ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
УХВАЛА
"19" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 826/10158/18
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,
за участю секретаря судового засідання Звєрєвої С.Р.
розглянувши клопотання Міністерства фінансів України від 03.10.2023 (вх. № г/с 01-44/3233/23 ) про передання за виключною підсудністю справу
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства" Українська залізниця"
до 1. Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області;
2. Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області;
3. держави Україна в особі Міністерства фінансів України
за участю третіх осіб, які не заявляють вимог щодо предмету спору: Малинської районної ради Житомирської області, Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області
про стягнення 454 586, 03грн
за участю представників сторін:
від позивача: Драгіцина Т.М., адвокат, ордер серії АМ №1045621 від 13.02.2023 (в режимі відеоконференції)
від відповідача -1: не прибув,
від відповідача-2: не прибув,
від відповідача-3:Лебідь Ю.В., представник, Витяг з ЄДР (в режимі відеоконференції)
від третьої особи КМУ: Нечипоренко І.П., посв. АА№018832 від 28.07.23р.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач, ПАТ «Українська залізниця») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Малинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - відповідач 1, Малинська райдержадміністрація Житомирської області), Управління праці та соціального захисту населення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - відповідач 2, Управління праці та соціального захисту населення), треті особи: Малинська районна рада Житомирської області (далі - третя особа 1, Малинська районна рада), Чоповицька селищна рада Малинського району Житомирської області (далі - третя особа 2, Чоповицька селищна рада), де просили:
- визнати протиправною бездіяльність Малинської райдержадміністрації Житомирської області в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету Малинського району на 2017 рік;
- визнати протиправною діяльність Управління праці та соціального захисту населення в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (далі - Порядок №256), а саме не реєстрації за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян зі станцій та зупиночних пунктів, що розташовані в межах Малинського району за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Малинської райдержадміністрації;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення на користь ПАТ «Українська залізниця» 454586,03грн шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю відповідачів у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 23 лютого 2023 року провадження у справі №826/10158/18 закрив.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду 13.03.2023 передав справу №826/10158/18 до Господарського суду Житомирської області.
21.03.2023 справа №826/10158/18 надійшла до Господарського суду Житомирської області.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 22.03.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 20.04.2023 о 11:00. Приписи абз. 3 ч.1 ст. 174 ГПК України не застосовувались.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 18.09.2023 замінив відповідачів Малинську РДА на Коростенську РДА та Управління соціального захисту населення Малинської РДА на Управління соціальної політики Коростенської РДА; залучив співвідповідачем за позовом - державу Україна в особі Міністерства фінансів України; залучив третьою особою на стороні позивача - Кабінет Міністрів України; вчинив інші процесуальні дії.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 09.10.2023 відклав підготовче засідання на 06.11.2023 о 15:00 год.
Цією ухвалою суду постановлено позивачу надати до суду та іншим учасникам справи у строк до 20.10.23р. включно письмово викладені аргументи (заперечення, міркування) щодо клопотання відповідача-3 про передачу справи №826/10158/18 за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва, а відповідачам - надати до суду та іншим учасникам справи у строк 25.10.23р. включно письмово викладені аргументи (заперечення, міркування) щодо клопотання позивача про зміну предмету позову. Окрім того, продовжено третій особі Кабінету Міністрів України процесуальний строк на подання письмових пояснень щодо предмету спору, який обліковуватиметься протягом 15 днів з дня отримання копії позовної заяви з додатками.
Господарський суд Житомирської області ухвалами від 06.11.2023 та від 14.11.2023 відклав підготовче засідання на 21.11.2023 о 14:30.
У підготовчому засіданні 21.11.2023 суд заслухав усні пояснення представників відповідача - 3, позивача, третьої особи на стороні позивача та відповідача-2 по суті клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва. Господарський суд також заслухав усні пояснення представників учасників справи по суті клопотання позивача про зміну предмету позову.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 21.11.2023 оголосив перерву в підготовчому засіданні до 04.12.2023 о 10:00.
В підготовчому засіданні 04.12.2023 суд заслухав усні пояснення представників сторін по суті клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва та по суті клопотання позивача про зміну предмету позову. Представник третьої особи Кабінету Міністрів України в усній формі повідомила про те, що КМУ подано касаційну скаргу до Верховного Суду у справі №916/3938/21.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 04.12.2023 оголосив перерву в підготовчому засіданні до 19.12.2023 о 14:30 год.
В підготовчому засіданні 19.12.2023 суд заслухав усні пояснення представника КМУ про те, що оскільки у справі №916/3938/21 Верховний суд дійшов висновку, що такі зобов`язання перед Укрзалізницею є бюджетними рівня державного, а не місцевого, Кабінет Міністрів України звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду , однак ухвалою від 18.12.2023 скаргу суд залишив без руху та надав час Кабінету Міністрів України для усунення недоліків.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 19.12.2023 оголосив перерву у підготовчому засіданні до 16.01.2024 о 14:30 год.
В підготовчому засіданні 16.01.2024 представник КМУ надала докази на підтвердження обставин усунення недоліків касаційної скарги у справі №916/3938/21 та що станом на 10.01.2024 Верховний Суд не вирішив питання щодо її прийняття/повернення/відмову у прийнятті. Такі дані відсутні станом на 16.01.2024р. в ЄДРСР.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 16.01.2024 оголосив перерву у підготовчому засіданні до 19.02.2024 р. о 15:30 год.
В підготовчому засіданні 19.02.2024 суд встановив, що 31.01.2024 в ЄДРСР оприлюднено ухвалу Верховного Суду від 29.01.2024 у cправі № 916/3938/21 про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 916/3938/21.
За змістом частин 1-2 ст. 48 ГПК України позивач вправі до закінчення підготовчого провадження клопотати про залучення до участі у справі співвідповідача, а якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом - про заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Після спливу строків, зазначених в ч. ч. 1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Під предметом спору слід розуміти матеріально - правовий об`єкт , з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.03. 2019 у справі № 916/3245/17 тьа від 12.06.2019 у справі № 916/542/18.
Предметом спору є кошти в сумі 454586,03грн, які є витратами, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користувалися пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, постановах Верховного суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18, від 31.08.2021 у справі №921/273/20, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Верховний Суд у постановах від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі № 203/2/19 дійшов висновку, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог (аналогічні висновки викладено у п. 5.36 постанови Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 757/8221/19-ц).
Позивач визначив відповідачами за вимогою про стягнення коштів в сумі 454586,03грн, які є витратами, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користувалися пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 - Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Коростенську районну державну адміністрацію Житомирської області, державу Україна в особі Міністерства фінансів України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні, у тому числі господарські, правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи державної влади, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені держави, що відповідає за своїми зобов`язаннями державним майном, яким наділяє, зокрема, її органи (правова позиція викладена у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21).
Позивач за правилом ч.4 ст. 48 ГПК України доводить, що клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачем державу Україна в особі Міністерства фінансів України зумовлено тим, що позивач не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача, оскільки Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 09 червня 2023 у справі №916/3938/21, з посиланням на статтю 19 Закону "Порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики" виснував, що покладання обов`язків з відшкодування витрат залізниці на пільгові перевезення пасажирів на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.
Верховний Суд дійшов висновку, що належним представником держави буде орган, визначений Законом про державний бюджет на поточний рік головним розпорядником бюджетних коштів у спірних відносинах. Якщо держава не визначила законом такого головного розпорядника бюджетних коштів, у такому випадку саме Кабінет Міністрів України слід вважати органом, в особі якого держава виступає відповідачем, адже відповідно до пункту 6 статті 116 Конституції України саме Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
Як вже мотивував суд, позивач за вимогою про відшкодування витрат залізниці на пільгові перевезення пасажирів протягом 2017 представником держави у спірних правовідносинах визначив Міністерство фінансів України.
ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).
У справі, що розглядається, спірним постало питання застосування правил виключної підсудності за частиною п`ятою статті 30 ГПК України , оскільки відповідачем виступає Міністерство фінансів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Статтею 30 ГПК України встановлено правила виключної підсудності справ.
Згідно із ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Водночас, ч. 5 ст. 30 ГПК України передбачено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Отже, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 ГПК України, зокрема міністерство, то така справа у будь - якому разі підлягає розгляду місцевим господарським судом юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Суд вказує на те, що у розумінні наведених норм процесуального права виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом ч. 5 ст. 30 ГПК України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування. Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17, від 04.02.2020 у справі N 914/240/18 , від 12.01.2021 у справі N 918/572/19, від 21.04.2022 у справі № 917/1212/21, від 14.06.2022 у справі №910/15190/20.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на вищевикладене, спір у справі не підлягає розгляду Господарським судом Житомирської області та підлягає передачі на розгляд Господарського суду міста Києва.
Суд наголошує, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна, є безумовною підставою для скасування судового рішення прийнятого за результатами вирішення судового спору, а також може розцінюватись як перевищення повноважень, тощо.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 20, 30, 31, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Передати справу № 826/10158/18 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства" Українська залізниця" до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Держави Україна в особі Міністерства фінансів України за участю третіх осіб, які не заявляють вимог щодо предмету спору: Малинської районної ради Житомирської області, Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області про стягнення 454 586, 03грн за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набрала законної сили 19.02.2024 та може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2024.
Суддя Машевська О.П. Друк:
1 - в справу
2- позивачу на ел. пошту: uz@uz.gov.ua, pres@sw.uz.gov.ua код 40081221
3- відповідачу-1 Коростенській РДА на ел. пошту:krda@krstrda.zht.gov.ua код 04053513
4- відповідачу-2 Управлінню соціальної політики Коростенської РДА (через Ел. суд)
5- відповідачу-3 Мінфіну на ел.пошту: infomf@minfin.gov.ua код ЄДРПОУ 00013480
6- третій особі Малинськ. рай. рада на ел. gjine: malyn_rayrada@ukr.net код 13577103
7- третій особі Чоповицькій селищній раді на ел. пошту: chopovychi_sr@ukr.net код 04346250
8- третій особі Кабінету Міністрів України на ел.пошту: into@zt.minjust.gov.ua код ЄДРПОУ 00031101
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117103733 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні