Ухвала

від 13.02.2024 по справі 120/4873/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

13 лютого 2024 р.Справа № 120/4873/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Філіппова Ю.Ю.

представника відповідача:Дубіцької Т.В.

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2020 № 0002623201, 0002603201, 0002613201, 0002593201.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" було відмовлено.

Проте постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.11.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" задоволено частково та скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

29.11.2023 матеріали справи надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду та автоматизованою системою документообігу суду відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено головуючого суддю в справі Слободонюка М.В.

Ухвалою суду від 05.12.2023 матеріали даної адміністративної справи прийнято до свого провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.12.2023 на 14:00 год.

20.12.2023 у зв`язку з неявкою представника позивача, підготовче засідання відкладено на 16.01.2024 на 14:00 год.

16.01.2024 у зв`язку з неявкою сторін підготовче засідання відкладено на 30.01.2024 на 14:00.

Надалі 30.01.2024 представник позивача вкотре не з`явився до суду. Однак, з метою забезпечення права сторони на участь в судовому процесі суд в черговий раз відклав підготовче засідання на 13.02.2024 на 14:00 год.

Втім, представник позивача в четверте в підготовче засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомляв, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відтак, судом поставлено на обговорення питання про можливість залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в підготовче засідання.

Представник відповідача не заперечувала щодо такої ініціативи суду та визнала за можливим залишити позов без розгляду у зв`язку з систематичною неявкою позивача в судове засідання.

Визначаючись щодо даного процесуального питання суд виходить із наступного.

Позивач, як ініціатор судового розгляду, зобов`язаний добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Європейський суд з прав людини зазначає у своїх рішеннях, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, сторона судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема, ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства та виконувати свій обов`язок щодо явки у судове засідання.

Так, відповідно до частини першої статті 179 КАС України для виконання завдань підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. При цьому, згідно частини першої статті 180 КАС України підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи.

Як зазначено у частини другій статті 181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених пунктами 1-3, 5, частини другої статті 205 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

При цьому пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового (підготовчого) засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) повторна неявка позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведене відповідає правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Як унормовано статтею 126 КАС України у разі відсутності в адресата електронного кабінету повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частини 8, 11 статті 126 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приписи статті 131 КАС України встановлюють обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

Так, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

Судом встановлено, що згідно відомостей які містяться в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» в позивача ТОВ «Івіст» відсутній зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Відповідно, усі судові документи направлялися позивачу рекомендованою кореспонденцією за зазначеною у позовній заяві та відомими суду адресами місцезнаходження позивача, а також вживалися заходи щодо оповіщення позивача за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач у своїй позовній заяві та інших заявах, які містяться в матеріалах справи, зазначив таку свою поштову адресу: вул. Івана Бевза, 34, оф. 201 м. Вінниця. При цьому жодного повідомлення про зміну своєї адреси, як то передбачено статтею 131 КАС України, позивач суду не надав.

Як уже зазначалося судом вище, на перше підготовче засідання у цій справі на 20.12.2023 позивач не прибув. При цьому на адресу суду повернувся невручений поштовий конверт з вмістом поштового відправлення, який направлявся за адресою: вул. Івана Бевза, 34, оф. 201 м. Вінниця, з відміткою відділення поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою» та позначкою «вибули».

Наведені обставини слугували підставою для відкладення підготовчого засідання на 16.01.2024.

В той же час судом було з`ясовано, що наразі зареєстрованою адресою місцезнаходження ТОВ «Івіст» згідно відомостей ЄДРПОУ є інша адреса: вул. Київська, 16, м. Вінниця, 21009.

Таким чином судові виклики позивача на засідання 16.01.2024 здійснювався вже за двома адресами: вул. Івана Бевза, 34, оф. 201, м. Вінниця та вул. Київська, 16, м. Вінниця, 21009.

Проте, на підготовче засідання 16.01.2024 ні позивач ні його представник вдруге не прибули. Натомість на адресу суду повернулися два не вручених поштових конверти зі вкладеними до них судовими повістка, які направлялися за адресами: вул. Івана Бевза, 34, оф. 201 м. Вінниця та вул. Київська, 16, м. Вінниця, 21009, з відміткою відділення поштового зв`язку в обох випадках: «адресат відсутній за вказаною адресою», «Фірма вибула».

Втретє відкладаючи підготовче засідання на 30.01.2024 суд із матеріалів справи додатково з`ясував, що ТОВ «Івіст» здійснювало свою господарську діяльність по вул. Айвазовського, 4 (АЗС, нафтобаза), м. Вінниця. Відтак, окрім зазначених двох адрес, судом направлено судову повістку і на адресу здійснення господарської діяльності позивача.

Однак і 30.01.2024 позивач втретє в підготовче засідання не прибув. Надіслані на всі відомі суду адреси місцезнаходження позивача ( вул. Івана Бевза, 34, оф. 201 м. Вінниця; вул. Київська, 16, м. Вінниця, 21009; вул. Айвазовського, 4, м. Вінниця) судові повістки не були вручені адресату та разом із поштовими конвертами повернуті назад до суду із відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання» (щодо поштового відправлення на вул. Айвазовського, 4, м. Вінниця).

В четверте відкладаючи підготовче засідання на 13.02.2024 суд знову направляв судові повістки про виклик позивачу за трьома відомими суду адресами позивача: 1) адресою зазначеною в позовній заяві - вул. Івана Бевза, 34, оф. 201, м. Вінниця; 2) адресою місцезнаходження, що зареєстрована у встановленому законом порядку та зазначена у відомостях ЄДРПОУ - вул. Київська, 16, м. Вінниця, 21009, 3) та адресою місця проведення господарської діяльності позивача - вул. Айвазовського, 4, м. Вінниця.

Проте, в підготовче засідання на 13.02.2024 позивач в четверте не прибув. Надіслані за згаданими вище адресами судові повістки не були вручені останньому з незалежних від суду причин.

Окрім іншого суд також додатково вживав заходи щодо повідомлення позивача про розгляд справи за допомогою засобів телефонного зв`язку, інформація про які містилися в позовній заяві та в відомостях ЄДРПОУ. Проте, зазначений у позовній заяві абонентський номер телефону як виявилося не стосується позивача. А за номером телефону, який міститься в офіційних відомостях ЄДРПОУ ніхто не відповідає. Наведене підтверджується відповідними довідками-телефонограмами, складеними секретарем судового засідання від 06.12.2023 та від 22.01.2024.

Ураховуючи наведене, суд зазначає, що вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами КАС процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача, про час, місце та дату підготовчого засідання.

За таких обставин відповідно до приписів статтей 127, 131 КАС України позивач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. У той же час жодних клопотань про відкладення розгляду справи, чи розгляду справи у відсутність сторони позивача останнім до суду не подано, як і не повідомлено будь-яких інших відомостей про зміну власної адреси місцязнаходження. Станом на дату розгляду цієї справи актуальною адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей ЄДРПОУ є вул. Київська, буд. 16, м. Вінниця, куди власне суд в обов`язковому порядку направляв судові повістки.

Таким чином суд резюмує, що позивач, будучи згідно вимог процесуального закону належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи повторно (чотири рази по підряд) не з`явився в підготовче засідання без поважних на те причин. При цьому враховуючи особливості даної справи, її складність та відповідні правові вказівки Верховного Суду, які необхідно ураховувати судом при новому її розгляді, належний розгляд цієї справи у відсутність сторони позивача є неможливим.

Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Слушно також враховувати, що практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.89).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.

Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує . На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно.

Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто, держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Неодноразове неприбуття сторони позивача до суду, неповідомлення суд про зміну місця своєї адреси, невжиття власних заходів щодо обізнаності з ходом судового процесу дає суду підстави для висновку про те, що позивач втратив інтерес чи зацікавленість у розгляді цієї справи.

Вищевикладені обставини та факт повторного неприбуття представника позивача в підготовче засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності згідно п. 4 ч.1 ст. 240 КАС України є підставою для залишення позовної заяви ТОВ «Івіст» без розгляду.

Керуючись ст.ст. 9, 44, 180, 183, 240, 248, 256, 262, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 19.02.24.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович