ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19556/23
провадження № 2/753/680/24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Дядейко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики шляхом звернення стягнення на предмет застави,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за договором позики шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Договір позики від 01 лютого 2020 року, за яким, позивач передав у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 2 500 000 грн., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві кошти в порядку та у строк, визначеним цим договором.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань, частиною 4 даного договору, відповідач передав у заставу наступне майно: нежитлове приміщення НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 190,7 м2 та корпоративні права на частку в статутному каміталі ТОВ «ЕКСПОМІР», код ЄДРПОУ 38621363 у розмірі 100%.
Позичальником не було виконано свої зобов`язання з повернення позики, у встановлений договором строк, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2 500 000 грн.
Оскільки ОСОБА_4 порушила умови Договору позики та допустила заборгованість за даним договором, позивач просить суд в рахунок вищевказаної заборгованості звернути стягнення на предмет застави.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позові, просила суд задовольнити позовні вимоги та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Договір позики від 01 лютого 2020 року, за яким, позивач передав у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 2 500 000 грн, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві кошти у строк до 25 вересня 2023 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань, частиною 4 даного договору, відповідач передав у заставу наступне майно: нежитлове приміщення НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 190,7 м2 та корпоративні права на частку в статутному каміталі ТОВ «ЕКСПОМІР», код ЄДРПОУ 38621363 у розмірі 100%.
Позичальником не було виконано свої зобов`язання з повернення позики, у встановлений договором строк, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2 500 000 грн.
Відповідно до п. 4.5 Договору позики, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань по поверненню суми позики позикодавець задовольняє свої вимоги в повному обсязі, обумовленому до моменту фактичного задоволення за рахунок майна, що служить забезпеченням зобов`язань позичальника шляхом звернення стягнення на майно відповідно до діючого законодавства.
Пунктом 4.6 Договору визначено, що у разі реалізації майна сторони домовилися, що у випадку недостатньої суми вирученої при реалізації майна, позикодавець одержує відсутню суму з іншого майна позичальника, на яке може бути звернене стягнення відповідно до діючого законодавства.
Пунктом 4.7 Договору визначено, якщо сума, виручена при реалізації майна, перевищить суму наданої суми позики, різниця вертається позичальникові не пізніше п`яти банківських днів з моменту реалізації.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави вразі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Частиною першою статті 19 вказаного Закону визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).
Відповідно до приписів ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Статтею 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється, зокрема, за рішенням суду.
Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі. Примусове виконання зобов`язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов`язання та полягає в зобов`язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, суд, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, вважає що вимоги позову підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, таким чином на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись стст. 19, 20 Закону України «Про заставу», стст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 16, 526, 589, 590 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 354-356 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )у розмірі 2 500 000 грн. за договором позики від 1.02.2020 року, укладеним між ОСОБА_5 таОСОБА_6 , а також на підставі п.4.5 договору позики від 1.02.2020 року, звернути стягнення на користь ОСОБА_1 на предмет застави, а саме: нежитлове приміщення НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 190,7 м2 шляхом визнання права власності за ОСОБА_5 на нежитлове приміщення НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 190,7 м2 та корпоративні права на частку в статутному каміталі ТОВ „ЕКСПОМІР", код ЄДРПОУ 38621363 у розмірі 100%.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 420 грн. судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня отримання його копії відповідачем.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення.
Повний текст рішення виготовлено 20.02.2024 року.
Суддя :
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117110901 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Колесник О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні