Рішення

від 20.02.2024 по справі 600/7713/23-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 600/7713/23-а

РІШЕННЯ

іменем України

20 лютого 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького окружного адміністративного суду , Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернуся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Чернівецького окружного адміністративного суду в асигнуваннях на проведення видатків з виплати судді Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 30.11.2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 року в розмірі 2270 грн, а з 01.01.2022 року - 2481,00 грн та з 01.01.2023 у розмірі 2684 грн;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Чернівецького окружного адміністративного суду коштів для проведення виплати судді Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 року у сумі 2270,00 грн; з 01.01.2022 року; по 31.12.2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2022 року у сумі 2481,00 грн; з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 року у сумі 2684 грн;

- визнати протиправними дії Чернівецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 року по 30.11.2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;

- зобов`язати Чернівецький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату судді Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 року по 30.11.2023 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року становить 2270 грн, на 01.01.2022 року становить 2481 грн, на 01.01.2023 року становить 2684 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що у спірний період Чернівецький окружний адміністративний суд протиправно не нарахував та не виплатив йому, як судді Чернівецького окружного адміністративного суду, суддівську винагороду у розмірі, визначеному статтею 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, а саме: з використанням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначений Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року - 2270,00 грн., Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" станом на 1 січня 2022 року - 2481,00 грн. та Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року - 2684,00 грн.

Також позивач зазначив, що відповідач безпідставно здійснював нарахування та виплату допомоги на оздоровлення за вказаний період у розмірі посадового окладу, обрахованого із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2102 грн.

Чернівецький окружний адміністративний суд на підставі розпорядження від 08.12.2023 направив матеріали адміністративної справи №600/7713/23-а до Сьомого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023 справу №600/7713/23-а передано на розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

За результатами проведення автоматизованого розподілу вказана справа передана на розгляд судді Драновського Я.В.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження адміністративну справу №600/7713/23-а та відкрито у ній провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачі правом на подачу відзиву не скористались, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Позивач є суддею Чернівецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до наявних у матеріалах справи довідок, виданих Чернівецьким окружним адміністративним судом, у період з 01.01.2021 по 30.11.2023 позивачу нараховувалась суддівська винагорода, обчислена з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн.

Позивач, вважаючи, що суддівська винагорода у спірному періоді підлягає нарахуванню, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року величиною 2270,00 грн., 1 січня 2022 року - 2481,00 грн та 1 січня 2023 року - 2684,00 грн, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною 1 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 130 Конституції України. Відповідно до частини 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Отже, з огляду на приписи ч. 2 ст. 130 Конституції України та ч. 1 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розмір суддівської винагороди, зокрема і граничний розмір останньої можуть визначатись виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Пунктом 1 ч. 3 статті 135 Закону передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні ч. 2 статті 130 Конституції України. Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону України № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відтак, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" №966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 № 1082-IX (далі по тексту - Закон України № 1082-IX) встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; у той же час працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 № 1928-IX (далі по тексту - Закон України № 1928-IX) встановлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні, тоді як для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 № 2710-IX (далі по тексту - Закон України № 2710-IX) з 1 січня 2023 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць - у розмірі 2589 гривень, для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема працездатних осіб 2684 гривні, тоді як для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

З вищенаведеної норми слідує, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у 2021, 2022 та 2023 роках був зафіксований на рівні 2102 грн і не змінювався.

Таким чином, законами України № 1082-IX, № 1928-IX, № 2710-IX фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 статті 130 Конституції України і ч. 3 статті 135 Закону № 1402-VIII.

Поряд з цим, суд зазначає, що зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносились, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, не було.

Так, Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) звернув увагу на те, що закони про державний бюджет не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братись лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватись або змінюватись без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач неправомірно використовував в якості розрахункової величини для обчислення суддівської винагороди величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом про судоустрій.

Крім цього, Верховний Суд у постановах від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22 зазначив, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 (2270,00 грн), на 01.01.2022 (2481,00 грн), на 01.01.2023 (2684,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі Законів України №1082-IX, №1928-IX, № 2710-IX, є неправомірною.

Отже, Чернівецький окружний адміністративний суд, застосовуючи при нарахуванні та виплаті позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення прожитковий мінімум в сумі 2102,00 грн, діяв в порушення вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Також, суд звертає увагу на те, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.

Відповідно до статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

В силу частини першої та другої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

ДСА України є головним розпорядником бюджетних коштів.

Пунктами 2 та 4 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів: організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, що затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 №141/0/15-19, Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.

Державна судова адміністрація України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів (пункт 2 Положення).

Пунктом 3 Положення передбачено, що територіальні управління Державної судової адміністрації України є територіальними органами Державної судової адміністрації України.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону №1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першою, другою та п`ятою статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного Кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України.

Тобто, Чернівецький окружний адміністративний суд здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі на 2021-2023 роки.

Відтак, невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі пов`язана з бездіяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів, крім Верховного Суду (стаття 148 Закону №1402-VIII).

З урахуванням цього, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення Чернівецького окружного адміністративного суду в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення позивачу за період з січня 2021 року по листопад 2023 року, виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн, на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 грн та на 01 січня 2023 року у розмірі 2681 грн.

Як наслідок, похідні від них вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії, необхідні для відновлення порушених прав позивача також підлягають задоволенню.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах від 13.07.2023 у справі №280/1233/22, від 27.07.2023 у справі №240/3795/22 та від 15.08.2023 у справі №120/19262/21-а.

Таким чином, позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Чернігівського окружного адміністративного суду в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2023 року включно, виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн, на 01 січня 2022 року - 2481 грн та на 01 січня 2023 року - 2684,00 грн.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Чернівецький окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями, достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2023 року включно, нарахованих виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн, на 01 січня 2022 року - 2481 грн та на 01 січня 2023 року - 2684,00 грн.

Визнати протиправними дії Чернівецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2023 року включно, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язати Чернівецький окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2023 року, обчисливши їх розмір виходячи у 2021 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., у 2022 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн., у 2023 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн., з урахуванням виплачених сум та з проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Чернівецький окружний адміністративний суд (вул. Садова, 1-І, м. Чернівці, Чернівецька область, 58001 , код ЄДРПОУ - 35891723) Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021 , код ЄДРПОУ - 26255795)

Головуючий суддя Я.В. Драновський