Рішення

від 27.11.2007 по справі 33/154-07 (н.р. 07/253-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/154-07 (н.р. 07/253-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2007 р.                                                            Справа № 33/154-07 (н.р. 07/253-06)

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Савченко А.А. 

суддя                         Ковальчук Л.В.

суддя                         Кононова О.В.

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.

за участю представників сторін:

 позивача - Мирошникова О.М., дов. № 1 від 15.08.2006р.  відповідача - Халін В.М., пас. № МН 856193 директор

розглянувши справу за позовом ПП Рекламно - інформаційної компанії "Життя і діло", м. Полтава    

до  ЗАТ НВФ "Каскад", м. Харків  

про розірвання договору та стягнення 27667,61 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 27667,61 грн. сплачених позивачем за договором № 12-06/05 від 12.07.2005 р. та додатковою угодою № 1-01 від 19.10.2005 р., та  про розірвання вищевказаних  договору № 12-06/05 від 12.07.2005 р. та додаткової угоди № 1-01 від 19.10.2005 р. Свої  позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням  відповідачем своїх договірних зобов'язань, та посилається на ст. 708 ЦК  України, якою передбачено право покупця у випадку придбання ним товару неналежної якості: при виявленні покупцем протягом гарантійного строку недоліків в товарі, не обумовлених продавцем, покупець має право відмовитись від договору і вимагати повернення сплачених за товар грошових коштів.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечуває, посилаючись на якісне виконання своїх зобов'язань за договором № 12-06/05 від 12.07.05 р. та додатковою угодою до нього, продаж телефонної станції згідно  сертифікату  відповідності.  Крім того, посилається на Закон України „Про захист прав споживачів, яким передбачено 14-денний термін для обміну техніки, за умов, що  вона не була у використанні, в той час,  як позивач рік користався телефонною станцією.

Суд, вислухавши пояснення  представників  сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

12.07.2005р. між ПП Рекламно-інформаційна компанія “Життя і діло” (покупцем) та   АТЗТ  “Науково-виробнича фірма “Каскад” (постачальником) укладено  договір №12-06/05, відповідно до умов   якого   постачальник зобов'язався   передати у власність  покупцю  цифрову  телефонну  станцію  Hybrex GDC 824  в  комплекті  згідно  додатку 1 до  договору, а  покупець   зобов'язався  здійснити  оплату на умовах договору. У відповідності  до п.2.1. договору загальна  вартість договору  склала  18077,60 грн.  

Додатком № 1 до  договору  сторони   узгодили  специфікацію   на  поставлений  за договором товар, а  саме  покупцеві ( позивачеві по справі)  мав  бути поставлений  певний набір товару у комплекті: G 2 – MMD 64 Базовий блок ( 10 слотов -4/б) процесор, БП;  G2-TKU Плата на 4 міські лінії;   G 2-STU Плата на 8 цифрових  абонентів;   G 2-SLU Плата  на 8 аналогових абонентів; G 2 – PIU Плата на  окончанія  E 1/ ISDN PRA ( 30 В + D); DK 1 -21 Цифровий телефон з дисплеєм на 48(22) клавіши, всього  на суму 15777,60 грн. з ПДВ.   Додатком № 2  сторони узгодили  специфікацію  виконаних робіт, за якою  вартість  виконаних  робіт  склала 2300,00 грн. з ПДВ.   

У відповідності до  п.11.1 договору  передача  товару здійснюється в пункті поставки  по накладній  на підставі  довіреності  або  згідно  акту приймання –передачі обладнання.

За видатковою накладною № РН -000001 від 10.08.2005р.  та довіреністю  на отримання товару  позивачеві  було передано  набір  товару у комплекті   відповідно до узгодженої сторонами  специфікації (  додаток № 1 до договору).

10.08.2005р. сторонами    підписано акт  № 0У-011 про  проведення за   договором № ДГ-12-06/05 від 12.07.2005р.  монтажу, пусконаладки, тестування та програмування цифрової телефонної  станції.

З урахуванням умов договору   та  додатків № 1 та  2 до договору,  суд приходить до  висновку, що  фактично предметом договору була  не  цифрова  телефонна  станція  Hybrex GDC 824 ( п.1.2.1 договору),   що  не  заперечується і  представниками  сторін   в судовому  засіданні,  а   узгоджений  сторонами  у додатку № 1  комплект  товару, що  є  складовими  частинами цифрової  телефонної  станції:   G 2 – MMD 64 Базовий блок ( 10 слотов -4/б) процесор, БП;  G2-TKU Плата на 4 міські лінії;   G 2-STU Плата на 8 цифрових  абонентів;   G 2-SLU Плата  на 8 аналогових абонентів; G 2 – PIU Плата на  окончанія  E 1/ ISDN PRA ( 30 В + D); DK 1 -21 Цифровий телефон з дисплеєм на 48(22)  клавіши, всього  на суму 15777,60 грн. з ПДВ.   

19.10.2005 між сторонами  укладено до  договору  додаткову   угоду № 1-01 на поставку  обладнання, за умовами   якої  відповідач  зобов'язався поставити  позивачу  наступний  товар: комплектуючі  та  матеріали (базовий блок MMD – 160  та плата  голосової пошти   на 4 канали G 2-VMU)  згідно з  додатком № 1 даної додаткової угоди, вартістю 8901,10 грн. з ПДВ. Загальна   сума цієї  угоди склала 5350 грн.

У відповідності до  п.1.3. додаткової угоди предметом  повернення  є наступний товар: комплектуючі та матеріали ( базовий блок MMD 64 )згідно з додатком № 2 даної угоди, вартістю  3551,10 грн.   з ПДВ.

Додатком № 3   узгоджена вартість  виконаних робіт в розмірі 900 грн. з ПДВ.

При дослідженні  тексту  угоди встановлено, що   угода не  містить   будь-яких  посилань  або  застережень про те, що  предметом  повернення  був    неякісний  товар  з   певними   недоліками.

За  видатковою  накладною  від 18.10.2005р.  позивач  отримав  товар  згідно  до умов   додаткової угоди: базовий блок MMD – 160 та плата   голосової пошти   на 4 канали G 2-VMU.

Відповідно до акту № 04-014 від 18.10.2005р. відповідачем виконане програмування   СТІ додатків  та АТС на суму 900 грн. з ПДВ.

З урахуванням умов  договору та   додаткової  угоди  позивачем  за   договором мало  бути  сплачено  23427,60 грн..

Обґрунтовуючи вимогу про  стягнення   з відповідача 27667,61 грн., позивач посилається на  те, що ці  кошти  були   сплачені  ним  за  договором в  якості  оплати цифрової телефонної станції разом з  комплектуючими, матеріалами та оплатою виконаних робіт.

Але позивачем  не  доведено,  що вартість   договору   та    комплектація  телефонної   станції, яка  була  узгоджена  договором та  додатковою угодою № 1,  за   згодою   сторін    була  змінена.

Крім того, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що  позивачем  платіжними  дорученнями  №635 від 18.07.2005р., № 83 від 06.09.2005р.,№ 814 від 18.10.2005р. було проведено   оплату  за  договором № 12-06/05 на  загальну  суму 11323,21 грн.  Решта платіжних  доручень  не  містять в  якості призначення  платежу оплату саме  за  спірним договором, а містять  інше призначення платежу, що не може бути  підтвердженням   того, що  відповідні  оплати були проведені  саме  за  спірним   договором, тому не  приймаються в  якості  належних доказів   проведення оплат.     Доказів  внесення  у встановленому  законом порядку  змін  щодо призначення платежу  у платіжних  документах, позивачем до  суду  не  подано.

Даючи  оцінку накладним, копії  яких долучено  позивачем до матеріалів справи, як   доказам  постачання   товару за  договором, зокрема, накладній № РН-004  від 10.10.2005р., за  якою  на  адресу позивача  було поставлено   товар на  суму 3340,01 грн.,  суд вважає   необхідним  зазначити, що   доказів, які  б    підтвердили,  що цей   товар   був поставлений  саме  за  договором  № 12-06/05, позивач  до  суду  не  надав.           

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі  виявлення  покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених  обов'язковими для сторін правилами  чи  договором, недоліків, не  застережених  продавцем, або фальсифікації товару  покупець має  право за своїм  вибором,  зокрема,   відмовитися від  договору і   вимагати   повернення  сплаченої  за  товар грошової  суми.  

Позивачем не   надано    до суду   письмових  доказів,  які    б  підтвердили  той факт, що  він   відмовився  від  договору  і  вимагав від   відповідача  повернення сплачених   за   договором  коштів  у   встановленому  законом  порядку.  

Крім того, вимога про  повернення  сплачених  за  товар  коштів  є правовим  наслідком  односторонньої  відмови  від  договору,  якої  насправді не  відбулося, оскільки  цифрова телефонна  станція   з часу  прийняття  покупцем   і  по  теперішній  час  залишається в  експлуатації позивача,  а матеріали  справи не  містять доказів припинення  договору  у зв'язку  з  відмовою  від  нього  позивача.

Пунктом 5.1. договору встановлено,  що Постачальник  за свій рахунок  здійснює  гарантійне  обслуговування  товару, що постачається, протягом 12 місяців  з моменту передачі  обладнання.  

У відповідності до  п.5.2  договору  при    виявленні   виробничих    дефектів  в  товарі   при  його  прийманні, а також  при  монтажі, налагоджуванні   та  експлуатації  у період гарантійного  строку виклик  представника  Постачальника  є  обов'язковим. Доказів, які б  підтвердили   той факт, що відповідач   відмовлявся  від проведення гарантійного  обслуговування  товару  та  доказів, які   б  підтвердили,  що позивачем у встановленому договором  порядку  було здійснено    виклик   його   представників  та    засвідчено  наявність  відповідних  недоліків  роботи телефонної станції, позивачем до суду  не надано.

Позивачем   в обґрунтування   виявлених  недоліків в роботі  станції, надано, зокрема,  акти приймання  товару  за  якістю   від 26.08.2005р., від 06.11.2005р.,від 21.09.2006 р. Але  ці   акти, в  порушення умов договору, складені в  одностороннєму порядку, підписані лише  представниками позивача. Доказів   виклику  представників   відповідача  у  відповідності  до п.5.2 договору  та  їх  відмови  від   участі у    перевірці    товару,  позивачем  до суду   не  надано.          

Крім  того, ці  акти  не  відповідають вимогам Інструкції  про  порядок приймання продукції виробничо-технічного  призначення  та товарів  народного споживання по якості (№ П-7), на яку, зокрема,  позивач посилається у  актах,  в п.20  якої  зазначено, що  в разі  неявки представника   виготовлювача  по виклику покупця у встановлений строк, перевірка якості  продукції здійснюється  представником  відповідної  відомчої інспекції з якості продукції, а  перевірка якості товарів – експертом бюро  товарних експертиз  чи  представником  відповідної  інспекції з якості  товару.  Крім того, акти  не відповідають  вимогам п.29   цієї Інструкції, що унеможливлює  вважати   їх  належними   доказами   на підтвердження   істотного порушення  вимог  щодо  якості  товару.

У  відповідності до ч.2 ст. 34 ГПК України обставини  справи, які  відповідно  до законодавства повинні  бути  підтверджені  певними засобами  доказування, не можуть  підтверджуватись  іншими  засобами  доказування.

Суд вважає, що  позивачем   не  надано  доказів на  підтвердження   дотримання   умов   договору  в  частині    виявлення   виробничих    дефектів в  товарі   при  його  прийманні, а також  при  монтажі, налагоджуванні   та  експлуатації  у період гарантійного  строку  та,  відповідно,  не  доведено   належними  доказами істотне порушення  вимог щодо якості товару,   наявність   недоліків   товару,  прийнятого  за  договором   та   додатковою  угодою.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може   бути змінено або розірвано за рішенням суду  на вимогу однієї із сторін  у разі  істотного порушення  договору  другою стороною та  в інших  випадках, встановлених договором або законом. Істотним є  таке порушення стороною  договору, коли  внаслідок завданої  цим шкоди друга  сторона  значною  мірою  позбавляється того, на  що вона  розраховувала при укладенні договору.

Суд  вважає, що позивачем не доведено   належними та допустимими   доказами   істотне  порушення  відповідачем  умов договору, що  може  бути  підставою для   зміни  або   розірвання  договору у встановленому   законом порядку.

Заперечення позивача щодо  Сертифікатів відповідності, судом  не приймаються до уваги, оскільки   матеріалами справи  встановлено, що   G2 – MMD 64 Базовий блок та   базовий  блок MMD – 160  є  складовими  частинами  АТС  GDC- 600  серії Hybrex,  на  підтвердження якої  відповідачем надано відповідні  Сертифікати відповідності.  Але  суд  вважає  необхідним  зазначити, що  лише сам факт   наявності  або  відсутності    Сертифікату  відповідності ( п.4.2)   не  є  у   відповідності  до   умов  договору   № 12-06/05   підставою  для   відмови   від договору  за   статтями  708  та 678  ЦК України   та   підставою  для розірвання  договору  у    відповідності  до  вимог ч.2 ст.651 ЦК України.

За ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні  виконувати господарські зобов'язання належним  чином відповідно до закону, інших   правових актів,  договору.

Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

У відповідності до ч.2 ст.188 Господарського кодексу України   сторона договору, яка вважає за  необхідне змінити або розірвати  договір, повинна  надіслати  пропозиції   про  це другій стороні   за договором.  Згідно до ч.3 цієї статті  сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк   після  одержання пропозиції повідомляє  другу сторону   про результати її розгляду.  Згідно до п.4 вищевказаної статті у разі, якщо   сторони не досягли  згоди  щодо зміни ( розірвання) договору або у  разі неодержання відповіді у встановлений  строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона  має право  передати спір  на вирішення суду. Тобто,  вищевказаною статтею чітко визначений  порядок   зміни  та розірвання  договорів, після додержання якого  зацікавлена   сторона має  передати спір на вирішення господарського суду.

Але  при дослідженні  матеріалів справи встановлено,  що  позивачем,  в порушення ст.188 ГК України  не  додержано   визначеного   порядку,    будь-яких  пропозицій    про   розірвання    договору   на  адресу   відповідача   не   направлялось.

Відповідно  до п.4 частини  третьої  статті 129 Конституції України та  ст.33 ГПК України   на стороні, що  подала  позов лежить  зобов'язання доведення  тих обставин, на які вона  посилається,  як на підставу своїх  вимог та заперечень, а  позивачем не   подано  доказів  на підтвердження своїх  вимог.  Докази, надані позивачем,  є  неналежними.  

Враховуючи викладене, приймаючи  до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що  позов  не  підлягає    задоволенню в   повному  обсязі.

Відповідно до  платіжної вимоги № 1 від  28 лютого 2007 року  на підставі  наказу Госп. суду Х/О № 07/253-06 від 24.01.07 р. з рахунку  відповідача  стягнуто  на користь стягувача, яким  відповідно до  цієї платіжної вимоги є - ДВС  у Червонозаводському  районі м. Харкова   – 421,97  грн., з  яких   у відповідності до  постанови про закінчення виконавчого провадження  № 117/4 від 08.05.2007р.  на  користь  позивача  перераховано 383,61 грн. за платіжним  дорученням  № 145 від 13.03.2007р., а також стягнуто 38,36 грн. виконавчого збору та перераховано на користь  державного бюджету.

Відповідно до ст. 122 ГПК України якщо виконані  рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього  стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у  відповідній частині  рішенням, постановою.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає закінченню у разі, якщо скасовано рішення суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.  Рішення Господарського суду Харківської області від  13 листопада 2006р.року по справі № 07/253-06  Вищим господарським судом України скасовано постановою від 02 квітня  2007 року.

Враховуючи  відмову судом  в задоволенні позову, за яким   органами Державної виконавчої служби  було проведено  часткове стягнення, є підстави  для вчинення повороту виконання – стягнення з  Позивача на користь Відповідача 383,61 грн. шляхом   видання  відповідного    наказу.

У відповідності  до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає   необхідним  витрати по оплаті  державного  мита у розмірі  362 грн., понесені  відповідачем  при поданні апеляційної та касаційної скарги  на рішення суду  покласти  на  позивача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 32, 33, 34,36,  44, 49,  82-85 ГПК України, ст.ст.526,  678,  ч.2 ст.651, 708 ЦК  України , ст.188, 193 Господарського кодексу України, -      

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства  Рекламно-інформаційної  компанії  „Життя і діло” (36014, м. Полтава, пр. Промисловий, 17/2, у тому числі  п/р 260051851 в АБ „Полтава-Банк” м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 30285436) на користь  Акціонерного товариства закритого типу „Науково-виробнича фірма „Каскад” (61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, у тому числі  п/р 26001118 в ХОД АППБ „Аваль” м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 23462973) 362 грн. витрат по оплаті  державного мита.  

У  поворот  виконання  рішення  стягнути  з  Приватного підприємства  Рекламно-інформаційної  компанії  „Життя і діло” (36014, м. Полтава, пр. Промисловий, 17/2, у тому числі  п/р 260051851 в АБ „Полтава-Банк” м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 30285436) на користь  Акціонерного товариства закритого типу „Науково-виробнича фірма „Каскад” (61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, у тому числі  п/р 26001118 в ХОД АППБ „Аваль” м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 23462973) 383,61 грн.

Видати  накази   після набрання рішенням законної сили.

Рішення  підписане 30.11.2007р.

Головуючий суддя                                                                     Савченко А.А. 

суддя                                                                                            Ковальчук Л.В.

суддя                                                                                            Кононова О.В.