Рішення

від 19.09.2023 по справі 760/458/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/458/22

Провадження №2/760/5488/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 вересня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредо-Аверс» про визнання договору про надання фінансового кредиту виконаним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в особі свого представника - адвоката Журавльової Ю.Р. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із позовною заявою до ТОВ «ФК «Кредо-Аверс», в якому просить визнати договір про надання фінансового кредиту №17102811 від 04.07.2020, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СОС Кредит» виконаним.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СОС КРЕДИТ» був укладений договір про надання фінансового кредиту №17102811 на суму 3500 грн.

На підставі договору факторингу №30/12/2020 від 30.12.2020 ТОВ «СОС КРЕДИТ» уступило вказаний кредит ТОВ «ФК «Кредо-Аверс».

26 лютого 2021 року позивач направив співробітнику ТОВ «ФК «Кредо-Аверс» довідку від 18.02.2021 №73, згідно з якої він перебуває на військовій службі з 11 листопада 2014 року.

01 березня 2021 року ОСОБА_1 сплатив тіло кредиту у розмірі 3 500 грн.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Кредо-Аверс» від 03.03.2021, надісланої позивачу на електронну пошту, кредит №17102811 від 04.07.2020 вважається закритим, а заборгованість погашена у повному обсязі.

Проте, у супереч вищезазначеної інформації, на офіційному вебсайті ТОВ «УБКІ», у розділі «Інформація за договором 17102811» зазначено, що кредит проданий та наявна заборгованість у розмірі 9685,90 грн.

31 серпня 2021 року позивач направив на адресу відповідача запит про отримання оригіналу довідки про відсутність заборгованості за кредитом №17102811 від 04.07.2020, у відповідь на який повторно направлено копію довідки про відсутність заборгованості від 28.09.2021 № 28/09/21/1.

04 жовтня 2021 року позивач звернувся із скаргою до НБУ на дії ТОВ «ФК «Кредо-Аверс», на що НБУ надали відповідь, згідно якою ТОВ «ФК Кредо-Аверс» виключено з Державного реєстру фінансових установ та Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензія про надання коштів у позику анульована.

22 листопада 2021 року на адресу ТОВ «УБКІ» було направлено адвокатський запит, щодо інформації про підстави для виключення запису з їх офіційного вебсайту ТОВ «УБКІ» заборгованості за фінансовим кредитом № 17102811 від 04.07.2020 та підстави для закриття зазначеного кредиту.

01 грудня 2021 року ТОВ «УБКІ» надали відповідь, згідно якої зазначено, що для закриття по договору зі статусом "проданий" позичальнику необхідно, прислали оригінал довідки з "мокрою" печаткою та підписом (або нотаріально завірену копію) про погашення заборгованості та закриття договору.

06 грудня 2021 року на адресу ТОВ «ФК «Кредо-Аверс» було направлено лист з проханням отримати оригінал довідки про відсутність заборгованості з печаткою та підписом.

Проте, 13 грудня 2021 року лист повернувся відправнику у зв`язку тим, що ТОВ «ФК «Кредо-Аверс» не отримали лист з приміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.

Через бездіяльність відповідача, яка полягає у не наданні довідки про відсутність заборгованості, ТОВ «УБКІ» не вносить відомості до кредитної історії позивача про закриття кредиту № 17102811 від 04.07.2020, тому ОСОБА_1 перебуває у «чорному списку» у кредиторів та не має можливості отримувати кредити у банківських установах.

У зв`язку з чим, він був вимушений звернутись до суду з даним позовом, в якому просив визнати договір про надання фінансового кредиту № 17102811 від 04.07.2020 виконаним.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2022 року справу розподілено головуючому судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою суду від 14 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте 25 січня 2023 року представник позивача подала заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи без участі позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки разом з копіями ухвали про відкриття та позовної заяви з додатками на юридичну адресу, які були повернути суду з довідкою про закінчення терміну зберігання.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Як вбачається з довідки ТОВ «ФК «Кредо-Аверс» від 03.03.2021 № 03/03/21/2 між ТОВ «СОС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 17102811 віл 04.07.2020 на суму 3 500,00 грн, який було продано ТОВ «ФК «Кредо-Аверс» за договором факторингу № 30/12/2020 від 30.12.2020.

Також, у вказаній довідці зазначено, що станом на 03.03.2021 заборгованість за договором №17102811 від 04.07.2020 була погашена у повному обсязі та кредит вважається закритим.

Проте, на офіційному вебсайті ТОВ «УБКІ», у розділі «Інформація за договором 17102811» зазначено, що кредит проданий та наявна заборгованість у розмірі 9685,90 грн.

Для виключення інформації з вебсайту ТОВ «УБКІ» представником позивача були направлені адвокатські запити про надання оригіналу довідки про відсутність заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 17102811 від 04.07.2020.

Однак, відповідач вказану довідку не надав, у зв`язку ОСОБА_1 позбавлений можливості досягти виключення з вебсайту ТОВ «УБКІ» інформації про наявність заборгованості за вказаним договором.

Згідно з частиною першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснив погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 17102811 від 04.07.2020, що підтверджується квитанцією № 9224-9694-3763-4663 від 27.02.2021.

Разом з тим, на офіційному вебсайті ТОВ «УБКІ», у розділі «Інформація за договором 17102811» зазначено, що кредит проданий та наявна заборгованість у розмірі 9685,90 грн.

Кредитор (банк) має право (за наявності підстав) на отримання компенсаційних виплат відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, однак банк має звернутись із такими вимогами до боржника, а не самовільно здійснювати такі нарахування.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із частинами першою та другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У разі, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір, у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, провадження № 12-80гс20).

Особливість спорів про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань полягає в тому, що позивач просить суд підтвердити (визнати) існуючий стан прав і обов`язків у договірних відносинах з іншою стороною для правової визначеності сторін договору в цих відносинах, однакового розуміння ними своїх прав та обов`язків за цим договором.

Одним зі способів захисту, який передбачений частиною другою статті 16 ЦК України, є визнання права.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, зобов`язання містить дві нерозривно поєднані складові - обов`язок боржника вчинити дію або утриматись від її вчинення та право кредитора вимагати виконання цього від боржника.

Виходячи з наведеного, способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань можуть бути: 1) визнання права позивача; 2) визнання відсутнім (припиненим) обов`язку позивача; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги відповідача.

Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20 (провадження № 12-20гс22).

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У справі, яка розглядається, позивач фактично обрав спосіб захисту у вигляді визнання судом припиненими зобов`язань перед ТОВ «ФК Кредо-Аверс» за договором про надання фінансового кредиту внаслідок їх повного виконання, проведеного належним чином.

За вказаних обставин позивачу недоступні інші можливості захисту його прав, тому ним заявлено до суду вимогу про захист охоронюваного законом інтересу у правовій визначеності на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України та статті 599 ЦК України, як превентивний спосіб захисту у правовідносинах між позивачем і відповідачем, який має забезпечити, щоб обидві сторони могли знати свої права та обов`язки за кредитним договором та діяти, не порушуючи їх.

Подібний висновок викладено у пункті 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20 (провадження № 12-20гс22)).

Виходячи із конкретних обставин цієї справи, обраний позивачем спосіб захисту порушеного інтересу, у частині вимог про визнання договору банківського обслуговування припиненим, є ефективним у правовій визначеності щодо належного виконання ним зобов`язань за цим договором, а тому така позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Частиною 6 ст.141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Представником позивача направлено до суду позовну заяву 23.12.2021, що підтверджується відміткою на поштовому конверті.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2021року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у сумі 908 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 141, 229, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредо-Аверс» про визнання договору про надання фінансового кредиту виконаним - задовольнити.

Визнати припиненими зобов`язання ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредо-Аверс» за договором про надання фінансового кредиту №17102811 від 04.07.2020.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредо-Аверс» на користь держави 908 (дев`ятсот вісім) гривень в рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредо-Аверс», місцезнаходження: 69002, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 1, код ЄДРПОУ 40487629.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова