Рішення

від 07.11.2023 по справі 910/940/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2023Справа № 910/940/20

За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

5. ОСОБА_5

6. ОСОБА_6

7. ОСОБА_7

8. ОСОБА_8

9. ОСОБА_9

10. ОСОБА_10

третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк»

про солідарне стягнення 27.710.894,91 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Присяжнюк Р.В., адвокат за довіреністю № 60-12851/22

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 Логінов К.Е., ордер серії АА № 1272560 від 04.08.2023

від відповідача-3 не з`явився

від відповідача-4 Логінов К.Е., ордер серії АА № 1272564 від 04.08.2023

від відповідача-5 Гук О.О., ордер серії АІ № 1027473 від 11.03.2020

від відповідача-6 Храпійчук В.О., ордер серії АІ № 1216959 від 03.10.2023

від відповідача-7 Усачук О.І., ордер серії АІ № 1423974 від 04.08.2023

від відповідача-8 не з`явився

від відповідача-9 не з`явився

від відповідача-10 Шило Є.П., ордер серії ВК № 1102794 від 20.09.2023

від третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

23.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 про солідарне стягнення 27.710.894,91 грн майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2016 позивачем прийнято рішення № 1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку». В подальшому ліквідаційну процедуру було продовжено до 16.08.2020. Рішеннями виконавчої дирекції ФГВФО було затверджено перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ «Євробанк» на загальну суму 598.199.806,08 грн, затверджено ліквідаційну масу ПАТ КБ «Євробанк», яка становить 260.407.411,01 грн та встановлено, що оціночна вартість майна банку, що є предметом застави становить 1.194.020,96 грн, тобто недостатність майна для покриття вимог кредиторів банку склала 338.986.416,03 грн. Проте, під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ КБ «Євробанк» позивачем було виявлено, що внаслідок здійсненої пов`язаними особами банку невиправдано ризикової операції - укладення між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аскан Трейд» договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016 та додаткового договору до нього № ДД-10/216/1 від 16.05.2016, Банку було завдано збитки на суму 27.710.894,91 грн, які мають відшкодувати відповідачі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/940/20 від 30.01.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

06.02.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

В поданій до суду позовній заяві міститься клопотання, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/940/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Євробанк»; підготовче засідання призначено на 12.03.2020; витребувано у відповідних органів реєстрації місця проживання/перебування інформацію про місце проживання/перебування фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 (додаються).

21.02.2020 до суду від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація про місце проживання ОСОБА_10

21.02.2020 до суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла інформація про місце проживання ОСОБА_9

21.02.20202 до суду від Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація про місце проживання ОСОБА_6

24.02.2020 до суду від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація про місце проживання ОСОБА_8

24.02.2020 до суду від Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація про місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4

25.02.2020 до суду від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшла інформація про місце проживання ОСОБА_5

27.02.2020 до суду від Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації надійшла інформація про місце проживання ОСОБА_3

27.02.2020 до суду від Відділу реєстрації місця проживання виконавчого органу Бучанської міської ради надійшла інформація про місце проживання ОСОБА_2

10.03.2020 до суду від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради надійшла інформація до якого органу слід звертатись щодо з`ясування місця проживання ОСОБА_7

12.03.2020 представником відповідачів-1, -2, -6 до суду подано заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення. 03.06.2020 представник відповідачів-1, -2, -6 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника.

12.03.2020 представником відповідачів-1, -2, -6 до суду подано заяву про відмову в задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

12.03.2020 представником відповідачів-1, -2, -6 до суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

12.03.2020 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.04.2020.

12.03.2020 судом надіслано запит до Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо місця проживання ОСОБА_7

16.03.2020 від представника відповідачів -1, -2, -6 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують посилаючись на те, що договір купівлі-продажу цінних паперів укладено 29.03.2016, за умовами якого строк виконання ТОВ «Аскан Трейд» перед ПАТ КБ «Євробанк» встановлений 24.06.2016, тобто у період коли в банку вже було запроваджено особливий режим та віднесено його до категорії неплатоспроможних. На стадії введення тимчасової адміністрації Уповноваженою особою Фонду здійснюються заходи щодо забезпечення збереження активів банку, заподіяння втрати майна та збитків банку, передбачені ст. 38 Закону України «Про систему гарантування укладів фізичних осіб». З дня введення тимчасової адміністрації виконання зобов`язань ТОВ «Аскан Трейд» залежало виключено від заходів, здійснених Уповноваженою особою Фонду. Проте Фонд не подав жодного доказу виявлення правочинів нікчемними в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування укладів фізичних осіб» або пред`явлення позову про визнання цих договорів недійсними. Зазначає, що неможливо вважати обґрунтованим та доведеним спільний характер дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу цінних паперів не з фактичним власником цих цінних паперів та спільного завдання діями всіма відповідачами майнової шкоди Банку, а відтак, безпідставним є притягнення усміх відповідачів до солідарної відповідальності з підстав, передбачених ч. 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України. Вважає, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які є підставою для стягнення майнової шкоди в розмірі 27.710.894,91 грн, яка заподіяна пов`язаними особами з Банком, спільної протиправної поведінки відповідачів та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та збитками у вказаному розмірі.

16.03.2020 від відповідача-5 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-5 проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем не доведено наявність складу цивільного правопорушення цивільно-правової відповідальності, як не доведено розмір шкоди, вину відповідача-5 та інших осіб, які визначені відповідачами, причино-наслідковий зв`язок між їх діями і визначеною позивачем шкодою. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до відповідачів застосовувалися будь-які заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері банківської діяльності, їх вина у настанні неплатоспроможності банку не встановлена і не доведена. Оскільки умови щодо придбання цінних паперів (дата оплати та дата поставки) були погоджені саме кредитним комітетом відповідно до протоколу кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016, а отже не погоджувались спостережною радою банку, тому не можуть відноситись до відповідальності членів відповідної ради, в тому числі до відповідача-5. Спостережною радою ПАТ КБ «Євробанк» погоджено придбання цінних паперів на загальних та звичайних умовах, під реальне забезпечення (іпотека нерухомого майна) та відповідно до чинного на той період законодавства. На день укладення договору купівлі-продажу цінних паперів взагалі не вимагалось укладення договору забезпечення за такими операціями, тобто рішенням Спостережної ради шляхом укладення договору іпотеки було застосовано додаткові заходи зниження ризиків невиконання зобов`язань ТОВ «Аскан Трейд». Зміна іпотеки на заставу майнових прав на грошові кошти є трансформацією забезпечення, яка є поширеною на ринку, оскільки кредитору вигідно замінити забезпечення майном на забезпечення коштами. Умовами додаткового договору № ДД-10/2016/1 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 29.03.2016 було встановлено, що в строк до 23.06.2016 (за три дні до настання строку поставки цінних паперів) буде укладено у якості забезпечення заставу майнових прав на банківський вклад. Однак, введення тимчасової адміністрації вплинуло на виконання своїх зобов`язань ТОВ «Аскан Трейд» перед Банком щодо поставки цінних паперів до 26.06.2016 та передачу в заставу депозитних коштів до 23.06.2016. Вважає, що з дня введення тимчасової адміністрації Фондом не належним чином проводились заходи з приводу стягнення дебіторської заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів, оскільки до ТОВ «Аскан Трейд» навіть не подавався позов що стягнення (повернення) сплачених коштів у зв`язку з не поставленням цінних паперів. Фонд не подав жодного доказу виявлення зазначених правочинів нікчемними в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування укладів фізичних осіб» або пред`явлення позову щодо визнання їх недійсними. Викладене підтверджує нанесення можливих збитків у банківській установі саме Уповноваженою особою Фонду та неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків.

