Рішення

від 20.02.2024 по справі 580/360/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року справа № 580/360/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Могили І.В.,

представника позивача Гармаш Н.М. (за ордером про надання правничої (правової ) допомоги;

представника відповідача Бєлікова А.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного навчального закладу «Черкаський професійний ліцей» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Державний навчальний заклад «Черкаський професійний ліцей» (далі позивач) в особі представника адвоката Гармаш Нелі Миколаївни з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в сумі 10 200 грн від 13 грудня 2023 року, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бєліковим А. В у виконавчому провадженні ВП 73197176.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/9088/23 від 31.10.2023 про зобов`язання ДНЗ «Черкаський професійний ліцей» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 19.07.2022 по 29.09.2023 (включно) в сумі 311 273,04 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів, виданий на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.09.2023 у справі №712/9088/23. Вказує, що 28.10.2023 позивач частково виконав зазначене рішення суду, нарахувавши на користь стягувача кошти в сумі 29 930,10 грн, що включає в себе податки та збори. Також із вказаної суми були утримані аліменти на користь ОСОБА_2 . Стягувач ОСОБА_1 на свій картковий рахунок отримав кошти в сумі 20 078,11 грн, тому відсутній факт невиконання рішення суду та вимог державного виконавця. При цьому, державний виконавець належним чином не перевірив факт невиконання рішення суду без поважних причин. Так, за результатами розгляду заяви позивача про відстрочку виконання рішення суду Соснівський районний суд м. Черкаси 20.12.2023 відстрочив виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.09.2023 у справі №712/9088/23 на 8 (вісім) місяців, тобто до 30.05.2024. Також позивач вказує, що є неприбутковою організацією з ознакою неприбутковості 0031 (бюджетні установи). З 01.01.2016 ДНЗ «Черкаський професійний ліцей» був переданий з державного на місцевий бюджет з подальшим фінансуванням закладу за рахунок коштів місцевого бюджету. Джерелом фінансування закладу є кошти Черкаської міської територіальної громади. Починаючи з 2016 року фінансування закладу відбувається лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України. Позивач подав Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради бюджетні запити на фінансування видатків закладу на 2023 та 2024 роки. Однак, в цих бюджетних запитах на фінансування не була врахована стаття витрат по виплаті середнього заробітку ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 29.09.2023. Тому, в затвердженому позивачем на 2024 рік кошторисі доходів і видатків, відсутні кошторисні призначення по коштах загального фонду за відповідним кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» для виконання судових рішень. Єдиним джерелом доходів для здійснення навчально-виробничої та господарської діяльності закладу є спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством. У кошторисі спеціального фонду міститься розподіл призначень по коду економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки», але для виконання рішення суду коштів на реєстраційному рахунку недостатньо. Зазначене, вказує позивач, свідчить, що невиплата в повному обсязі середнього заробітку за рішенням суду зумовлена відсутністю фінансування витрат. Тому вважає, що відповідач протиправно 13.12.2023 прийняв постанову про накладення штрафу в сумі 10 200 грн.

Відповідач проти позову заперечив. 13.02.2024 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у відділі примусового виконання рішень відносно позивача відкрите виконавче провадження № 73197176 з примусового виконання виконавчого листа № 712/9088/23 від 31.10.2023. Державний виконавець 17.11.2023 здійснив перевірку виконання рішення суду боржником, в ході якої встановив, що рішення суду не виконано. При цьому, на адресу відділу від боржника не надходило жодних пояснень щодо причин невиконання такого рішення. Тому того ж дня державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу в сумі 5 100 грн. До відповідача не надходило листів та пояснень від боржника про те, чому зазначене рішення суду не виконано. Про невиконання рішення суду в повному обсязі свідчать заяви стягувача. 13.12.2023 державний виконавець здійснив перевірку виконання рішення суду боржником, у ході якої встановив, що боржник рішення суду не виконав. На адресу відділу від боржника не надходило жодних пояснень щодо причин невиконання такого рішення, тому 13.12.2023 державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу в сумі 10 200 грн. Таким чином, державний виконавець встановив, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Ухвалою від 29.01.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 08.02.2024 суд у зв`язку з неприбуттям представника позивача в судове засідання та поданням відповідачем клопотання про його відкладення суд відклав розгляд справи до 13.02.2024.

13.02.2024 протокольною ухвалою суд оголосив перерву до 20.02.2024.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Рішенням від 29.09.2023 у справі №712/9088/23 Соснівський районний суд м. Черкаси зобов`язав позивача у справі Державний навчальний заклад «Черкаський професійний ліцей» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 19.07.2022 по 29.09.2023 (включно) в сумі 311 273,04 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів. Рішення в частині стягнення 311 273, 04 гривень заробітної плати з 19.07.2022 по 29.09.2023 вирішив допустити до негайного виконання.

Ухвалою від 09.10.2023 у справі № 712/9088/23 Соснівський районний суд м. Черкаси виправив описку в резолютивній частині зазначеного рішення суду та виклав абзац 6 резолютивної частини рішення в такій редакції «Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць за період з 19.07.2022 року по 31.08.2022 року в сумі 29 930,10 грн. допустити до негайного виконання.».

На виконання зазначеного рішення Соснівський районний суд м. Черкаси 31.10.2023 видав виконавчий лист № №712/9088/23 про зобов`язання позивача у справі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 19.07.2022 по 29.09.2023 (включно) в сумі 311 273,04 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів, який ОСОБА_1 пред`явив до примусового виконання.

01.11.2023 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бєліков А. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №73197176 з виконання вказаного виконавчого листа.

17.11.2023 старший державний виконавець Бєліков А. В. виніс постанову про накладення штрафу в сумі 5 100 грн за невиконання боржником рішення суду.

13.12.2023 старший державний виконавець Бєліков А. В. виніс постанову про накладення штрафу в сумі 10 200 грн за повторне невиконання боржником рішення суду.

Того ж дня державний виконавець направив до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, в якому просив вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб боржника за умисне невиконання зазначеного вище виконавчого листа.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.12.2023 відстрочено виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.09.2023 по цивільній справі №712/9088/23 на 8 місяців, тобто до 30 травня 2024 року.

24.01.2024 у зв`язку з відстроченням виконання рішення суду від 30.09.2023 по цивільній справі №712/9088/23 старший державний виконавець Бєліков А. В. виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на 8 (вісім) місяців, тобто до 30.05.2024.

Вважаючи постанову про накладення штрафу від 13.12.2023 протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною першою статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Загальний порядок виконання рішень судів про стягнення боргу врегульований положеннями статтями 48-62 Закону №1404-VIII, а порядок виконання рішень немайнового характеру нормами статей 63-67 вказаного Закону.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII).

Частиною 1 ст. 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання тощо.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно частини 4 вказаної статті вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 6 частини 5 статті 19 Закону 1404-VIII боржник зобов`язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 28 Закону 1404-VIII передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно частини 6 статті 26 Закону 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Як зазначено вище, порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону 1404-VIII.

Так, згідно частини 1 вказаної статті а рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 ст. 75 Закону №1404 визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вказаних норм свідчить, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Отже штраф за невиконання судового рішення може бути застосований лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі № 420/70/19.

Судом встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.09.2023 у справі №712/9088/23 з врахуванням ухвали суду від 09.10.2023 про виправлення описки позивача (боржника у виконавчому провадженні) зобов`язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 19.07.2022 по 29.09.2023 (включно) в сумі 311 273,04 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць за період з 19.07.2022 по 31.08.2022 в сумі 29930,10 грн допустити до негайного виконання.

Отже вказане судове рішення є рішенням зобов`язального характеру та повинно виконуватись у порядку, визначеному статтею 63 Закону №1404-VIII.

На виконання приписів Закону №1404-VIII державним виконавцем відповідача постановою від 01.11.2023 було відкрито виконавче провадження №73197176 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси , виданого 31.10.2023, копія якої була направлена позивачу листом від 01.11.2023 №28810.

Також державним виконавцем була направлена на адресу боржника позивача у справі вимога державного виконавця від 01.11.2023 №2837, якою державний виконавець вимагав виконати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси про зобов`язання нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 311273,04 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Представник позивача Гармаш Н.М. 07.11.2023 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження №73197176, що підтверджується її підписом на власноручно поданій заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 07.11.2023.

Отже позивачу у справі боржнику у виконавчому провадженні №73197176 було достеменно відомо як про постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2023, так і про вимогу державного виконавця від 01.11.2023 №2837, проте позивач рішення суду та вимогу державного виконавця не виконав, середній заробіток ОСОБА_1 не сплатив, державного виконавця про неможливість виконання не повідомив.

Щодо доводів позивача про те, що ним сплачено середній заробіток ОСОБА_1 частково у сумі 29 930,10 грн (20 078,1 1грн ОСОБА_1 , решта податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний внесок та аліменти), і відповідачу було відомо про причини неможливості сплати решти середнього заробітку, то вони є безпідставними, оскільки середній заробіток за 1 місяць у вказаній сумі допущений до негайного виконання і був сплачений на виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.10.2023 у іншому виконавчому провадженні.

