Рішення

від 19.02.2024 по справі 420/28284/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28284/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці №UA500130/2023/000070/2 від 11.08.2023 року про коригування митної вартості товарів.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що в поданих позивачем до митного оформлення документах містилися розбіжності та були відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від є підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01 травня 2023 року між компанією «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC» (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» (покупець) укладений договір №LM0105/23, за умовами якого продавець продає, а покупець купує шини/диски згідно номенклатурі (товар) в кількості і по цінам, вказаним в інвойсі, що є невід`ємною частиною контракту. Ціна на товар встановлена в доларах США за одиницю товару і вказана в інвойсі (аркуші справи 29-32).

З метою митного оформлення товару за контрактом від 01 травня 2023 року №LM0105/23 декларантом до «ВМО №1 м/п «Південний-порт» Одеської митниці подана митна декларація від 09.08.2023 року №23UA500130015829U5, в якій митна вартість визначена за основним методом за ціною контракту від 01 травня 2023 року №LM0105/23 та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, контракт від 01 травня 2023 року №LM0105/23, пакувальний лист б/н від 29.05.2023 року, рахунок-фактуру (інвойс) №UALY2023-02 від 29.05.2023 року, коносамент №227555179 від 01.06.2023 року, №TMCNDRNI44/13 від 01.08.2023 року, автотранспортну накладну б/н від 04.08.2023 року, декларацію про походження товару №UALY2023-02 від 29.05.2023 року, банківський платіжний документ, що стосується товару №11 від 12.07.2023 року, №6 від 08.05.2023 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортування №1029 від 31.07.2023 року, документ, що підтверджує вартість перевезення №0208-3 від 02.08.2023 року, прайс-лист виробника товару б/н від 01.05.2023 року, договір про надання послуг митного брокера №ТБО0102/22 від 01.02.2022 року, договір про перевезення №0401-3-1/21sm від 14.01.2021 року, копію митної декларації країни відправлення №425820230000504524 від 29.05.2023 року.

Проте, за результатами розгляду митної декларації від 01 травня 2023 року №LM0105/23 та доданих до неї документів, Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500130/2023/000293 (аркуш справи 16).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: в наданому до митного оформлення пакувальному листі від 29.05.2023 року б/н зазначено номер коносаменту 22755179, при цьому сам коносамент датується 01.06.2023 року (після складання пакувального листа), що може свідчити про ознаки підробки документа. Таку ж ознаку містить декларація країни відправлення від 29.05.2023 року №425820230000504524, в якій зазначено коносамент 227555179 від 01.06.2023 року, складений пізніше; відповідно до умов п. 2.2 генерального договору транспортного експедирування від 14.01.2021 року №0401-3-1/2121sm передбачено, що експедитор здійснює транспортне обслуговування на підставі заявок клієнта. При цьому, до митного оформлення відповідні заявки декларантом не надано. Відповідно ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачено бо підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу №UALY2023-02 від 29.05.2023 року поставка товару здійснюється на умовах CFR CONSTANTA, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення до порту CONSTANTA, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 29.05.2023 року №425820230000504524 не містить перекладу на українську мову відповідно до ст. 254 Митного кодексу України. В декларації країни відправлення відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів. Також, зазначені умови поставки СFR, проте не зазначено графічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на подальше транспортування товарів від продавця до покупця, відсутня інформація про валюту, у якій виражено вартість товару що поставляється.

З огляду на вищевикладене, декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сипрвини.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Позивач не погодився із правомірністю рішення Одеської митниці №UA500130/2023/000070/2 від 11.08.2023 року про коригування митної вартості товарів та звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості товару, тощо.

Щодо тверджень митного органу про те, що в наданому до митного оформлення пакувальному листі від 29.05.2023 року б/н зазначено номер коносаменту 22755179, при цьому сам коносамент датується 01.06.2023 року (після складання пакувального листа), що може свідчити про ознаки підробки документа. Таку ж ознаку містить декларація країни відправлення від 29.05.2023 року №425820230000504524, в якій зазначено коносамент 227555179 від 01.06.2023 року, складений пізніше, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 128 Кодексу торговельного мореплавства України перевізник і вантажовласник у разі необхідності здійснення систематичних перевезень вантажів можуть укладати довготермінові договори про організацію морських перевезень.

Так, з метою перевезення вантажу, між експедитором та морським перевізником було оформлено «ПІДТВЕРДЖЕННЯ БРОНЮВАННЯ/BOOKING CONFIRMATION» №227555179 від 16.05.2023 року, тобто букінговий договір, який є різновидом договору морського перевезення вантажу, умови якого знаходять своє відображення в єдиному документі, який підписується відправником та перевізником.

Так, у пакувальному листі від 29.05.2023 року вказаний номер букінгу №227555179, який в подальшому присвоюється коносаменту, тобто це номер «замовлення» в окремій системі торговельного мореплавства для подальшої організації доставки.

Таким чином в пакувальному листі та в декларації країни відправлення №425820230000504524 відображено не номер коносаменту, а номер букінгу (номер броні місця на морському судні), який стає відомим та присвоюється до формування коносаменту та пакувального листа.

Крім того, відповідач зазначає, що в декларації країни відправлення №425820230000504524 не вказано дату коносаменту, а зазначено лише номер №227555179.

Так, у коносаменті №227555179 зазначений номер букінгу «Boocking No» та є аналогічним/ідентичним номеру коносаменту.

При цьому, пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Таким чином, пакувальний лист жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до умов п. 2.2 генерального договору транспортного експедирування від 14.01.2021 року №0401-3-1/2121sm передбачено, що експедитор здійснює транспортне обслуговування на підставі заявок клієнта. При цьому, до митного оформлення відповідні заявки декларантом не надано.

Так, у вказаній заявці зазначається зокрема: інформація про товар для перевезення, а саме його кількість, конкретна вага, комплектація, якісні характеристики, конкретні терміни доставки, відстань, на яку перевозиться товар, місця завантаження та вивантаження, кількість контейнерів та інше. При цьому, вказана інформація дозволяє експедитору в подальшому (на підставі даних вказаних в заявці) сформувати рахунок на оплату.

Відповідно до п. 3.1. генерального договору транспортного експедирування від 14.01.2021 №0401-3-1/21sm послуги експедитора, а також витрати, збори, здійсненні Експедитором на користь Клієнта і пов`язанні з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на підставі рахунка, який був наданий відповідачу, під час здійснення митного оформлення.

Таким чином, саме рахунок містить в собі відомості щодо вартості послуги, а не заявка.

Крім того, як зазначає відповідач у оскаржуваному рішенні та що підтверджується матеріалами справи, позивачем додатково було надано митному органу заявку транспортно-експедиційних послуг №SM065949 від 21.07.2023 року до договору №0401-3-1/21sm від 14.01.2021.

Відповідно позивачем було надано заявку клієнта і твердження відповідача про зворотне спростовується наявними доказами.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання митного органу щодо відсутності у поданих до митного оформлення документах інформації про здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів виходячи з наступного.

Так, до митного оформлення позивачем надавалася довідка про транспортні витрати №0208-3 від 02.08.2023 року, в якій зазначено, що вантаж не був застрахований, відповідно відсутні підстави для включення витрат на страхування до митної вартості, оскільки такі витрати не здійснювались.

Крім того, умови поставки CFR не містять обов`язкової умови щодо страхування товару.

Згідно офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (в редакції 2010 року), тобто термін CFR означає «ВАРТІСТЬ І ФРАХТ (... назва порту призначення)» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Відповідно до умов поставки CFR продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно i сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення.

Таким чином зауваження митного органу щодо відсутності даних щодо включення/не включення вартості страхування товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, відповідач зазначив, що надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 29.05.2023 року №425820230000504524 не містить перекладу на українську мову відповідно до ст. 254 Митного кодексу України.

Так, відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Разом з тим дана стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано умови для вимоги перекладу митної декларації країни відправлення шляхом доведення того, що дані, які містяться в ній, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, передусім, не вказано які конкретно відомості мав намір встановити відповідач шляхом отримання перекладу документа, а також чому такі відомості лишилися невстановленими після дослідження документів, поданих позивачем для митного оформлення.

При цьому, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 року у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення в цілому: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Крім того, відповідно статті 335 Митного кодексу України, експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, в зв`язку з чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Отже, це зауваження є необґрунтованим.

Щодо зауважень митного органу про те, що в декларації країни відправлення відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, суд зазначає, що в декларації країни відправлення від 29.05.2023 року №425820230000504524 міститься номер інвойсу UALY2023-02, який є невід`ємною частиною зовнішньоекономічного контракту. Крім того, декларант не несе відповідальності за правильність заповнення митної декларації країни відправлення та вказане не впливає на митну вартість товару.

Відповідачем зазначено, що зазначені умови поставки СFR, проте не зазначено графічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на подальше транспортування товарів від продавця до покупця, відсутня інформація про валюту, у якій виражено вартість товару що поставляється.

Суд зазначає, що в декларації країни відправлення зазначено коди УКТЗЕД, що ідентифікують товар, кількість та його вагу, що також є числовим підтвердженням вартості оцінюваних товарів. Крім того, до декларації країни відправлення додавали інші документи, які в сукупності визначають вартість товару та декларант не несе відповідальності за правильність заповнення митної декларації країни відправлення.

При цьому, в зовнішньоекономічному контракті від 01 травня 2023 року №LM0105/23, інвойсі №UALY2023-02 від 29.05.2023 року, які надавалися позивачем до митного органу зазначена валюта контракту долар США, а тому твердження відповідача про те, що відсутня інформація про валюту, у якій виражено вартість товару що поставляється є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» (вул. Новомосковська дорога, буд. 23/1, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 43876638) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці №UA500130/2023/000070/2 від 11.08.2023 року про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці №UA500130/2023/000070/2 від 11.08.2023 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОРРІ МОТОРС» (вул. Новомосковська дорога, буд. 23/1, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 43876638) сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА