Ухвала

від 12.12.2023 по справі 753/17275/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №753/17275/23

Провадження № 2-з/760/555/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить

- встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 01 червня 2016 року по 05 жовтня 2020 року;

- визнати квартиру АДРЕСА_1 , об`єктом спільної власності подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати квартиру АДРЕСА_2 , об`єктом спільної власності подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ;

- визнати автомобіль марки PEUGEOUT, моделі 3008, 2020 року випуску, з номером шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , об`єктом спільної власності подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на частину автомобіля марки PEUGEOUT, моделі 3008, 2020 року випуску, з номером шасі (кузова, рами) НОМЕР_1

- визнати групу нежитлових приміщень №10 в будинку АДРЕСА_3 , об`єктом спільної власності подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на частину групи нежитлових приміщень АДРЕСА_4 .

Одночасно із пред`явленням позову до суду, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 та заборонити іншим особам, у тому числі відповідачу, вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити іншим особам, у тому числі відповідачу, вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на групу нежитлових приміщень №10, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 та заборонити іншим особам, у тому числі відповідачу, вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири;

- не застосовувати зустрічне забезпечення.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину майна. Предметом спору у даній справі є в тому числі визнання майна об`єктами спільного майна подружжя, визнання права власності на частину майна. При цьому, право власності на майно зареєстроване на відповідача. Відтак, є підстави вважати, що до моменту закінчення розгляду справи в суді, відповідачем млже бути відчужено майно на користь третіх осіб, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року вищезазначену позовну заяву передано на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року заяву про забезпечення позову передано на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва.

29 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Солом`янського районного суду м. Києва

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 грудня 2023 року для розгляду заяви визначено суддю Аксьонову Н.М.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Так, відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії;

Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23 грудня 2020 року №756/2609/20 (провадження №61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі №640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як встановлено судом із заяви про забезпечення позову, позивач фактично лише припускає, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб належного йому нерухомого майна, чим буде утруднено чи унеможливлено виконання рішення у разі можливого задоволення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, оскільки заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, ускладнення ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Керуючись ст.ст. 149-154, 157 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова