Постанова

від 19.02.2024 по справі 140/7747/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 140/7747/22 пров. № А/857/20067/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (головуючий суддя Ковальчук В.Д., м. Луцьк) у справі № 140/7747/22 за позовом Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій та бездіяльності протиправними,

в с т а н о в и в :

ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про зобов`язання провести списання сум податкового боргу в загальному розмірі 9 903 817,41 грн.

Обґрунтовує позов тим, що відповідач зобов`язаний самостійно здійснити списання податкової заборгованості, яка встановлена в постанові Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2015 у справі № 803/2394/15 та у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №140/5192/20, оскільки такий борг є безнадійним внаслідок спливу строку його стягнення, встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на виконання судових рішень податковим органом були виставлені інкасові доручення, які були повернуті банківськими установами без виконання, однак відповідач не звертався до органів виконавчої служби з метою стягнення податкового боргу в примусовому порядку та не вживав жодних заходів щодо стягнення наявної дебіторської заборгованості з 01.09.2018 по день підготовки позову. Таким чином вважає, що судом першої інстанції не було досліджено, чи перед зверненням з позовом про стягнення заставного майна у справі №140/16914/21 органами податкової служби були вжиті всі заходи щодо стягнення коштів з платника податків. Зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі №140/7747/22 не було враховано те, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/16914/21 встановлено відсутність підстав для надання позивачу дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна відповідача, а також не досліджувалось питання фактичного фінансування ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська", отримання в 2022-2023 роках доходів чи збитків від діяльності.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що ДП «Передпускова дирекція шахти №10 Нововолинська» зареєстроване як юридична особа 26.12.2007 та на даний час перебуває у стані припинення за рішенням засновників (учасників) юридичної особи в результаті її реорганізації.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі № 803/2394/15, яка набрала законної сили, стягнуто з рахунків ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України кошти в розмірі 2 396 213,99 грн для погашення податкового боргу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 803/2394/15, яка набрала законної сили, заяву ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 803/2394/15 за позовом Нововолинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» про стягнення податкового боргу задоволено повністю, розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі № 803/2394/15 на 60 календарних місяців шляхом щомісячної сплати суми податкового боргу в розмірі 2 396 213 грн. 99 коп., а саме: з листопада 2015 року по вересень 2020 року по 39 936 грн. 90 коп., жовтень 2020 року - 39 936 грн. 89 коп.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 140/5192/20, яке набрало законної сили, позов Головного управління ДПС у Волинській області до ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» про стягнення податкового боргу задоволено повністю, стягнуто з рахунків ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» в банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України податковий борг в розмірі 7 507 603, 42 грн.

Загальна сума податкового боргу, стягнута з ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» за судовими рішеннями Волинського окружного адміністративного суду у справах № 803/2394/15, № 140/5192/20 становить 9 903 817,41 грн (2 396 213,99 грн + 7 507 603, 42 грн).

ГУ ДПС у Волинській області звернулося в суд з позовом до ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 9 903 817,41 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у справі № 140/16914/21, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Волинській області до ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 9 903 817,41 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, відмовлено.

Позивач звернувся до ГУ ДПС у Волинській області з листом від 14.10.2022 № 1.1/87 щодо списання безнадійного боргу ДП «Передпускова дирекція шахти №10 Нововолинська» на загальну суму 9 903 817,41 грн.

У відповідь на такий лист ГУ ДПС у Волинській області листом від 21.10.2022 № 11288/6/03-20-13-02-06 повідомило про те, що відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 01.04.2021 №45 розпочато процес реорганізації ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» шляхом приєднання до Державного підприємства Дирекція по будівництву об`єктів. Зважаючи на те, що Міністерство енергетики України наказом №183 від 24.05.2022 внесло зміни до власного наказу №45 від 01.04.2021, яким передбачено завершити заходи з реорганізації ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 Нововолинська» протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, реорганізація підприємства ще не завершена. Згідно з п.п. 98.1.2 п. 98.1 ст. 98 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) під реорганізацією розуміється злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, внаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншим. Наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року №220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків. Цей порядок розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу ІІ ПК України і визначає механізм списання безнадійного податкового боргу. Норми цього Порядку не поширюються на грошові зобов`язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством.

Не погоджуючись із відмовою у списанні податкового боргу у розмірі 9 903 817,41 грн., як безнадійного, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчасного звернення податкового органу до суду з позовами про стягнення податкового боргу у розмірі 9 903 817,41 грн у даній справі не потребує доведення, у зв`язку з чим відсутня підстава для визнання такого боргу безнадійним на підставі підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Суд першої інстанції вказав, що покликання позивача на те, що податковий борг виник внаслідок обставин непереборної сили в результаті військової агресії російської федерації проти України є необгрунтованими, такі форс-мажорні обставини не спричинили виникнення податкового боргу, оскільки він був наявний до їх виникнення.