Натомість виконавче провадження №73197176 відкрито на виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №712/9088/23, виданого 31.10.2023, про зобов`язання нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період 19 липня 2022 року по 29 вересня 2023 року (включно) в сумі 311273,04 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів, і позивач у вказаному виконавчому провадженні жодних документів чи письмових пояснень не надав.

15.11.2023 до відповідача звернувся стягувач ОСОБА_1 із заявою про те, що боржник вимоги виконавчого листа від 31.10.2023 №712/9088/23 не виконав, та просив вчинити дії, передбачені ст. 63 Закону №1404- VIII.

17.11.2023 державним виконавцем за участю стягувача Піскового Б.І. був складений акт про невиконання боржником виконавчого листа від 31.10.2023 №712/9088/23 та відсутність його пояснень, винесена постанова від 17.11.2023 ВП№73197176 про накладення штрафу у сумі 5100 грн та 22.11.2023 направлена на адресу позивача і отримана ним 28.11.2023.

Згідно пункту 3 постанови про накладення штрафу від 17.11.2023 ВП№73197176 позивач був зобов`язаний виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджений про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

13.12.2023 до відповідача повторно звернувся стягувач ОСОБА_1 із заявою про те, що боржник вимоги виконавчого листа від 31.10.2023 №712/9088/23 не виконав, та просив вчинити дії, передбачені ст. 63 Закону №1404- VIII.

В цей же день, 13.12.2023, державним виконавцем за участю стягувача Піскового Б.І. був складений акт про невиконання боржником виконавчого листа від 31.10.2023 №712/9088/23 та відсутність пояснень про причини невиконання, та винесена спірна постанова від 13.12.2023 ВП№73197176 про накладення штрафу у сумі 10200 грн. яка в цей же день направлена на адресу позивача.

Надавши оцінку вказаним доказам суд дійшов висновку, що державний виконавець при виконанні виконавчого листа від 31.10.2023 №712/9088/23 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені ст. ст. 18, 26, 63, 75 Закону №1404-VIII, а тому постанова від 13.12.2023 ВП№73197176 про накладення штрафу у сумі 10200 грн не може бути визнана протиправною.

Посилання представника позивача на ті обставини, що державний виконавець не встановив дійсних причин невиконання судового рішення є необгрунтованими, оскільки судом встановлено, що державний виконавець діяв згідно наданих йому Законом №1404- VIII повноважень; позивач не довів, а суд не встановив, які конкретно дії зобов`язаний був виконати державний виконавець, але їх не виконав.

Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідачу на час прийняття спірної постанови від 13.12.2023 були відомі причини невиконання позивачем судового рішення.

Проте як зазначено вище умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Судом встановлено, що ухвалою Смілянського районного суду м. Черкаси від 20.12.2023 про відстрочення виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.09.2023 у справі №712/9088/23 на 8 (вісім) місяців, тобто до 30.05.2024. встановлено, що позивач є неприбутковою організацією з ознакою неприбутковості 0031 (бюджетні установи). З 01.01.2016 ДНЗ «Черкаський професійний ліцей» був переданий з державного на місцевий бюджет з подальшим фінансуванням закладу за рахунок коштів місцевого бюджету. Джерелом фінансування закладу є кошти Черкаської міської територіальної громади. Починаючи з 2016 року фінансування закладу відбувається лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.

Згідно пунктів 20, 21 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлення бюджетних призначень або з їх перевищенням, порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов`язань, є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно пункту 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 №754), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за №456/20769, по коду 2800 „Інші поточні видатки здійснюються витрати з:

виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктами 24 та 28 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат.

Судом встановлено, що у кошторисі на 2023 рік та кошторисі на 2024 рік позивача видатки по коду 2800 «Інші поточні витрати» не передбачені.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що штраф застосовано за відсутності вини позивача у невиконанні виконавчого листа від 31.10.2023 №712/9088/23, а тому постанова від 13.12.2023 ВП№73197176 підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, у зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 вказаної статті передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що накладення штрафу за невиконання судового рішення було зумовлене бездіяльністю позивача, який не виконав своїх обов`язків, передбачених пунктом 6 частини 5 статті 19 Закону 1404-VIII, щодо надання державному виконавцю пояснень щодо підстав невиконання рішення суду, а також не виконав вимогу державного виконавця від 01.11.2023, достеменно знаючи про накладення штрафу у сумі 5100 грн згідно постанови державного виконавця від 17.11.2023.

Зважаючи на вказане суд дійшов висновку покласти судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 грн 00 коп. та витрати з надання правничої (правової) допомоги у сумі 8 000 гривень 00 копійок на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бєлікова А. В від 13 грудня 2023 року №ВП 73197176 про накладення на Державний навчальний заклад «Черкаський професійний ліцей» штрафу в сумі 10 200 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО