Ухвала

від 19.02.2024 по справі 674/1322/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 674/1322/22

провадження № 61-887ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Поділля», про конфіскацію земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок.

Дунаєвський районний суд Хмельницької області рішенням від 29 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Постановою від 06 грудня 2023 року Хмельницький апеляційний суд рішення Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року скасував, ухвалив нове судове рішення, яким припинив ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6821885000:02:005:0002, площею 2,6374 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Малієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 лютого 2017 року, та на земельну ділянку, кадастровий номер 6821885000:02:005:0228, площею 2,6385 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Малієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 лютого 2017 року, шляхом їх конфіскації на користь держави. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

15 січня 2024 року представник ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 25 січня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору та належним чином оформленої касаційної скарги і її копій відповідно до кількості учасників справи.

До суду на виконання вимог ухвали надійшли матеріали, якими недоліки касаційної скарги усунуті.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна.

Ціна позову у цій справі становить 165 321,61 грн, тобто не перевищує суму двісті п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2024 року був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (3 028,00 х 250 = 757 000,00).

Згідно зі змістом статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Касаційна скарга не містить обґрунтування виняткових підстав для застосування приписів пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, на підставі яких може бути переглянуте в касаційному порядку судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, яка не перевищує суму двісті п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а колегія суддів під час вивчення касаційної скарги самостійно таких винятків не виявила.

Отже, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і варто враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі «Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. CROATIA), № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).

Саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).

Також ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

За змістом практики ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Оскаржуване заявником судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, яка не перевищує суму двісті п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а отже, не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Поділля», про конфіскацію земельних ділянок.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров