Рішення

від 13.02.2024 по справі 909/1112/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1112/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ"

(вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320/1, м. Киів, 04655)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича

(

АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 45 000, 00 гривень,

за участі:

від позивача: ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

відповідача: Тичковського Ярослава Ярославовича ,

від відповідача: Булавинця Миколи Миколайовича,

Вірсти Романа Ярославовича,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У грудні 2023 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ" із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича про стягнення заборгованості в сумі 45 000, 00 гривень.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. Ухвалою від 14.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 16.01.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

6. 18.12.2023 за вх. № 18091/23 на електронну адресу суду від Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича надійшла заява про відмову у видачі судового наказу.

7. Ухвалою від 18.12.2023 суд повернув без розгляду заяву Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича про відмову у видачі судового наказу (вх. № 18091/23 від 18.12.2023).

8. 02.01.2024 за вх. № 81/24 до канцелярії суду від Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича надійшов відзив на позовну заяву.

9. 12.01.2024 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ" надійшла відповідь на відзив (вх. № 720/24) та заява про розподіл судових витрат та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 362/24).

10. 15.01.2024 за вх. № 741/24 на електронну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука І. А. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

11. 16.01.2024 за вх. № 466/24 до канцелярії суду від Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізичну особу - підприємця Кравчука Михайла Васильовича .

12. Судове засідання призначене на 16.01.2024 не відбулося, у зв`язку із повітряною тривогою на території Івано-Франківської області, оскільки господарський суд усвідомлює необхідність дотримання безпеки життя і збереження здоров`я громадян, які, в тому числі, представляють інтереси сторін у справі.

13. Ухвалою від 16.01.2024 суд постановив: розгляд справи по суті відкласти на 01.02.2024; клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука І. А. (вх. № 741/24 від 15.01.2024) про розгляд справи без участі представника позивача - повернути без розгляду; у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізичну особу - підприємця Кравчука Михайла Васильовича (вх. № 466/24 від 16.01.2024) - відмовити.

14. 17.01.2024 за вх. № 921/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця М. М. надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15. 17.01.2024 за вх. № 967/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця М. М. надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

16. 24.01.2024 за вх. № 1285/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Вірсти Р. Я. надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 909/1112/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

17. Ухвалою від 24.01.2024 суд задовольнив заяву представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Вірсти Р. Я. (вх. № 1285/24 від 24.01.2024) про проведення судового засідання по справі № 909/1112/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи № 909/1112/23, призначеної на 01.02.2024 об 11:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

18. 29.01.2024 за вх. № 738/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця М. М. надійшло клопотання про витребування доказів та визнання явки учасника справи - директора ТОВ "ЮСДМ" - ОСОБА_4 обов`язковою.

19. 29.01.2024 за вх. № 1572/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука І. А. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та заперечення щодо задоволення заяви про витребування доказів.

20. 30.01.2024 за вх. № 1636/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Вірсти Р. Я. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді ФОП Кравчука Михайла Васильовича на адвокатський запит адвоката Вірсти Р. Я.

21. 31.01.2024 за вх. № 1735/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця М. М. надійшли письмові пояснення по справі.

22. Ухвалою від 01.02.2024 суд, зокрема, постановив:

- у задоволенні клопотання представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця М. М. (вх. № 738/24 від 29.01.2024) про витребування доказів та визнання явки учасника справи - директора ТОВ "ЮСДМ" - Бута Сергія Петровича обов`язковою - відмовити;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ" (ідентифікаційний код: 38464817; місцезнаходження: вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320/1, м. Киів, 04655) докази, які підтверджують чи спростовують:

- обставини розміщення на сайті (платформі) DELLA у період з 01.09.2023 по 31.10.2023 ТОВ "ЮСДМ" заявки про перевезення за маршрутом с. Небилів, Калуський район, Івано-Франківська область - м. Іршава, Закарпатська область;

- обставини реалізації чи не реалізації перевезення згідно розміщеної на сайті (платформі) DELLA у період з 01.09.2023 по 31.10.2023 ТОВ "ЮСДМ" заявки про перевезення за маршрутом с. Небилів, Калуський район, Івано-Франківська область - м. Іршава, Закарпатська область;

- обставини того, що ОСОБА_5 (тел.: НОМЕР_1 ) у період з 01.09.2023 по 31.10.2023 являвся працівником чи представником ТОВ "ЮСДМ", чи мав він повноваження щодо здійснення переговорів з ФОП Тичковським Я. Я. про поставку дошки фрезерованої (фасадної) у кількості 100 кв. м. за ціною 45 000, 00 гривень та яким чином у нього був доступ до документів ТОВ "ЮСДМ" (рахунку № 18 від 29.09.2023, платіжної інструкції від 29.09.2023, листа № 4-10 від 04 жовтня 2023 року, реквізитів банківської картки директора ТОВ "ЮСДМ" - Бута Сергія Петровича);

- належним чином засвідчену копію наказу про прийняття на роботу у ТОВ "ЮСДМ" Гринь Олександра;

- оригінал рахунку № 18 від 29.09.2023 на суму 45 000, 00 гривень;

- розгляд справи по суті відкласти на 13.02.2024.

23. 06.02.2024 за вх. № 1999/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука І. А. надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 909/1112/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

24. Ухвалою від 06.02.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09.02.2024) суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука І. А. (вх. № 1999/24 від 06.02.2024) про проведення судового засідання по справі № 909/1112/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи № 909/1112/23, призначеної на 13.02.2024 об 14:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

25. 07.02.2024 за вх. № 2113/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука І. А. надійшли письмові пояснення по справі, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та заперечення щодо задоволення заяви про витребування доказів.

26. 07.02.2024 за вх. № 2129/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Вірсти Р. Я. надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 909/1112/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

27. Ухвалою від 09.02.2024 суд задовольнив заяву представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Вірсти Р. Я. (вх. № 2129/24 від 07.02.2024) про проведення судового засідання по справі № 909/1112/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести розгляд справи № 909/1112/23, призначеної на 13.02.2024 об 14:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

28. 13.02.2024 за вх. № 2113/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука І. А. надійшли додаткові пояснення у справі.

29. За наслідком судового засідання 13.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

30. Позиція позивача. Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки у спрощений спосіб, що підтверджується первинними документами (виставленим рахунком та платіжною інструкцією на його оплату), відповідно до якого відповідач зобов`язався передати у власність позивача товар, а позивач - прийняти та оплатити його. На виконання цього договору позивач здійснив попередню оплату товару (Дошки фрезерованої фасадної) на загальну суму 45 000, 00 гривень, однак відповідач не здійснив поставку товару та відмовляється в добровільному порядку повернути отримані кошти.

31. Позиція відповідача. Відповідач зазначає, що відгрузка товару здійснена ним вчасно і в повному обсязі транспортним засобом наданим позивачем. В подальшому товар доставлено позивачу до попередньо узгодженого місця призначення вказаного в товаро-транспортній накладній. Товар розвантажений та прийнятий покупцем. З урахуванням наведеного, позов не визнає та вважає безпідставним, проти позовних вимог заперечує повністю.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

32. Сторони цього судового спору стверджують про те, що між ними у спрощений спосіб було укладено договір поставки відповідачем позивачу товару - Дошки фрезерованої фасадної (100 м2), на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія рахунку ФОП Тичковського Я. Я. № 18 від 29.09.2023 на суму 45 000, 00 гривень та платіжна інструкція ТОВ "ЮСДМ" № 199 від 29.09.2023 про оплату цього рахунку.

33. Обставини щодо виставлення вказаного рахунку відповідачем саме позивачу та його оплати позивачем сторонами у межах цієї справи не заперечуються.

34. Відповідач долучив до матеріалів справи документи, які, на його переконання, засвідчують факт здійснення поставки товару позивачу, а саме:

- накладну № 18 від 02.10.2023 на поставку від постачальника ФОП Тичковський Я. Я. через ФОП Кравчук М. В. до одержувача ТОВ "ЮСДМ" дошки фрезерованої фасадної в кількості 100 м2 на суму 45 000, 00 гривень, яка підписана позивачем та перевізником;

- товарно-транспортну накладну № 18 від 02.10.2023 на дошку фрезеровану фасадну, кількість та вартість якої відповідає оплаченому позивачем рахунку; вантажовідправником в якій зазначений ФОП Тичковський Я. Я. , вантажоодержувачем - ТОВ "ЮСДМ", водій - Кравчук М. В. , автомобіль - Мерседес НОМЕР_2 , пункт розвантаження м. Іршава. Товарно-транспортна накладна підписана вантажовідправником та перевізником, підпис вантажоодержувача ТОВ "ЮСДМ" відсутній.

35. З тверджень відповідача, домовленості між сторонами велися за допомогою здійснення переписки у месенджері "Viber". При цьому, останній надав до суду роздруківки листування у месенджері "Viber" між ФОП Тичковським Я. Я. та представником ТОВ "ЮСДМ" Гринь Олександром.

36. Дані твердження не спростовуються позивачем.

37. Так, відповідач зазначив, що 06.10.2023 від представника відповідача Гринь Олександра на месенджер "Viber" позивача надійшов файл, в якому містився лист від ТОВ "ЮСДМ" № 4-10 від 04.10.2023 де йдеться, що у зв`язку зі зміною специфікації ТОВ "ЮСДМ" просить повернути кошти в сумі 45 000, 00 гривень (скріншот листа міститься в матеріалах справи).

38. Згідно з наявною в матеріалах справи відповіддю на претензію вих. № 03 від 23.11.2023 ФОП Тичковський Я. Я. повідомив позивача що відгрузка товару відповідачем здійснена вчасно і в повному обсязі, додавши до вказаного листа накладну № 18 від 02.10.2023 та товарно-транспортну накладну № 18 від 02.10.2023.

39. У відповіді на відзив (вх. № 720/24 від 12.01.2024) позивач вказав, що відповідачем не доведено належними доказами факт поставки товару. При цьому, останній зазначив, що на даний час відповідач не забезпечив поставку товару належної якості на користь позивача, та не повернув оплачені за товар кошти. Отже відповідач неправомірно утримує грошові кошти в розмірі 45 000, 00 гривень, що сплачені позивачем у вигляді передоплати за товар, який відповідачем не поставлено.

40. Згодом, в поясненнях наданих позивачем до суду вказано, що представником ТОВ "ЮСДМ", ОСОБА_5 , було організовано розміщення на сайті (платформі) DELLA заявки про перевезення за маршрутом с. Небилів, Калуський район, Івано-Франківська область - м. Іршава, Закарпатська область. 03.10.2023, зранку, відповідно до замовлення вантаж було привезено до пункту розвантаження в м. Іршава, Закарпатської області. Після огляду дощок, представники ТОВ "ЮСДМ" відмовилися приймати товар у зв`язку із тим, що дошки неналежної якості.

41. Позивач зазначив, що представником ТОВ "ЮСДМ" одразу було повідомлено по телефону ФОП Тичковського Я. Я. про відмову у прийняті дощок та відмову у підписані товарно-транспортної накладної.

42. За твердженням позивача, після проведених між представником позивача і відповідачем у телефонному режимі переговорів, сторони погодили здійснення заміни відповідачем неякісних дощок на якісні, організацію ним доставки якісного товару позивачу та повернення неякісного товару постачальнику.

43. Відтак, позивач посилається на не виконання умов договору ФОП Тичковським Я. Я. , у зв`язку з поставкою товару неналежної якості.

44. Зазначені обставини підлягають дослідженню судом в межах даного спору.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

45. Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

46. Згідно із пунктом 1 частини 2 та частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить стаття 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

47. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України).

48. Стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

49. Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

50. За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

51. За правилами частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

52. Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

53. Як вбачається з матеріалів справи позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку перерахував відповідачеві суму попередньої оплати за дошку фрезеровану фасадну (100 м2) у розмірі 45 000, 00 гривень.

54. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

55. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

56. За змістом частини 1 статті 640 та частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

57. За приписами частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

58. Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

59. Судом встановлено, що шляхом складання та надання відповідачем рахунку, а також оплати вказаного рахунку позивачем, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

60. Відповідно до частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

61. Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

62. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

63. Згідно із частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

64. Так, судом встановлено, що позивачем здійснено передоплату за товар - дошку фрезеровану фасадну (100 м2), що підтверджується платіжною інструкцією № 199 від 29.09.2023 на суму 45 000, 00 гривень.

65. Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

66. Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

67. У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

68. Звертаючись у грудні 2023 року із даним позовом до суду позивач заперечував факт поставки товару відповідачем.

69. Частиною 2 статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

70. Поряд із цим, наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, накладною № 18 від 02.10.2023 та товарно-транспортною накладною № 18 від 02.10.2023, підтверджується здійснення відповідачем поставки позивачу, транспортним засобом наданим самим позивачем, товару - дошки фрезерованої фасадної, кількість та вартість якої відповідає оплаченому позивачем рахунку.

71. В ході розгляду справи позивач викладеними в поясненнях обставинами також підтвердив вищезазначений факт поставки товару відповідачем до пункту розвантаження в м. Іршава, Закарпатської області. Водночас, позивач вказує на неналежну якість товару, та на відсутність підпису останнього на товарно-транспортній накладній, а відтак просить позов задовольнити.

72. Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

73. Зважаючи на наведене, суд вважає встановленою, та такою що не підлягає доказуванню обставину здійснення відповідачем поставки позивачу товару - дошки фрезерованої фасадної, в кількості 100 м2 на загальну суму 45 000, 00 гривень.

74. Згідно пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Принципи цивільного законодавства по своїй суті є нормами прямої дії. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

75. У своєму позові позивач стверджував про поставка товару відповідачем взагалі не була здійснена, однак в ході розгляду справи позивач у своїх вимогах зазначив саме на поставку відповідачем товару неналежної якості.

76. Одним із проявів принципу добросовісності є застосування доктрини "contra factum proprium" - заборони суперечливої поведінки: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

77. Згідно із частинами 1, 2 статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

78. Статтею 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

79. Згідно частин 1, 2 статті 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

80. Відповідно до абзацу 1 частини 1 та частини 2 статті 687 Цивільного кодексу України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

81. Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

82. Наразі, виходячи з постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР", відповідність товару за якістю здійснюється в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966 (далі - Інструкція П-7).

83. Пунктом 1 Інструкції П-7, передбачено, що ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

84. У відповідності до пункту 16 Інструкції П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразків (еталонів), договору чи даним, зазначеним на маркуванні чи супровідних документах, які засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при її прийомі дефектів. Отримувач також зобов`язаний викликати для участі в отриманні продукції та складанні двостороннього акту представника не місцевого виробника (відправника), якщо це передбачено основними чи особливими умовами поставки, інших обов`язкових правилах чи у договорі. При немісцевій поставці виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складанні акту є обов`язковою.

85. Пунктом 17 Інструкції П-7 визначено, що в повідомленні про виклик направленому виробнику (відправнику) повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата та номер рахунку чи номер транспортного документа, якщо до моменту отримання повідомлення рахунок не отримано; б) недоліки, що виявлені в продукції; в) час, на який призначено прийом продукції по якості чи комплектності; г) кількість продукції неналежної якості.

86. Згідно пункту 18 Інструкції П-7, повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (по телефону) не пізніше 24 годин, а відносно продукції, що швидко псується негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари чи упаковки визначеним вимогам, якщо інші строки не визначені основними чи особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором.

87. Пунктом 19 Інструкції П-7 передбачено, що не місцевий виробник (відправник) зобов`язаний не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику отримувача повідомити телеграмою чи телефонограмою чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик в визначений строк дає право отримувачу здійснити прийом продукції до закінчення встановленого строку явки представника виробника (відправника). Представник не місцевого виробника (відправника) зобов`язаний з`явитись не пізніше ніж в триденний строк після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не передбачений в основних чи особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах чи договорі.

88. Згідно пункту 20 Інструкції П-7, у разі неявки представника виробника (відправника) на виклик отримувача (покупця) у визначений строк і у випадках, коли виклик представника немісцевого виробника (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузі інспекції по якості продукції, а перевірка якості товару експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

89. У відповідності до пункту 29 Інструкції П-7, за результатами приймання продукції по якості та комплектності за участю представників вказаних у пунктах 19 та 20 Інструкції складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. В акті про фактичну якість і комплектність одержаної продукції згідно пункту 29 Інструкції має бути вказано найменування одержувача продукції та його адреса, номер та дата акту, місце прийому продукції, час початку та закінчення прийому продукції, прізвища та ініціали осіб, які приймали участь в прийомі продукції по якості і в складенні акту, найменування та адреса виробника, дата та номер телефонограми чи телеграми про виклик представника виробника, стан тари і упаковки на момент огляду продукції, кількість некомплектної продукції та інші дані, зазначені у цьому пункті, а також висновок про характер виявлених дефектів в продукції та причина їх виникнення.

90. Згідно пункту 30 Інструкції П-7, акт підписується усіма особами, які приймали участь в перевірці якості та комплектності продукції. Особа, що не погоджується із змістом акту, зобов`язана підписати його з відміткою про не погодження та викласти свою думку.

91. Варто звернути увагу, що Інструкція П-7 застосовується при прийманні товару навіть в разі укладення договору шляхом обміну замовленнями, рахунками, накладними через електронну пошту та месенджери (Viber, Telegram і таке інше) (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 по справі № 924/242/18).

92. Норми Інструкції П-6 та П-7 підлягають застосуванню, навіть якщо про це не зазначено у Договорі (саме таких висновків дійшов Верховний Суд у справах № 915/78/18, № 911/1471/17, № 924/242/18).

93. Тобто, і в даному випадку, під час виникнення спірної ситуації між Позивачем та Відповідачем, вимоги Інструкції П-7 також підлягали застосуванню.

94. Водночас, як на доказ невідповідності якості товару позивач посилається тільки на власні судження, та як доказ неналежної якості товару ним долучено до позовної заяви скріншот із фото, на його думку, неякісної дошки, які надсилалися представником позивача відповідачу у месенджер "Viber".

95. Відтак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що поставлений товар був неналежної якості, зокрема передбачений Інструкцією П-7 акт про фактичну якість та комплектність продукції, чи інші докази перевірки якості поставленого товару представником відповідної галузі інспекції по якості продукції, експертом бюро товарних експертиз тощо, за результатами якої складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.

96. Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

97. У відповідності до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

98. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

99. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

100. Так, за статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

101. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

102. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б83б/22б (910/12422/20)).

103. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

104. Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

105. Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" (баланс ймовірностей), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.

106. Враховуючи стандарт вірогідності доказів, та те, що позивач не надав суду доказів, які підтверджують факт невідповідності поставленого відповідачем товару - дошки фрезерованої фасадної, а відповідач, в свою чергу, надав суду докази належної поставки товару, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

107. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Висновок суду.

108. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи викладені обставини справи і наведені норми законодавства, що врегульовують спірні правовідносини сторін, суд надає перевагу доводам відповідача, наведеним у його заявах по суті справи, надані ним докази в сукупності на підтвердження своїх доводів визнає більш вірогідними, ніж докази надані позивачем на підтвердження наведених ним обставин, тому позов визнає необґрунтованим і з підстав, заявлених у ньому, тому у його задоволенні позивачу відмовляє повністю.

Судові витрати.

109. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 684, 00 гривень покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ" до Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича про стягнення заборгованості в сумі 45 000, 00 гривень - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повний текст рішення складено - 19.02.2024.

Суддя В. В. Михайлишин