09.04.2020 на електрону пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

09.04.2020 через систему «Електронний суд» від представника відповідачів -1, -2, -6 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу (COVID-19), який установлено до 24.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/940/20 від 09.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів; підготовче засідання відкладено на 28.04.2020.

28.04.2020 на електрону пошту суду від представника відповідачів -1, -2, -6 надійшло клопотання про витребування у позивача доказів.

28.04.2020 на електрону пошту суду від представника відповідачів -1, -2, -6 надійшло клопотання про витребування у третьої особи оригіналів доказів, а саме: договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016; протоколу Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016; протоколу № 11 від 29.03.2016 засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк»; іпотечного договору від 29.03.2016, посвідченого ПН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій; протоколу № 15 Засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк» від 13.05.2016; додаткового договору від 16.05.2016 за № ДД-10/2016/1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016; договору від 16.05.2016 про розірвання Іпотечного договору, посвідченого 29.03.2016 МН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/940/23 від 28.04.2020 витребувано у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» оригінали договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016; протоколу Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016; протоколу № 11 від 29.03.2016 засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк»; іпотечного договору від 29.03.2016, посвідченого ПН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій; протоколу № 15 Засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк» від 13.05.2016; додаткового договору від 16.05.2016 за № ДД-10/2016/1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016; договору від 16.05.2016 про розірвання Іпотечного договору, посвідченого 29.03.2016 МН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій.

28.04.2020 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.05.2020.

04.05.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзиви відповідачів -1, -2, -5, -6.

04.05.2020 від позивача до суду надійшли заперечення на заяву відповідачів -1, -2, -6 про застосування строку позовної давності.

19.05.2020 позивачем на адресу електронної пошти суду подано заперечення на клопотання відповідачів -1, -2, -6 про витребування доказів.

20.05.2020 третьою особою подано повідомлення про неможливість надання документів витребуваних судом.

21.05.2020 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання відповідачів -1, -2, -6 про витребування у позивача доказів.

21.05.2020 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.06.2020.

11.06.2020 відповідачем-9 подано до суду клопотання про витребування у позивача доказів, а саме оригінали документів: договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016 укладений між ПАТ КБ «Євробанк» та TOB «Аскан Трейд»; протокол Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016; протокол № 11 від 29.03.2016 засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк»; іпотечний договір від 29.03.2016, посвідченого ПН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій; протокол № 15 Засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк» від 13.05.2016; додатковий договір від 16.05.2016 за № ДД-10/2016/1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016 укладеного між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аскан Трейд»; договір від 16.05.2016 про розірвання Іпотечного договору, посвідченого 29.03.2016 МН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій.

11.06.2020 представником відповідачів -1, -2, -6, -7 подано до суду клопотання, в якому просить не приймати до уваги під час розгляду справи та виключити з числа доказів документи (наведені у клопотанні), що подано разом з позовною заявою.

11.06.2020 відповідачем-5 до суду подано клопотання про застосування строку позовної давності.

11.06.2020 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.07.2020.

12.06.2020 від відповідача-9 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-9 проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що позивачем документально не підтверджено наявність складу цивільного правопорушення цивільно-правової відповідальності, як не доведено розмір шкоди, вину відповідача та інших осіб, які визначені відповідачами, причино-наслідковий зв`язок між їх діями і визначеною позивачем сумою шкоди. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до відповідачів застосовувалися будь-які заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері банківської діяльності. Крім того, їх вина у настанні неплатоспроможності банку не встановлена і не доведена. Вважає, що з дня введення тимчасової адміністрації, а пізніше - процедури ліквідації Фондом не належним чином проводились заходи з приводу стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ «Аскан Трейд» за договором купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016, оскільки до цього часу навіть не подавався позов щодо стягнення коштів у зв`язку з не неналежним виконанням своїх зобов`язань. Також вважає, що відлік строку позовної давності для звернення до суду з даним позов слід відраховувати з дня прийняття Фондом рішення про початок виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації тобто з 17.06.2016. Фонд звернувся до суду 23.01.2020, а відтак на час звернення з позовом закінчився трирічний строк позовної давності з таким позовом, що є підставою для відмови в позові.

10.07.2020 позивачем до суду подано заяву про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у подібних відносинах у справі № 910/11027/18.

10.07.2020 позивачем до суду подано додаткові пояснення по справі.

10.07.2020 позивачем до суду подано заперечення на заяву відповідача-5 про відмову в задоволенні позову у зв`язку із спливом строку позовної давності.

10.07.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача-9.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 зупинено провадження у справі № 910/940/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 910/11027/18.

08.06.2023 позивачем до суду подано клопотання про поновлення провадження у справі № 910/940/20, оскільки підстави, що зумовили зупинення провадження у справі відпали, а саме 25.05.2021 Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову у справі № 910/11027/18, а 13.07.2021 оприлюднено повний текст вказаної постанови. 03.08.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 скасовано за нововиявленими обставинами. При цьому скасування відбулось не через зміну правової позиції суду, яка викладена у постанові від 25.05.2021, а у зв`язку з іншими обставинами встановленими при розгляді заяви про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 за нововиявленими обставинами. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 у справі № 904/315/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 поновлено провадження у справі № 910/940/20, підготовче засідання призначено на 08.08.2023.

04.08.2023 представником відповідача-7 до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 04.08.2023 представник відповідача-7 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника.

07.08.2023 представником відповідачів -2, -4 до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/940/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних відносинах у справі № 927/561/21.

08.08.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.08.2023.

15.08.2023 позивачем у підготовчому засіданні подано ухвалу Великої Палати Верховного Суду у справі № 927/561/21 від 10.08.2023 згідно якої справу № 927/561/21 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для подальшого розгляду.

15.08.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 228 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання відповідачів -2, -4 про зупинення провадження у справі.

15.08.2023 у підготовчому засіданні відповідач-5 просив розглянути подане відповідачем-9 11.06.2020 клопотання про витребування доказів.

15.08.2023 у підготовчому засіданні позивачем повідомлено суд, що оригінали витребуваних документів у позивача відсутні, оскільки були передані на зберігання до архіву Національного банку України.

15.08.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.08.2023.

18.08.2023 та 21.08.2023 представником відповідачів -2, -4 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.08.2023, у зв`язку з перебуванням представника у відпустці.

21.08.2023 представником відповідача-7 до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 21.08.2023 представник відповідача-7 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника.

22.08.2023 позивачем до суду подано клопотання про долучення доказів.

22.08.2023 відповідачем-7 до суду подано клопотання про витребування у Національного банку України наступних документів в оригіналі: договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016 укладений між ПАТ КБ «Євробанк» та TOB «Аскан Трейд»; протокол Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016; протокол № 11 від 29.03.2016 засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк»; іпотечний договір від 29.03.2016, посвідченого ПН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій; протокол № 15 Засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк» від 13.05.2016; додатковий договір від 16.05.2016 за № ДД-10/2016/1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016 укладеного між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аскан Трейд»; договір від 16.05.2016 про розірвання Іпотечного договору, посвідченого 29.03.2016 МН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій.

22.08.2023 відповідачем-5 у підготовчому засіданні подано додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/940/23 від 22.08.2023 закрито підготовче провадження у справі № 910/940/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2023; витребувано у Національного банку України оригінали наступних документів: 1) договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016 укладений між ПАТ КБ «Євробанк» та TOB «Аскан Трейд»; 2) протоколу Кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016; 3) протоколу № 11 від 29.03.2016 засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк»; 4) іпотечного договору від 29.03.2016, посвідченого ПН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій; 5) протоколу № 15 Засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк» від 13.05.2016; 6) додаткового договору від 16.05.2016 за № ДД-10/2016/1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016 укладеного між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аскан Трейд»; 7) договору від 16.05.2016 про розірвання Іпотечного договору, посвідченого 29.03.2016 МН КМНО Трубінською О.О. за № 590 в реєстрі нотаріальних дій.

23.08.2023 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про внесення його даних РНОКПП до відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 910/940/20.

20.09.2023 представником відповідача-10 до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 20.09.2023 представник відповідача-1- ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника.

26.09.2023 від Національного банку України до суду надійшли оригінали протоколу № 11 від 29.03.2016 засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк»; протоколу № 15 від 13.05.2016 Засідання Спостережної Ради ПАТ КБ «Євробанк»; протоколу № 338 від 29.03.2016 кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк».

28.09.2023 відповідачем-5 до суду подано додаткові письмові пояснення.

03.10.2023 відповідачем-10 до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

03.10.2023 від відповідача-10 на адресу електронної пошти надійшов відзив на позовну заяву.

03.10.2023 відповідачем-10 до суду подано клопотання про витребування у Національного банку України доказів.

03.10.2023 від відповідача-7 до суду надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень та доказів.

03.10.2023 позивачем через систему «Електронний суд» подано заперечення на клопотання відповідача-7 про долучення додаткових пояснень та доказів.

03.10.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про залишення без розгляду клопотання відповідача-10 про витребування доказів.

03.10.2023 у судовому засіданні судом поставлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення пропущеного строку відповідачу-10 для подачі відзиву на позов та про залучення відповідного відзиву до матеріалів справи.

Позивач в судовому засіданні 03.10.2023 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-2 в судовому засіданні 03.10.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Відповідач-4 в судовому засіданні 03.10.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Відповідач-5 в судовому засіданні 03.10.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Відповідач-7 в судовому засіданні 03.10.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Відповідач-10 в судовому засіданні 03.10.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

03.10.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.10.2023.

09.10.2023 представником відповідача-10 до суду подано заяву про надіслання йому процесуальних документів по справі через систему «Електронний суд».

12.10.2023 представником відповідача-6 до суду подано заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення. 12.10.2023 представник відповідача-6 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника.

24.10.2023 відповідачем-6 на адресу електронної пошти суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із хворобою представника.

24.10.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.11.2023.

В судовому засіданні 07.11.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.03.2016 кредитним комітетом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» (далі - ПАТ КБ «Євробанк», Банк) у складі відповідачів: голови комітету ОСОБА_6., заступника голови комітету ОСОБА_7. та членів комітету ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було прийнято рішення, оформлене протоколом засідання кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016 (які одноголосно голосували «за»), яким вирішено придбати в портфель Банку на продаж іменних відсоткових облігацій Державної іпотечної установи UA4000178438 (серія «А3»), з додатковим забезпеченням в кількості 278 штук номінальною вартістю 27.800.000,00 грн, загальною сумою купівлі 27.710.894,91 грн без ПДВ.

29.03.2016 засіданням спостережної ради ПАТ КБ «Євробанк» у складі відповідачів: голови спостережної ради ОСОБА_1., членів спостережної ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. було прийнято рішення, оформлене протоколом № 11 від 29.03.2016 (які одноголосно голосували «за»), яким вирішено

1. Укласти із ТОВ «Аскан Трейд» договір купівлі-продажу ЦП, відповідно до умов якого ТОВ «Аскан Трейд» зобов`язується продати та передати у власність ПАТ КБ «Євробанк» цінні папери - облігації, іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серії А3; форма випуску - бездокументарна; найменування емітента - Державна іпотечна установа; номінальна вартість одного ЦП - 100.000,00 грн; кількість ЦП - 278 штук; загальна номінальна вартість ЦП 27.800.000,00 грн.

2. Укласти з ТОВ «Юніон Трейдінг Груп» договір іпотеки нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень 2-го поверху №№ 53-55, 57, 58, 61, 62а, 68-70, 85-87, 89-92, 94-96, 96а, 96б, 97, 97а, 98, 98а, загальною площею 475,2 кв. м в літ. «А-10», які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Іпотекодавцю, оціночною вартістю 26.163.290,00 грн в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Аскан Трейд» за договором купівлі-продажу ЦП щодо продажу та передачі у власність ПАТ КБ «Євробанк» цінних паперів.

29.03.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Євробанк» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскан Трейд» (продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до якого покупець зобов`язався купити, а продавець продати та передати у власність покупця цінні папери (ЦП) - облігації, іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серії А3; форма випуску - бездокументарна; Державна іпотечна установа; номінальна вартість одного ЦП - 100.000,00 грн; кількість 278 штук; загальна номінальна вартість 27.800.000,00 грн.

Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу продавець підтверджує та гарантує, що ЦП належать продавцю на праві власності та він має всі права володіння, розпорядження та користування ЦП. Не існує будь-яких арешту або обтяжень ЦП (у тому числі: будь-якої застави, обтяження, забезпечення зобов`язання, чи іншого обмеження або заборони будь-якого виду на будь-яке відчуження, або будь-які інші права третіх осіб, що за своєю суттю подібні до вищезазначених) щодо них. Не існує ніяких прав, вимог або інтересу третіх осіб, які б будь-яким чином негативно впливали на ЦП. Укладення та виконання цього договору не призводить до порушення будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту, рішення суду або правочину, які набули чинності на момент підписання цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу загальна договірна вартість ЦП за цим договором становить 27.710.894,91 грн.

Пунктом 3.2 договору купівлі-продажу покупець зобов`язаний не пізніше вісімнадцятої години 00 хвилин за київським часом 24.06.2016 перерахувати суму договору, вказану у п. 3.1 цього договору на рахунок продавця.

Згідно виписки по особовому рахунку за період 29.03.2016 вбачається, що на виконання договору купівлі-продажу Банком перераховано кошти в сумі 27.710.894,91 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору купівлі-продажу продавець зобов`язаний не пізніше вісімнадцятої години 00 хвилин за київським часом 24.06.2016 надати розпорядження Депозитарній установі на переказ ЦП на рахунок у цінних паперах покупця з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Проте, всупереч умовам договору купівлі-продажу ТОВ «Аскан Трейд» так і не надало розпорядження Депозитарній установі на переказ ЦП на рахунок цінних паперів Банку.

29.03.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Євробанк» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніон Трейдінг Груп» (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір (далі - іпотечний договір), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О. та зареєстровано в реєстрі за № 590, відповідно до якого для забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскан Трейд» за договором купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016. Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно з усіма його при належностями, а саме - нежитлові приміщення 2-го поверху №№ 53-55, 57, 58, 61, 62а, 68-70, 85-87, 89-92, 94-96, 96а, 96б, 97, 97а, 98, 98а, загальною площею 475,2 кв. м в літері «А-10», що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 123 (предмет іпотеки).

В подальшому 13.05.2016 відбулось засідання спостережної ради ПАТ КБ «Євробанк» у складі відповідачів: голови спостережної ради ОСОБА_1., членів спостережної ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом № 15 від 13.05.2016 (які одноголосно голосували «за»), яким вирішено:

1. Розірвати іпотечний договір від 29.03.2016, посвідчений Трубінською О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 590.

2. Надати дозвіл на продаж предмету іпотеки за іпотечним договором від 29.03.2016, посвідчений Трубінською О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 590, а саме нежитлових приміщень загальною площею 475,2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Прийняття в якості забезпечень зобов`язань ТОВ «Аскан Трейд» за договором купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016 заставу майнових прав на банківський вклад в сумі не менше 26.163.290,00 грн, що буде розміщений в Банку ТОВ «Аскан Трейд» або іншою особою. З обов`язковим укладенням договору застави не пізніше 04.06.2016.

У зв`язку з цим 16.05.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Євробанк» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніон Трейдінг Груп» (Іпотекодавець) укладено договір про розірвання іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 590.

Також 16.05.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Євробанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскан Трейд» укладено додатковий договір № ДД-10/2016/1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016, відповідно до якого сторони домовились внести зміни до п. 3.6 договору та викласти його в наступній редакції: «В якості забезпечення виконання продавцем зобов`язань, визначених в п. 3.3 договору, щодо переказу ЦП на рахунок покупця, в строк не пізніше 23.06.2016 в заставу покупцю надаються майнові права на банківський вклад в сумі не менше 26.163.290,00 грн, що буде розміщений в ПАТ КБ «Євробанк» продавцем або іншою особою.

17.06.2016 Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 73-рш «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Євробанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі якого 17.06.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) було прийнято рішення № 1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно якого розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «Євробанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17.06.2016 по 16.07.2016 (включно).

16.08.2016 Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк», на підставі якого 16.08.2016 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення № 1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно якого запроваджено процедуру ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» строком на два роки з 17.08.2016 по 16.08.2018, який в подальшому згідно рішення виконавчої дирекції Фонду № 2054 від 23.07.2018 продовжено на один рік з 17.08.2018 до 16.08.2019 (включно) та згідно рішення виконавчої дирекції Фонду № 1185 від 16.05.2019 продовжено на один рік з 17.08.2019 до 16.08.2020 (включно).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2546 від 24.11.2016 «Про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ КБ «Євробанк» було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ КБ «Євробанк», відповідно до якого з урахуванням подальших змін (рішення виконавчої дирекції Фонду № 2863 від 07.11.2019) сума акцептованих вимог кредиторів становила 598.199.806,08 грн.

19.01.2017 рішенням виконавчої дирекції Фонду № 163 «Про затвердження ліквідаційної маси ПАТ КБ «Євробанк» було затверджено ліквідаційну масу ПАТ КБ «Євробанк» станом на 01.11.2016, відповідно до якої з урахування подальших змін (рішення виконавчої дирекції Фонду № 1740 від 11.07.2019): балансова вартість активів (з урахуванням позабалансових рахунків) становила 999.783.047,96 грн, а їх ринкова вартість - 260.407.411,01 грн.

Листом № 46-320/20 від 10.01.2020 Фонд звернувся до відповідачів з вимогою про відшкодування шкоди в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в якій вказував на те, що під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ КБ «Євробанк» було виявлено факт прийняття рішення пов`язаними особами такого Банку, яке завдало шкоди Банку та його кредиторам, а саме, на підставі їх рішення Банком було здійснено збиткову операцію, яка полягала в укладенні між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Аскан Трейд» договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016 щодо придбання Банком цінних паперів - облігацій у кількості 278 штук), що призвело до заподіяння Банку шкоди на суму 27.710.894,91 грн, а тому просив протягом семи календарних днів перерахувати на рахунок Фонду вказану суму коштів в якості відшкодування завданих збитків. Даний лист відповідачами залишено без задоволення.

Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідачів, як пов`язаних з ПАТ КБ «Євробанк» осіб в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», обов`язку з відшкодування завданої ПАТ КБ «Євробанк» шкоди у розмірі 27.710.894,91 грн, за наслідками прийняття ними як членами кредитного комітету банку рішення, оформленого протоколом засідання кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016 та як членами спостережної ради банку рішення, оформленого протоколом № 14 від 29.03.2016 щодо придбання Банком у ТОВ «Аскан Трейд» цінних паперів - облігацій у кількості 278 штук, яке на переконання Фонду, було завідомо збитковим.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, є деліктними правовідносинами з приводу відшкодування шкоди, тобто такими, що виникли між сторонами, які не перебувають між собою у договірних відносинах та завдана заявлена до стягнення шкода не пов`язана з порушенням договірного зобов`язання.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану недоговірну (деліктну) шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, при поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди, на позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Водночас зі змісту частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України та презумпції вини заподіювача шкоди міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18.

Отже, спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди.

Предметом позову у цій справі є відшкодування (солідарне стягнення) шкоди, заподіяної ПАТ КБ «Євробанк» протиправними діями, бездіяльністю пов`язаних з банком осіб.

Враховуючи зазначені вище правила доказування у господарському процесі у правовідносинах з відшкодування шкоди позивач має довести неправомірність рішень, дій/бездіяльності відповідачів, в чому полягав негативний результат їх діяльності в контексті зменшення обсягу майна банку чи його знецінення, розмір майнових втрат, а також пов`язаність протиправної поведінки відповідачів та існуючого негативного результату.

Одночасно, відповідачі в межах наданих їм процесуальних прав та визначених процесуальних обов`язків повинні спростувати доводи та докази позивача, а також у свою чергу навести обставини та доводи, які свідчили б про відповідність їх діяльності інтересам банку та про відсутність підстав для їх відповідальності. Аналіз норм Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема глави 7 цього Закону, дозволяє зробити висновок, що доказами виконання свого обов`язку вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку можуть бути дані, які підтверджують обставини, що власники істотної участі, керівник, члени ради, члени виконавчого органу, посадові особи іншого органу управління вжили заходів для запобігання ризиковій діяльності; для недопущення в діяльності банку ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, зокрема, через вплив на управління чи діяльність юридичної особи (у тому числі шляхом ухвалення рішень про винесення на розгляд загальних зборів учасників банку питання ризикової діяльності); відновлення платоспроможності банку; встановлення осіб, відповідальних за ризикову діяльність тощо.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, виходячи із заявлених позивачем предмету та підстав позову предметом доказування у даній справі та обставинами, які складають предмет дослідження судом, є:

- персональний склад органів управління Банку на момент ухвалення рішень про вчинення сумнівних правочинів; дати обрання/призначення та звільнення з посади кожного з відповідачів; належність відповідачів до керівників Банку; наявність у відповідачів статусу посадової особи акціонерного товариства, пов`язаної з Банком особи;

- факт ухвалення рішення органом управління Банку про вчинення сумнівного правочину, персональний склад органу на момент ухвалення такого рішення, результати голосування кожного члена (за, проти, утримався); інші фактичні обставини ухвалення такого рішення на підставі яких документів (наданих контрагентом та внутрішніх документів банку) ухвалювалося рішення, чи була дотримана внутрішня процедура банку щодо погодження таких рішень, хід обговорення;

- факт вчинення Банком сумнівного правочину (укладення договору);

- факт виконання Банком сумнівного правочину (перерахування/отримання коштів, передання/отримання майна чи майнових прав);

- факти протиправної поведінки відповідачів (недотримання законодавства про банківську діяльність, нормативів діяльності Банку, індивідуальних приписів НБУ, обставини, що підтверджують невиваженість інвестиційної політики та ризикованість кредитної політики Банку, відсутність в Банку ефективної системи запобігання ризикам, порушення відповідачами фідуціарних обов`язків, дії відповідачів усупереч інтересам Банку тощо);

- збитки Банку від конкретного правочину та їх причини;

- наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданою шкодою;

- розмір недостатності майна Банку для розрахунків з кредиторами (як мінімальний розмір збитків Банку та шкоди, завданої кредиторам Банку невиваженою інвестиційною політикою, ризикованою кредитною діяльністю, бездіяльністю відповідачів, що призвело до неплатоспроможності та ліквідації Банку).

Аналогічні висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 20.10.2022 у справі № 910/3782/21.

За змістом ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент звернення з даним позовом до суду) Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.

Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку.

У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.

Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов`язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.

Відповідно до частин 3 - 6 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на час прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

У тексті Закону України «Про банки і банківську діяльність» слова «спостережна рада банку», «правління (рада директорів)» та «служба внутрішнього аудиту» у всіх відмінках замінено відповідно словами «рада банку», згідно із Законом № 1587-VII від 04.07.2014.

Згідно із ч. 1 ст. 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

Частиною 5 статті 44 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) визначено, що банк зобов`язаний з метою управління ризиками утворити постійно діючі комітети, зокрема: 1) кредитний комітет; 2) комітет з питань управління активами та пасивами.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є, зокрема: керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку.

Приймаючи рішення щодо придбання цінних паперів, яке на думку позивача, призвело до завдання збитків Банку та його кредиторам, відповідачі -6, -7, -8, -9, -10 діяли як члени кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк», що підтверджується протоколом засідання кредитного комітету від 29.03.2016, яким оформлено зазначене рішення. До складу кредитного комітету входили: Голова Правління - ОСОБА_7 (наказ про звільнення № 260-ОС від 04.07.2016); заступник Голови Правління - ОСОБА_6. (наказ про звільнення № 284-ОС від 11.07.2016); заступник Голови Правління - ОСОБА_10. (наказ про прийняття на роботу № 96-ОС від 21.09.2009); директор Департаменту управління ризиками ОСОБА_8. (наказ про прийняття на роботу № 73-ОС від 04.08.2009); начальник управління юридичного управління ОСОБА_9. (наказ про прийняття на роботу № 143-ОС від 28.07.2011).

Відповідачі -1, -2, -3, -4, -5 приймаючи рішення щодо придбання цінних паперів діяли як члени ради банку, що підтверджується протоколом спостережної ради ПАТ КБ «Євробанк» № 11 від 29.03.2016. Так, до складу спостережної ради входили Голова спостережної ради ОСОБА_1. та члени спостережної ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яких обрано до складу спостережної ради на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ КБ «Євробанк», що оформлено протоколом № 2 від 22.06.2015.

Отже, у розумінні наведених норм законодавства, на момент прийняття рішення, оформленого протоколом засідання кредитного комітету ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016 та рішення, оформленого протоколом спостережної ради ПАТ КБ «Євробанк» № 11 від 29.03.2016 відповідачі діяли як пов`язані з банком особи (п. 3 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

У відповідності до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент звернення з даним позовом до суду) Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку. У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.

Вищевказана стаття за своєю правовою природою містить як норми матеріального, так й норми процесуального права, про що зокрема зазначено у практиці Верховного Суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18 та від 28.10.2021 у справі № 910/9851/20).

До норм матеріального права належать норми, які визначають коло осіб, що можуть бути притягнуті до відповідальності, підстави такої відповідальності та її розмір. Тоді як до процесуальних норм належать норми, які визначають порядок притягнення особи до відповідальності.

Порядок дій позивача як ліквідатора Банку, в тому числі вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів Банку, що ліквідується, шляхом звернення з вимогами про відшкодування шкоди до пов`язаних з банком осіб, а у випадку їх невиконання до суду є процесуальною, процедурною нормою.

Відтак, норма статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент звернення з даним позовом до суду), яка визначає порядок притягнення особи до відповідальності встановлює, що для звернення Фонду або уповноваженої особи Фонду із позовом про відшкодування збитків необхідною умовою є недостатність майна банку для розрахунків з кредиторами.

Як вже зазначалось, рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2546 від 24.11.2016 «Про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ КБ «Євробанк» було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ КБ «Євробанк», відповідно до якого з урахуванням подальших змін (рішення виконавчої дирекції Фонду № 2863 від 07.11.2019) сума акцептованих вимог кредиторів становила 598.199.806,08 грн.

19.01.2017 рішенням виконавчої дирекції Фонду № 163 «Про затвердження акту формування ліквідаційної маси ПАТ КБ «Євробанк» було затверджено акт формування ліквідаційної маси ПАТ КБ «Євробанк» станом на 01.11.2016, відповідно до якої з урахування подальших змін станом на 01.06.2019 (рішення виконавчої дирекції Фонду № 1740 від 11.07.2019): балансова вартість активів (з урахуванням позабалансових рахунків резервів) становила 999.783.047,96 грн, а їх ринкова вартість - 260.407.411,01 грн.

Загальний розмір оціночної вартості майна банку, включеного до ліквідаційної маси, що є предметом застави - станом на момент затвердження ліквідаційної маси складає 1.194.020,96 грн (лист Уповноваженої особи Банку № 05/168 від 25.02.2019).

Відповідно до п. 6-2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» недостатність майна банку - перевищення розміру зобов`язань банку відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів над оціночною вартістю ліквідаційної маси банку, за винятком майна банку, що є предметом застави та використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Отже, недостатність майна Банку для покриття вимог кредиторів Банку склала 338.986.416,03 грн (598.199.806,08 грн - (260.407.411,01 грн - 1.194.020,96 грн)).

Відповідно до частини 2 статті 89 Господарського кодексу України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

- іншими винними діями посадової особи.

Згідно із частинами 3 та 4 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Про правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків йдеться в Законі України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно зі статтею 37 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на час прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) вищим органом управління банку є загальні збори учасників банку, що вирішують будь-які питання діяльності банку. Виконавчим органом банку, що здійснює поточне управління, є правління банку. Банк зобов`язаний створити орган, що здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу, захист прав вкладників, інших кредиторів та учасників банку. Цей орган відповідно до установчих документів може мати одну з таких назв: «рада банку» або «наглядова рада банку», або «спостережна рада банку» (далі - рада банку).

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до виключної компетенції ради банку належить, зокрема, контроль за ефективністю функціонування системи управління ризиками.

За змістом статті 40 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до компетенції правління банку належать вирішення інших питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю банку, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників банку та ради банку. Голова правління банку несе персональну відповідальність за діяльність банку.

У відповідності до статті 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» керівники банку зобов`язані діяти в інтересах банку, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів банку.

Стаття 43 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що при виконанні своїх обов`язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов`язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов`язані ставити інтереси банку вище власних. Зокрема, керівники банку зобов`язані: 1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов`язків; 2) приймати рішення в межах наданих повноважень; 3) не використовувати службове становище у власних інтересах; 4) забезпечити збереження та передачу майна та документів банку при звільненні керівників з посади.

За змістом статті 63 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній на момент прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів) посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі, якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.

Отже, у наведених положеннях законодавства закріплені обов`язки органів юридичної особи (посадових осіб) діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення (фідуціарні обов`язки).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, при вирішенні питання про притягнення до відповідальності посадових осіб банку, суд також має встановити чи дотримались такі посадові особи своїх фідуціарних обов`язків, а саме: чи діяли вони добросовісно, розумно та чи не перевищували своїх повноважень.

Визначення терміну «фідуціарний обов`язок» міститься у Методичних рекомендаціях щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України, схвалені постановою Правління Національного банку України № 98 від 28.03.2007, що були чинними на момент прийняття рішення про купівлю-продаж цінних паперів.

Відповідно до пункту 1.12. Глави 1 Розділу І цих Методичних рекомендацій фідуціарний обов`язок - обов`язок діяти якнайкраще в інтересах іншої особи. Керівник банку (фідуціар) зобов`язаний діяти з урахуванням інтересів банку (тобто всіх його акціонерів та клієнтів), а не з особистих (приватних) інтересів. Від фідуціара завжди вимагається діяти добросовісно та безпристрасно. Фідуціар повинен бути чесним і не повинен вести справи в такий спосіб, що надає йому необумовлені вигоди або завдає шкоди інтересам клієнтів або акціонерів.

Зазначені Методичні рекомендації дійсно носять рекомендаційний характер, але разом з тим закріплюють певний стандарт належної поведінки керівників банку, який характеризується підвищеними вимогами до добросовісності та розумності, виваженості дій та прийняття рішень при веденні господарської діяльності, з урахуванням інтересів юридичної особи, яку він представляє.

Згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 92 Цивільного кодексу України викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18.

Наведене відповідає міжнародним Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, які закріплюють такі основні фідуціарні обов`язки директорів підприємства, як обов`язок дбайливого ставлення (діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним) та обов`язок лояльності (уникати конфлікту інтересів і діяти під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього).

Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до завдання шкоди підприємству і зобов`язання її відшкодувати.

Отже, при застосуванні статті 92 Цивільного кодексу України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином.

Водночас спростування позивачем відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків відповідачами. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.

Важливим елементом доказування наявності повного складу правопорушення є причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, який полягає у тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Тобто слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Згідно з частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини першої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди.

Наведені вище положення законодавства, зокрема ст.ст. 92, 1166 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України, ст. 63 Закону України «Про акціонерні товариства», статті 37, 39, 40, 42, 43, 44 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у відповідних редакціях цих законів, чинних протягом спірного періоду), презюмують солідарну відповідальність органів юридичної особи за шкоду, заподіяну юридичній особі порушенням обов`язків щодо її представництва. Неправомірність їх поведінки може полягати як у вчиненні певних дій, так і в їх не вчиненні, тобто бездіяльності.

Отже неплатоспроможність банку може бути наслідком як активних дій учасників, органів управління банку (ухвалення рішень, підписання договорів, спрямованих на купівлю облігацій), так і пасивної їх бездіяльності.

При цьому, положення спеціального банківського законодавства передбачають, що керівники банку є особами з відповідним ступенем кваліфікації та досвідом, володіють спеціальними знаннями та досвідом, мають розуміти значення своїх дій, вчинених при виконання своїх повноважень на посадах, та/або своєї допущеної бездіяльності, а також наслідки таких дій / бездіяльності.

Як уже зазначалося вище цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Отже спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди.

Близька за змістом правова позиція щодо презумпції вини заподіювача шкоди у деліктних правовідносинах підтверджені практикою Верховного Суду та викладені, зокрема, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 23.01.2018 у справі № 686/20040/2012, 06.02.2018 у справі № 334/9899/14-ц.

Відповідачами, які входили до кредитного комітету та спостережної ради банку 29.03.2016 було прийнято рішення, оформлене відповідними протоколами, яким вирішено придбати в портфель банку на продаж іменних відсоткових облігацій Державної іпотечної установи (серія А3) у кількості 278 штук, номінальною вартістю 27.800.000,00 грн, загальною сумою купівлі 27.710.894,91 грн на підставі яких 29.03.2016 між ПАТ КБ «Євробанк» (покупець) та ТОВ «Аскан Трейд» (продавець) укладено договір № ДД-10/2016 купівлі-продажу цінних паперів, у відповідності до якого продавець зобов`язався передати, а покупець купити цінні папери серії А3 у кількості 278 штук вартістю 27.710.894,91 грн, строк оплати за яким встановлено до 29.03.2016, а строк передачі цінних паперів до 24.06.2016.

Рішення про придбання цінних паперів прийнято всіма членами кредитного комітету та спостережної ради банку одноголосно.

Як вже зазначалось вище Банк свої зобов`язані за договором купівлі-продажу щодо перерахування коштів за цінні папери виконав в цей же день - 29.03.2016.

Стаття 44 Закону України «Про банки і банківську діяльність» містить вимоги щодо управління ризиками банку. Банк створює комплексну та адекватну систему управління ризиками, що має враховувати специфіку роботи банку, встановлені Національним банком України вимоги щодо управління ризиками. Система управління ризиками має забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку, моніторинг та контроль за всіма видами ризиків на всіх організаційних рівнях та оцінку достатності капіталу банку для покриття всіх видів ризиків.

Системно важливий банк, з урахуванням напрямів своєї діяльності та притаманних їй ризиків, зобов`язаний розробити план відновлення діяльності банку згідно з вимогами, встановленими Національним банком України.

Банк утворює постійно діючий підрозділ з управління ризиками, що має відповідати за впровадження внутрішніх положень та процедур управління ризиками відповідно до визначених радою банку стратегії та політики управління ризиками.

Підрозділ з управління ризиками має бути підзвітний раді банку та відокремлений від підрозділу внутрішнього аудиту, підрозділів, що здійснюють операції, та підрозділів, що реєструють операції.

Банк зобов`язаний з метою управління ризиками утворити постійно діючі комітети, зокрема: 1) кредитний комітет; 2) комітет з питань управління активами та пасивами. Банк має право залежно від рівня складності та обсягів операцій утворювати також інші комітети.

У частині першій статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній станом на час прийняття спірних рішень) закріплено як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а також здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені.

Вимоги до діяльності банків встановлює Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України № 368 від 28.08.2001 (далі - Інструкція № 368). Метою регулювання діяльності банків в Інструкції № 368 зазначено забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасне виконання ними зобов`язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.

У відповідності до п.п. 1.1., 1.2. Розділу V Інструкції № 368 ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов`язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов`язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов`язаннями у зв`язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв`язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов`язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Розділ VI Інструкції № 368 встановлює нормативи кредитного ризику. До активних операцій, що пов`язані з кредитним ризиком, належать операції банку, що пов`язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов`язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Облігації є фінансовим активом банку, щодо якого банк має визначити ступінь ризику і сформувати відповідні резерви. Банк оцінює ризик за цінними паперами за результатами аналізу фінансового стану емітента, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також усієї наявної в банку інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку. Банк формує резерви за цінними паперами, які класифіковані до портфеля на продаж і портфеля до погашення.

Відповідно до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 23 від 25.01.2012 (надалі - Постанова № 23, у редакції чинній на час прийняття відповідачами рішення щодо придбання цінних паперів), Банк розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківські положення щодо оцінки ризиків, формування та використання резервів за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов`язаннями. Внутрішньобанківські положення розробляються банком з урахуванням законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, повинні містити методики та процедури, визначені в додатку 1 до цього Положення, які є обов`язковими і мінімально необхідними для оцінки ризиків (п. 1.7 гл.1 розд. І).

У відповідності до глави 2 розділу ІІІ Постанови № 23 банк формує резерв за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається банком за даними оприлюднених котирувань цінних паперів, унесених до біржового реєстру, та за якими є ризик цінного папера, на суму накопиченої уцінки за цими цінними паперами на дату розрахунку резерву (п. 2.1.).

Банк під час розрахунку резерву за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається згідно з пунктом 2.1 цієї глави, дотримується послідовності дій, визначених у пункті 4.11 глави 4 цього розділу. Банк у разі уцінки (від`ємної різниці) цінного папера здійснює перегляд усієї доступної інформації про такий цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику. Банк формує резерв на суму накопиченої уцінки, якщо така уцінка спричинена ризиком (п. 2.2.).

У главі 4 розділу ІІІ Постанови № 23 визначено порядок визначення показника ризику цінного папера та послідовність дій під час розрахунку за цінними паперами.

Так, відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5. глави 4 розділу ІІІ Постанови № 23 визначення показника ризику цінного папера здійснюється банком за результатами комплексного аналізу фінансового стану емітента, виду цінного папера та його поточної вартості, а також усієї наявної в банку достовірної інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку.

Джерелами інформації щодо фінансового стану емітента є, зокрема, його установчі документи, фінансова, податкова та статистична звітність, інша інформація, що може свідчити про наявність ризику цінного папера.

Джерелами інформації щодо обігу відповідного цінного папера на фондовому ринку можуть бути оприлюднені котирування цінних паперів, які внесено до біржового реєстру фондових бірж, дані щодо перебування цінного папера в біржовому реєстрі.

Банк здійснює оцінку фінансового стану емітента кожного разу під час укладання договору про придбання цінного папера (крім цінних паперів, унесених до біржового реєстру), а надалі періодичність оцінки фінансового стану визначається банком самостійно з урахуванням наявної в банку інформації про емітента та обіг відповідного цінного папера, але не рідше ніж один раз на квартал.

Банк здійснює оцінку фінансового стану: емітента цінних паперів - юридичної особи (крім банку та бюджетної установи) згідно з вимогами глави 2 (крім вимог абзаців другого та третього пункту 2.6) розділу ІІ цього Положення. Банк здійснює оцінку фінансового стану емітента цінних паперів, який не є боржником банку, на підставі річної фінансової звітності, що оприлюднюється відповідно до законодавства України.

Банк класифікує цінні папери в портфелі банку на продаж, які внесено до біржового реєстру, за категоріями якості виходячи з розміру резерву, сформованого за такими цінними паперами. Банк визначає показник ризику цінного папера відповідно до класу емітента.

Згідно із п. 4.11. глави 4 розділу ІІІ Постанови № 23 банк під час розрахунку резерву за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається банком за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів, унесених до біржового реєстру, має дотримуватися таких послідовних дій:

здійснює за потреби нарахування процентів, амортизацію дисконту/премії, нарахування дивідендів;

визначає поточну справедливу вартість цінного папера за його котирувальною ціною покупця за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця. У разі відсутності таких котирувань на зазначену дату банк має визначати справедливу вартість цінного папера за останнім біржовим курсом, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом останніх п`яти робочих днів звітного місяця;

розраховує різницю між поточною справедливою вартістю цінних паперів і балансовою вартістю таких цінних паперів і здійснює переоцінку цінних паперів на величину такої різниці;

здійснює перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера.

Виходячи із вище наведених положень законодавства та змісту протоколів кредитного комітету та засідання спостережної ради ПАТ КБ «Євробанк» від 29.03.2016 суд зазначає, що вони не містять обґрунтування придбання цінних паперів; відомостей про перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера документів; даних щодо аналізу річної фінансової звітності емітента; інформації на підставі якої кредитний комітет прийняв рішення про доцільність придбання цінних паперів.

Так, у розумінні наведених вище приписів Закону України «Про банки і банківську діяльність», Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, відповідачі, приймаючи рішення про інвестування в цінні папери (облігації іменні відсоткові) емітента - Державної іпотечної установи, зобов`язані були перевірити та проаналізувати інформацію щодо емітента цінних паперів та його активів. Разом з тим, особи, які голосували за прийняття цих рішень повинні, були усвідомлювати сумнівність такого договору та негативні для Банку наслідки його укладення та спричинення збитків.

При цьому, відповідачами під час розгляду справи не було наведено обґрунтованої необхідності придбання цінних паперів.

У статті 194 Цивільного кодексу України міститься визначення поняття цінного паперу. Так, відповідно до зазначеної норми, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Пунктом 2 частини 1 статті 195 Цивільного кодексу України визначено, що в Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів, зокрема, боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов`язання.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулюються Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».

У пункті 2 частини 5 статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов`язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки Фонду, проведеної під час ліквідаційної процедури ПАТ КБ «Євробанк» встановлено, що цінні папери, які були предметом договору купівлі-продажу цінних паперів №№ ДД-10/2016 від 29.03.2016, у власності ТОВ «Аскан Трейд» не перебували.

Так, згідно листа емітента - Державної іпотечної установи № 336/12/4 від 20.01.2020 вбачається, що облігації серії «А3» (ISIN UA4000178438) оберталися на вторинному ринку серед закритого кола інвесторів; Державна іпотечна установи ніколи не мала кредиторсько-дебиторських відносин з ТОВ «Аскан Трейд» та ПАТ КБ «Євробанк»; станом на дату відповіді облігації серії «А3» погашені; виплати номінальної вартості облігацій та відсотків за ними на користь ТОВ «Аскан Трейд» та ПАТ КБ «Євробанк» державна іпотечна установа не здійснювала.

Отже, за результатом протиправних, необґрунтованих дій відповідачів, стала втрата грошових коштів Банком, внаслідок великої, невиправдано ризикової діяльності керівників ПАТ КБ «Євробанк», що явно свідчать про неналежне виконання ними своїх службових обов`язків, та спричинило настання тяжких наслідків для Банку, вкладників та інших кредиторів такого банку, у вигляді неможливості банку повністю розрахуватися з вкладниками та іншими кредиторами цього банку.

Вище встановлені обставини свідчить, що відповідачі не виконали свій фідуціарний обов`язок щодо сумлінності, а навпаки, прийняли ризикове рішення, внаслідок якого Банком було втрачено грошові кошти в значному розмірі. Такі дії відповідачів були необґрунтованими та безпідставними, а прийняте ними завідомо неправомірне та протиправне рішення від 29.03.2016 не мало на меті реального інвестування коштів банку в цінні папери облігації іменні відсоткові емітента - Державна іпотечна установа задля отримання прибутку ПАТ КБ «Євробанк».

У суду також викликає сумніви щодо дійсних намірів та обставина, що згідно рішення кредитного комітету від 29.03.2016 строк виконання зобов`язань продавця - ТОВ «Аскан Трейд» за договором купівлі-продажу цінних паперів визначений датою через три місяці після виконання зобов`язань Банком - 29.06.2016, тобто під час дії у Банку тимчасової адміністрації.

Відсутність очевидної законної мети здійсненої Банком активної операції, її завідома збитковість, дозволяє дійти висновку про порушення відповідачами фідуціарних обов`язків, ризикованість дій щодо даної операції та те, що такі дії відповідачів, вчинені всупереч інтересам Банку, тобто має місце протиправна поведінка відповідачів та свідомий характер заподіяної відповідачами шкоди Банку та його кредиторам.

За таких обставин, достатньо обґрунтованим є висновок, що придбання ПАТ КБ «Євробанк» облігацій мала вплив на змогу Банку розрахуватися з кредиторськими вимогами.

Фактичними обставинами справи підтверджується прямий причинно-наслідковий зв`язок між рішенням керівництва банку та збитками, нанесеними як самому Банку, так і його кредиторам.

Як вже зазначалося судом вище, виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди, а відтак саме відповідачі мають доводити суду відсутність вини, тобто вжиття ними всіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання завданню шкоди банку, свою добросовісну і розумну поведінку, як керівників Банку.

Утім, відповідачами під час розгляду справи не доведено відсутність своєї вини та не підтверджено жодними належними доказами обґрунтованої необхідності та доцільності вчинення прийняття ними 29.03.2016 рішення щодо придбання цінних паперів.

Посилання відповідача-5 на те, що саме визнання ПАТ КБ «Євробанк» проблемним та введення тимчасової адміністрації вплинуло на виконання своїх зобов`язань ТОВ «Аскан Трейд» перед Банком щодо передачі цінних паперів до 26.06.2016 не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що ТОВ «Аскан Трейд» в будь-якому випадку не могло виконати таке зобов`язання, оскільки не було власником цінних паперів.

Ще одним підтвердженням того, що прийняття рішення відповідачами про укладення договору купівлі-продажу цінних паперів було завідомо збитковою операцією, метою якої не було отримання прибутку Банком свідчить прийняте відповідачами -1, -2, -3, - 4, -5 рішення засідання спостережної ради ПАТ КБ «Євробанк» від 13.05.2016, оформлене протоколом № 15, про розірвання договору іпотеки від 29.03.2016, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Аскан Трейд» за договором купівлі-продажу цінних паперів, надання дозволу на продаж предмету іпотеки за іпотечним договором, та прийняття в якості забезпечення зобов`язань заставу майнових прав на банківський вклад сумі не менше 26.163.290,00 грн, що буде розміщений в Банку ТОВ «Аскан Трейд» або іншою особою.

За вказаних обставин, Банк відмовився від забезпечення за договором купівлі-продажу цінних паперів, що призвело до порушення одного з принципів при вчинені кредитної операції - принципу забезпеченості зобов`язання (ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Принцип забезпеченості означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів та недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника, а також відповідність між вартістю забезпечення і заборгованістю позичальника. На випадок непередбачених обставин погіршення фінансового стану позичальника банк повинен мати вторинне джерело погашення боргу (заставне майно, порука третіх осіб, банківська гарантія).

При цьому, відповідачами під час розгляду справи не було наведено обґрунтованої необхідності прийняття рішення 13.05.2016 щодо відмови від забезпечення.

Також суд зазначає про те, що враховуючи предмет цього спору і суть правовідносин, у межах яких виник спір, питання протиправності дій Фонду/уповноваженої особи по виведенню банку з ринку не входять у предмет доказування у цій справі. Так, як зазначалося вище, в предмет доказування у справі входить, зокрема, розмір недостатності майна Банку для розрахунків з кредиторами, а не оцінка дій Фонду/уповноваженої особи щодо продажу кредитного портфелю, що більш того, вчинені після прийняття відповідачами рішень з придбання цінних паперів (облігацій іменних відсоткових емітента - Державна іпотечна установа), здійснення їх оплати, внаслідок чого Банку завдані збитки та виявлення факту залишку незадоволених вимог кредиторів, внесених до Переліку (реєстру) вимог кредиторів.

Висновки, що недостатність майна банку, який виводиться з ринку може бути зумовлена діями чи бездіяльністю Фонду/уповноваженої особи під час виведенню Банку з ринку без підтвердження належними доказами протиправності дій Фонду/уповноваженої особи, прийнятих ними рішень та встановленої у судовому порядку незаконності таких рішень, на переконання суду, ґрунтуються на припущеннях, що відповідно до вимог статей 236, 238 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Одночасно, статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» право Фонду або уповноваженої особи Фонду на звернення до суду із позовом про відшкодування збитків не ставиться в залежність від оцінки правомірності/неправомірності дій Фонду/уповноваженої особи Фонду щодо розпорядження активами банку, що більш того, вчинялися (дії) Фондом вже після прийняття відповідачами рішень з придбання цінних паперів (облігацій іменних відсоткових емітента Державна іпотечна установа), подальшого їх продажу, та самого факту завдання відповідачами збитків.

Суд вказує на те, що оцінка та встановлення можливих неправомірних дій Фонду при виведенні банку з ринку, у зв`язку із чим існуюча недостатність майна банку є наслідком можливих протиправних дій Фонду (його уповноважених осіб) не є предметом розгляду справи.

Зазначені, на думку відповідачів, неправомірні дії Фонду, не спростовують доведеність неправомірних дій посадових осіб банку у 2016 році.

Суду вказує на те, що у даній справі розмір шкоди оцінюється позивачем не розміром недостатності майна Банку для задоволення вимог усіх кредиторів, а визначається в залежності від безпосередніх наслідків дій відповідачів.

Слід зазначити, що Національний банк України у своєму рішенні № 73рш від 17.06.2016 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» до категоргії неплатоспроможніх» констатував факт неможливості Банку своєчасно та в повному обсязі виконувати законні вимоги кредиторів через недостатність коштів.

Окрім того, за встановлених обставин, які підтверджуються матеріалами справи, прийняття відповідачами рішення про придбання завідомо збиткових, нічим не забезпечених облігацій, яке було не просто ризикованим, а направленим на виведення з Банку коштів та були завідомо збитковими, що суперечить завданням і функціям правління Банку та кредитного комітету за висновками суду призвели до заподіяння Банку збитків і зазначені дії мали місце у березні 2016 року, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із недостатністю майна Банку для розрахунків з кредиторами, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються обставини неправомірності дій відповідачів, що призвели до заподіяння Банку збитків.

Проведення посадовими особами Банку ризикової діяльності призвело до відсутності у Банку коштів для виконання своїх зобов`язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів Національного банку України, відповідно завдання шкоди Банку, вкладникам та іншим його кредиторам.

Щодо заяв відповідачів -1, -2, -5, -6 про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Так, відповідачами -1, -2, -6 у справі заявлено про застосування строків позовної давності, мотивуючи тим, що Фонд довідався або міг довідатися про порушення права та завдання збитків Банку до початку процедури ліквідації, а саме з моменту невиконання ТОВ «Аскан Трейд» зобов`язань за договором купівлі-продажу цінних паперів № ДД-10/2016 від 29.03.2016, строк якого був встановлений до 24.06.2016. Отже перебіг строку давності для звернення з позовом у цій справі для Фонду почався 25.06.2016 і відповідно сплив 25.06.2019

Відповідачем-5 заявлено про застосування строку позовної давності мотивуючи тим, що з 18.06.2016 - з наступного дня після введення тимчасової адміністрації Фондом позивач довідався та міг довідатись про укладений договір купівлі-продажу цінних паперів від 29.03.2016 та інші правочини, які пов`язані з розглядом справи, а отже строк позовної давності сплинув ще 18.06.2019, проте Фонд звернувся до суду з даним позовом лише у січні 2020 року.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі № 922/1425/17.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз положень статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропущення позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).

Згідно наявних у справі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що наразі ПАТ КБ «Євробанк» перебуває в стані припинення; запис про те, що юридична особа перебуває в стані припинення внесено 18.08.2016.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент звернення з позовом до суду) ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки запис про державну реєстрацію припинення Банку відсутній в такому випадку початок перебігу позовної давності слід визначати відповідно до висновків, зроблених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 згідно із якими, перебіг позовної давності у спорі між Фондом який звертається до суду від імені Банку до його посадових осіб про стягнення збитків, завданих Банку (а не від власного імені після припинення Банку як юридичної особи в інтересах колишніх кредиторів Банку), розпочинається з дня затвердження Фондом останнього з двох зазначених документів: (а) затвердженого Фондом реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, (б) затвердженої Фондом оціночної (ринкової) вартості ліквідаційної маси банку.

Згідно із матеріалів справи, рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2546 від 24.11.2016 (з подальшими змінами) затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ КБ «Євробанк».

Ліквідаційну масу ПАТ КБ «Євробанк» затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду № 163 від 19.01.2017 (з подальшими змінами).

Отже, можливість виявлення недостатності майна Банку виникла у Фонду від 19.01.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

За таких обставин, перебіг трирічного строку позовної давності розпочався 19.01.2017 та закінчився 19.01.2020 (неділя).

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

У свою чергу Фонд звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди з відповідачів 20.01.2020 (подано до відправлення до поштового відділення зв`язку).

Враховуючи викладене, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано позовну заяву в межах позовної давності, у зв`язку із чим, заяви відповідачів -1, -2, -5, -6 про застосування строку позовної давності залишаються без задоволення.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) заподіяну ПАТ КБ «Євробанк» майнову шкоду у розмірі 27.710.894 (двадцять сім мільйонів сімсот десять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн 91 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

8. Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

9. Стягнути з ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

10. Стягнути з ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

11. Стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

12. Стягнути з ОСОБА_10 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 41.566 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят шість) грн 34 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19.02.2024.

Суддя В.В.Сівакова