Постанова

від 04.03.2008 по справі 33/154-07 (н.р. 07/253-06)

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/154-07 (н.р. 07/253-06)

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2008 р.                                                    

      Справа № 33/154-07 (н.р. 07/253-06)  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Афанасьєв В.В. , Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Мирошникової О.Ш. (дов. № 1 від 15.08.06р.)

відповідача -  Халій В.М. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства Рекламно-інформаційної компанії "Життя і діло", м. Полтава (вх. № 218 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.11.07р. по справі № 33/154-07 (н.р. 07/253-06)

за позовом Приватного підприємства Рекламно-інформаційної компанії "Життя і діло", м. Полтава

до Акціонерного товариства закритого типу Науково-виробничої фірми "Каскад",                                  м. Харків

про розірвання договору та стягнення 27667,61 грн., -  

встановила:

У квітні 2007 року Приватне підприємство Рекламно-інформаційна компанія "Життя і діло" (м. Полтава) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу Науково-виробничої фірми "Каскад" (м. Харків) про стягнення з відповідача 27667,61 грн. сплачених позивачем за договором № 12-06/05 від 12.07.2005 р. та додатковою угодою № 1-01 від 19.10.2005 р. Крім того, позивач просив розірвати договір № 12-06/05 від 12.07.2005 р. та додаткову угоду № 1-01 від 19.10.2005 р., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, та посилаючись на ст. 708 Цивільного кодексу України, якою передбачено право покупця у випадку придбання ним товару неналежної якості: при виявленні покупцем протягом гарантійного строку недоліків в товарі, не обумовлених продавцем, покупець має право відмовитись від договору і вимагати повернення сплачених за товар грошових коштів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.07р. по справі № 33/154-07 (н.р. 07/253-06) в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 362,00 грн. витрат по оплаті державного мита. Крім того, у поворот виконання рішення стягнуто з Приватного підприємства Рекламно-інформаційної компанії "Життя і діло" на користь Акціонерного товариства закритого типу "Науково-виробничої фірми "КАСКАД", м. Харків - 383,61 грн.

Позивач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 12 липня 2005 року між Приватним  підприємством Рекламно-інформаційною компанією "Життя і діло" ("Покупець") та Акціонерним товариством закритого типу "Науково-виробничою фірмою "Каскад" ("Постачальник") укладено договір за №12-06/05 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця цифрову телефонну станцію Hybrex GDC 824 в комплекті згідно додатку 1 до Договору, а покупець зобов'язався здійснити оплату на умовах Договору. Відповідно до п. 2.1. Договору загальна його вартість складає 18077,60 грн.

Додатком № 1 до Договору сторони узгодили специфікацію на поставлений за  Договором товар, а саме позивачеві мав бути поставлений певний набір товару у комплекті: G 2 –MMD 64 Базовий блок ( 10 слотів - 4/б) процесор, БП; G2-TKU Плата на 4 міські лінії; G 2-STU Плата на 8 цифрових абонентів; G 2-SLU Плата на 8 аналогових абонентів; G 2 Плата на закінчення E1/ISDN PRA (30 В + D); DK 1 -21 Цифровий телефон з дисплеєм на 48 (22) клавіші, всього на суму 15777,60 грн. з ПДВ. Додатком № 2 сторони узгодили специфікацію виконаних робіт, за якою вартість виконаних робіт склала 2300,00 грн. з ПДВ.

У відповідності до п. 11.1. Договору передача товару здійснюється в пункті поставки по накладній на підставі довіреності або згідно акту приймання –передачі обладнання.

За видатковою накладною № РН-000001 від 10.08.2005р. та довіреністю на отримання товару позивачеві було передано набір товару у комплекті відповідно до узгодженої сторонами специфікації (додаток № 1 до Договору).

10.08.2005р. сторонами підписано акт № 0У-011 про проведення за Договором № ДГ-12-06/05 від 12.07.2005р. монтажу, пусконаладки, тестування та програмування цифрової телефонної станції.

Приймаючи оскаржене рішення господарський суд визначився, що фактично предметом спірного Договору була не цифрова телефонна станція Hybrex GDC 824 (п.1.2.1. Договору), про що сторони не заперечують, а узгоджений ними у додатку № 1 комплект товару, що є складовими частинами цифрової телефонної станції: G 2 64 Базовий блок (10 слотів - 4/б) процесор, БП; G2-TKU Плата на 4 міські лінії; G 2-STU Плата на 8 цифрових абонентів; G 2-SLU Плата на 8 аналогових абонентів; G 2 Плата на закінчення E 1/ ISDN PRA ( 30 В + D); DK 1 -21 Цифровий телефон з дисплеєм на 48(22) клавіші, всього на суму 15777,60 грн. з ПДВ.

19.10.2005 між сторонами укладено до Договору додаткову угоду № 1-01 на поставку обладнання, за умовами якої відповідач зобов'язався поставити позивачу наступний товар: комплектуючі та матеріали (базовий блок MMD –160 і плату голосової пошти на 4 канали G 2-VMU) згідно з додатком № 1 даної додаткової угоди, вартістю 8901,10 грн. з ПДВ. Загальна сума цієї угоди склала 5350,00 грн.

У відповідності до п. 1.3. Додаткової угоди предметом повернення є наступний товар: комплектуючі та матеріали (базовий блок MMD 64) згідно з додатком № 2 даної угоди, вартістю 3551,10 грн. з ПДВ.

Додатком № 3 узгоджена вартість виконаних робіт в розмірі 900,00 грн. з ПДВ.

Аналізуючи зміст угоди? господарським судом встановлено, що вона не містить будь-яких посилань або застережень про те, що предметом повернення був неякісний товар з певними недоліками.

За видатковою накладною від 18.10.2005р. позивач отримав товар згідно до умов додаткової угоди: базовий блок MMD –160 та плату голосової пошти на 4 канали G 2-VMU.

Відповідно до акту № 04-014 від 18.10.2005р. відповідачем виконане програмування СТІ додатків та АТС на суму 900,00 грн. з ПДВ.

З цих обставин, господарський суд визначився, що згідно умов Договору та додаткової угоди позивачем за Договором мало бути сплачено 23427,60 грн.

В обґрунтування вимог по стягненню 27667,61 грн. позивач послався на те, що ці кошти були сплачені ним за договором в якості оплати цифрової телефонної станції разом з комплектуючими, матеріалами та оплатою виконаних робіт. Однак, позивачем не доведено і в матеріалах справи відсутні докази того, що вартість договору та комплектація телефонної станції, яка була узгоджена Договором та додатковою угодою № 1, за згодою сторін були змінені.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, позивачем було проведено оплату вартості товару за Договором № 12-06/05 від 12.07.05р. лише на загальну суму 11323,21 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 635 від 18.07.2005р., № 83 від 06.09.2005р. та № 814 від 18.10.2005р., проте інші платіжні документи, надані позивачем в обґрунтування його вимог, не свідчать про проведення оплати саме за спірним договором та містять інше призначення платежу. При цьому, оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження постачання товару за спірним договором, а саме наявну у справі копію накладної № РН-004 від 10.10.2005р., судом визначено, що даною накладною не підтверджується поставка товару саме за спірним Договором.

Мотивуючи свої вимоги щодо розірвання Договору № 12-06/05 від 12.07.05р. та стягнення коштів в сумі 27667,61 грн. позивач послався на ст. 651 Цивільного кодексу України, якою передбачено правові підстави зміни або розірвання договору, а також ст. 708 Цивільного кодексу України, якою встановлені права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості, зазначаючи про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором всупереч ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 526, 529 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 708 Цивільного кодексу України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

В силу вказаної статті, позивач повинен був відмовитись від спірного договору і вимагати від відповідача повернення сплачених за цим договором коштів у встановленому законом порядку, однак із матеріалів справи вбачається, що таких дій позивачем не вчинено і відповідні письмові докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 5.1. Договору, відповідач за свій рахунок здійснює гарантійне обслуговування товару, що постачається, протягом 12 місяців з моменту передачі обладнання, а згідно з п. 5.2. Договору при виявленні виробничих дефектів в товарі при його прийманні, а також при монтажі, налагоджуванні та експлуатації у період гарантійного строку виклик представника відповідача є обов'язковим.

Однак, господарський суд при винесенні оскарженого рішення встановив відсутність доказів в підтвердження відмови відповідача від проведення гарантійного обслуговування товару та доказів, які б свідчили про дотримання позивачем встановленого спірним Договором порядку щодо встановлення факту недоліків роботи телефонної станції, а саме виклику представників відповідача у відповідності до п. 5.2. Договору. Докази мотивованої відмови відповідача від участі у перевірці товару, позивач до матеріалів справи не надав. При цьому, наявні у справі акти приймання товару за якістю від 26.08.2005р., від 06.11.2005р. та від 21.09.2006р. складені позивачем в односторонньому порядку, в зв'язку з чим не відповідають вимогам Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (№ П-7), а тому юридичної сили не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінивши доводи позивача та відповідача у справі, а також те, що позивачем не надано доказів в підтвердження дотримання умов договору в частині виявлення виробничих дефектів в товарі при його прийманні, монтажі, налагоджуванні та експлуатації у період гарантійного строку та, відповідно, не доведено належними доказами істотне порушення вимог стосовно до якості товару, і наявності недоліків товару, прийнятого за договором та додатковою угодою, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору у встановленому законом порядку, оскільки істотне порушення відповідачем умов договору не доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення колегія суддів не вбачає, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також колегія суддів зазначає, що господарським судом з урахуванням мотивованої відмови у позові правомірно у відповідності зі ст. 122 Господарського процесуального кодексу України здійснено поворот виконання рішення, а саме стягнуто з позивача на користь відповідача 383,61 грн. шляхом видачі відповідного наказу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На думку колегії суддів, позивач не обґрунтував та належним чином не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі позивачем і його посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження.

Так, позивач в апеляційній скарзі вказує на те, що в порушення умов спірного Договору відповідачем ні при передачі телефонної станції ні на момент звернення позивача до господарського суду з даним позовом не надано сертифікату відповідності, який би підтверджував якість поставленої цифрової телефонної станції Hybrex GDC 824, оскільки при розгляді справи позивачем було представлено лише сертифікати відповідності на АТС "GDS-600" серії Hybrex за №№ 230924, 391318, які до того ж не діяли на момент укладення спірного Договору.

Однак вказані посилання не приймаються колегією судів до уваги, оскільки як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом при винесенні оскарженого рішення, G2 –MMD 64 Базовий блок та базовий блок MMD –160 є складовими частинами АТС GDS-600 серії Hybrex, на підтвердження якості якої відповідачем надано відповідні Сертифікати. Вказані дані позивачем не спростовані, а інших даних матеріали справи не містять. Докази того, що при передачі товару відповідач відмовився від надання відповідних Сертифікатів, а позивач не прийняв товар за їх відсутності, останнім не надані. Будь-яких зауважень або заперечень з цього приводу при отриманні товару позивач до відповідача не заявляв. При цьому, наявні у справі акти приймання товару від 26.08.2005р., від 06.11.2005р. та від 21.09.2006р., надані позивачем обґрунтування виявлених недоліків в роботі станції, складені ним в односторонньому порядку, а тому до уваги колегією суддів не приймаються.

Також, колегія суддів вважає, що факт наявності чи відсутності Сертифікату відповідності (п. 4.2. Договору) не є тією правовою підставою, що тягне за собою відмову позивача від договору у відповідності з положеннями ст. ст. 708, 678 Цивільного кодексу України, а також підставою для розірвання договору у  відповідності до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, на що позивач вказує у своїй позовній заяві.

Більш того, згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, а за відсутності таких вказівок - у відповідності до звичайно пред'явлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 188 Господарського кодексу України чітко визначений порядок зміни та розірвання договорів, після додержання якого зацікавлена сторона має передати спір на вирішення господарського суду, однак позивач в порушення  вимог цієї статті, встановленого порядку розірвання договору не дотримався, будь-яких пропозицій про розірвання договору на адресу відповідача не направляв.

Окрім того, не надано позивачем і доказів відмови від спірного договору в порядку ст. 708 Цивільного кодексу України, та обумовлених такою відмовою правових наслідків, зокрема вимоги щодо повернення сплачених за цим договором коштів у встановленому законом порядку.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів також вважає, що позивач не довів судам жодними доказами істотне порушення відповідачем вимог Договору  стосовно якості товару, прийнятого за цим Договором та додатковою угодою, в зв'язку з чим правові підстави для розірвання Договору №12-06/05 від 12.07.05р. у встановленому законом порядку відсутні і господарський суд правомірно відмовив в задоволенні вимог позивача з цих обставин.  

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2007р. по справі № 33/154-07 (н.р. 07/253-06) прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи позивача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,  -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Рекламно-інформаційної  компанії "Життя і діло", м. Полтава залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2007р. по справі № 33/154-07 (н.р. 07/253-06) залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Афанасьєв В.В.

                                                                                                               Барбашова С.В.