Ухвала

від 19.02.2024 по справі 276/328/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/328/24

Провадження по справі 2/276/155/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року смт. Хорошів

Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті його матері , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та споруди за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що справа не підсудна Володарсько-Волинському районному суду Житомирської області з огляду на наступне.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Устатті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Цивільний процесуальний кодекс Українивизначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Приписами ч.1 ст.30ЦПК України визначено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з положеннями статті 181ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позову у справі є спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок від 17.09.2020 року.З

гідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

До зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ у межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Приймаючи до уваги, що предметом позову у даній справі нерухоме майно, що розташоване на території Коростенського району Житомирської області, слід дійти висновку, що розгляд такого спору має здійснюватися судом з обов`язковим дотриманням правил виключної підсудності.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 зазначила: «виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування тавизначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування процесуальних норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином спір, що виник між сторонами у вигляді нерухомого майна має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна, яке розташоване на території АДРЕСА_1 .

Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

В силу приписівст.378 ЦПК України, порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1.ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду.

Згідно ч.3ст.31ЦПК Українипередача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вище зазначену цивільну справу необхідно передати на розгляд до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, оскільки дана справа належить до територіальної юрисдикції зазначеного суду згідно правил виключної підсудності.

еруючись ст.ст.27,28,30-32,260,261,353,354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 276/328/24 за позовом ОСОБА_1 до Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом надіслати за підсудністю до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Суддя А.М. Збаражський