Рішення

від 12.02.2024 по справі 914/2667/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024 Справа № 914/2667/23

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,

до відповідача: Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал), м. Сокаль,

про стягнення 334 964, 16 грн

Суддя Манюк П.Т.

за участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники:

від позивача: Валько Вікторія Русланівна представник,

від відповідача: Лащук Ігор Васильович директор, Зджанська Оксана Миколаївна представник.

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась в Господарський суд Львівської області з позовом до Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал) про стягнення 334 964, 16 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2023 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 02.10.2023. Ухвалою суду від 02.10.2023 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.10.2023. Ухвалою суду від 23.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.11.2023. В судових засіданнях, що відбулися 13.11.2023 та 04.12.2023 оголошувалися перерви. Ухвалою суду від 18.12.2023 судове засідання відкладено на 15.01.2024. Ухвалою суду від 15.01.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2024.

В судове засідання, 12.02.2024, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

В судове засідання, 12.02.2024, керівник та представник відповідача з`явилися, позовні вимоги заперечили, просили суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 12.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Державна екологічна інспекція у Львівській області (надалі позивач) звернулась в Господарський суд Львівської області з позовом до Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал) (надалі відповідач) про стягнення 334 964, 16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у період 22.09.2021- 04.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сокальським міським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал), про що складено Акт перевірки від 04.10.2021 № 708/04/977. Під час перевірки відповідачем надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.05.1998 № 1415, виданий Державним комітетом України по геології і використанню надр. Строк дії спеціального дозволу 20 років. Об`єкт: північна та південна підділянки Сокальської ділянки Сокальського родовища (свердловини № № 1, 2, 4, 7).

Надано також чинний спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр України для видобування питних підземних вод, за умови збереження існуючої водогосподарської обстановки, реєстраційний № 1415, дата видачі 29.05.1998 (строк дії - 20 років), що продовжено на підставі наказу від 24.05.2021 № 393, та внесено зміни на підставі наказу від 24.05.2021 № 394. Строк дії спеціального дозволу - продовжено на 20 років. Об`єкт: Сокальське родовище північна та південна ділянки (свердловини № № 1, 2, 4, 7). МКП Сокальводоканал надано наказ від 24.05.2021 № 78 щодо виведення з експлуатації свердловин № № 3, 5, 6, 8 до моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Позивачем встановлено, що у період з 16.02.2021 по 23.05.2021 (наказ Державної служби геології та надр України від 24.05.2021 № 393 про продовження строку дії дозволу та наказ МКП Сокальводоканал від 24.05.2021 № 78) підприємство здійснювало самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) зі свердловин № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, що є порушенням вимог частини першої статті 19, частини першої статті 23 Кодексу України про надра. Відтак розмір завданих збитків становить 334 964,16 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що він жодного дня не здійснював свою діяльність без спеціального дозволу на користування надрами, адже з матеріалів справи вбачається, що спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний № 1415 від 29 травня 1998 року, був продовжений строком на 20 років, тобто його дія: з 29 травня 1998 року по 29 травня 2038 року. Жодного нормативного документу не існує, та й не надано позивачем до матеріалів справи, щодо зупинення дії чи анулювання спеціального дозволу на користування надрами за реєстраційним № 1415 від 29 травня 1998 року.

Відповідач неодноразово направляв на адресу позивача відповіді на претензії, в яких зазначав причини повернення Державною службою геології та надр України його заяв з документами щодо продовження дозволу. Відповідач вживав всіх заходів для вчасного отримання спеціального дозволу на користування надрами, вина у діях відповідача, як елемент складу правопорушення, відсутня.

МКП Сокальводоканал є комунальним підприємством, основним завданням якого є забір, очищення та постачання води споживачам: населенню, школам, дитсадкам, лікарням, іншим бюджетним організаціям, тобто є спеціалізованим підприємством, функціонування якого забезпечує життєдіяльність територіальних громад міста Сокаль та смт. Жвирка Львівської області, внаслідок чого припинення діяльності підприємства через відсутність дозволу є неможливим. На думку відповідача, органи виконавчої влади та дозвільні органи, які в той чи інший спосіб повинні були погоджувати документи, що передували видачі дозволу на користування надрами, затримували процедуру погодження та висували незаконні вимоги, як умови отримання таких погоджень.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити виходячи із таких мотивів.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України та іншими спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

За приписами частини 1 статті 13, статті 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Судом встановлено, що у період 22.09.2021 - 04.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сокальським міським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал), про що складено акт перевірки від 04.10.2021 № 708/04/977.

Під час перевірки МКП Сокальводоканал надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.05.1998 № 1415, виданий Державним комітетом України по геології і використанню надр. Строк дії спеціального дозволу 20 років. Об`єкт: північна та південна підділянки Сокальської ділянки Сокальського родовища (свердловини № № 1, 2, 4, 7).

Надано також чинний спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр України для видобування питних підземних вод, за умови збереження існуючої водогосподарської обстановки, реєстраційний № 1415, дата видачі 29.05.1998 (строк дії - 20 років), який продовжено на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 24.05.2021 № 393, до якого внесено зміни на підставі наказу від 24.05.2021 № 394. Строк дії спеціального дозволу - продовжено на 20 років. Відомості про погодження надання спеціального дозволу: Міндовкілля - лист від 22.04.2021 № 25/2-22/8483-21. Об`єкт: Сокальське родовище північна та південна ділянки (свердловини № № 1, 2, 4, 7).

МКП Сокальводоканал надано наказ від 24.05.2021 № 78 щодо виведення з експлуатації свердловин № № 3, 5, 6, 8 до моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Позивачем встановлено, що у період з 16.02.2021 по 23.05.2021 (наказ Державної служби геології та надр України від 24.05.2021 № 393 про продовження строку дії дозволу та наказ МКП Сокальводоканал від 24.05.2021 № 78) підприємство здійснювало самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) зі свердловин № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, що є порушенням вимог частини першої статті 19, частини першої статті 23 Кодексу України про надра.

Свердловини № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, що розташовані в м. Сокаль Львівської області (Сокальська територіальна громада) забезпечують питні, санітарно-гігієнічні, виробничі потреби, передачу води населенню, вторинним водокористувачам. МКП «Сокальводоканал» відноситься до підприємств житлово-комунального господарства.

Підприємством представлено довідку від 28.09.2021 № 466 про фактичний об`єм піднятих підземних вод зі свердловин № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 у період з 16.02.2021 по 23.05.2021 в загальній кількості - 264 616 м3 води.

Можливість використання довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності) передбачено пунктом 9.2 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за № 389, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/16783, із змінами, затвердженими наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021 № 119, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2021 року № 678/36300.

Згідно пункту 9.1 розділу ІX вказаної Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн. здійснюється за формулою (23):

Зсам = 5 . W . Тар (грн.), де, W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних вод - грн./100 м3). (Пункт 9.1 розділу IX із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 320 від 15.06.2012 року; в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів № 367 від 13.10.2015 року.)

Згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-УІ (з наступними змінами та доповненнями) Розділ IX - Рентна плата (стаття 255.5.2.). Ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод для Львівської області встановлена - 84,39 грн. за 100 м3 (відповідно за 1 м3- 0,8439 грн.). Згідно Податкового кодексу України (стаття 255.7) житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт - 0,3.

Зсам = 5.W.Тар.0,3 (грн.), де Зсам = 5 . 264 616 м3 . 0,8439 грн./м3 . 0,3 = 334 964,16 грн. Відтак, розмір завданих збитків становить 334 964,16 грн.

Відповідно до ч.3 ст.16 Кодексу України про надра, подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет. Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку (ч.12 ст. 16 Кодексу України про надра).

Згідно ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Приписами ст. 21 Кодексу України про надра встановлено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до преамбули Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Відповідно до абзацу 10 ч. 1 ст.1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Приписами ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 5 вказаної статті підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру; у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом; при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Згідно ч. 6 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Пунктом 133 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який є додатком до Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок є документами дозвільного характеру.

Відповідно до п.1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. № 615 (надалі-Порядок, тут і надалі у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції) цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Згідно п.14 Порядку, для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронения шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу; для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, та їх копію в електронній формі; рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі з урахуванням географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, та розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дати прийняття рішення про продовження строку дії дозволу.

Надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою; прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства; подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 цього Порядку; наявності інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; наявності зауважень Мінприроди щодо продовження строку дії дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку (п.15. Порядку).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2021 у справі № 902/384/20 зазначено, що системний аналіз наведених норм та положень Порядку свідчить, що отримання дозволу на спеціальне водокористування за своєю суттю є процедурою, яка не носить безумовний характер, адже охоплює собою право дозвільного органу, за наявності на те відповідних підстав, як на видачу дозволу так і відмову у видачі такого дозволу.

Як вбачається з матеріалів долучених відповідачем до справи, зокрема, листів від Державної служби геології та надр України (Держгеонадра), копії яких долучено до матеріалів справи, відповідачу неодноразово було відмовлено у продовжені строку дії дозволу на підставі п. 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, а саме: подання заявником документів не в повному обсязі та виявлення у поданих документах недостовірних даних.

Так, в листі Державної служби геології та надр України від 01.02.2018 про повернення документів на доопрацювання зазначено, що у наданому відповідачем пакеті документів відсутні: позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів; оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000); план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі_з нанесеними межам категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром лінійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; ситуаційним план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, що передбачено додатком 1 до Порядку. Географічні координати свердловин не відповідають їх місцерозташуванню на ситуаційному плані. У наданих матеріалах на продовження строку дії дозволу вказані свердловини № № 3, 5, 6, 8, які відсутні у дозволі від 29.05.1998 № 1415. Відтак у продовженні строку дії дозволу відмовлено відповідно до п. 15 Порядку (подання заявником документів не в повному обсязі та виявлення у поданих документах недостовірних даних).

В листі Державної служби геології та надр України від 11.06.2018 про повторне повернення документів зазначено, що у наданому відповідачем пакеті відсутні: план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунда), а також з лініями висновок з оцінки впливу на довкілля щодо провадження діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, як це передбачено додатком І до Порядку. Кількість свердловин, зазначена в наданих матеріалах для продовження строку дії згаданого дозволу не відповідає кількості свердловин у дозволі від 29.05.1998 № 1415.

У листі Державної служби геології та надр України від 04.12.2018 про чергове повернення матеріалів відповідачу зазначено, що план підрахунку запасів корисної копалини не на топографічній основі, відсутній контур ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунда), а кількість свердловин, зазначена в наданих матеріалах для продовження строку дії згаданого дозволу не відповідає кількості свердловин у дозволі від 29.05.1998 № 1415. За результатами опрацювання отриманих від відповідача матеріалів встановлено що заява та додані до неї документи подані з не прошитими і не пронумерованими сторінками; відсутній опис доданих документів, засвідчений підписом уповноваженої особи претендента; відсутні результати хімічного аналізу води строком давності не більше як шість місяців для свердловин №№ 1, 2, 4, 7; відсутні результати бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців для свердловини № 1; копії протоколів ДКЗ не завірені заявником; графічні додатки не завірені заявником; висновок з оцінки впливу на довкілля не завірено заявником; відсутній звіт з оцінки впливу на довкілля; відсутній звіт про громадське обговорення з оцінки впливу на довкілля.

Про недоліки в поданих відповідачем документах для отримання спеціального дозволу на користування надрами, зазначено також в листах Державної служби геології та надр України від 17.01.2019, від 02.05.2019, від 12.07.2019, від 07.08.2019, від 01.10.2019, від 19.06.2021.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; вини заподіювана шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до частини 1 статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як вже зазначалося судом, відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:

1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

4) вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як встановлено судом, у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається у бездозвільному користуванні водними ресурсами; шкода в розмірі 334 964,16 грн, що розрахована відповідно до Методики; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

При цьому вина відповідача полягає у свідомому бездозвільному заборі природних ресурсів (води), що підтверджується наявними у справі доказами. Доводи відповідача про відсутність вини, зважаючи на неодноразові звернення до Державної служби геології та надр України, належними доказами не підтверджені, навпаки надані докази (відповіді Держгеонадр) свідчать, що відповідні звернення були повернені через неналежне оформлення документів відповідачем.

За таких обставин, суд вважає, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 334 964, 16 грн підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 334 964, 16 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовільнити повністю.

2. Стягнути з Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал) (80001, Львівська обл., Сокальський р-н, місто Сокаль, вул. Героїв УПА, будинок 23, код ЄДРПОУ 20845840) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 38057086) збитки у сумі 334 964,16 грн на спеціальний рахунок Сокальської територіальної громади (ГУК Львів/Сокальська тг/24062100, 38008294, UА378999980333109331000013905, код класифікації: 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

3. Стягнути з Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал) (80001, Львівська обл., Сокальський р-н, місто Сокаль, вул. Героїв УПА, будинок 23, код ЄДРПОУ 20845840) на користь Державної екологічної інспекції в Львівській області (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 38057086) 5 024, 47 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2024 року.

Суддя Манюк П.Т.