Постанова

від 08.02.2024 по справі 910/5540/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5540/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.

за участю представників:

ОСОБА_1 : Ткачук Б.М.,

ОСОБА_2 : не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс»: не з`явився,

ОСОБА_3 : Навроцький Д.М. ,

ОСОБА_5 : не з`явився,

ОСОБА_6 : не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Моноліт-2000»: не з`явився,

ОСОБА_7 : не з`явився,

ОСОБА_8 : не з`явився,

ОСОБА_9 : не з`явився

ОСОБА_10 : не з`явився,

ОСОБА_11 : не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022

(головуючий - Зубець Л.П., судді Ткаченко Б.О., Алданова С.О.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 (суддя Джарти В.В.)

у справі № 910/5540/20

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2 ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс»; 3) ОСОБА_3

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_5

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_6 ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Моноліт-2000»; 3) ОСОБА_7 ; 4) ОСОБА_8 ; 5) ОСОБА_9 ; 6) ОСОБА_10 ; 7) ОСОБА_11

про визнання недійсним договору, скасування реєстраційних дій, витребування з чужого володіння майна, визнання недійсними рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» (далі - ТОВ «Водограй-Плюс», Товариство, відповідач-2) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-3) про:

- визнання недійсними договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті становить 20 000,00 грн, укладеного 26.04.2019 між ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд» і ОСОБА_2 , та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» від 26.04.2019, складеного між зазначеними особами;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» від 08.05.2019 за №16761050026003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи»; зміна складу або інформації про засновників, проведеної приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- витребування з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частки в розмірі 5% статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс»;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс», оформленого протоколом від 21.02.2020, про збільшення розміру статутного капіталу товариства до 1 000 000,00 грн;

- визначення загального розміру статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 400 000,00 грн, та визначення розміру часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» наступним чином: ОСОБА_1 - розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу Товариства: ОСОБА_3 - розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу Товариства;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс», оформленого протоколом №1/04/19-1 від 24.04.2019, про звільнення з посади директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_5 та призначення на посаду директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_2 ;

- скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» від 26.04.2019 за №16761070025003228 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах»; зміна керівника юридичної особи, проведеної приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- поновлення ОСОБА_5 на посаді директора ТОВ «Водограй-Плюс»;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс», оформленого протоколом №2/05/7-1 від 07.05.2019, про: виключення ОСОБА_5 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; зміну місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс» і визначення нового за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» від 08.05.2019 №16761070027003228 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах»; зміна місцезнаходження, зміна складу підписантів, проведеної приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс», оформленого протоколом № 1/05/2019 від 31.05.2019, про зміну керівника товариства, а саме призначення на посаду директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_12 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» від 14.06.2019 №10731070029040452 «Внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, проведеної державним реєстратором Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» Дубовик Жанною Олександрівною;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс» про зміну адреси місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс» та визначення нового за адресою: АДРЕСА_2 .

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» від 29.07.2019 №10731070030040452 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження», проведеної державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко Іриною Василівною.

2. Позов мотивовано порушенням права власності позивача на частку в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс».

ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд», укладаючи 26.04.2019 з ОСОБА_2 оспорюваний договір та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» вже не було власником зазначеної частки, фактично відчужило частку в статутному капіталі Товариства повторно, тобто розпорядилося часткою, яка фактично вибула з його власності 25.09.2018.

3. Позивач щодо оспорюваних рішень загальних зборів учасників ТОВ «Водограй-Плюс» вказує на те, що загальні збори учасників ТОВ «Водограй-Плюс» скликано та проведено з порушенням вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту Товариства.

Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті становить 20 000, 00 грн, укладений 26.04.2019 між ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд» і ОСОБА_2 та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» від 26.04.2019, складений між зазначеними особами.

Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс» від 24.04.2019, оформлене протоколом №1/04/19-1, про звільнення з посади директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_5 і призначення на посаду директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_2 .

Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс» від 21.02.2020, оформлене протоколом №1/02/2020, про збільшення розміру статутного капіталу Товариства до 1 000 000,00 грн.

Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс» від 07.05.2019, оформлене протоколом №2/05/7-1, про:

- виключення ОСОБА_5 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;

- зміну місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс» і визначення нового за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині в позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

5. Судові рішення мотивовані наявністю підстав для захисту порушених корпоративних прав позивача.

6. Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5%, укладеного між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» і ОСОБА_2 , акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» вказали на те, що оспорюваний договір не відповідає чинному законодавству.

ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд», укладаючи 26.04.2019 з ОСОБА_2 оспорюваний договір та акт приймання-передачі частки вже не було власником зазначеної частки, фактично відчужило частку в статутному капіталі Товариства повторно, тобто розпорядилося часткою, яка фактично вибула з його власності 25.09.2018.

7. Суди зазначають, що скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не має наслідком нівелювання підстав набуття права власності на корпоративні права.

Оскільки договір дарування від 22.04.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 не визнаний в судовому порядку недійсним, доказів протилежного сторонами не надано, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_1 є власником корпоративних прав на частку в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 50%.

Водночас, доказів визнання недійсними інших правочинів, спрямованих на зміну власників корпоративних прав, у тому числі й договір купівлі-продажу частки від 25.09.2018, укладений між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» та ОСОБА_5 сторонами не надано.

8. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТОВ «Водограй-Плюс», оформлених протоколами від 24.04.2019, 07.05.2019 та 21.02.2020, вказав на те, що загальні збори скликано та проведено без дотримання вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «Водограй-Плюс».

9. Крім того, суди зазначили, що сторонами не надано доказів повідомлення учасників Товариства про дату та час проведення загальних зборів, збори проведено без наявності кворуму.

10. Зважаючи на задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» від 26.04.2019, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про витребування у ОСОБА_3 частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 5% з огляду на те, що одночасне пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосуванням реституції та одночасне застосування статей 216 і 338 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.

11. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог про визначення розміру часток та скасування реєстраційних дій, вказали на те, що внаслідок визнання недійсним договору дарування, акта приймання-передачі часток, рішення загальних зборів Товариства, оформлених протоколами від 24.04.2019, від 07.05.2019, від 21.02.2020, останні не породжують жодних юридичних наслідків, окрім їх недійсності, як передбачено ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

12. Зазначені обставини в сукупності матимуть наслідком повне поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки фактично судом визнано недійсними підстави (договір, акт, рішення) внесення спірних реєстраційних записів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

13. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення повністю та прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення позовну заяву.

14. Підставою касаційного оскарження скаржник вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

15. ОСОБА_3 у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій прийнято судові рішення без врахування висновків, викладених у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а, від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18, Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 911/803/20 (щодо способу захисту порушених прав), Великої Палата Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 (щодо моменту виникнення права на частку в статутному капіталі).

16. Скаржник наголошує на тому, що Верховний Суд неодноразово робив висновок, що у подібних правовідносинах належним способом захисту є витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Верховний Суд також звертав увагу, що в такому випадку недоцільно оскаржувати весь ланцюг правочинів, які були укладені після вибуття майна із володіння власника.

17. Скаржник зазначає, що часткове задоволення позову не призводить до відновлення порушених прав позивача.

18. Також ОСОБА_3 наголошує на тому, що оскільки державна реєстрація права на частку позивача в ЄДРЮОФОПГФ була відсутня, то у ОСОБА_2 будь-яких заборон на відчуження частки не було.

19. Крім того, відповідач вказує на те, що у позивача право на частку в статутному капіталі не виникло, та без скасування наказу Міністерства юстиції України, його права поновлені не можуть бути.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

20. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

21. 02 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Моноліт-2000» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» у розмірі 5% статутного капіталу.

22. 25 вересня 2013 року між ТОВ «Торговий дім «Моноліт-2000» та ОСОБА_5 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5%, який було нотаріально посвідчено.

23. 25 вересня 2018 року між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 5 % статутного капіталу.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.1 договору покупець набуває відповідні права на частку у ТОВ Водограй-Плюс» з моменту підписання сторонами цього договору. Право власності на частку до покупця переходить з дня підписання цього договору.

24. 27 вересня 2018 року, на підставі вищевказаних документів, державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В. проведено реєстраційну дію №16761050010003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичною особою» щодо набуття ОСОБА_5 частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 10%.

25. 04 квітня 2019 року рішенням загальних зборів ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» ОСОБА_2 призначено на посаду директора ТОВ «Торговий дім Мегатрейд».

26. 05 квітня 2019 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 укладено договір про відчуження частки у розмірі 80% статутного капіталу ТОВ «Торговий дім Мегатрейд».

27. 05 квітня 2019 між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 укладено договір дарування та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 50% статутного капіталу.

28. 10 квітня 2019 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Водограй-Плюс», щодо набуття ОСОБА_2 частки у статутному капіталі у розмірі 50%. Державна реєстрація була проведена державним реєстратором Самчук О.А., реєстраційна дія №16761050012003228.

29. 13 квітня 2019 року між ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 з однієї сторони, та ОСОБА_5 з іншої сторони, укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 40 % та підписано акт приймання-передачі вказаної частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс», який було нотаріально посвідчено.

30. 17 квітня 2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Рудь Л.С. проведено реєстраційну дію №16761050014003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» щодо набуття ОСОБА_5 частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 40% статутного капіталу.

31. 17 квітня 2019 року між ОСОБА_5 (дарувальник) та ОСОБА_11 (обдаровувана) укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 50% та підписано акт приймання-передачі зазначеної частки, який було нотаріально посвідчено.

32. 17 квітня 2019 року ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» подано скаргу до Міністерства юстиції України щодо скасування реєстраційних дій.

33. 18 квітня 2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Козачук Н.П. проведено реєстраційну дію №16761050015003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичною особою» щодо набуття ОСОБА_11 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс» у розмірі 50%.

34. 22 квітня 2019 року між ОСОБА_11 (дарувальниця) та ОСОБА_1 (обдаровуваний) укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 50% та підписано акт приймання-передачі зазначеної частки, який було нотаріально посвідчено.

35. 23 квітня 2019 року Міністерством юстиції України задоволено скаргу ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» та винесено наказ №1289/5, яким скасовано наступні реєстраційні дії:

- від 27.09.2018 №16761050010003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В.;

- від 04.04.2019 №16761050012003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В.;

- від 10.04.2019 №16761050012003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Самчук Оленою Андріївною;

- від 17.04.2019 №16761050014003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Рудь Лідією Степанівною;

- від 18.04.2019 №16761050015003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Козачук Надією Петрівною.

36. 23 квітня 2019 року загальними зборами ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, про уповноваження ОСОБА_2 приймати участь у загальних зборах ТОВ «Водограй-Плюс» з правом голосу щодо усіх питань порядку денного.

37. 24 квітня 2019 року проведено державну реєстрацію змін щодо складу засновників ТОВ «Водограй-Плюс» на підставі договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 50%, укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 .

38. 24 квітня 2019 року загальними зборами ТОВ «Водограй-Плюс» прийнято рішення, оформлене протоколом №1/04/19-1, про звільнення ОСОБА_5 з посади директора та призначення на посаду директора ТОВ «Водограй-Плюс» ОСОБА_2 .

39. 26 квітня 2019 року загальними зборами ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, про дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5% ОСОБА_2 .

40. 26 квітня 2019 року між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» та ОСОБА_2 укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5% та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс», який було нотаріально посвідчено.

41. 07 травня 2019 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Водограй-Плюс», оформлених протоколом №2/05/7-1 від 07.05.2019, виключено інформацію про ОСОБА_5 зі складу осіб, які мають вчиняти дії від імені юридичної особи та про зміну місцезнаходження Товариства.

42. 08 травня 2019 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» проведено реєстраційну дію №16761050026003228 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи»; зміна складу або інформації про засновників, - набуття ОСОБА_16 частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 5%.

43. 15 жовтня 2019 року ОСОБА_2 відчужив свою частку у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 55% статутного капіталу на користь громадянина ОСОБА_3 .

15 жовтня 2019 року між сторонами підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс». Справжність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М.

44. 18 жовтня 2019 року державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Таран Оленою Миколаївною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» проведено реєстраційну дію №10731070031040452, внесення змін до відомостей про ТОВ «Водограй-плюс», що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна складу або інформації про засновників - набуття ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» в розмірі 55%.

45. 21 лютого 2020 року загальними зборами ТОВ «Водограй Плюс» прийнято рішення, оформлене протоколом №1/02/2020 від 21.02.2020, зокрема затверджено збільшений розмір статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілено та затверджено розміри часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» та їх номінальну вартість, а саме:

ОСОБА_3 - 820 000,00 грн, що становить 82% статутного капіталу Товариства;

ТОВ «Торговий дім Моноліт-2000» - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_10 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_9 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_8 - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_7 - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_11 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства.

46. На підставі вказаного рішення, приватним нотаріусом Івченко А. В. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни до відомостей про ТОВ «Водограй-плюс», що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія від 25.02.2020 №10731070032040452).

Позиція Верховного Суду

47. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

48. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

49. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

50. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

51. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

52. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

53. У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

54. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

55. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

56. Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

57. Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

58. Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

59. Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

60. Як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд», укладаючи 26.04.2019 з ОСОБА_2 договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5% та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс», відчужило частку в статутному капіталі Товариства повторно, тобто розпорядилося часткою, яка фактично вибула з його власності 25.09.2018.

61. У подальшому, 15.10.2019 ОСОБА_2 відчужив свою частку у статутному капіталі ТОВ «Водограй- Плюс» в розмірі 55%, в т.ч. частку в розмірі 5%, яку ОСОБА_2 набув на підставі оспорюваного договору дарування від ТОВ «Торговий дім Мегатрейд», на користь громадянина ОСОБА_3 .

62. Загальними зборами ТОВ «Водограй Плюс» 21.02.2020 прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/02 від 21.02.2020, про зокрема затвердження збільшення розміру статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілено та затверджено розміри часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» та їх номінальну вартість. На підставі вказаного рішення, приватним нотаріусом Івченко А. В., як державним реєстратором, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань внесені зміни до відомостей про ТОВ «Водограй-плюс».

63. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» у розмірі 5%, укладеного між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» і ОСОБА_2 , акта приймання- передачі частки, рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс», оформлених протоколами від 24.04.2019, від 07.05.2019, від 21.02.2020 вказав на те, що: ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» станом на 26.04.2019 вже не було власником частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 5 % і оспорюваний договір не відповідає чинному законодавству; загальні збори скликано та проведено без дотримання вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «Водограй-Плюс».

64. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог про визначення розміру часток та скасування реєстраційних дій, вказали на те, що внаслідок визнання недійсним договору дарування, акта приймання передачі часток, рішення загальних зборів Товариства, оформлених протоколами від 24.04.2019, від 07.05.2019, від 21.02.2020, останні не породжують жодних юридичних наслідків, окрім їх недійсності, як передбачено ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Зазначені обставини в сукупності матимуть наслідком повне поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки фактично судом визнано недійсними підстави (договір, акт, рішення) внесення спірних реєстраційних записів.

65. Зважаючи на задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування та акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» від 26.04.2019, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про витребування у ОСОБА_3 частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 5%, з огляду на те, що одночасне пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосування реституції та одночасне застосування ст. ст. 216 і 338 ЦК України є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.

66. Верховний Суд вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

67. Верховний Суд вказує, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй-Плюс», тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо ТОВ «Водограй-Плюс».

68. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

69. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону (в редакції Закону на день прийняття рішення судом першої інстанції) заявник - позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

70. Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону в чинній редакції, заявник - позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

71. Відповідно до пп. «д», «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

72. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо, зокрема:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

73. Верховний Суд констатує, що перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей щодо розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, розмірів часток учасників такого товариства чи склад учасників товариства, стягнення з відповідача частки за заявою учасника такого товариства, чітко визначений ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» і є вичерпним.

74. Верховний Суд зауважує, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

75. Так, у постанові Великою Палатою Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, на яку посилається і скаржник у касаційній скарзі, зазначено, що:

- позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- за змістом позовної заяви позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення попереднього складу учасників. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

76. Велика Палата Верховного Суду робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду, зокрема про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

77. У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

78. В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу №5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

79. Верховний Суд зауважує, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства стосується випадку, коли позивач прагне відновити становище, яке існувало до стверджуваного порушення його прав або інтересів, заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису).

80. Судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 11.12.2023 у справі № 907/922/21 вважає, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України).

Корпоративна Палата виходить з того, що частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна, тому загальні засади захисту права власності застосовуються й для захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

81. Таким чином, власник майна з дотриманням вимог ст. ст. 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна, документів, що посвідчують відповідне право, рішень загальних зборів, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав.

82. Верховний Суд зазначає, що слід враховувати, що після вибуття в учасника частки поза його волею, виключення учасника зі складу товариства, можуть відбуватися зміни у складі учасників. Статутний капітал товариства може бути збільшено за рахунок додаткових внесків третіх осіб.

83. Наведене дає підстави для висновку, що після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства, зміною розміру статутного капіталу товариства та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, у межах якого суд встановлює та перевіряє обставини, пов`язані з законністю вибуття в учасника частки, та надає оцінку добросовісності поведінки відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

84. Слід зазначити, що під час розгляду справи за позовними вимогами про застосування належного способу захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж позов про стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства) відмова в позові з тих мотивів, що рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно, договір відчуження не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається.

85. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 зазначила, що рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи.

86. Верховний Суд вказує, що відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, не свідчить про чинність останніх. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасника товариства, які на думку позивача, призвели до порушення його прав.

87. Як свідчать матеріали справи позивач вважає себе власником частки в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» (за договором дарування від 22.04.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 ). 5% цієї частки вибуло з його володіння через, зокрема дії відповідачів (договір дарування від 26.04.2019, укладений між ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд» і ОСОБА_2 та договір дарування від 15.10.2019, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ).

88. Визнання недійсним оспорюваного договору дарування від 26.04.2019, укладеного між ТОВ «Торговий дім «Мегатрейд» і ОСОБА_2 та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Водограй-Плюс» від 26.04.2019, підписаного між ТОВ «Торговий дім Мегатрейд» і ОСОБА_2 , не призведе до повернення цієї частки позивачеві, що не відновить його прав, щодо порушення яких він стверджує.

89. Верховний Суд зауважує, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215, 216 ЦК України. Водночас норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні цього правочину.

90. Як встановили суди попередніх інстанцій, рішенням загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс», оформлених протоколом № 1/02 від 21.02.2020, зокрема затверджено збільшений розмір статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілено та затверджено розміри часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» та їх номінальну вартість, а саме:

ОСОБА_3 - 820 000,00 грн, що становить 82% статутного капіталу Товариства;

ТОВ «Торговий дім Моноліт-2000» - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_10 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_9 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_8 - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_7 - 20 000,00 грн, що становить 2% статутного капіталу Товариства;

ОСОБА_11 - 40 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу Товариства.

91. Не призведе до поновлення порушених прав позивача і задоволення позовної вимоги про витребування з володіння відповідача частки, з огляду на рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс», оформлених протоколом від 21.02.2020, щодо збільшення розміру статутного капіталу Товариства в сумі 1 000 000,00 грн та перерозподілення та затвердження розмірів часток учасників ТОВ «Водограй-Плюс» та їх номінальну вартість.

92. У постанові від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

93. Отже, за наведеною позицією Великої Палати Верховного Суду застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися, якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння) (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 925/1437/21).

94. Тобто, після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

95. Суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували.

96. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задовольнив позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Водограй-Плюс», оформлених протоколом № 1/02 від 21.02.2020.

97. Верховний Суд констатує, що ефективність вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересів позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

98. Суди попередніх інстанцій не оцінили можливість позивача відновити порушене право, шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Водограй-Плюс», оформлених протоколом № 1/02 від 21.02.2020, з урахуванням приписів п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», складу учасників, розміру часток учасників Товариства, реєстраційних записів в ЄДР.

99. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог у частині визначення розміру часток в статутному капіталі, вказуючи на те, що внаслідок визнання недійсним договору дарування, акта приймання передачі часток, рішення загальних зборів Товариства від 24.04.2019, 07.05.2019, 21.02.2020 буде поновлено порушені права та інтереси позивача, дійшли передчасних висновків з огляду на зазначене вище.

100. Разом з тим, суди попередніх інстанцій не надали оцінки позовним вимогам про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників, з урахуванням приписів ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та встановлених обставин у справі, і що такий спосіб захисту є належним, адже судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру.

101. Задоволення позову про визначення розміру статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс» та розмірів часток учасників у такому товаристві сприятиме процесуальній економії (відсутності необхідності для наступних позовів позивача) та встановленню стану правової визначеності у даних правовідносинах.

102. Крім того, у судових рішеннях відсутнє обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог в частині визначення загального розміру статутного капіталу ТОВ «Водограй-Плюс».

103. Також судами попередніх інстанцій не надано оцінки позовним вимогам щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Водограй-Плюс»: про зміну керівника ТОВ «Водограй-Плюс», призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_6 ; про зміну адреси місцезнаходження ТОВ «Водограй-Плюс» та визначення нового за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18.

104. Верховний Суд зауважує, що з`ясування судами питання, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову та питання можливості ефективного поновлення прав позивача саме у заявлений у цій справі спосіб є важливим для правильного вирішення спору у справі.

105. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 зазначила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

106. З огляду на те, що ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені ст. 300 ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та встановлення обставин у справі, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

107. Верховним Судом відхиляються доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, про те, що у позивача право власності на частку не виникло та без скасування наказу Міністерства юстиції України права позивача не можуть бути поновлені, оскільки підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою третьою особою.

108. Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 у справі № 560/1698/19 за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, вказав на те, що у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, щодо яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого повинні бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів юридичної особи, тобто позовні вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

109. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

110. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

111. Частиною 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

112. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене в цій постанові та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Розподіл судових витрат

113. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі.

114. За наслідками касаційного перегляду рішення та постанови судів попередніх інстанцій стягнення судового збору у цій справі, з огляду на ст. 129, ст. 315 ГПК України, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/5540/20 скасувати.

3. Справу № 910/5540/20 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

О. Р. Кібенко