Рішення

від 20.02.2024 по справі 280/9923/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Справа № 280/9923/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Гончарова, 20; код ЄДРПОУ 03327144)

до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845),

Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» (далі позивач, ПАТ «ЗАБЗ») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 009897 від 16.10.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, оскаржувану постанову прийнято за результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в ході якої виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III). Так, в оскаржуваній постанові відповідачем вказується про незабезпечення перевізником водія копією графіку звітності водіїв, тоді як в акті перевірки відповідач фіксує незабезпечення перевізником водія тільки протоколом перевірки та адаптації тахографа та індивідуальною контрольною книжкою. Таким чином, оскаржувана постанова містить порушення іншого змісту, ніж зафіксоване відповідачем в Акті, а вказані в акті обставини не відповідають дійсності. Крім того, зазначає, що водій, який керує транспортним засобом, що не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка звітності водіїв, які зберігаються у перевізника та надавались позивачем разом із запереченнями на Акт. Також, при винесені оскаржуваної постанови відповідачем не було враховано, що позивач не надає послуг з перевезення вантажів, а отже не є суб`єктом відповідного правопорушення. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області докази по справі, а саме: всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 009897 від 16.10.2023, докази належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення транспортного законодавства.

Ухвалою суду від 26.12.2023 залучено до участі в справі в якості співвідповідача - Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 2).

29.12.2023 відповідач 1 надав суду витребувані документи на виконання ухвали суду від 18.12.2023 та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати та пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Під час перевірки водій не надав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки протокол перевірки та адаптації тахографу, індивідуальну контрольну книжку водія. Отже, на момент здійснення рейдової перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки виявлено порушення вимог ст. 48 Закону №2344-III, п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385), а саме відсутність у водія під час здійснення вантажного перевезення протоколу перевірки та адаптації тахографу, яке було зафіксоване в акті проведення перевірки. Водій з актом перевірки був ознайомлений, копію акту отримав, акт засвідчив підписом. Відповідач звертає увагу суду, що роздруківка та картка водія до цифрового тахографу, індивідуальна контрольна книжка під час проведення рейдової перевірки не надавалися, у зв`язку з чим вказані документи не можуть бути допустимими доказами у справі. Також, зазначає, що відповідачем в оскаржуваній постанові допущена технічна описка, помилково зазначено, що її винесено за порушення ст. 34, ст. 48 Закону 2344-III, а саме під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою водія або копією графіка звітності водіїв, замість правильного за порушення ст. 34, ст. 48 Закону 2344-III, а саме незабезпечення водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографу, індивідуальною контрольною книжкою. Допущена при оформленні вказаного документа описка не впливає на факт самого правопорушення та не може бути єдиною та беззаперечною підставою для скасування спірної постанови, адже всі інші документи беззаперечно вказують, що автомобільний перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографу, індивідуальною контрольною книжкою. Також зазначає, що сума штрафу незмінна як за порушення відсутності оформленої індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв, так і за відсутність оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографу, індивідуальної контрольної книжки, та складає 17000,00 грн. Вважає спірну постанову правомірною. Просить відмовити у задоволенні позову.

12.01.2024 представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що надані пояснення та документи під час розгляду Акту перевірки не були враховані під час винесення рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу. Крім того, обґрунтовуючи невідповідність інкримінуємого позивачеві порушення, викладеного в Акті АР №008675 від 27.09.2023 і оскаржуваній постанові, відповідач посилається на нібито допущену описку у тексті оскаржуваної постанови, яка на його думку «жодним чином не заперечує факт правопорушення». Проте таке твердження відповідача є помилковим, оскільки надання водієм графіка змінності водіїв є підтвердженням виконанням позивачем п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340), що спростовує наявність порушення ст. 48 Закону №2344-III.

24.01.2024 представник відповідача 1 надав суду заперечення, в яких зазначає, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху, та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія саме за місцем зупинки (події) мають бути подані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника, тому надані позивачем документи разом із запереченням, не були прийняті до уваги на момент розгляду справи, адже в момент проведення рейдової перевірки зазначені документи були відсутні у водія. Також зазначає, що сама по собі технічна описка у визначені необхідної документації не повинна породжувати правових наслідків для його дійсності. Так, сторонами не заперечується факт здійснення перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографу, індивідуальної контрольної книжки, адже сам позивач зазначає, що вказані документи були надані вже в момент розгляду справи.

30.01.2024 представник позивача надав до суду пояснення, в яких зазначає, що як вбачається із наданих відповідачем відзиву та заперечень відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано не було, відповідач чітко розуміючи, що оскаржувана постанова містить порушення іншого змісту, ніж зафіксоване відповідачем в Акті № АР №008675 від 27.09.2023, фактично не обґрунтовує прийняте ним оскаржуване рішення, а посилається на технічну помилку і вказує у відзиві та запереченнях, в якій редакції необхідно читати оскаржувану постанову, тим самим покладаючи на суд усунення такого дефекту оскаржуваної постанови, що суперечить основним принципам адміністративного судочинства.

06.02.2024 представник відповідача 1 надав до суду заперечення, які за своїм змістом аналогічні попередньо наведеним аргументам і доводам, викладеним у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

За змістом Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР008675 від 27.09.2023, зазначено, що у ході рейдової перевірки, проведеної 27.09.2023 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на ділянці дороги м. Запоріжжя, Донецьке шосе, зупинений та перевірений на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортний засіб марки «Кобальт», номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить Приватному акціонерному товариству «Запорізький асфальтобетонний завод».

Даним Актом зафіксовані порушення: «Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону №2344-III, п. 6.1 Положення №340, п. 3.3 Інструкції №385, під час надання послуг з перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографу, індивідуальну контрольну книжку водія, чим порушено ст. 48 Закону №2344-III№. Також зазначено, що у графі «у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-III»: абз. 5 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону №2344-III, а саме: протокол перевірки та адаптації тахографу, індивідуальну контрольну книжку водія.

Пояснення водій про причини порушень не надавав. Копію акту отримав, про що свідчить його підпис в акті №АР008675 від 27.09.2023.

Не погодившись з висновками викладеними в акті №АР008675 від 27.09.2023, Приватне акціонерне товариство «Запорізький асфальтобетонний завод» подало відповідачу заперечення від 13.10.2023 №13/10-5, до яких були долучені наступні документи: Договір поставки №2023/08/10-1 від 10.08.2023, накладна №537 від 27 вересня 2023 року, графік змінності роботи водіїв ТЗ на вересень 2023 року, відомість обліку режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 на вересень 2023 року, індивідуальна контрольна книжка водія на вересень 2023 року.

16.10.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області стосовно Приватного акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 009897, якою встановлено допущення порушення вимог ст. 34, ст. 48 Закон №2344-III, п. 6.3 Положення №340, а саме: під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою водія або копією графіка змінності водіїв, у зв`язку з чим на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Не погодившись з правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567) рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як визначено частинами першою та другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 34 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку (частина друга статті 49 Закону № 2344-ІІІ).

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку, встановлює Положення №340.

Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктами 6.2 та 6.3 Положення № 340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 3.3. Інструкції №385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок із забезпечення, а на водія - пред`явлення для перевірки документів, встановлених чинним законодавством, на підставі яких здійснюється перевезення. До таких документів, крім іншого, віднесено роздруківку до цифрового тахографу, індивідуальну контрольну книжку водія. У разі відсутності на момент проведення рейдової перевірки визначених законодавством документів, до перевізника застосовується штраф.

Актом рейдової перевірки №АР008675 від 27.09.2023 зафіксовано, що під час перевірки транспортного засобу у водія був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу, індивідуальна контрольна книжка водія, які відповідно до статті 34 Закону №2344-III та пункту 6 Положення №340 повинен мати водій, що визначено як порушення ст. 34 Закону №2344-III, п. 6.1 Положення №340, п. 3.3 Інструкції №385, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ.

Отже, Акт №АР008675 від 27.09.2023 містить посилання на те, що порушення допущенні внаслідок перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону №2344-III, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографу, індивідуальної контрольної книжки водія.

В подальшому на підставі зазначеного Акту було прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 009897, яка не містить жодних посилань на встановленні відповідачем порушення під час проведення рейдової перевірки, які були зафіксовані в Акті №АР008675 від 27.09.2023.

Водночас зазначена постанова містить посилання на допущення позивачем порушення інших норм, а саме: вимог ст. 34, ст. 48 Закон №2344-III, п. 6.3 Положення №340, а саме: під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою водія або копією графіка змінності водіїв.

Тобто, відповідач фактично застосував до позивача адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке не встановлено в Акті перевірки

Крім того, відповідачем не надано до суду доказів щодо вжиття заходів на виправлення такої невідповідності, яку відповідач 1 вважає опискою, що суд оцінює критично, адже невідповідність міститься не тільки в переліку відсутніх на час перевірки документів, а і в посиланні на порушені позивачем норми Положення №340, Інструкції №385 (в постанові вказано на порушення п.6.3 Положення №340, у той час як в Акті зазначено про допущення позивачем порушення п.6.1 Положення №340 та п 3.3. Інструкції №385).

При цьому, суд вважає хибними посилання відповідача на те, що допущена при оформленні постанови описка не впливає на факт самого правопорушення та не може бути підставою для скасування спірної постанови, адже порушення процедури перевірки чи прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури перевірки чи прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі №813/1790/18, що також враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З урахуванням зазначеного, суд доходить до висновку, що встановленні під час розгляду справи розбіжності не можуть бути прийняті як неістотні порушення, оскільки підставою для застосування адміністративно-господарської санкції є допущення відповідного порушення суб`єктом, чого в даному випадку відповідачами не було встановлено.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про те, що підстави для застосування до позивача штрафу за порушення вимог ст. 34, ст. 48 Закон №2344-III, п. 6.3 Положення №340 на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ відсутні, оскільки під час рейдової перевірки відповідні порушення не були встановлені, а тому постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 009897 від 16.10.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи з огляду на те, що відповідачем не доведено факт допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, за яке до нього застосовано адміністративно-господарські санкції на підставі спірної постанови.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем обґрунтовані судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2684,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області №ПШ009897 від 16.10.2023 про застосування до Приватного акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000, 00 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати зі сплати судового збору сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Запорізький асфальтобетонний завод», місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Гончарова, 20; код ЄДРПОУ 03327144.

Відповідач 1 Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845.

Відповідач 2 - Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: 69118, м.Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8.

Повне судове рішення складено 20.02.2024.

Суддя М.О. Семененко