Постанова

від 28.05.2024 по справі 914/2667/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. Справа №914/2667/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Шатан Т.О.

представники сторін:

позивача: Валько В.Р,

відповідача: Зджанська О.М., Лащук І.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал) №78 від 11.03.24 (вх. суду від 18.03.2024 №01-05/790/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024, повний текст рішення складено 20.02.2024, (суддя Манюк П.Т.)

у справі № 914/2667/23

за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,

до відповідача: Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал), м. Сокаль, Львівська область

про стягнення 334 964, 16 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій:

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 334 964, 16 грн за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснював самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) зі свердловин № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, що є порушенням вимог частини першої статті 19, частини першої статті 23 Кодексу України про надра.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 позов задоволено, стягнуто з Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки у сумі 334 964,16 грн.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено вину відповідача, яка полягає у свідомому бездозвільному заборі природних ресурсів (води), що підтверджується наявними у справі доказами. Доводи відповідача про відсутність вини, зважаючи на неодноразові звернення до Державної служби геології та надр України, належними доказами не підтверджені, навпаки надані докази свідчать, що відповідні звернення були повернені через неналежне оформлення документів відповідачем.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Сокальське міське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі № 914/2667/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що строк дозволу користування надрами не закінчився, адже такий був продовжений двічі, строком на 20 років та діє до 29 травня 2038 року.

Водночас, скаржник не погоджується з розрахунком позивача, у якому вказано забрану та використану відповідачем воду із свердловин, оскільки у відповідача наявний дозвіл на використання цих підземних вод.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу МКП "Сокальводоканал" без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі № 914/2667/23 без змін.

Позивач зазначає, що відповідачу виданий дозвіл на користування надрами 29.05.1998 (строк дії - 20 років), який продовжено на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 24.05.2021 № 393, однак у період з 16.02.2021 по 23.05.2021 підприємство здійснювало самовільне користування надрами за відсутності дозвільного документа спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 справу № 914/2667/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 914/2667/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал) №78 від 11.03.24 (вх. суду від 18.03.2024 №01-05/790/24).

Ухвалою від 05.04.2024 призначено розгляд справи у судовому засіданні 22.04.2024.

У судовому засіданні 22.04.2024, у зв`язку із надходженням до суду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судове засідання відкладено на 28.05.2024.

У судовому засіданні 28.05.2024 представники скаржника підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, надали суду пояснення.

Представник позивача заперечив щодо доводів апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, надав суду пояснення.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

29.05.1998 Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл Сокальському міському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства на користування надрами № 1415. Строк дії спеціального дозволу 20 років, до 2018 року. Об`єкт: північна та південна ділянки Сокальського родовища (свердловини № № 1, 2, 4, 7).

Свердловини № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, що розташовані в м. Сокаль Львівської області (Сокальська територіальна громада) забезпечують питні, санітарно-гігієнічні, виробничі потреби, передачу води населенню, вторинним водокористувачам. МКП «Сокальводоканал» відноситься до підприємств житлово-комунального господарства.

Спеціальний дозвіл на користування надрами виданий для видобування питних підземних вод, за умови збереження існуючої водогосподарської обстановки, строк дії - 20 років, який продовжено на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 24.05.2021 № 393, до якого внесено зміни на підставі наказу від 24.05.2021 № 394. Строк дії спеціального дозволу - продовжено на 20 років. Відомості про погодження надання спеціального дозволу: Міндовкілля - лист від 22.04.2021 № 25/2-22/8483-21. Об`єкт: Сокальське родовище північна та південна ділянки (свердловини № 1, 2, 4, 7).

У період 22.09.2021 - 04.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сокальським міським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал), про що складено Акт перевірки від 04.10.2021 № 708/04/977.

МКП Сокальводоканал на запит Держекологічної інспекції у Львівській області № 04-5419 від 24.09.2021, надало довідку від 28.09.2021 № 466 про фактичний об`єм піднятих підземних вод зі свердловин № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 у період з 16.02.2021 по 23.05.2021 в загальній кількості - 264 616 м3 води.

Як вбачається з матеріалів справи, листом Державної служби геології та надр України від 01.02.2018 про повернення Сокальському міському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства документів на доопрацювання повідомлено, що у наданому відповідачем пакеті документів відсутні: позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів; оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000); план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межам категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром лінійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; ситуаційним план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, що передбачено додатком 1 до Порядку. Географічні координати свердловин не відповідають їх місцерозташуванню на ситуаційному плані. У наданих матеріалах на продовження строку дії дозволу вказані свердловини № № 3, 5, 6, 8, які відсутні у дозволі від 29.05.1998 № 1415. Відтак у продовженні строку дії дозволу відмовлено відповідно до п. 15 Порядку (подання заявником документів не в повному обсязі та виявлення у поданих документах недостовірних даних).

Листом Державної служби геології та надр України від 11.06.2018 про повторне повернення документів Сокальському міському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства документів зазначено, що у наданому відповідачем пакеті відсутні: план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунда), а також з лініями висновок з оцінки впливу на довкілля щодо провадження діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, як це передбачено додатком І до Порядку. Кількість свердловин, зазначена в наданих матеріалах для продовження строку дії згаданого дозволу не відповідає кількості свердловин у дозволі від 29.05.1998 № 1415.

Листом Державної служби геології та надр України від 04.12.2018 про чергове повернення Сокальському міському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства документів матеріалів відповідачу зазначено, що план підрахунку запасів корисної копалини не на топографічній основі, відсутній контур ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка менш як 1 секунда), а кількість свердловин, зазначена в наданих матеріалах для продовження строку дії згаданого дозволу не відповідає кількості свердловин у дозволі від 29.05.1998 № 1415. За результатами опрацювання отриманих від відповідача матеріалів встановлено що заява та додані до неї документи подані з не прошитими і не пронумерованими сторінками; відсутній опис доданих документів, засвідчений підписом уповноваженої особи претендента; відсутні результати хімічного аналізу води строком давності не більше як шість місяців для свердловин №№ 1, 2, 4, 7; відсутні результати бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців для свердловини № 1; копії протоколів ДКЗ не завірені заявником; графічні додатки не завірені заявником; висновок з оцінки впливу на довкілля не завірено заявником; відсутній звіт з оцінки впливу на довкілля; відсутній звіт про громадське обговорення з оцінки впливу на довкілля.

Про недоліки в поданих відповідачем документах для отримання спеціального дозволу на користування надрами, зазначено також в листах Державної служби геології та надр України від 17.01.2019, від 02.05.2019, від 12.07.2019, від 07.08.2019, від 01.10.2019, від 19.06.2021.

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення 334 964, 16 грн за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища до відповідача , у зв`язку із відсутністю в останнього спеціального дозволу на користування надрами у період з 16.02.2021 по 23.05.2021.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами частини 1 статті 149, статті 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.16 Кодексу України про надра, подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет. Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку (ч.12 ст. 16 Кодексу України про надра).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Приписами ст. 21 Кодексу України про надра встановлено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.05.1998 Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл Сокальському міському комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства на користування надрами № 1415. Строк дії спеціального дозволу 20 років, до 29.05.2018 року.

Наданий дозвіл був продовжений наказом від 24.05.2021 № 393 та наказом № 394 від 24.05.2021 строком на 20 років, до 29.05.2038, зазначене не заперечується жодною із сторін.

На переконання апелянта, строк дії спеціального дозволу не переривався і діє з 29.05.1998 по 29.05.2038, натомість позивач зазначає про відсутність у відповідача спеціального дозволу у період з 16.02.2021 по 23.05.2021 (до моменту наказів про продовження від 24.05.2021).

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Апелянт посилається на те, що згідно витягу з Державного екологічного порталу йому надано спеціальний дозвіл на користування надрами у період з 29.05.1998 року по 29.05.2038 рік.

Однак, з даного витягу не є можливим встановити дату та час коли такий витяг був сформований, адже надання відповідачу спеціального дозволу у 1998 році та продовження його до 2038 року не заперечується позивачем, спірний період у цій справі є з 16.02.2021 по 23.05.2021.

Слід зазначити, що позивач у позовній заяві зазначає про відсутність спеціального дозволу саме з 16.02.2021. Враховуючи, основні принципи господарського судочинства, а саме принцип диспозитивності, суди розглядають спори в межах заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листів від Державної служби геології та надр України відповідачу у період з 2018 року по 2021 рік неодноразово було відмовлено у продовжені строку дії дозволу на підставі п. 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, а саме: подання заявником документів не в повному обсязі та виявлення у поданих документах недостовірних даних.

Згідно з ч.1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписами ч. 5 вказаної статті підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком.

Водночас, процедура отримання спеціального дозволу на користування надрами не звільняє від відповідальності за самовільне їх використання. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 910/8682/16, від 21.05.2019 у справі № 922/1017/17, від 12.09.2019 у справі № 908/1092/18 та від 17.09.2020 у справі № 922/1699/15.

За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Матеріалами справи підтверджено, відсутність у Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) із свердловин №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 у період з 16.02.2021 по 23.05.2021 в загальній кількості 264 616 мі вод.

Згідно пункту 9.1 розділу 1Х Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року № 767/16783, із змінами, затвердженими наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021 № 119, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2021 року № 678/36300 розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн. здійснюється за формулою (23):3сам = 5 W - Тар (грн. ),де, W - об?єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), мі; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних вод - грн./100 мі ). Пункт 9.1 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 320 від 15.06.2012 року; в редакції Наказу Міністерства екології та природних ресурсів № 367 від 13.10.2015 року.)

Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) Розділ IX - Рентна плата (стаття 255.5.2.) ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод для Львівської області встановлена - 84,39 грн. за 100 мі (відповідно за 1 мі - 0,8439 грн).

Згідно ст. 255.7 Податкового кодексу, житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про підставне задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 334 964,16 гривень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі № 914/2667/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Розподіл судових витрат.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (МКП Сокальводоканал) №78 від 11.03.24 (вх. суду від 18.03.2024 № 01-05/790/24) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі № 914/2667/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строки та в порядку, визначені статтями 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2024.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець