Рішення

від 06.02.2024 по справі 906/1187/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1187/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Цеміна Н.Ю. - службове посвідчення № 071195 від 01.03.2023;

від позивача: Гончаренко Д.С. - начальник відділу правового забезпечення, діє на підставі виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ від 30.03.2023;

від відповідача: Білоус Р.А. - адвокат, ордер серії АМ № 1065287 від 11.10.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Авто Інтернешнл"

про стягнення 143984,58 грн.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 143984,58 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

11.10.2023 до суду від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову. Відзначив, що позовні вимоги є безпідставними, акт перевірки не складався, дозвіл на спецільне водокористування виданий 24.06.2010 на строк до 24.06.2030.

20.10.2023 до суду від Житомирської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій наведено додаткові обґрунтування щодо відсутності у відповідача дозволу на спеціальне водокористування.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.11.2023 зарито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні підрозділу дізнання Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 42023062020000047 від 02.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир Авто Інтернешнл" протягом 2019-2022 років самовільно використовує водні ресурси без наявності спеціального дозволу на водокористування, чим завдає шкоди державним інтересам.

Також в ході досудового розслідування з`ясовано, що Господарським судом Житомирської області розглянуто справу № 906/1544/20 за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

При розгляду згаданої справи встановлено, що в період з 17.09.2019 по 25.09.2019 працівниками Державної екологічної інспекції у Житомирській області на підставі наказу №51-П від 12.09.2019 та направлення від 12.09.2019 №565 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю 'Житомир Авто Інтернешнл" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №807.

Під час проведення перевірки, зокрема, встановлено, що ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" на об`єкті №3 с. Млинище, вул. Кучер Люби, 32а здійснює водокористування для потреб виробництва електроенергії на Млинищенській ГЕС в період з 24.06.2015 по 25.09.2019 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України; попередній дозвіл на спеціальне водокористування (виробництво електроенергії на Млинищенській ГЕС), виданий Державним управлінням екології та природних ресурсів в Житомирській області №969-Ж від 24.06.2010, має термін дії до 24.06.2015.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.10.2021 у справі № 906/1544/20 задоволено позов Державної екологічної інспекції Поліського округу та стягнуто з ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" на користь держави, збитків, завданих внаслідок самовільного водокористування за відсутності спеціального дозволу за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 у розмірі 116493,00 гривень.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 906/1544/20 від 01.02.2022 у вищезазначеній справі рішення першої інстанції залишено без змін.

Крім цього, згідно інформації сектору у Житомирській області Державне агентство водних ресурсів України (а.с. 73) ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" у період з 25.09.2019 по 12.05.2023 за отриманням нового спецдозволу на водокористування не зверталось.

Водночас, в ході досудового розслідування та підтверджуючих документів, що містяться в матеріалах справи, діяльність з виготовлення електроенергії (Млинищенською ГЕС) з використанням водних ресурсів ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" не припинило.

Такими доказами, що підтверджують діяльність підприємства у вказаний період є: звіти про використання води за формою №2ТП-водгосп (річна) за 2019-2022 роки ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл", актами купівлі-продажу електроенергії, листом ДЕІ Поліського округу від 21.02.2023, листом ДЕІ Поліського округу від 28.04.2023 (а.с. 31-46 та 49-71, 47).

Відповідно до звітів 2ТП-водгосп (річна) - за 2019-2022 роки ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" пропущено через турбіни Млинищенської ГЕС для вироблення електроенергії води у розмірі 22237000 м куб.

Також матеріалами справи підтверджено, що дозвіл на спеціальне користування ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" отримало лише 22.06.2023 (а.с. 73, 77-80).

Крім цього, в межах кримінального провадження з метою встановлення розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок протиправних дій ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" призначено інженерно-екологічну експертизу. 26.06.2023 судовим експертом складено висновок №СЕ-19/106-23/7512-ЕЛ (а.с. 27-30), згідно якого розмір екологічної шкоди (збитку) завданої в результаті самовільного використання водних ресурсів (Млинищенської ГЕС) за відсутності дозволу на спеціальне водокористування у ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" за 2019-2022 роки становить 143 984,58 грн.

З наведеного вбачається, що ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" протягом 2019-2022 років самовільно використовує водні ресурси без наявності спеціального дозволу на водокористування, чим завдає шкоди державним інтересам.

З наведених обставин заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся до суду з даним позовом.

Як встановлено ч. 1, 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4).

Відповідно до ч. 3-5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.

Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже, поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Державу в судовому процесі, зокрема, як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як слідує з матеріалів справи, Житомирською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023062020000047 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Саме в ході досудового розслідування встановлено, що відповідач впродовж 2019-2022 років самовільно використовує водні ресурси без наявності дозвільних документів.

Разом з цим, Державною екологічною інспекцією Поліського округу заходи щодо стягнення в судовому порядку заподіяних державі збитків не вживались.

На виконання вимог ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", Житомирською окружною прокуратурою Державній екологічній інспекції Поліського округу надіслано повідомлення за вих. № 51-84-4760вих-23 від 28.06.2023 про прийняте рішення щодо представництва інтересів, а також з проханням повідомити чи будуть ДЕІ вживатись заходи представницького характеру.

Державною екологічною інспекцією Поліського округу в свою чергу повідомлено Житомирську окружну прокуратуру, що позову до TOB "Житомир Авто Інтернешнл" про стягнення збитків, завданих державі за порушення природоохоронного законодавства в сумі 143984,58 грн. не пред`являвся у зв`язку з наявною складною ситуацією з оплати коштів при подачі позову до суду, внаслідок прийняття постанови КМУ від 01.04.2022 № 401 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету", карантинними обмеженнями, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановленням з 10.03.2022 до закінчення військової агресії російської федерації та припинення воєнного стану, простою в роботі Інспекції для окремих категорій працівників. З урахуванням вищевикладеного та з метою здійснення прокурорського реагування відповідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру", Інспекція просила вжити заходи представницького характеру в інтересах держави шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності та відшкодуванні шкоди, заподіяної державі відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином, прокурором у повному обсязі виконано положення ст. 23 Закону "Про прокуратуру".

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із частиною 1 статті 149, статтею151 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Приписами частин 2, 3 статті 2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цимКодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до статей 46, 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, частина 1 статті 49 Водного кодексу України).

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно (частини 2, 4статті 49 Водного кодексу України).

Отже, чинним законодавством передбачено безумовний обов`язок отримання господарюючими суб`єктами дозволу на спеціальне водокористування. При цьому спеціальний дозвіл на водокористування дає право суб`єкту на їх використання.

Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок самовільного водокористування за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

За змістомстатті 1166 Цивільного кодексу Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як:

- шкода;

- протиправна поведінка її заподіювача;

- причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

- вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтями 110, 111 Водного кодексу України встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Суд зазначає, що дії (бездіяльність) відповідача, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи містять дозвіл на спеціальне водокористування №969-Ж, виданий 24.06.2010 зі строком дії до 24.06.2030. І саме на даний дозвіл відповідач посилається, як на підставу правомірного водокористування протягом спірного періоду.

Водночас, господарський суд в межах розгляду справи № 906/1544/20 надавав оцінку дозволу на спеціальне водокористування №969-Ж від 24.06.2010.

Зокрема встановлено, що наявні у справі докази у їх сукупності, врахувавши, зокрема, встановлені у висновку експерта від 07.04.2021 №СЕ-19/106-21/3031-ДД обставини щодо заміни аркушу №2, у якому встановлено строк дії дозволу на спеціальне водокористування ТОВ Житомир Авто Інтернешнл від 24.06.2010 №969-Ж, суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо наявності дозволу на спеціальне водокористування строком дії до 24.06.2030 у відповідача в період з 24.06.2015 по 25.09.2019 є спростованим.

Тобто при розгляді справи № 906/1544/20 судом чітко встановлено, що водокористування ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" проводилось без відповідного дозволу, що є протиправною поведінкою, підтвердженою належними доказами.

Саме наведені обставини суд розцінює, як преюдиційні обставини, що не потребують повторного доказування згідно положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Крім цього, матеріали справи містять копію листа Державного агентства водних ресурсів (а.с. 73), з якого вбачається, що дозвіл на спеціальне водокористування відповідачем отримано лише 22.06.2023, раніше за отриманням дозволу Товариство не зверталось.

За наведених обставин, суд відзначає, що подальше користування водними ресурсами, а саме в період з 24.06.2019 по 24.06.2023 також проводилось без дозвільних документів та є триваючим порушенням, початковий етап якого встановлено судом у справі № 906/1544/20.

І як підтверджено матеріалами справи таке порушення тривало і в період 2019-2022 років.

Також суд відзначає, що процесуальним керівником в межах кримінального провадження з метою встановлення розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок протиправних дій ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" призначено інженерно-екологічну експертизу.

З наведеного вбачається, що відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства та спричинено шкоду навколишньому природному середовищу.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/106-23/7512-ЕЛ від 26.06.2023 (а.с. 27-30) розмір екологічної шкоди (збитку) завданої в результаті самовільного використання водних ресурсів (Млинищенської ГЕС) за відсутності дозволу на спеціальне водокористування у ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" за 2019-2022 роки становить 143 984,58 гривень.

Вказаний розрахунок здійснено керуючись Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389.

Згідно із пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) здійснюється за формулою:

З сам =5 х W х Тар (грн.), де

W - об`єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне користування лімітів м куб;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м).

Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Експертом здійснено розрахунок збитків з урахуванням звітів ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" №2ТП-водгосп (річна) за 2019-2022 роки та враховано використаний об`єм води у розмірі 22237000 куб. м, що пропущено через турбіни Млинищенської ГЕС для вироблення електроенергії за даний період.

Самовільне використання водних ресурсів без видачі дозволу на спеціальне водокористування є самостійною підставою для відшкодування збитків (Постанова КГС у складі Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 910/8682/16).

Враховуючи зазначене вище, у діях ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на водокористування; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389; причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача, яка виражена у самовільному водокористуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Авто Інтернешнл" (10029, м. Житомир, просп. Незалежності, 57, ід. код 20412236)

- на користь держави, а саме на р/р UA 778999980333149331000006723, ЗКПО 37976485, код платежу 24062100, ГУК у Житомирській області/ТГ село Станишівка, 143984,58 грн. збитків заподіяних державі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Авто Інтернешнл" (10029, м. Житомир, просп. Незалежності, 57, ід. код 20412236)

- на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.02.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - відповідачу в Електронний кабінет

3 - Житомирській обласній прокуратурі в Електронний кабінет

4 - Житомирській окружній прокуратурі на ел. пошту: misto@zhit.gp.gov.ua