Постанова

від 01.04.2021 по справі 120/4873/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4873/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

01 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,

представника позивача: Арустамян А.Е.,

представника відповідача: Лозінської І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 15 вересня 2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управління ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" за результатами якої прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002623201, 0002603201, 0002613201, 0002593201.

3. Вважаючи дії контролюючого органу щодо проведення перевірки незаконними та винесені податкові повідомлення-рішення протиправними, товариство звернулося до суду з даним позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

4. 12 січня 2021 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Апелянт ТОВ " Івіст", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити їх позовні вимоги .

6. Апелянт вказав що судом першої інстанції неправильно застосовано норми ПК України. Так, дійсно згідно зі ст. 19 ПК України визначають функції контролюючого органу щодо контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів. Разом з цим поза увагою суду залишилося те, що здійснення функцій контролюючим органом має відбуватися в межах та у спосіб, визначені Законом. проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України можливо виключно за наявності у податкового органу інформації про існуюче конкретне порушення, допущене платником. Крім того, вважає хибним висновок суду про відповідність вимогам закону оскаржуваного наказу про проведення фактичної перевірки.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 20.07.2020 року №2221 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст".

8. За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт (довідку) фактичної перевірки № 124/32/41552892 від 29.07.2020 року, яким встановлено порушення:

8.1. вимоги підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 та пункту 2 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме розпорядником акцизних складів (уніфікований номер 1014896) за період з 01.04.2020 року по 12.07.2020 року включно та (уніфікований номер 1014895) за період з 01.04.2020 року по 28.07.2020 року включно - не подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою, довідки про зведені за звітну добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишки пального на акцизному складі пального;

8.2. вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а саме чотири резервуари для зберігання пального, розташованих на нафтобазі підприємства (уніфікований номер акцизного складу 1014895) не обладнано рівнемірами-лічильниками рівня пального;

8.3. вимоги пункту 12 статті 3 розділу ІІ Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, а саме встановлено наявність дизельного пального в резервуарі в кількості 7440,78 л, який не облікований за місцем його реалізації, тобто на АЗС № 1 (фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій 3000770799);

8.4. вимог пункту 231.6 статті 231 податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровано перші примірники акцизних накладних на загальний обсяг пального в кількості 2827,78 л в ЄРАН.

9. На підставі акту фактичної перевірки, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0002603201, 0002593201, 0002613201, 0002623201.

10. Вважаючи такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

11. Правова позиція апелянта викладена в п.6 постанови.

12. Відповідач вказав, що фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" проведена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 08.12.2010 року, а саме у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. За наслідками проведеної перевірки складеного акт № 124/32/41552892 від 29.07.2020 року.

13. Щодо порушень, виявлених під час проведення перевірки, відповідач зазначив, що акцизні склади (нафтобаза і АЗС № 1), що знаходяться за адресою м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4 зареєстровані в «Реєстрі платників з реалізації пального та спирту етилового» «Відомості про акцизні склади» 12.03.2020 року. Акцизним складам присвоєно уніфіковані номери акцизного складу № 1014895 та № 1014896 відповідно. Відповідно даних «Архів електронної звітності» «Журнал прийому» та АІС «Податковий блок» розпорядником акцизних складів (уніфікований номер 1014896) за період з 01.04.2020 року по 12.07.2020 року включно та (уніфікований номер 1014895) за період з 01.04.2020 року по 28.07.2020 року включно - не подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою, довідки про зведені за звітну добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишки пального на акцизному складі пального. Також інформацію щодо днів, у які акцизні склади (уніфіковані номери 1014896 та 1014895) не подано. Таким чином, вказує, що товариством порушено вимоги підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 та пункту 2 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

14. В ході проведення перевірки також встановлено порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а саме не обладнання рівнемірами-лічильниками рівня пального резервуари для зберігання пального. За результатами інвентаризації пального на АЗС № 1 встановлено наявність дизельного пального в резервуарі в кількості 7440,78 л, який не облікований за місцем його реалізації, тобто на АЗС № 1. Таким чином, товариством порушено вимоги пункту 12 статті 3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР. Крім того, зазначив, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що в періоді, що перевірявся, при реалізації пального мали місце випадки несвоєчасної реєстрації першого примірника акцизних накладних на пальне в ЄРАН.

15. Враховуючи виявлені правопорушення, контролюючим органом винесенні податкові повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0002603201, 0002593201, 0002613201, 0002623201. Тому, з огляду на вищезазначені обставини справи, Головне управління ДПС у Вінницькій області вважає, що застосовуючи до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" фінансові санкції, діяло на підставі та у спосіб встановлений вимогам чинного законодавства України.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Як передбачено нормою пунктом 1 частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

18. Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

19. Відповідно до статей 75, 80 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, фактичні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом

20. Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

21. Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

22. Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

23. Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

24. Зі змісту вказаної норми видно, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою для прийняття керівником контролюючого органу наказу про проведення фактичної перевірки.

25. Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 ПК України, згідно із підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 якої контролюючі органи виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

26. Відповідно до приписів частини 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

27. Таким чином, законодавство прямо наділяє відповідача на проведення фактичних перевірок з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

26. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

27. У постанові від 21.02.2020 року (справа № 826/17123/18) Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

28. Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що останній видано саме на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання транспортування підакцизних товарів.

29. Разом із тим, відповідно статті 81 ПК України, в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

30. Як вбачається з доданого до матеріалів справи наказу від 20.01.2020 року № 2221 підставою для проведення фактичної перевірки вказано підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

31. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що прийнявши наказ від 20.01.2020 року № 2221 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Івіст та зазначивши у ньому нормативні підстави, відповідач діяв у спосіб, що визначений нормами Податкового кодексу України.

32. При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.

33. Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України від 02.12.2010 року, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

33.1. направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

33.2. копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

33.3. службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

34. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

35. Колегією суддів встановлено, що фактична перевірка за місцем провадження апелянтом господарської діяльності, проведена відповідно до наказу № 2221 від 20.01.2020 року.

36. На підставі наказу № 2221 від 21.01.2020 року посадовим особам Головного управління ДПС у Вінницькій області Садовській О.Б. та Кривонос О.Ф. видані направлення № 1628, 1629, 1637, 1638 від 21.07.2020 року на проведення фактичної перевірки ТОВ Івіст за адресою: вул. Івана Бевза, 34, оф. 201 (юридична) та вул. Айвазовського, 4, АЗС 1, Нафтобаза, з 21.07.2020 року терміном 10 діб, за період з 20.10.2017 року.

37. ОСОБА_1 , яку уповноважено представляти інтереси ТОВ Івіст , у присутності якої проводилась перевірка, були пред`явлені службові посвідчення, направлення на проведення перевірки та вручена копія наказу про проведення фактичної перевірки, як того вимагає пункт 81.1 статті 81 ПК України, що засвідчено її підписом у направленнях на перевірку.

38. Беручи до уваги встановлені обставини та враховуючи, що посадові особи контролюючого органу були допущені апелянтом до проведення перевірки, відсутність у акті перевірки зауважень у цій частині до процедури її проведення, колегія суддів не ставить під сумнів дотримання відповідачем вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України при фактичній перевірці апелянта.

39. В силу пункту 80.10. статті 80 ПК України, порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

40. Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

41. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

42. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

43. Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

44. Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

45. 21.08.2020 року на підставі Акта перевірки від 29.07.2020 року № 124/32/41552892 відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002603201, 0002593201, 0002613201, 0002623201.

46. Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0002613201 став висновок контролюючого органу про порушення позивачем норм підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 та пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, а підставою для нарахування штрафних санкцій зазначено норму пункту 128-1.3 статті 128 ПК України.

47. Надаючи оцінку доводам апелянта щодо незаконності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, колегія суддів враховує наступне.

48. Судом встановлено, а сторонами по справі не заперечується, що ТОВ Івіст є розпорядником акцизних складів (уніфікований номер № 1014869 та 1014895).

49. Відповідно до пункту 14.1.6 статті 14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

50. Відповідно до пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

51. Згідно з підпунктом 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

52. Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

53. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

54. На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

54.1. обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

54.2. добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

54.3. добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

55. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

56. Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

57. Відповідно пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення ПК України електронні документи, передбачені підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу, заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників або у мірах повної місткості та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, до дати реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, встановлених на відповідному акцизному складі, але не пізніше строків, визначених пунктом 12 цього підрозділу.

58. Згідно пункту 25 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення ПК України норми пункту 128-1.3 статті 128-1 цього Кодексу за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, починають застосовуватися з 1 квітня 2020 року (зазначена санкція почала застосовуватись з 01.04.2020 згідно Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку від 18.12.2019 року № 391-IX).

59. Аналізуючи наведені положення норм ПК України, колегія суддів дійшла висновку, що законодавець чітко встановив для розпорядників акцизного складу, до категорії яких належить апелянт, обов`язок подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового та встановив відповідальність за його не виконання.

60. Відтак доводи апелянта на відсутність у нього обов`язку подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки законодавцем чітко такий обов`язок встановлено.

61. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт вчинення апелянтом порушення, передбаченого підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, знайшов своє підтвердження при розгляді цієї справи, що стало правомірною підставою для застосування оспорюваного штрафу. Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 21.08.2020 року № 0002613201 вірно визнані судом першої інстанції необґрунтованими.

62. Що стосується доводів апелянта про протиправність винесеного податкового повідомлення рішення від 21.08.2020 року № 0002603201, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) в розмірі 80000,00 грн. , на підставі пункту 128-1.1 статті 128 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

63. Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану за зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

64. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

65. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

66. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

67. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

68. Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

69. Що стосується обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, то пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

70. Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України №391-ІХ від 18.12.2019 року було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 ПК України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.

71. Проте Законом України №391-ІХ від 18.12.2019 року були внесені зміни та слово "січня" замінено словом "квітня".

72. Таким чином, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01.04.2020 року, тобто фактично надав розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

73. Як встановлено судом першої інстанції, станом на день здійснення посадовими особами податкового органу фактичної перевірки (21.07.2020 року), у апелянта на резервуарах з пальним №1, 2, 3 були відсутні витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, що порушує вимоги пункту 128-1 статті 128-1 ПК України.

74. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0002603201, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) в розмірі 80000,00 грн. є правомірним та прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законами України.

75. Щодо доводів апелянта про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0002593201, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) в розмірі 251498,36 грн. , колегія суддів зазначає таке.

76. Відповідно до пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

77. Статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

78. Як встановлено судом першої інстанції, підставою для висновку про порушення апелянтом пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" слугували висновки податкового органу про встановлення факту надлишків нафтопродуктів.

79. Так, в ході проведеної перевірки встановлено, що згідно даних Х-звіту № 0004 (фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій 3000770799, модель МАРІЯ-303А1) за 22.07.2020 року залишок бензину А-95 на АЗС - 969 л, залишок дизельного пального на АЗС - 1817,22 л; однак згідно даних рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарах, залишок бензину А-95 складає 966 л, залишок дизельного пального складає - 9258 л.

80. Отже, за результатами інвентаризації пального на АЗС № 1 встановлено наявність дизельного пального в резервуарі в кількості 7440,78 л. , яке необліковане за місцем реалізації.

81. Як пояснено апелянтом, дизельне пальне було придбано згідно прибутковим накладним № ВУ-0000001 від 30.01.2019 року та № БУ-0000002 від 24.04.2019 року, та було частково реалізовано.

82. Разом з цим, 30.12.2019 року, за адресою м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4, в рамках кримінального провадження № 32019020000000094 від 27.12.2019 року було проведено обшук в ході якого вилучено паливо-мастильні матеріали у кількості близько 30000 л.

83. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2020 року у справі № 127/483/20 було накладено арешт на паливо-мастильні матеріали у кількості 35108 літрів.

84. В подальшому арештовані паливо-мастильні матеріали були вивезені слідчим та зберігалися за адресою : м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 187 б.

85. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27.01.2020 року була скасована ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 11.01.2020 року, якою накладено арешт на паливно-мастильні матеріали у кількості 35108 літрів та зобов`язано слідчих першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області повернути власникам ТОВ Буревій Агрікалчірал Енд Трейдінг та ТОВ ІВІСТ паливно-мастильні матеріали у кількості 35108 літрів .

86. До загальної кількості арештованих паливо-мастильні матеріали входили належне ТОВ Івіс » дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 7525 л та належне ТОВ Буревій Агрікалчірал Енд Трейдінг дизельне пальне ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 29680 л.

87. Як зазначив апелянт, повернуте пальне у кількості 7525 л. було злито в резервуари АЗС № 1 та постійно обліковувалося на балансі апелянта, як його власність.

88. Однак доказів такого обліку повернутого пального у кількості 7525 л. матеріали справи не містять.

89. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0002593201 є правомірним та прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законами України.

90. Також у межах проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення суб`єктом господарювання строків реєстрації першого примірника акцизних накладних, на підставі чого виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 року № 0002623201, яке апелянт вважає протиправним.

91. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України платниками акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

92. Згідно з пункту 231.1 статті 231 ПК України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

93. Відповідно до пункту 231.3 статті 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

94. Згідно з п.231.6 та 231.7 ст.231 ПК України реєстрація першого примірника акцизної накладної у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу - у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу.

95. Підтвердженням особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

96. З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального або спирту етилового надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального або спирту етилового.

97. Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

98. Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального або спирту етилового/особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

99. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

100. Підтвердження надання другого примірника акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового, реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отримання з Єдиного реєстру акцизних накладних другого примірника акцизної накладної здійснюється за правилами, передбаченими цим розділом для підтвердження надання, реєстрації та отримання з Єдиного реєстру акцизних накладних розрахунків коригування, які реєструються отримувачами пального або спирту етилового.

101. Отримувач пального або спирту етилового має право звіряти дані отриманої акцизної накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру акцизних накладних.

102. Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального або спирту етилового не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу.

103. У разі виявлення технічної помилки у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв`язку, функціонуванні електронного цифрового підпису (далі - проведення технічного обслуговування), що унеможливлює реєстрацію акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зобов`язаний невідкладно розмістити на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про виявлення такої технічної помилки із зазначенням дати та часу її початку, вжити всіх необхідних заходів для відновлення реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, за результатами яких розмістити на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про усунення технічної помилки із зазначенням дати та часу її завершення.

104. У період проведення технічного обслуговування, у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних, дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити інформацію з відповідної акцизної накладної, та паперового примірника акцизної накладної, підписаної особою, уповноваженою на її складання.

105. Платник податку зобов`язаний протягом трьох календарних днів з дня відновлення реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних зареєструвати всі акцизні накладні/розрахунки коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період існування технічної помилки.

106. Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період існування технічної помилки, не застосовуються.

107. Згідно із пунктом 120-2.1 статті 120-2 ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів; 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

108. Враховуючи той факт, що апелянтом здійснено реєстрацію акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, тому він повинен був дотримуватись строків їх реєстрації, визначених ПК України.

109. Однак, як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Івіст" при реалізації пального мали місце випадки несвоєчасної реєстрації першого примірника акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а саме акцизні накладні № 3, 2, 1 та 4.

110. Тому контролюючий орган дійшов правомірного висновку щодо порушення суб`єктом господарювання строків реєстрації першого примірника акцизних накладних.

111. Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" та винесенні податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначені законодавством.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

112. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

113. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

114. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

115. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

116 . Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

117. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ТОВ " Івіст" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Івіст" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 квітня 2021 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.