Рішення

від 30.10.2024 по справі 276/328/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/328/24

Провадження № 2/279/932/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року

Коростенський міськрайоннийсуд Житомирськоїобласті ускладі суддіШульги О.М.,з секретарем Райвахівською Л.В., розглянувши у приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №276/328/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васянович Марія Іванівна, до Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати спадкодавець за законом ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті спадкодавця за законом відкрилася спадщина на належний спадкодавцю житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належав померлій згідно записів в погосподарській книзі № 14 за 2011-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , рік забудови 1961 р. .

В встановленому законом порядку він спадщину прийняв, написавши відповідну заяву про прийняття спадщини строк, визначений рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2020 року.

Наслідком його звернення була заведена спадкова справа №56/2020, яка зберігається в Другій коростенській державній нотаріальній конторі.

Він являється єдиним спадкоємцем за законом, що прийняв спадщину та не відмовився від неї. Інші спадкоємці за законом відсутні.

Вказаний будинок належав спадкодавцю, однак останнім не було належним чином оформлено право власності на будинок, та не отримано відповідних документів, які б посвідчували це право. Оскільки первинна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у встановленому порядку проведена не була, враховуючи, що реєстрація будинків органами БТІ на той час проводилося лише у містах і селищах міського типу, що було передбачено інструкцією від 31.01.1966 року Міністерства комунального господарства РСР «Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», то відповідно зазначений будинок в органах МЕТІ зареєстрований не був, так як законодавством, яке було чинним на той час, не було передбачено реєстрацію в сільській місцевості нерухомого майна органами БТІ тому, відповідно до норм чинного законодавства, наведених вище, у мене виникла необхідність звернутися до суду для встановлення мого права власності на вказаний житловий будинок.

Нотаріус, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки, відповідно до п.4.15 Глави 10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що залишився після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сторони письмово повідомили про можливість розгляду справи у їх відсутності, у зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Полянка, Коростенського району Житомирської області у віці 84 років померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області 11.12.2015 року.

З довідок Іршанської селищної ради Коростенського району Житомирської області №343/05-24 та №344/05-24 від 13.10.2023 року слідує, що згідно запису в погосподарській книзі Меленівської сільської ради №14 за 2011-2015 року, особовий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , 1931 року народження, належав один житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 . Рік побудови житлового будинку 1961.

Позивач є сином померлої ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим Меленівським сільським ЗАГСом Коростенського району 11.03.1980 року.

Частиною 1 ст. 1268 ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В разі пропуску строку для прийняття спадщини додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини може бути визначений судом на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України.

З матеріалів спадкової справи слідує, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2020 року у цивільній справі №279/6636/19, ОСОБА_1 було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривалістю у два місяці.

Спадкова справа №156/2020 заведена Коростенською районною державною нотаріальною конторою Житомирської області.

З листа нотаріуса від 29.12.2023 року за №782/02-14 слідує про неможливість видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який посвідчує право власності ОСОБА_2 на зазначене нерухоме майно.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування").

Державна реєстрація права власності даного житлового будинку станом на 29.12.2012 року, не проводилась. Згідно технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_3 , інвентаризація будинку проводилась 17.09.2020 року.

На час розгляду справи можливість державної реєстрації втрачена.

З роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у Інформаційному листі від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і надано роз`яснення щодо підстав відмови, чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,12,19,141,247,258,259,265,268,273,315,354,355ЦПК України,ст.328,392,1218,1225,1268,1269ЦК України,ст.5ч.1п.10Закону України"Просудовий збір", -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 26.04.1996 року Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник позивача адвокат Васянович Марія Іванівна, місце знаходження: 11500, м.Коростень, вул.Набережна, 43, Житомирська обл., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001357 від 02.03.2023 року.

Відповідач Іршанська селищна рада Коростенського району Житомирської області, місце знаходження: 12110, с-ще Іршанськ, вул. Гулія, 7, Коростенський район, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 04344593.

Суддя: О.М.Шульга