Ухвала

від 19.02.2024 по справі 711/6911/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6911/22

Провадження № 2/711/484/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді: Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Потапенка С.В., Потапенко А.С.

представника третьої особи Горобець С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Потапенка С.В., представника третьої особи ТзОВ «МАКК-ТРЕЙД» - адвоката Горобець С.О. про закриття провадження по справі,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В позовній заяві заявлено вимогу про витребування у ОСОБА_2 на користь ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог в позові вказується, що ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД», як забудовник, 16.05.2017р. уклало з ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» договір купівлі-продажу майнових прав, за яким мало передати у власність останнього майнові права на приміщення в будинку по АДРЕСА_2 , зокрема, щодо квартири з будівельним номером АДРЕСА_3 (теперішній номер 58), що знаходиться на десятому поверсі площею 41,5 кв.м. Завершення будівництва та прийняття будинку в експлуатацію мало місце 31.12.2021р., а 04.01.2022р. ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» передало ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» за актом приймання-передачі майнові права на певну кількість об`єктів, але майнові права на квартиру АДРЕСА_4 ) не передавались у зв`язку із наявністю заборгованості ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» перед ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» в розмірі 350000 грн. 28.11.2022 ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» в односторонньому порядку розірвало договір купівлі-продажу майнових прав від 16.05.2017р. з ТОВ «МАКК-ТРЕЙД». Після цього директор ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» намагався зареєструвати право власності забудовника на квартиру АДРЕСА_5 і довідався, що право власності на таку квартиру зареєстровано за відповідачкою. Підставою для державної реєстрації права власності на таку квартиру зазначено: Договір купівлі-продажу майнових прав від 16.05.2017р., Додаткова угода № 2 до нього, Договір відступлення майнових прав на квартиру від 20.08.2021р., Акт приймання-передачі квартири від 04.01.2022р., Наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради № 2124-а від 26.05.2017р., Наказ Департаменту архітектури та будівництва Черкаської міської ради № 51-а від 21.10.2009р. та технічний паспорт № ТІ01:4686-3897-0976-8137 від 05.01.2022р. Враховуючи, що майнові права на квартиру АДРЕСА_5 не передавались нікому позивачем, то ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» вважає, що його позбавлено права власності на вказану квартиру поза його волею, а тому, звернулось до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідачка та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» заперечили проти позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

12.02.2024р. до суду надійшло клопотання представника ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» адвокат Горобець С.О., який діє на підставі ордеру серії СА №1063579 від 05.09.2023р., про закриття провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог у клопотанні зазначено, що позовні вимоги ґрунтуються на порушенні ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» положень Договору купівлі-продажу майнових прав від 16.05.2017р., що був укладений між ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» та ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД». Отже між ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» та ТОВ «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» фактично існує спір щодо невиконання договірних зобов`язань, який за своєю сутністю є господарсько-правовим і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розглядаючи дану справу в порядку цивільного судочинства суд позбавляє ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» права на захист у порядку господарського судочинства, оскільки ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» вважає свої дії правомірними та може це довести керуючись виключно господарсько-правовими нормами, що знаходиться за межами компетенції суду загальної юрисдикції. Наразі існує ситуація, де позивач витребовує з чужого незаконного володіння об`єкт, який перебуває у законному володінні покупця, оскільки незаконність передачі нерухомого майна позивачем не доведено. Суд загальної юрисдикції не може прийняти об`єктивне та обґрунтоване рішення по справі у зв`язку з відсутністю права на здійснення висновку щодо законності чи незаконності передачі нерухомого майна ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» та користь відповідача. За таких обставин ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача адвокат Потапенко С.В., який діє на підставі ордеру серії СА №1066589 від 12.10.2023р., також подав до суду 12.02.2024р. клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тими самим підставами, що і клопотання ТОВ «МАКК-ТРЕЙД».

В судовому засіданні представник ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» підтримав своє клопотання про закриття провадження у справі та наполягав на його задоволенні.

Представники відповідачки адвокати Потапенко С.В. та Потапенко А.С. також підтримали клопотання про закриття провадженні у справі та просили закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Представник позивача заперечив проти закриття провадження у справі та пояснив, що позивачем обраний спосіб захисту його прав шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача спірного майна. Зауважив, що між позивачем та відповідачкою наявний спір про право власності на спірну квартиру, а відтак справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши надані учасниками справи докази в обґрунтування заявленого клопотання про закриття провадження у справі та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція господарських та цивільних судів, це ст. 20 Господарського процесуального кодексу України та ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України.

Аналіз змісту ст. 19 ЦПК України свідчить, що загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства. Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.

Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У справі Беллет проти Франции (Bellet v. France), суд з прав людини зазначив, що ст. 6 пар. 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Аналіз змісту позовних вимог та обставин спірних правовідносин свідчить, що спір між сторонами стосується порядку переходу права власності на спірну квартиру. Предметом позовних вимог є право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . Звертаючись до суду з позовом про витребування спірної квартири від відповідачки, позивач стверджує, що спірна квартира вибула з його володіння, як забудовника, поза його волею, оскільки він не передавав нікому майнових прав на таку квартиру. Отже, фактично на теперішній час позивач оспорює право власності відповідачки на спірну квартиру, вважаючи, що таке право належить саме позивачу.

Таким чином, у даному випадку позивач знаходиться з відповідачем у певних спірних правовідносинах, вважає, що діями відповідача порушуються його права і, відповідно, позивач має право на захист своїх цивільних прав. Оскільки предметом спору по суті є майнові права відповідачки на квартиру, то між сторонами наявний цивільно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Та обставина, що даному цивільно-правовому спору передували суперечливі договірні відносини між позивачем та ТОВ «МАКК-ТРЕЙД» не мають значення для юрисдикції даного спору. Будь-яких вимог матеріально-правового характеру позивач не заявляв до ТОВ «МАКК-ТРЕЙД». До того ж абсолютно необґрунтованими є доводи відповідачки та третьої особи, що вони обмежені у реалізації своїх процесуальних прав в порядку цивільного судочинства, а суд не має змоги здійснити належну правову оцінку обставинам спірних правовідносин. В цьому контексті слід зауважити, що суди всіх юрисдикцій, здійснюючи правосуддя, не обмежені у можливості наданні оцінки нормативно-правовому регулюванню спірних правовідносин та застосуванні для вирішення спору норм права будь-якого галузевого права.

Тому, враховуючи сутність спору, підстави позову та обраний позивачем спосіб захисту його прав, а також склад учасників спірних правовідносин, суд доходить висновку, що на даній стадії судового провадженні доводи відповідачки та третьої особи про непідсудність даного спору суду загальної юрисдикції є необґрунтованими, а тому їх клопотання про закриття провадженні у справі не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 255, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотань представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Потапенка С.В., представника третьої особи ТзОВ «МАКК-ТРЕЙД» - адвоката Горобець С.О. про закриття провадження по справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 19 лютого 2024 року.

Головуючий:В.М. Скляренко