Рішення

від 25.09.2023 по справі 910/4910/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 910/4910/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП ЗАХІД

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілочної промисловості Укрспирт

про стягнення 271 290,95 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

За участю представників сторін:

від позивача: Манющак С.В. (витяг №403774763067 від 11.11.2022 року);

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВПВ ЗАХІД (далі - позивач, ТОВ ВПВ ЗАХІД) до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілочної промисловості Укрспирт (далі - відповідач, ДП спиртової та лікеро-горілочної промисловості Укрспирт) про стягнення 271 290,95 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2023 року відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 31.07.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2023 року підготовче засідання відкладено на 30.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2023 року підготовче засідання відкладено на 13.09.2023 року.

В підготовчому засіданні 13.09.2023 року позивач зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач в підготовче засідання 13.09.2023 року не з`явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 05.07.2023 року не виконав, відзив не надав.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.09.2023 року.

У судовому засіданні 25.09.2023 року позивач підтримав позовні вимоги, відповідач у судове засідання не з`явився.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 25.09.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПВ ЗАХІД» (далі - продавець), був укладений Договору поставки № 476 від 29.11.2021 року (далі Договір).

Продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця щепу паливну, визначені сторонами у специфікації (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах даного Договору (п. 1.1).

Згідно з п. 3.2. Договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з фактичної дати отримання товару покупцем.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставка кожної партії товару здійснюється на підставі замовлення покупця та після письмового підтвердження покупцем рахунку-фактури продавця, складеного на підставі діючої специфікації, у будь-який письмовий спосіб.

Право власності на товар, а також усі ризики, пов`язані з ним, переходять від продавця до покупця в момент приймання товару покупцем від продавця (п. 4.9. Договору).

Згідно з п. 4.10. Договору продавець буде вважатись таким, що виконає зобов`язання за поставкою, якщо він поставив товари покупцю на умовах зазначених у п. 4.1. та п. 4.2. цього Договору, та у строки визначені п. 4.3. цього Договору, вчасно надав повний та відповідний пакет товаросупровідних документів, які вимагаються чинним законодавством України та ціни Договором.

Відповідно до п. 5.7. Договору у разі порушення покупцем строку оплати за поставлений товар, покупець на письмову вимогу сплачує постачальнику неустойку у розмірі 0,001% від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожній день прострочення.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2021 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Копія означеного Договору наявна в матеріалах справи.

Також сторонами підписано специфікацію № 476 від 29.11.2021 року, яка є Додатком № 1 до Договору.

Як зазначає позивач, на підставі п. 4.1. Договору позивачем складено на підставі діючої специфікації рахунки фактури, які надіслані відповідачу:

- № СФ-0000086 від 24.12.2021 року на суму 68 947.20 грн. з ПДВ;

- № C-0000085 від 28.12.2021 року на суму 68 947.20 грн. з ПДВ;

- № СФ-0000084 від 28.12.2021 року на суму 68 947,20 грн. з ПДВ.

Як стверджує позивач, на виконання зобов`язань за Договором ним було поставлено відповідачу Товар на умовах відстрочки платежу на термін до 10-х календарних днів на загальну суму 206 841,60 грн. згідно видаткових накладних: № РН -0000405 від 24.12.2021 року та ТТН - 00405 від 24.12.2021 року на суму 68 947,20 грн.; № РН -0000410 від 28.12.2021 року та ТТН - 00410 від 28.12.2021 року на суму 68 947,20 грн.; № PH -0000411 від 28. 12.2021 року та ТТН - 00411 від 28.12.2021 року на суму 68 947,20 грн., які підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками (копії наявні в матеріалах справи).

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства, тому є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Також на виконання п. 4.7. Договору позивачем було зареєстровано податкові накладні: № 38, № 45, № 46.

Однак, відповідач в порушення п. 3.2 Договору, своєчасно свої зобов`язання з оплати отриманого товару не виконав, розрахувався частково, відтак, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 206 841,60 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач на адресу відповідача направив засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом) претензію № 2 від 12.02.2023 року за, щодо погашення заборгованості, однак вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення договірних зобов`язань, свій обов`язок щодо оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість вартості неоплаченого товару в розмірі 206 841,60 грн., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Вході розгляду спору відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 655, 692, 627 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду зазначеного вище, з урахуванням умов договору поставки, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем вказаних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття останнім цього товару згідно умов Договору та, відповідно, породжує для відповідача обов`язок по сплаті вартості такого товару в повному обсязі за вказаними видатковими накладними у вказані Договором строки, а саме за видатковою накладною № РН -0000405 від 24.12.2021 року на суму 68 947,20 грн. до 03.01.2022 року; за видатковою накладною № РН -0000410 від 28.12.2021 року на суму 68 947,20 грн. до 06.01.2022 року; № PH -0000411 від 28. 12.2021 року на суму 68 947,20 грн., до 06.01.2022 року.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що

Вказане вище свідчить, що відповідач покладений на нього Договором обов`язок щодо сплати у передбачені строки вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 206 841,60 грн. не виконав, доказів протилежного суду не надав.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7 328,00 грн. 3 % річних та 57 121,35 грн. інфляційних нарахованих по кожній видатковій накладній окремо за загальний період з 04.01.2022 року по 13.03.2023 року в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних та інфляційних проведено по кожній видатковій накладній окремо, виходячи із фактичних сум заборгованості, що існувала на відповідні дати, за фактичні періоди заборгованості (з наступного дня після отримання товару, як передбачено ст. 692 Цивільного кодексу України) таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 4 069,36 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 231, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілочної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ ЗАХІД» (081031, Львівська обл., Яворівський р-н., с. Наконечне Друге, вул. Молодіжна, буд. 21, код ЄДРПОУ 43351860) 206 841 (двісті шість тисяч вісімсот сорок одна) грн. 60 коп. заборгованість, 7 328 (сім тисяч триста двадцять вісім) грн. 00 коп. 3 % річних, 57 121 (п`ятдесят сім тисяч сто двадцять одна) грн. 35 коп. інфляційних та 4 069 (чотири тисячі шістдесят дев`ять) грн. 36 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.01.2024 р.

Суддя Т.П. Карпечкін