Також судом першої інстанції зазначено, що податковий борг у розмірі 9 903 817,41 грн не може вважатись "безнадійним", оскільки стягується за судовими рішеннями і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу, а інших підстав, які передбачені пунктом 101.2 статті 101 ПК України, для визнання такого боргу безнадійним та його списання, не встановлено.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що безнадійна заборгованість відповідає одній з таких ознак, зокрема, прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року №220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, який розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу ІІ ПК України і визначає механізм списання безнадійного податкового боргу, норми якого не поширюються на грошові зобов`язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку №220 безнадійним податковим боргом є: 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута,- станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника - юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника - фізичної особи); 2) податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду; 3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства; 4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку,- станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів; 5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС; 6) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили),- станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов`язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами; 7) податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду,- станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора; 8) податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури,- станом на дату прийняття відповідного рішення.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №220 визначено, що у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

У випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 2 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додається Сертифікат (п. 2 Розділу ІІІ Порядку №220).

Пунктами 4-6 Розділу ІІІ Порядку №220 встановлено, що у разі якщо станом на день прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу за даними ІКС податковий борг повністю або часткового погашено (у тому числі за рахунок зарахування коштів відповідно до пункту 87.9 статті 87 глави 9 розділу II Податкового кодексу України), рішення про списання безнадійного податкового боргу не приймається (у разі повного погашення) або приймається на залишок непогашеної суми, що обліковується за даними ІКС (у разі часткового погашення).

Таким чином, Порядок №220 визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За приписами пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється: 101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; 101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; 101.2.3. податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу; 101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду; 101.2.6. податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (підпункт 6 пункту 2 розділу II Порядку №220), в усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків. Стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, а податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 4 вересня 2018 року у справі №813/4430/16, від 19 травня 2020 року №826/8231/15, від 11.06.2020 у справі №823/127/17, від 17.02.2022 у справі №820/6713/17.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2021 у справі №2а-3025/11/0970 виснував, що наявність судового провадження про стягнення податкового боргу не дає підстав для списання такого боргу, як безнадійного до отримання судового рішення про відмову у такому стягненні.

Як встановлено судом першої інстанції, податковий борг позивача у розмірі 9 903 817,41 грн є узгодженим у судовому порядку на підставі постанови Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі № 803/2394/15 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 140/5192/20, які набрали законної сили та в силу приписів статті 129-1 Конституції України є обов`язковими до виконання.

Волинським окружним адміністративним судом під час розгляду вищенаведених справ здійснено перевірку дотримання податковим органом строку стягнення боргу, встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, та прийнято судові рішення про стягнення з рахунків позивача такого податкового боргу в дохід Державного бюджету України.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у даному випадку не потребує доведення факт вчасного звернення податкового органу до суду з позовами про стягнення податкового боргу, у зв`язку з чим відсутня підстава для визнання такого боргу безнадійним у порядку, передбаченому підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті101 ПК України, відтак твердження апелянта про те, що даний податковий борг є безнадійним внаслідок спливу строку його стягнення, встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, є безпідставними.

Покликання апелянта на наявність форс-мажорних обставин в результаті військової агресії російської федерації проти України, та як наслідок безнадійність такого податкового боргу, є необгрунтованими, оскільки податковий борг у загальному розмірі 9 903 817,41 грн. виник не внаслідок обставин непереборної сили, як це передбачає підпункт 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 ПК України, а задовго до виникнення таких обставин.

Щодо доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції висновків, зроблених у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у справі № 140/16914/21 про відмову у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Волинській області до ДП «Передпускова дирекція шахти №10 Нововолинська» про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 9 903 817,41 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, то колегія суддів зазначає, що рішення у справі № 140/16914/21 не зобов`язує податковий орган списати податковий борг, а також у ньому не встановлено обставин безнадійності такого боргу.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що неможливість погашення податкового боргу у розмірі 9 903 817,41 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у даному спорі не встановлює нових підстав для визнання такого боргу безнадійним та його списання.

Колегія суддів наголошує, що підстави для визнання податкового боргу безнадійним чітко визначені у пункті 101.2 статті 101 ПК України та розширеному тлумаченню не підлягають, а інших підстав, визначених цим пунктом, позивачем як підставу позову не наведено і судом не встановлено.

Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для списання податкового боргу позивача у розмірі 9 903 817,41 грн, як безнадійного, оскільки такий стягується за судовими рішеннями і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 140/7747/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар