскільки зняття та передача даних про покази приладів обліку електричної енергії для визначення обсягів споживання електричної енергії для побутових споживачів здійснюється оператором системи розподілу (ОСР) або споживачем, але аж ніяк не постачальником.

Звіти ОСР не оскаржуються Відповідачем, останній не ставить питання про їх недійсність шляхом подання окремого позову. Відтак твердження відповідача про заздалегідь неправдиві звіти про обсяги спожитої Відповідачем електричної енергії за період січень-квітень 2022 року є нічим не обґрунтованими припущеннями та не беруться судом до уваги.

У звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ "Електрика України" за січень, лютий, березень, квітень 2022 року, підписаних належним чином, вказаний ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z010125135755F, який належить відповідачу згідно його заяви-приєднання від 22.01.2021.

Відповідач не зазначає про розірвання договору, не надав судам доказів відключення об`єктів споживання електроенергії або неможливості передачі обладнанням показів в автоматичному режимі.

Відповідно до Правил розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

За умовами Комерційної пропозиції №2 остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі обсягу фактично спожитої електричної енергії, визначеної оператором системи розподілу, з врахуванням сум попередніх оплат за електричну енергію. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у розрахункових документах, які споживач отримує самостійно не пізніше 4 календарного дня, наступного за розрахунковим періодом. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Щодо доводів відповідача про не підписання актів приймання-передачі електроенергії, то згідно з пунктом 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Пунктом 4.14 Правил передбачено, що платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Отже факт отримання/не отримання і підписання/не підписання актів про прийняття-передавання товарної продукції не є підставою для несплати відповідачем за спожиту ним електричну енергію.

Крім того, судова колегія зазначає, що у заяві-приєднання від 22.01.2021 року (розділ: реквізити Споживача) Відповідач зазначив свою електронну адресу: ooo_vostokagro@ukr.net, на яку Позивач (Постачальник) і направляв рахунки, акти, видаткові накладні та іншу інформацію.

Відповідно до підпункту 1 п. 6.2. Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов`язань з оплати за цим Договором згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією (пункт 5.7. Договору).

Посилання апелянта на обставину, що акти приймання-передачі електричної енергії ним не підписані, а тому останній не зобов`язаний оплачувати надані послуги, є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту настання строків оплати боргу у сумі 1463237 грн 93 коп. за електроенергію, поставлену ТОВ "СХІДАГРО" за період з лютого по квітень 2022 року.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення 5496 грн. 16 коп. 3% річних, 22777 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань та 89173 грн. 39 коп. пені за договором про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 22777 грн 93 коп. (за період з червня 2022 року по липень 2023 року) та 3% річних у сумі 5496 грн 16 коп. (за період з 18.05.2022 по 17.05.2023) суди визнали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умови Комерційної пропозиції №2 стосовно пені не дають права позивачу стягувати таку штрафну санкцію за увесь час прострочення, зокрема, за рік, як просить позивач.

Так, сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Подібний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі №911/634/19, а також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.08.2021 у справі №910/13575/20.

Таким чином, судами зроблений власний розрахунок пені та встановлено, що він є обґрунтованим в сумі 27286 грн. 77 коп.:

- рахунок № 24 від 28.02.2022 на суму 118227,49 грн, залишок - 58700,69 грн;

надісланий для оплати споживачу 12.03.2022, строк оплати - 21.03.2022;

18.05.2022 по 02.06.2022: 58700,69 (борг) х 20% : 365 х 16 = 514,64 грн.;

03.06.2022 по 21.09.2022: 58700,69 (борг) х 50% : 365 х 111 = 8925,72 грн.

- рахунок № 65 від 31.03.2022 на суму 75524,00 грн, надісланий для оплати споживачу 09.04.2022, строк оплати - 18.04.2022;

18.05.2022 по 02.06.2022: 75524,00 (борг) х 20% : 365 х 16 = 662,13 грн.

03.06.2022 по 18.10.2022: 75524,00 (борг) х 50% : 365 х 138 = 14277,14 грн.

- рахунок № 90 від 30.04.2022 на суму 12099,24 грн, надісланий для оплати споживачу 10.05.2022, строк оплати - 18.05.2022;

18.05.2022 по 02.06.2022: 12099,24 (борг) х 20% : 365 х 16 = 106,08 грн.

03.06.2022 по 18.11.2022: 12099,24 (борг) х 50% : 365 х 169 = 2801,06 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 146323 грн. 93 коп., 5496 грн. 16 коп. 3% річних, 22777 грн. 93 коп. інфляційних нарахувань, пені в частині стягнення 27286 грн. 77 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що відповідач не довів належними доказами свої заперечення, не спростував обставин, а які посилається позивач, як на підставу позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів та незгоди Відповідача із звітами, наданими Оператором системи розподіду - ДП «Регіональні електричні мережі».

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2023 у справі №913/289/23 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДАГРО" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2023 у справі №913/289/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко