Рішення

від 08.02.2024 по справі 914/2601/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024 Справа № 914/2601/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ», м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ЕКОБУД», м. Трускавець, Львівська область

та відповідача-2: Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент», с. Ямниця, Івано-Франківська область

за участю у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Трускавецького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Трускавець, Львівська область

про визнання права власності на транспортні засоби, зняття арешту та скасування розшуку

за участю представників:

від позивача: Петрінець Б.Р - адвокат;

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Качан А.А. - адвокат;

від третьої особи: не з`явився

Обставини розгляду справи.

28.08.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ», м. Дрогобич, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ЕКОБУД», м. Трускавець, Львівська область про визнання права власності на транспортні засоби, зняття арешту та скасування розшуку.

Ухвалою суду від 01.09.2023 позовну заяву було залишено без руху.

11.09.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» надійшла заява про усунення недоліків (вх. №21877/23 від 11.09.2023).

Ухвалою від 19.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.10.2023, залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Трускавецький відділ Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

02.10.2023 через канцелярію суду від Трускавецького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшло клопотання про долучення документів (вх. №23825/23 від 02.10.2023).

Ухвалою від 09.10.2023 суд відклав підготовче засідання на 16.10.2023.

16.10.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» надійшло клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» як співвідповідача (вх. №4124/23 від 16.10.2023).

Ухвалою від 16.10.2023 суд залучив Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськцемент» до участі у справі як співвідповідача, відклав підготовче засідання на 02.11.2023.

31.10.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №26381/23 від 31.10.2023).

Ухвалою від 02.11.2023 суд задовольнив клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів (вх. № 26381/23 від 31.10.2023), визнав поважними причини пропуску позивачем процесуального строку для подання доказів, поновив позивачу пропущений процесуальний строк для подання доказів та прийняв докази, долучені позивачем до клопотання (вх. № 26381/23 від 31.10.2023), відклав підготовче засідання на 20.11.2023.

10.11.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №27452/23 від 10.11.2023).

10.11.2023 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №27441/23 від 10.11.2023).

Ухвалою від 20.11.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 04.12.2023.

28.11.2023 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» надійшла відповідь на відзив (вх. №28981/23 від 28.11.2023) та клопотання про долучення доказів (вх. №28990/23 та вх. №28994/23 від 28.11.2023).

Ухвалою від 04.12.2023 суд визнав поважними причини пропуску позивачем процесуального строку для подання доказів, поновив позивачу пропущений процесуальний строк для подання доказів та прийняв докази, долучені позивачем до клопотань (вх. № 27452/23 від 10.11.2023, вх. № 28994/23 та вх. № 28990/23 від 28.11.2023), відклав підготовче засідання на 18.12.2023.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами зазначено, що ними подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, суд ухвалою від 18.12.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.01.2024.

Ухвалою від 22.01.2024 суд відклав судове засідання на 08.02.2024

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі договорів купівлі-продажу від 09.02.2021 позивач придбав у відповідача-1 автомобіль МАN 26.403, державний номерний знак НОМЕР_1 та причіп SCHIER ZW18, державний номерний знак НОМЕР_2 . Звернувшись до ТСЦ МВС України з метою реєстрації вищевказаних транспортних засобів, позивачу стало відомо, що постановами державного виконавця Трускавецького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.08.2022 накладено арешт на ці транспортні засоби, а також оголошено у розшук. Вказані постанови винесені в межах виконавчого провадження №69507381 щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 09.03.2022 у справі №914/3705/21 про стягнення з відповідача-1 на користь відповідача-2 227 480,50 грн основного боргу та 3 412,21 грн судового збору. У зв`язку з наведеним, позивач просив суд визнати за позивачем право власності на автомобіль марки МАN, модель 26.403, 1995 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки SCHIER, модель ZW18, 1994 року випуску, колір червоний, номер кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 , зняти з них арешт та скасувати розшук.

Відповідач-1 в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали також були розміщені на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача-1 та його відзиву на позовну заяву.

В судових засіданнях представник відповідача-2 проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В своїх запереченнях зазначив, що порядок набуття права власності на транспортні засоби пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Відповідно до ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу, про що зазначено у постанові КЦС ВС від 30.10.2019 у справі № 683/2694/16-ц. Отже, автомобіль та причіп у власність позивача не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку - протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Сам по собі факт укладення договорів комісії та купівлі-продажу без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортних засобів у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця, в тому числі й за умови обґрунтування причин пропуску зазначеного терміну - виходом автотранспортних засобів з ладу. Таким чином, арешт було накладено правомірно, а тому позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, пояснень на надала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

09.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ» (комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ЕКОБУД» (комітент) було укладено договір комісії №7296/21/023754Л.

Згідно договору комісії №7296/21/023754Л від 09.02.2021 комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу, а саме: автомобіль марки МАN, модель 26.403, 1995 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_1 , що зареєстрований за комітентом за договором комісії.

Також 09.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ» (комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ЕКОБУД» (комітент) було укладено договір комісії №7296/21/023756Л.

Згідно договору комісії №7296/21/023756Л від 09.02.2021 комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу, а саме: причіп марки SCHIER, модель ZW18, 1994 року випуску, колір червоний, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстрований за Комітентом за Договором комісії.

Надалі 09.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ», яке є комісіонером та діє на підставі укладеного із ТзОВ «АЛЕКС-ЕКОБУД» договору комісії №7296/21/023754Л від 09.02.2021 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №7296/21/023754Л.

За цим договором продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб, а саме: автомобіль марки МАN, модель 26.403, 1995 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_1 , що зареєстрований за комітентом за договором комісії.

09.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СА ДРАЙВ», яке є комісіонером та діє на підставі укладеного із ТзОВ «АЛЕКС-ЕКОБУД» договору комісії №7296/21/023756Л від 09.02.2021 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №7296/21/023756Л.

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №7296/21/023756Л від 09.02.2021 продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб, а саме: причіп марки SCHIER, модель ZW18, 1994 року випуску, колір червоний, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстрований за комітентом за договором комісії.

Відповідно до п. 2.1. договорів купівлі-продажу транспортного засобу передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору.

Покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу (п. 2.2. договорів купівлі-продажу транспортного засобу).

На підтвердження передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» транспортних засобів, між ТзОВ «АЛЕКС-ЕКОБУД» та ТзОВ «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» було підписано видаткову накладну №1 від 02.02.2021 та видаткову накладну №2 від 02.02.2021.

Позивач на підставі рахунку на оплату №1 від 01.02.2021 оплатив відповідачу-1 вартість транспортних засобів в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №14 від 08.02.2021.

09.08.2022 державним виконавцем Трускавецького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на автомобіль марки МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 та причіп марки SCHIER, модель ZW18, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 .

Вказана постанова винесена державним виконавцем у виконавчому провадженні №69507381 щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 09.03.2022 у справі №914/3705/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ЕКОБУД» на користь Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» 227 480,50 грн основного боргу та 3 412,21 грн судового збору.

Також 09.08.2022 державним виконавцем Трускавецького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №69507381 винесено постанову про розшук майна боржника - ТзОВ «АЛЕКС-ЕКОБУД».

З огляду на наведене, позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на вищевказані транспортні засоби, зняття з них арешту та скасування розшуку.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено судом, позивач на підставі договорів купівлі-продажу від 09.02.2021 набув у власність автомобіль марки МАN, модель 26.403, 1995 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , та причіп марки SCHIER, модель ZW18, 1994 року випуску, колір червоний, номер кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Водночас, позивач не здійснив перереєстрацію вказаних транспортних засобів у відповідності до вимог Закону України «Про дорожній рух» та прийнятих на його виконання нормативних актів.

Судом також встановлено, що постановою від 09.08.2022 державним виконавцем накладено арешт на транспортні засоби МАN, модель 26.403, 1995 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , та SCHIER, модель ZW18, 1994 року випуску, колір червоний, номер кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

При цьому, діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 922/1110/18).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України). На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов`язковою виходячи з нормативного регулювання (частина четверта статті 334 ЦК України).

Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі загальних положень ЦК України про перехід права власності за договором, спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі (п.1).

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх (п. 2).

Згідно пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев`яноста днів.

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Отже, як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію транспортних засобів має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статтей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №911/1278/20.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду аналізуючи положення статті 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух» у постанові від 16.12.2020 у справі №278/3640/18 зазначив, що правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу. Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 2.2. договорів купівлі-продажу транспортного засобу передача транспортного засобу покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу. Тобто необхідною підставою переходу права власності на таке рухоме майно сторони визначили лише підписання договору купівлі-продажу. Отже, право власності на рухоме майно перейшло до набувача виходячи з умов укладених договорів та відповідно до частини першої статті 334 ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що непроведення позивачем перереєстрації транспортних засобів не може ставити під сумнів виникнення у нього права власності на придбані транспортні засоби МАN, модель 26.403, 1995 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , та SCHIER, модель ZW18, 1994 року випуску, колір червоний, номер кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 , адже така перереєстрація проводиться особою, що є власником майна, тобто реєстрація (перереєстрація) є похідною від права власності особи та непроведення такої не може свідчити про ненабуття права власності на майно.

Таким чином, існуючий арешт транспортних засобів обмежує право позивача, передбачене ст.ст. 317, 319 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Щодо заявленої позивачем вимоги про скасування розшуку транспортних засобів суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» не визначено в імперативному порядку, що в позовному провадженні про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту підлягають перегляду і інші дії державного виконавця, здійснені ним відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження». Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення в частині визнання права власності та зняття арешту. В задоволенні вимоги про скасування розшуку транспортних засобів слід відмовити.

Судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача, оскільки спір виник внаслідок його дій, зумовлених зволіканням із перереєстрацією транспортних засобів, за відсутності неправомірних дій відповідачів, а залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-ЕКОБУД» та Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» до участі у справі як відповідачів спричинене лише вимогами чинного законодавства та існуючою судовою практикою.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» (ідентифікаційний код 32831029) право власності на транспортний засіб, а саме: автомобіль марки МАN, модель 26.403, 1995 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 ;

3.Зняти арешт з автомобіля марки МАN, модель 26.403, 1995 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_1 , накладений постановою державного виконавця Трускавецького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.08.2022.

4.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНПЛАСТ-КАРПАТИ» (ідентифікаційний код 32831029) право власності на транспортний засіб, а саме: причіп марки SCHIER, модель ZW18, 1994 року випуску, колір червоний, номер кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

5.Зняти арешт з причіпа марки SCHIER, модель ZW18, 1994 року випуску, колір червоний, номер кузова НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_2 , накладений постановою державного виконавця Трускавецького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.08.2022.

6.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7.Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 08.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.02.2024.

Суддя Мазовіта А.Б.